Выводы:
У дипломній роботі проведено теоретичне узагальнення поняття «кадрове забезпечення підприємства» та запропоновано шляхи підвищення ефективності використання у ПАТ XXX м. ХХХ ХХХ області. Результати дипломного дослідження дали змогу зробити наступні висновки.
1. У вузькому розумінні, кадрове забезпечення – це забезпеченість підприємства кадрами – працівники підприємства зі складним комплексом економічних, соціальних, психологічних якостей, а також професійно-кваліфікаційними, статевими, віковими та іншими характеристиками, що здатні виконувати посадові обов’язки, в результаті чого підприємство може ефективно функціонувати на ринку.
У широкому сенсі, кадрове забезпечення – це комплекс заходів, що направлені на залучення, відбір та наймання кадрів; професійну орієнтацію та адаптацію кадрів; мотивацію та стимулювання кадрів; професійне навчання, атестацію кадрів та просування по службі; управління діловою кар’єрою кадрів з високим рівнем професіоналізму, компетентності та особистісних якостей працівників.
Досліджено зв’язок поняття «кадрове забезпечення підприємства» з такими економічними категоріями, як «трудові ресурси», «кадри», «трудовий потенціал», «кадровий потенціал», «професія».
2. З’ясовано, що процес формування кадрового забезпечення на підприємстві визначається двома рівнями: державним та приватним. Державний рівень, як правило, реалізується через дотримання нормативно-правових актів держави, а приватний, що є похідним від державного, визначається додатковими вимогами, які встановлюється підприємством. Існування останнього підходу означає, що підприємство може додатково вимагати від працівника володіти навичками та здібностями (мати професію) з метою виконання ним певних функцій.
3. Дослідженням установлено, що оцінка економічної ефективності використання трудових ресурсів проводиться за такими етапами, як діагностика забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та рух робочої сили, аналіз використання робочого часу, дослідження рівня продуктивності праці та трудомісткості по окремих видах продукції (виконаних роботах, наданих послугах), оцінка витрат на заробітну плату.
4. Статутом ПАТ XXX передбачені такі види діяльності: виробництво молочних продуктів, оптова торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами, складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту. Виробнича структура на ПАТ XXX має цехову побудову і складається з основного виробництва, що містить у собі основні, допоміжні цехи та обслуговуючого господарства. Виробництво розміщене у семи цехах (виробництво твердих сирів, м’яких сирів, масла, цільномолочної продукції, сухого знежиреного молока та згущеного молока).
5. Починаючи з 2014 р., діяльність ПАТ XXX була збитковою. Це вплинуло на погіршення показників ліквідності й платоспроможності, майнового й фінансового стану, ділової активності. Чистий фінансовий результат у 2015 р. проти 2013 р. зменшився на 164182 тис. грн. та склав -162830 тис. грн. (проти 1352 тис. грн. чистого прибутку у 2013 р.), в результаті чого у 2014-2015 рр. витрати ресурсів не покривалися прибутком, а показники рентабельності значно знизились.
6. За 2013-2015 рр. чисельність персоналу підприємства зменшилась на 51,2% (-266 осіб). Спостерігалося також і зниження продуктивності праці на 61,4%, а трудомісткість, навпаки, зросла у 2015 р. проти 2013 р. у 2,7 рази. Такі зміни викликані в першу чергу зменшенням обсягів виробництва продукції. Негативним явищем можна відмітити й зниження середньої заробітної плати, що скоротилась на 11,5% (-168,8 грн.), що є свідченням того, що ефективність використання трудових ресурсів за досліджуваний період у ПАТ XXX знизилась, а рівень кадрового забезпечення погіршився.
7. Головними резервами зниження трудомісткості та зростання продуктивності праці на підприємстві можуть бути: технологічні чинники (відображають рівень забезпечення підприємств технікою, її досконалістю, рівень освоєння ресурсоощадних, індустріальних технологій, зростання оснащеності засобами виробництва та підвищення їх надійності); організаційні чинники – це раціональний рівень спеціалізації і концентрації виробництва, запровадження прогресивних форм організації виробництва та праці, розвиток кооперативних відносин між виробниками й переробниками продукції; соціально-економічні чинники – матеріальна зацікавленість працівників, підвищення кваліфікації кадрів, поліпшення технологічної і трудової дисципліни, забезпечення належних умов праці й відпочинку, охорони праці, житлових умов, медичного і комунально-побутового обслуговування та ін. Важливе значення має також створення в колективі належного психологічного клімату, дотримання принципів соціальної справедливості.
8. Управління персоналом набуває ключового значення як головний фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства, досягнення успіху в реалізації його основних цілей та завдань. На нашу думку, підприємству слід більше уваги приділити процесу набору персоналу. Нами обґрунтовано дотримання алгоритму процедури найму та відбору персоналу, що дозволить підвищити якість управління трудовими ресурсами.
9. Дослідженням встановлено, що процес відтворення трудових ресурсів у ПАТ XXX майже відсутній, оскільки темп зростання заробітної плати (у 2013 р. проти 2012 р. та у 2015 р. у порівнянні з 2014 р. мав місце темп її зниження), не перевищував темпи зростання індексу споживчих цін, а отже, ціни зростали в середньому в країні швидшими темпами, ніж заробітна плата у ПАТ XXX. при умові збільшення обсягів виробництва хоча б на 20%, ліквідації понадурочних витрат робочого часу дозволять підвищити продуктивність праці на 19 та на 17%. Підвищення заробітної плати до рівня мінімальної також підвищить зацікавленість працівників у результатах праці, що також дозволить збільшити продуктивність праці.
Отже, у ПАТ XXX головним засобом підвищення забезпеченості кадрами та підвищення ефективності використання трудових ресурсів має стати застосування комплексної системи мотивації та заохочення працівників з орієнтацією на оптимально високий кінцевий результат, гарантовану якість та мінімальні затрати на виробництво.