Выводы: При написанні дипломної роботи нами було визначено передумови виникнення французького роману, було здійсненотеоретико-літературний аналіз значення постаті Оноре де Бальзака для світової літератури та виокремлено ряд основних тем, у котрих письменник розкривав проблему відносин в аспекті людина та суспільство. Згідно мети дослідження, що передбачала виявлення особливостей художнього методу О. де Бальзака для створення образів персонажів у виокремлених романах, аналіз провідних тем творчого доробку письменника на матеріалі вибраних творів, було виконано ряд завдань, аби репрезентувати цілісну картину, що відображала б особливості впливу французького суспільства 30-х років ХІХ століття на особистість.
Зокрема, ми здійснили моніторинг наукових джерел сучасності, в котрих повно чи спорадично описано основні тенденції творчості французького письменника Оноре де Бальзака, визначили жанрову специфіку творчого доробку митця, із врахуванням літературного напряму, описали історію створення, структуру, семантику та вплив на світову літературу епопеї (збірки романів) О. де Бальзака «Людська комедія», здійснили детальний аналіз проблематики романів, котрі ми виокремили для здійснення дослідження («Батько Горіо», «Євгенія Гранде», «Гобсек», «Шагренева шкіра»), описали особливості французького суспільства періоду 30-х років ХІХ століття, проаналізували основні проблеми, котрі підіймає О. де Бальзак у визначених темою дослідження творах, зокрема – жага до багатства, жага до кар’єрного зросту, особливості становлення талановитої особистості у французькому суспільстві та проблему батьків й дітей й жіночої долі в тогочасному соціумі, визначили основні художні прийоми авторського впливу на читача для реалізації ідейного пафосу визначених творів.
Здійснення аналізу теми дослідження стало можливим завдяки роботі з опрацювання текстів та критичних матеріалів таких прозових творів О. де Бальзака: «Шагренева шкіра», «Гобсек», «Батечко Горіо», «Євгенія Гранде».
В ході нашого дослідження ми визначили основні характерні риси французького реалістичного роману, котрі знайшли своє відображення у творчості О. де Бальзака. Вони полягають у наступному: правдивість, реальність зображення взаємин між людьми, широта змальованих проблем суспільства, високий викривальний пафос, демократизація героя та зображення внутрішнього світу людину.
Диференційною ознакою творчості Бальзака як представника реалізму є те, що до своїх творів він вводить не тільки негативні, але й позитивні якості людського характеру. Особливо багато уваги автор приділяв взаємозв’язку кожного персонажу з суспільними явищами Франції. Також, в творах Бальзака дуже багато рис реалізму, що відображені через колізії життєвих перепетій головних героїв.
Епопея «Людська комедія» лягла в основу нашого дослідження, а її написання було обумовлене прагненням Бальзака створити такий твір, який би систематизував раніше написані матеріали, дав повне історичне зображення тогочасної дійсності у ретроспективному масштабі. Зазначимо, що в творі потрібно виокремлювати семантику, структуру та проблематику твору. Семантика епопеї передбачає складне переплетіння історичних та реальних подій, в яких взаємодіють всі персонажі, котрі репрезентовані в тому чи іншому романі Бальзака. Дослідивши структуру епопеї робимо висновок, що, не дивлячись на усю її складність, можна виділити її три основні частини: «Етюди про звичаї», «Філософські етюди» та «Аналітичні етюди».Іншою особливістю структури даного твору є перехідні персонажі, з якими читач періодично зустрічається, знайомлячись з певним романом чи новелою. В ході нашого дослідження ми прийшли до висновку, що вагомий вплив «Людської комедії» Бальзака обумовлений гіперболічним задумом автора ґрунтовно дослідити причини і наслідки історичних подій, в умовах яких йому довелося жити, в умовах яких формувалися стосунки між людьми їхні взаємовідносини. Автор поставив таку високу планку для письменників-наступників, що його досягнення важко перевершити. Вони слугують не лише літературною, але й історичною базою для сучасних дослідників історії та літератури.
В першому розділі дослідження ми розглянули«Людську комедію» Оноре де Бальзака в контексті світової літератури, варто зауважити, що письменник творив життєпис французького суспільства в найкращих традиціях реалістичного роману. Зважаючи на теоретико-літературознавчий аспект, в його романах розкривається взаємозв’язок між характером людини та впливом соціальних обставин на її життя, репрезентовано життя представників різних соціальних класів та їх взаємодію, усі люди типологізовані, персонажі романів мають складні та суперечливі характери, суспільство проаналізоване та показані його позитивні й негативні сторони.
Варто зазначити, що творчий метод письменника формувався у п’яти основних аспектах, серед яких: 1) за допомогою реальних спостережень за життям суспільства (таким чином з’являлися бальзаківські герої – яскраві, талановиті, неординарні особистості), 2) робота письменника над створенням образу того чи іншого персонажа тривала в три етапи, де на першому він створював образ людини, потім увесь матеріал про неї групував, а далі «поселяв» його до одного з творів; 3) все, що відбувається у творах, результат багаточисленних обставин та їх наслідків у подальшому житті людей; 4) схильність до контрастів і перебільшень; 5) у романах міститься багато описів.
Образи-типи персонажів Бальзака вирізняються з-поміж інших літературних героїв тим, що автор разом з ними переживає їхні прикрощі і втіхи, страждає тоді, коли його герой потрапляє в скрутне становище, з якого він не може вказати йому виходу; він впадав у відчай, коли не міг знайти серед своїх героїв вартого уваги нареченого для якої-небудь героїні. Бальзаківський світогляд мав песимістичний характер, проте автор завжди був об’єктивним у зображенні своїх героїв і щодо цього послідовним у своїй творчості. Він не мав наміру показувати їх у сатиричних вимірах. Його завдання – збирати документи про людину й класифікувати їх.
В другому та третьому розділі ми розглянули та проаналізували частину романів, що увійшли до складу епопеї «Людська комедія», в результаті чого можемо стверджувати, що улюбленою темою Бальзака сталатема запеклої боротьби обдарованих людей, які пробивають собі дорогу у великому місті. Зокрема, найбільш характерними для творчості Бальзака стали скнара та чистий юнак, який потрапив у велике місто і робить кар’єру ціною своєї моральної загибелі. До першого типу ми віднесли образи Гобсека та дядечка Гранде.Додругого – Растіньяка. Жінки в творчості переважно багаті холодні егоїстки, такі, як дочки Горіо, які з легкістю торгують як туалетами, так і душами.Проте, їм протиставляють чистих душею жінок, котрі страждають від багатства, непопрозуміння з батьками чи чоловіками (Дельфіна де Нусінген, Євгенія Гранде). Переважна більшість представників чоловічої статі в його творчості – холодні та егоїстичні, їх цікавлять тільки гроші та власне ствердження.
Загалом, усі персонажі романів Бальзака – це усі представники тогочасного французького суспільства, котрі страждали він несправдливості чи стали заручниками певної ситуації, були надзвичайно багатими чи потерпали від бідності й злиднів, зростали на всьому готовому чи прагнули побудувати кар’єру, навіть шляхом морального занепаду.
Розглядаючи тему жаги до золота до власного збагачення, ми проаналізували романи «Гобсек» та «Євгенія Гранде», в котрих яскраво зображено два типи скнар: того, що збагачується та скоплює багатство ні в чому собі не потокаючи заради власного самоствердження (Гобсек) та міщанина, котрий працює заради матеріальних статків, проте прагне до раціонального життя, використовуючи фінанси тільки в разі крайньої необхідності (Фелікс Гранде), від чого страждають ті, кому важко звикнути до тотальної економії.
Розглядаючи тему становлення молодої талановитої людини в французькому суспільстві, Бальзак пропонує нам образ Ежена Растіньяка, на прикладі котрого доводить, що у французькому суспільстві неможливо жити по-чесному, тим більше з метою потрапити до найвищих кіл суспільства. Молода талановита особистість може досягнути бажаного тільки ціною власного морального занепаду та деградації заради збагачення й соціального статусу.
Проблема батьків та дітей в нашому дослідження розкрита на прикладі історії про батечка Горіо та його дочок, а також скупого багача Фелікса Гранде і його дочки Євгенії. В першому випадку бачимо ліберальну модель сімейного виховання, коли батько заради рідних дітей віддає все, жертвуючи навіть найбільш цінними для ноього речами, аби допомогти дітям виконати власні забаганки. Психологічний портрет батечка Горіо охарактеризований як «вічний батько». Проте, на смертному одрі, він розуміє істину – коли ти маєш наживку (гроші) діти будуть тебе любити. Безкорисну модель любові дитини до батька бачимо в романі «Євгенія Гранде». Авторитарна модель виховання, де батько вважає і дружину і єдину доньку речами, в котрі він вкладає матеріальні затрати, не вплинула на любов дівчини до батька. Незважаючи на те, що після його смерті вона стала мільйонеркою, любити батьки не стала більше чи менше.
Надзвичайно складною змальована доля жінка майже у всіх творах Бальзака. Проте, письменник зайняв позицію, при якій він вказував на те, що щасливі та нещасні жінки є як серед бідняків, так і серед багатих. В цьому контексті ми розглянули образи дочок батечка Горіо, котрі живуть в достатку, проте одній з них цих матеріальних статків замало, а інша не насмілюється просити в чоловіка власну частку. Вони називають себе нещасними тому, що не відчувають кохання та прагнуть знайти його в позашлюбних стосунках. Образ Євгенії Гранде письменник особисто порівнює з біблійною Марією, як зовнішньо так і внутрішньо, адже її вчинки – віддзеркалення високоморальної людини, а зовнішність є свідченням того, що внутрішня чистота є відображенням людської суті.
Загалом, в творчості Оноре де Бальзака маємо велику кількість різнотипних прикладів людських доль та типів поведінки, котрі можемо засуджувати чи схвалювати, роблячи особисті висновки про морально-етичну складову характерів його персонажів. Варто зазначити, що Бальзак не просто поазує нам суспільства та людей, котрі в ньому проживають, але й звертає увагу на світ матеріальний, світ речей, в котрону ці образи-типи динамічно розвиваються. на думку письменника, саме предмети навколишнього оточення формують твій соціальний статус, характер, звички та мотивацію.