Суб'єкти договору страхування

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ 5 РОЗДІЛ 2. СУБ’ЄКТИ ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ 10 2.1. Загальна характеристика суб’єктів договору страхування 10 2.2. Страхувальник та страховик як основні сторони договору страхування 12 2.3. Особливість статусу вигодонабувача та інших осіб у договорі страхування 23 ВИСНОВКИ 31 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34

Вступление: В усьому світі страхування, як соціально-економічне явище, виступає інструментом захисту майнових інтересів осіб, що беруть в ньому участь. В Україні страхові відносини отримують все більший розвиток та визнання з боку учасників економічних відносин. Незважаючи на відносну «дорослість» українського страхування та певну урегульованість страхових відносин українським законодавством, деякі прогалини, що перешкоджають використанню страхування для захисту майнових інтересів його учасників, в нашій державі все ж таки існують. Враховуючи поширення страхових відносин та їх спрямованість у першу чергу на захист та відновлення майнових інтересів учасників таких відносин, наукові дослідження у цій сфері залишаються актуальними. Одним із питань, що потребують уваги з боку як науковців, так і законодавців, є питання врегулювання правового статусу сторін та інших учасників страхових відносин, визначення їх місця в таких відносинах. Питанням, присвяченим страховим відносинам, приділяли свою увагу такі науковці, як В. П. Янішен, О. В. Гринюк, Н. Б. Пацурія, B. C. Бєлих, І. В. Кривошеєв, В. Ю. Абрамов, Л. Л. Кінащук, О. С. Красільнікова, О. В. Літвінова, Н. В. Міловська, Р. В. Соботник, В. І. Серебровський, Н. Якібчук та багато інших. Тому метою роботи є удосконалення теоретичних засад функціонування страхових правовідносин, визначення на основі аналізу чинного законодавства, судової практики та наукових розробок положення сторін у страхових відносинах, розробка пропозицій щодо удосконалення нормативної бази регулювання страхових відносин в досліджуваному ракурсі. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання: – дослідити визначення поняття, істотні умовита сутність договору страхування; – визначити основні критерії класифікації договорів страхування; – з’ясувати поняття та види суб’єктів договорів страхування; – дати характеристику страхувальника та страховика, їх ролі, прав та обов’язків; – розкрити істотні риси та особливості інших учасників страхових відносин; – охарактеризувати роль і місце вигодонабувача у страхових відносинах. Об’єктом дослідження є соціальні правовідносини, що виникають у зв’язку з укладенням та виконанням договору страхування. Предметом дослідження є законодавство та теоретичні здобутки про поняття, види, права і обов’язки та значення суб’єктів договору страхування. Методологічною основою дослідження є сукупність дослідницьких методів та прийомів наукового пізнання. У процесі до¬слідження використовувалися діалектичний підхід до розгляду досліджуваних проблем та визначення основних напрямів вдосконалення цього правового інституту як важливого засобу забезпечення пріоритетів соціальних цінностей; загальнонаукові методи: структурний, функціональний, системного аналізу, формально-логічний (аналіз та синтез). Серед спеціальних методів було використано формально-юридичний та порівняльно-правовий, статистичний метод.

Выводы: Істотними умовами договору страхування слід вважати такі, що є необхідними та достатніми для закріплення домовленості сторін щодо встановлення взаємних прав та обов’язків з метою досягнення власного інтересу. В основі такої домовленості є зобов’язання, яке є предметом договору, що опосередковує правовий зв’язок страховика та страхувальника з приводу об’єкта їх прав. Таким чином, предмет договору страхування зводиться не лише до майнового інтересу. Предмет договору, а точніше сказати, предмет зобов’язання, що випливає з договору, являє собою дії (або бездіяльність), які повинна вчинити зобов’язана сторона (або, відповідно, утриматися від їх здійснення). Страховий інтерес виступає різновидом майнового інтересу, тому його можна визначити як забезпечену страховим захистом майнову потребу особи, що є стороною у договорі страхування. Істотними умовами договору страхування є: – суб’єкти страхових відносин; – об’єкти страхування; – використовувана система й обсяг страхової відповідальності; – страхова сума; – конкретний страховий тариф і величина страхової премії; – термін страхування; – порядок зміни і припинення дії договору; – права, обов’язки і відповідальність сторін договору. Враховуючи положення чинного законодавства України, можна виділити такі види суб’єктів досліджуваних правовідносин: 1) страховики; 2) страхувальники; 3) вигодонабувачі (особи, відповідальність яких застрахована, та потерпілі); 4) товариства взаємного страхування; 5) страховий посередник; 6) уповноважений орган у справах нагляду за страховою діяльністю; 7) об’єднання страховиків. Основними суб’єктами договорів страхування є його сторони – страховик та страхувальник. Страховики – це юридичні фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства», з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхувальник – це юридична чи дієздатна фізична особа, яка добровільно або через вимоги закону укладає зі страховиком договір страхування на свою користь або на користь третіх осіб. Ще однією дуже важливою особою у договорі страхування є вигодонабувач. Вигодонабувачем за договором страхування відповідальності слід називати невідому наперед третю особу, яка не є сто¬роною договору, проте має право на страхове відшкодування. Закон України «Про страхування» у ст. 3 містить положення, згідно з яким вигодонабувачем визнається особа, яка зазначена у договорі страхування. До того ж, ст. 16 цього Закону чітко встановлює, що за наявності у договорі вигодонабувача, він повинен бути чітко індивідуалізований в договорі страхування. Проте дане положення вимагає удосконалення, оскільки не завжди відомо хто саме буде вигодонабувачем. У зв’язку з цим необхідно внести зміни у законодавства. І доповнити норми щодо вигодонабувача таким формулюванням: «Договір страхування майна на користь вигодонабувача може бути укладений без вказівки імені або найменування вигодонабувача. При укладенні такого договору страхувальникові видається страховий поліс на пред’явника. При здійсненні страхувальником або вигодонабувачем прав за таким договором необхідно подання цього поліса страховикові».

Литература:1. Цивільний кодекс України від16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356. 2. Про страхування : Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – Ст. 78. 3. Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки : Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4. 4. Гражданский Кодекс Российской Феде¬рации : Официальный текст. – М. : Информа¬ционно-издательский дом «Филинь», 1998. – 608 с. 5. Агеев Ш. Р. Страхование: теория, практика и зарубежный опыт / Ш. Р. Агеев, Н. М. Васильев, С. Н. Катырин. – М. : «Экспертное бюро-М», 1998. – 215 с. 6. Брагинский М. И. Договор страхования / М. И. Брагинский. – М. : Статут, 2000. – 174 с. 7. Гражданское право: учеб.. – В 2-х томах. – Том 1. / под ред. Е. А. Суханова. – М. : Издательство БЕК, 1994. – 384 с. 8. Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / Т. В. Боднар, О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова та ін. ; за ред. О. В. Дзери. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 896 с. 9. Зазуляк І. І. Істотні умови договору: теоретичний аспект : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / І. І. Зазуляк ; НДІ приватного права і підприємництва АПрН України. – К., 2009. – 17 с. 10. Кінащук Л. Л. Страхове право : підруч. / Л. Л. Кінащук. – К. : Атіка, 2007. – 256 с. 11. Красільнікова О. С. Правовідносини страхування відповідальності судновласника перед третіми особами : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / О. С. Красільнікова. – Одеса, 2005. – 21 с. 12. Літвінова О. В. Правовий статус вигодонабувача у відносинах страхування вантажу / О. В. Літвінова // Форум права. – 2012. – № 1. – С. 565–570. 13. Міловська Н. В. Предмет як істотна умова договорів страхування / Н. В. Міловська // Приватне право і підприємництво. – 2014. – Вип. 13. – С. 119–122. 14. Никифорак В. М. Договір страхування відповідальності : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / В. М. Никифорак. – К., 2002. – 22 с. 15. Посполітак В. Проблемні питання страхування в законодавстві України / В. Посполітак // Юридичний журнал. – 2003. – № 12. – С. 14–17. 16. Серебровский В. И. Избранные труды по наследственному и страховому праву. – М. : «Статут», 1997. – 528 с. 17. Соботник Р. В. Правовий статус вигодонабувача за договором страхування відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки / Р. В. Соботник // Часопис Київського університету права. – 2014/1. – № 1. – С. 203–207. 18. Спаська М. О. Особливості взаємовідносин страховика і страхувальника після настання страхового випадку / М. О. Спаська // Часопис Київського університету права : Український науково-теоретичний часопис . – 10/2009. – № 4 . – С. 214–219. 19. Страхование от А до Я / под ред. Л. И. Корчевской, К. Е. Турбиной. – М. : ИНФРА-М, 1996. – 623 с. 20. Страховое право : учебник / под. ред. В. В. Шахова, В. Н. Григорьева, А. П. Архипова. – М. : ЮНИТИ – ДАНА : Закон и право, 2008. – 335 с. 21. Худяков А. И. Страховое право / А. И. Худяков. – СПб. : Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 691 с. 22. Цивільне право України: Академічний курс : підруч. : У 2 т. / за заг. ред. Я. М. Шевченко. – К. : Видавничий Дім «ІнЮре», 2006. – Т. 2. Особлива частина. – 520 с. 23. Якібчук Н. Особливості суб’єктного складу правовідносин страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів / Н. Якібчук // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2008. – Вип. 47. – С. 110–116.