Выводы: Проблеми росту продуктивності праці і її значення для виробництва та для працюючих, були в центрі уваги різних суспільних устроїв, різних дослідників та досліджувалися з різних напрямів. Вже в давні часи були визначені найважливіші напрями зростання продуктивності праці, які є суттєвими і в сучасних умовах. Проте розвиток науково-технічного прогресу та самого виробництва сприяли тому, що з’явилися нові напрями та нові умови для зростання продуктивності праці.
Виходячи з проведеного аналізу, можна дійти висновку, що продуктивність праці є досить суперечливою та дискусійною за змістом економічною категорією.
Дослідивши різні підходи вчених, ми приходимо до думки, що «продуктивність праці» та «ефективність праці» − це два різних поняття. Під ефективністю праці слід розуміти соціально-економічну категорію, яка визначає результативність суспільно корисної діяльності і, на відміну від продуктивності праці, враховує соціально-психологічні аспекти праці, зокрема її корисність, режим та умови роботи, моральне задоволення, матеріальну мотивацію тощо.
Феномен кластера, як об’єкта агломерації взаємопов’язаних підприємств на певній території відомий із часів ремісничого виробництва. Але ефект промислових кластерів почав виявлятися переважно в останній чверті XX ст. Сьогодні більшість науковців вважає, що регіони, на території яких формуються кластери, стають лідерами економічного розвитку і відображають конкурентоспроможність національних економік.
Суть підвищення продуктивності праці полягає в тому, що будь-яка зміна в процесі праці, що скорочує робочий час, суспільно необхідний для виробництва даного товару, підвищує продуктивну силу праці, так що менша кількість праці набуває здатність виробити більшу кількість споживчої вартості, що є необхідним для ефективної діяльності підприємства.
Провівши аналіз продуктивності праці касира, було з’ясовано, що фактична продуктивність праці касира становить 92,9%, при цьому за наявності вільних квитків вона могла би становити 97,6% від нормативної. Отже, існує необхідність вживання заходів щодо підвищення продуктивності праці касира.
Аналіз продуктивності праці за якістю наданих послуг (для продажу квитків за швидкістю обслуговування, для надання довідок – за правильністю наданої інформації) показав, що відсоток задоволених роботою касира пасажирів складає 96,6%.
При цьому існує потенціал для підвищення продуктивності праці, як за швидкістю обслуговування пасажирів, так і по зменшенню непродуктивного робочого часу та зменшенню помилок при наданні довідок.
В якості заходів з підвищення продуктивності праці були запропоновані наступні заходи:
1. Удосконалення мотиваційної системи на підприємстві.
2. Покращення якості надходження інформації щодо вільних місць у вагонах.
3. Зменшення непродуктивного робочого часу.
Завдяки впровадженню заходів, загальний обсяг продажу квитків в день зросте на 15 штук. Застосування рекомендацій на підприємстві дозволить підвищити продуктивність роботи касира та покращити ефективність роботи станції. Отже, впровадження заходів є дуже ефективним для підприємства в усі періоди реалізації проекту.