Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ ЯК ПІДСТАВА ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 5 1.1. Поняття і зміст земельного правопорушення 5 1.2. Об’єкт та суб’єкт земельного правопорушення 8 РОЗДІЛ 2. ВИДИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЕМЕЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ 14 2.1. Адміністративна та дисциплінарна відповідальність за земельне правопорушення 14 2.2. Цивільна відповідальність 19 2.3. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення 23 ВИСНОВКИ 25 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27  

Вступление: Сьогодні проблема охорони земель та відповідальність за порушення земельного законодавства є надзвичайно актуальною, адже земля є національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави. Одним з найбільш важливих є питання забезпечення законності та правопорядку при використанні, охороні та відтворенні землі. Судова практика свідчить про недостатній рівень дотримання вимог законодавства, що регулює використання й охорону земель. Необхідно зазначити, що основна маса зловживань в сфері земельних відно¬син здійснюються за активної участі високих посадовців, перш за все місцевих органів, органів місцевого самоврядування, державних адміністрацій, правоохо¬ронних, земельних та інших органів. Особливості юридичної відповідальності за земельні правопорушення протягом тривалого часу вивчали такі вітчизняні науковці, як Н. Гавриш, В. Демчик, І. Дмитренко, В. Семчик, І. Каракаш, І. Куян, Ю. Шемшученко, М. Шульга та інші. Проте, незважаючи на значну кількість наукових досліджень, невирішеними лишаються велика кількість проблем. Метою дослідження є комплексний науковий аналіз теоретичних і практичних проблем юридичної відповідальності за земельні правопорушення. Виходячи з поставленої мети, в роботі основну увагу зосереджено на вирішенні наступних задач: − дослідити визначення юридичної відповідальності за земельні правопорушення; − визначити поняття та зміст земельного правопорушення; − з’ясувати основні види відповідальності за земельні правопорушення; − дати характеристику кримінальної відповідальності за земельні правопорушення; − розкрити істотні риси та особливості адміністративної відповідальності за земельні правопорушення; − охарактеризувати цивільну та дисциплінарну відповідальності за земельні правопорушення. Об’єктом дослідження є матеріальні та процесуальні правовідносини, що виникають у зв’язку із вчиненням особою земельного правопорушення. Предметом дослідження є законодавство та теоретичні здобутки про юридичну відповідальність, а також практика застосування юридичної відповідальності за земельні правопорушення. Методологічною основою дослідження є сукупність дослідницьких методів та прийомів наукового пізнання. У процесі до¬слідження використовувалися діалектичний підхід до розгляду досліджуваних проблем та визначення основних напрямів вдосконалення цього правового інституту як важливого засобу забезпечення пріоритетів соціальних цінностей; загальнонаукові методи: структурний, функціональний, системного аналізу, формально-логічний (аналіз та синтез) при вивченні існуючих теоретичних розробок інституту юридичної відповідальності за земельні правопорушення і нормативного регулювання відповідних суспільних відносин. Серед спеціальних методів було використано формально-юридичний та порівняльно-правовий, статистичний метод.

Выводы: Вищевикладене надає мож¬ливість зробити висновок про те, що єдиною підставою для притягнення особи до юридичної відповідальності у сфері охорони земель є вчинення земельного правопорушення, яке слід роз¬глядати як винне, протиправне, небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений зако¬нодавством порядок у сфері використання та охорони земель, а також порушує екологічну рівновагу. На сьогоднішній день одним з питань, які потребують негайного вирішення з метою підвищення ефективності правових засобів боротьби з порушеннями зе¬мельного законодавства, є нормативне визначення поняття земельного правопо¬рушення, яке виступає правовою підставою притягнення посадової особи до відповідальності в даній сфері. Діюче земельне законодавство не містить нормативного визначення земельно¬го правопорушення, що в певній мірі ускладнює правозастосовчу практику, тому здається доцільним доповнити Земельний кодекс статтею, яка міститиме законо¬давче визначення земельного правопорушення. Необхідною умовою забезпечення дотримання земельного законодавства з метою захисту державних та суспільних інтересів, на думку багатьох науковців та практиків, є застосування правових засобів впливу, спрямованих на усунення по¬рушень і, що найважливіше, запобігання їх вчиненню в майбутньому, поновлен¬ня порушених прав та притягнення винних у вчиненні земельних правопорушень до юридичної відповідальності, яка займає важливе місце серед правових га¬рантій дотримання земельного правопорядку. Питання про розмежування юридичної відпо¬відальності за земельні правопорушення залишається актуальним, оскільки має не тільки теоретичне, а й прак¬тичне застосування. Вирішення цієї проблеми залежить, по-перше, від правильної оцінки кожного з елементів складу правопорушення, по-друге, від визначення сус¬пільної небезпечності наслідків правопорушення, а від¬повідно, і норми права, до якої особа притягується до відповідальності, по-третє, від удосконалення законодав-ства, що регулює відповідальність за вчинення земельних правопорушень, шляхом узгодженості його положень, за¬кріплених у різних нормативно-правових актах, а також розширення норм, які передбачають адміністративно-пра¬вову та цивільно-правову відповідальність Земельне правопорушення ха¬рактеризується загальними ознаками, такими як: об’єкт правопорушення; об’єктивна сторона правопорушення; суб’єкт правопорушення; суб’єктивна сторона правопо¬рушення. До цивільно-правової відповідальнос¬ті притягуються фізичні та юридичні особи, до адміністративної – фізичні особи та посадовці, юридичні особи, до криміналь¬ної та дисциплінарної – тільки фізичні особи.

Литература: 1. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27. 2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // Відомості Верхов¬ної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1152. 3. Кримінальний кодекс України вiд 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст.131. 4. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2013. – № 9-10, № 11-12, № 13. – Ст.88. 5. Цивільний Кодекс України вiд 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – №№ 40-44. – Ст.356. 6. Про відходи : Закон України від 05.03.1998 № 187/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36-37. – Ст. 242. 7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення у сфері довкілля : Закон України від 05.11.2009 № 1708-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2010. – № 5. – Ст.44. 8. Про Державний земельний кадастр : Закон України від 7 липня 2011 р. // Голос України. – 2011. – 6 серпня. – № 145. 9. Про державний контроль за використанням та охороною земель : Закон України від 19.06.2003 № 963-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 39. – Ст. 350. 10. Про охорону земель : Закон України від 19.06.2003 № 962-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 39. – Ст. 349. 11. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1991. – № 41. – Ст. 546. 12. Академічний тлумачний словник Електронний ресурс. – Режим доступу : http://sum.in.ua. 13. Біленчук П. Д. Екологічне право України : навчальний посібник / П. Д. Біленчук, О. С. Баб’як, Ю. О. Чирва. – К. : Атіка, 2001. – 216 c. 14. Бондарчук Н. В. Актуальные вопросы административной ответственности за земельные правонарушения / Н. В. Бондарчук // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. – 2011. – Т. 24 (63). – № 2. 2011. – С. 407–411. 15. Гавриш С. Б. Правознавство / С. Б. Гавриш, В. Л. Сутковий, Т. М. Філіпенко. –К. : «Генеза», 2010. – 221с. 16. Гоштинар C. Л. Правове регулювання ведення державного земельного кадастру в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / Гоштинар С. Л. – Київ, 2008. – 199 с. 17. Гусев Р. К. Земель¬ное право : учебное пособие / Р. К. Гусев. – М. : Юридическая фирма «КОНТРАКТ»: «ИНФРА М», 2005. – 205 с. 18. Дуліна O. B. Проблеми розмежування відповідальності у сфері земельних відносин / О. В. Дуліна. // Порівняльно-аналітичне право. – 2014. – № 5. – С. 240–243. 19. Жевлаков Э. Н. Экологические правонарушения и ответственность / Э. Н. Жевлаков. – М. : ЗАО Бизнес-школа Интел-Синтез, 1997. – 78 с. 20. Земельне право України : підручник / М. В. Шульга, Г. В. Анісімова, Н. О. Багай, А. П. Гетьман та ін. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 368 с. 21. Земельне право України : підручник / за ред. О. О. Погрібного, І. І. Каракаша. – К. : Істина, 2005. – 376 с. 22. Земельний кодекс України : наук.-практ. коментар / за ред. В. І. Семчика. – К. : Видавничий Дім «ІнЮре», 2003. – 676 с. 23. Кириченко В. М. Теорія держави і права: модульний курс : навчальний посібник / В. М. Кириченко, О. М. Куракін. – К. : Центр навчальної літератури, 2010 – 264 с. 24. Костицький В. В. Десять тез про юридичну відповідальність за екологічні правопорушення / В. В. Костицький // Юридичні науки. Про українське право: часопис кафедри теорії та історії держави і права. – 2010. – № 5. – С. 312–322. 25. Курс адміністративного права України : підручник / за заг. ред. В. В. Коваленка. – К. : НАВС, 2012. – 808 с. 26. Марченко М. П. Теория государства и права : учебно-методическое пособие / М. Р. Марченко. – М. : Юристь, 2001. – 642 с. 27. Матузов Н. И. Теория государства и права : учебник / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – М. : Юристъ, 2004. – 545 с. 28. Мілімко Л. Особливості адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері земель¬них відносин / Л. Мілімко // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 1. – С. 28–38. 29. Мірошніченко О. С. Адміністративно-правові засоби охорони земельних відносин в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право; фінансове право; інформаційне право» / О. С. Мірошніченко. – Харків, 2005. – 20 с. 30. Назарук М. М. Екологічний менеджмент: Запитання і відповіді / М. М. Назарук, І. Б. Койнова. – Львів : Еней, 2004. – 236 с. 31. Насушна О. В. Земельне правопорушення як підстава притягання до адміністративної відповідальності / О. В. Насушна // Держава і право. – 2009. – Вип. 46. – С. 267–272. 32. Оверковська Т. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності в галузі охорони земель від забруднення та псування / Т. Оверковська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – 2007. – № 77/78. – С. 92–95. 33. Саркісова Т. Б. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06. / Т. Б. Саркісова. – Київ, 2012. – 216 с. 34. Семчик В. І. До питання про механізм реалізації права на землю громадянами та юридичними особами / В. І. Семчик // Право України. – 2009. – № 9. – С. 6-10. 35. Хом’яченко С. Поняття і види земельних правопорушень / С. Хом’яченко // Предпринимательст¬во, хазяйство и право. – 2000. – № 8. – С. 65. 36. Чубуков Г. В. Земельное право России : учебник / Г. В. Чубуков. – М. : Изд. «Тихомиров М.Ю.», 2002. – 328 с. 37. Шемшученко Ю. С. Юридическая ответственность в области охраны окружающей среды / Ю. С. Шемшученко, В. Л. Мунтян, Б. Г. Розовский. – К. : Наук. думка, 1978. – 279 c. 38. Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях / М. В. Шульга. – Харьков : Консум, 1998. – 224 с. 39. Юридична відповідальність землевласників і землекористувачів за шкоду, заподіяну землям сільськогосподар¬ського призначення та іншим природним об’єктам Електронний ресурс. – Режим доступу : http://yurist-online.com/ukr/ uslugi/yuristam/literatura/agrar-pravo/82.php. 40. Юрченко І. Екологічні санкції за забруднення довкілля в Україні / І. Юрченко // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету. – 2005. – Вип. 15.6. – С. 360–366.