Праці Гуго Грація і становлення та розвиток науки міжнародного права

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК ІДЕЙ ЩОДО ПРИРОДИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ДО Г. ГРОЦІЯ 5 1.1. Розвиток ідей міжнародного права в епоху Римської імперії та Середні віки 5 1.2. Наука міжнародного права до початку XVII ст. 11 РОЗДІЛ 2. ГУГО ГРОЦІЙ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСНОВНИКІВ НАУКИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 19 2.1. Основні положення теорії Г. Гроція щодо природи міжнародного права 19 2.2 Право війни та миру у праці Г. Гроція «Про право війни та миру» 23 2.3 Подальший розвиток науки міжнародного права після Г. Гроція 28 2.4. Сучасний стан науки міжнародного права 33 ВИСНОВКИ 44 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 47  

Вступление: Актуальність теми. На сьогодні дослідження науки міжнародного права стають все більш поширеними та набувають нових рис та характеру, що повязано, звісно, із тим, що наука є динамічним явищем, вона має тенденцію та навіть прагнення до змін відповідно до розвитку науки загалом, суспільних процесів, процесів державотворення тощо. Загалом варто вказати, що наука – це система ідей, поглядів, концепцій про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення, тобто сфера дослідницької (а не регулятивної діяльності), спрямована на отримання нових знань у певній галузі. Відповідно, наука міжнародного права як частина юридичних наук виступає в якості системи ідей, концепцій, поглядів тощо щодо природи міжнародного права, його інститутів, теоретичних основ і т.д. Саме завдяки розвитку науки міжнародного права піддаються новому осмисленню проблеми міжнародного права, посилюється та стимулюється розвиток міжнародного законодавства, стають тіснішими міжнародні зв’язки тощо. Тобто загалом наука міжнародного права виступає необхідною передумовою існування міжнародного права як галузі права. У рамках нашого дослідження ключовою особистістю – одним із провідних творців міжнародного права – буде Г. Гроцій та його основна праця «про прав війни та миру». Окрім цього, будуть досліджуватися основні риси розвитку науки міжнародного права до періоду творчості Гроція та після нього. У зв’язку з цим автором будуть досліджені основні позиції досліджень науки міжнародного права окремими школами – італійської, іспанської, французької, польської, української тощо. Кожна із них представлена численними особистостями, які здійснили значний внесок у розвиток науки міжнародного права та міжнародного права як галузі права. Метою нашого дослідження є проведення правового аналізу теорії міжнародного права Гуго Гроція, а також визначення ключових тенденцій розвитку науки міжнародного права до голландського мислителя та після нього. Об’єктом дослідження є наука міжнародного права. Предметом дослідження виступаэ теорія міжнародного права Гуго Гроція, а також інших визначних представників науки міжнародного права. Відповідно до зазначеної мети автор визначив наступні завдання дослідження: 1) окреслити розвиток ідей міжнародного права в епоху Римської імперії та Середні віки; 2) визначити особливості розвитку науки міжнародного права до початку XVII ст.; 3) визначити основні положення теорії Г. Гроція щодо природи міжнародного права; 4) провести аналіз права війни та миру у праці Г. Гроція «Про право війни та миру»; 5) окреслити основні риси подальшого розвитку науки міжнародного права після Г. Гроція; 6) визначити сучасний стан науки міжнародного права. Методологія дослідження. Задля проведення аналізу відповідних питань роботи були використані наступні методи дослідження: аналізу та синтезу, узагальнення, структурно-системний, історико-правовий, порівняльно-правовий, формально-логічний та інші. Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, що вміщують шість параграфів, висновків та списку використаних джерел (всього 40 найменувань).

Выводы: Таким чином, провівши правовий аналіз ключових етапів розвитку науки міжнародного права, вважаємо за потрібне висловити наступні висновки: 1. Доволі складно говорити про зародження науки міжнародного права у Стародавніх державах як Сходу, так і античності, адже не існувало спеціальних досліджень, присвячених відносинам, що складають предмет міжнародного права, останні мали місце лише фрагментарно у працях давньогрецьких філософів, Цицерона, релігійно-політичних трактатах Стародавнього Китаю та Індії; про певні зачатки міжнародного права можна, натомість, вести мову у контексті ведення воєн та укладення миру, встановлення певних відносин між державами, формування правових статусів іноземців, торгові зв’язки тощо; епоха Середньовіччя також не відрізнялась розвитком науки міжнародного права, натомість, окремі аспекти останнього, зокрема, питання ведення «справедливої війни» були розглянуті християнськими філософами Августином та Ф. Аквінським; 2. Наука міжнародного права XV-XVIІ ст.ст. починає набирати обертів, що спричинює формування шкіл міжнародного права – італійської (А. Джентілі), іспанської (Вітторіа та Суарес), французької (Ж. Боден), польської (Станіслав зі Скарбимєжа, П. Влодкович, А. Моджеєвський та інші), голландської (Ю. Ліпсій) тощо; у цей час наука розвивається у контексті концепції природного права та права народів, що сформувалось у римському праві, а також намагається з точки зору права пояснити питання «справедливої» війни, укладення миру, договірних відносин між державами, опираючись на тогочасний стан постійних воєн та конфліктів між правителями та народами. 3. Г. Гроцій є справжнім проривом у науці міжнародного права, на ключові позиції якого так чи інакше опирались наступні дослідники різноманітних проблем міжнародного права та його інститутів; у розробці природи та сутності міжнародного права Гроцій виходив із позицій природи людини, суспільного договору як основи для утворення держави, природного права як частини природного стану людини та права справедливого, а також поділу права на природне та позитивне; таким чином, в основі відносин між державами повинен лежати договір, добра воля правителів, бажання народу на принципах рівності та справедливості. 4. Найбільш відомою та значимою працею Гроція є трактат «Про право війни та миру», що, у першу чергу відзначається поглядами щодо питань війни та миру; мислитель обґрунтував поняття та види воєн (приватні, публічні та змішані), а також справедливі та несправедливі, правила ведення війни та укладення миру, питання оголошення війни та її завершення, а також проблему недопущення (запобігання) воєн; 5. Подальший розвиток науки міжнародного права здійснювався у напрямку природно-правових концепцій, зокрема, С. фон Пуфендорфа, Х. Вольфа, Ж.-Ж. Руссо тощо; важливий вплив на розвиток міжнародного права справив також Е. Ваттель, а саме щодо права держави на безпеку, деякі обов’язки держав тощо. 6. Сучасна наука міжнародного права характеризується різноманітністю поглядів на природу міжнародного права, починають формуватися нові парадигми його розуміння (глобальне право, світове право, Інтернет-право тощо), що пов’язується із процесами глобалізації, розвитком новітніх технологій та Інтернету тощо; серйозний вплив на формування уявлень про сучасне міжнародне право справив Л. Ейрліх, який, зокрема, визначив терміни «право народів» та «міжнародне право» як рівнозначні; польська школа сучасного міжнародного права представлена такими іменами як Ш. Рундстейн, Ю. Маковський, З. Цибіховський. 7. Окрему увагу було звернута на розвиток сучасної науки міжнародного права в Україна, яка представлена різноманітними школами, які почали формуватися ще у ХІХ ст. – Київською (О. Ейхельман, І. Лукашук, О. Буткевич, В. Задорожний та ін.), Харківською (Т. Степанов, Д. Каченовський, А. Стоянов, В. Даневський та ін.), Одеською (П. Казанський, М. Кантакузін та ін.), Львівською (Г. Рошковський, Г. Лаутерпахт та ін.); українська наука відзначається своєю різноманітністю предметів дослідження, прагненням інтеграції до світової науки міжнародного права.

Литература: 1. Акоев М. М. Право на мир и право на войну: современные подходы в понимании их соотношения / М. М. Акоев // Наука и образование: хозяйство и экономика; предпринимательство; право и управление. – 2013. – № 1. – С. 51-62. 2. Бабков М. І. Становлення і розвиток науки міжнародного права в університетах України в ХІХ-поч. ХХ ст. / М. І. Бабков // Вісник Національного технічного університету «ХПІ»: зб. наук. пр.: темат. вип. – 2011. – Вип. 64: Історія науки і техніки. – С. 19-26. 3. Буткевич О. Дослідження історії міжнародного права фахівцями кафедри міжнародного права Київського національного унівеситету ім. Тараса Шевченка: до 170-річчя кафедри / О. Буткевич // Український часопис міжнародного права. – 2012. – № 1-2. – С. 16-20. 4. Вітошинський Б. Міжнародне публічне право / Б. Вітошинський. – Мюнхен, 1983. – 197 с. 5. Волков С. Развитие доктрины справедливой войны в эпоху раннего Нового времени / С. Волков // Вестник Нижегородского ун-та им. Н.И. Лобачевского. Серия: Международные отношения. Политология. – 2009. – № 3. – С. 227-233. 6. Волков С. Рационалистическая интерпретация теории естественного права в трактате Гуго Гроция «О праве войны и мира» / С. Волков // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. – 2009. – Вип. 12. – С. 152-160. 7. Волошин Ю. О. Парадигма взаємодії міжнародного та національного права в умовах міждержавної інтеграції:нові підходи та виклики / Ю. О. Волошин // Актуальні проблеми держави і права. – 2011. – Вип. 61. – С. 51-60. 8. Гроций Г. О праве войны и мира / Г.Гроций. – М.: Политиздат, 1957. 9. Денисенко В. В. Право війни в Стародавньому Римі / В. В. Денисенко // Порівняльно-аналітичне право. – 2014. – № 5. – С. 24-27. 10. Динис Г. Г. Міжнародно-правові концепції глобального права, права Інтернету або кіберправа та трансформації міжнародного права / Г. Г. Динис // Часопис Київського університету права. – 2011. – № 2. – С. 279-285. 11. Дудченко В. В. Роль Гуго Гроция в становлении науки международного права / В. В. Дудченко // Международное право после 11 сентября 2001 года: Сб. науч. статей / Под ред. М.Ф. Орзиха, М.Е. Черкеса – О.: ФЕНІКС, 2004 – с. 98 – 103. 12. История политических и правовых учений: Учебник для вузов / Под общ. ред. В. С. Нерсесянца. – М.: Норма, 2004. – 944 с. 13. Каракулян Э. А. Идея международного сообщества в истории международно-правовых учений (теоретико-правовой анализ) / Э. А. Каракулян // Вестник Нижегородского ун-та им. Н.И. Лобачевского. Серия: Государство и право. – 2013. – № 3. – С. 74-79. 14. Каракулян Э. А. Теория и история науки международного права: обзор предметно-методологических оснований / Э. А. Каракулян // Государство и право. – 2011. – № 4. – С. 256-264. 15. Київець О. Історичні передумови формування сучасної системи джерел міжнародного права // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2013. – № 3. – С. 111-122. 16. Крижановська Ю. К. Проблема встановлення походження терміну «міжнародне право» Електронний ресурс / Ю. К. Крижановська. – Режим доступу: http://conference.nuos.edu.ua/catalog/lectureDetail?conferenceId= 2608&lectureId=12386 17. Куртинець М. І. Розвиток науки міжнародного права Середньовічної Польщі / М. І. Куртинець // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 2. – С. 324-328. 18. Лукашук И. И. Международное право. Общая часть : учеб. для студентов юрид. фак. и вузов./ И. И. Лукашук. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 432 с. 19. Лысык В. М. Развитие науки международного права во Львовском университете / В. М. Лысык, И. В. Зееман // Альманах міжнародного права. – 2011. – Вип. 3. – С. 78-89. 20. Макаренко Н. Г. Від «вічного миру» до «збройного миру»: історія та сучасність / Н. Г. Макаренко // Вісник КНУ ім. Т.Г. Шевченка. Філософія. Політологія. – 2005. – Вип. 70-72. – С. 82-86. 21. Макаренко Н. Г. Історія становлення міжнародного гуманітарного права (права війни) в філософії Нового часу (на прикладі іспанської та італійської шкіл) / Н. Г. Макаренко // Вісник КНУ ім. Т.Г. Шевченка. Філософія. Політологія. – 2005. – Вип. 70-72. – С. 136-140. 22. Мацевич Й. О. Становлення та розвиток права війни у Стародавньому світі Електронний ресурс / Й. О. Мацевич. – Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/conf/law/01okt2013/05.pdf 23. Мережко А. А. Польская наука международного права: история и современность / А. А. Мережко // Альманах міжнародного права. – 2011. – Вип. 3. – С. 111-121. 24. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2002. – 608 с. 25. Павко Я. Гуго Гроцій – один із засновників науки міжнародного права / Я. Павко // Віче. – 2011. – № 6. – С. 15-16. 26. Павлов А. А. Правовые идей Гуго Гроция по трактату «О свободном море» / А. А. Павлов // Вестник Ивановского государственного ун-та. Право. Социология. Экономика. – 2003. – Вып. 4. – С. 4-12. 27. Радзівілл О. А. «Jus gentium» – право народів чи право родів? / О. А. Радзівілл // Юридична наука. – 2013. – № 12. – С. 91-104. 28. Ржевська В. Внесок об’єднань полісів Стародавньої Греції у розвиток ідеї колективної безпеки у міжнародному праві / В. Ржевська // Вісник Вищої ради юстиції. – 2012. – № 4. – С. 167-179. 29. Ржевська В. Міжнародно-правовий аспект союзів у сфері безпеки у народів Стародавнього Сходу / В. Ржевська // Вісник КНУ ім. Т.Г. Шевченка. Міжнародні відносини. – 2013. – № 1. – С. 69-72. 30. Ромашкін С. В. Визначення права школою природного права / С. В. Ромашкін // Правова держава. – 2005. – № 8. – С. 24-28. 31. Савчук К. О. Внесок Михайла Родіоновича Кантакузіна-Сперанського в розвиток науки міжнародного права / К. О. Савчук // Часопис Київського університерту права. – 2012. – № 2. – С. 333-336. 32. Савчук К. О. Міжнародно-правові ідеї Петра Євгеновича Казанського та їх значення для сучасної науки міжнародного права / К. О. Савчук // Часопис Київського університерту права. – 2011. – № 4. – С. 339-343. 33. Савчук К. О. Отон Отонович Ейхельман – видатний представник Київської школи міжнародного права / К. О. Савчук // Часопис Київського університерту права. – 2009. – № 3. – С. 236-242. 34. Сазонова К. Л. Концепция «справедливой войны» в современном международном праве / К. Л. Сазонова // Журнал российского права. – 2014. – № 5. – С. 117-125. 35. Сэруа В. С. Условия и причины возникновения права народов (jus gentium) как основы lex mercatoria / В. С. Сэруа, Т. В. Шаханов // Вестник Нижегородского ун-та им. Н.И. Лобачевского. Серия: Государство и право. – 2013. – № 3. – С. 199-201. 36. Топільницький М. В. Виток інституту міжнародно-правового визнання держав / М. В. Топільницький // Юридична наука. – 2011. – № 1. – С. 201-205. 37. Турчин Я. Б. Внесок Отто Ейхельмана в розвиток науки міжнародного права / Я. Б. Турчин // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер.: Політологія. – 2009. – Вип. 97. – С. 24-28. 38. Хвойницька Х. Концепція природного права голландських мислителів (Ю. Ліпсій, Г. Гроцій) / Х. Хвойницька // Вісник Національного ун-ту «Львівська політехніка». – 2011. – № 692. – С. 69-73. 39. Чемшит А. Гроций и Спиноза о государственном суверенитете / А. Чемшит // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – 2004. – Вип. 5. – С. 32-48. 40. Юмашев Ю. М. Западная доктрина международного права начала ХХІ в. (краткий обзор) / Ю. М. Юмашев // Право. – 2009. – № 2. – С. 3–9.