Вступление: Актуальність обраної теми дослідження обумовлена тим, що феномен абсентеїзму належить до кола тих проблем політичного пізнання, які впродовж останніх років перебувають у центрі уваги як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, які вивчають процеси політичної сфери життя суспільства.
Сьогодні політична практика переконливо свідчить, що участь населення в політичному процесі і, особливо, у формуванні виборних органів влади є умовою успішного функціонування будь-якого суспільства, побудованого на демократичних засадах. Ніхто з учених і політичних діячів, прибічників принципів демократії, не ставлять під сумнів той факт, що виключення з активного політичного життя представників певних соціальних груп, збільшення числа тих, хто свідомо дистанціюється від політики, перешкоджає формуванню структур громадянського суспільства, негативно позначається на ефективності діяльності виборних органів влади. Для багатьох, хто займається проблемами політики в науковому та практичному плані, є очевидним, що поширення явища абсентеїзму є свідченням недосконалості сформованої політичної системи, показником зростання недовіри до демократичних інститутів, індикатором наростання соціальної напруженості в суспільстві. Саме тому пильний інтерес з боку дослідників до даного виду електоральної поведінки з кожним роком зростає. Іншими словами, абсентеїзм став своєрідною «візитною карткою» наших днів.
Не оминуло явище абсентеїзму й Україну, в якій з кожними виборами явка населення різко зменшується. Так, за роки незалежності нашої держави кількість тих, хто не виконує свій громадянський обов’язок у виборі інститутів влади, зросла на 20%. Тому сьогодні важливими та конче необхідними є дослідження сутності, причин та шляхів подолання абсентеїзму в українському суспільстві.
Вибір теми зумовлений також тим, що проблема абсентеїзму на науковому рівні для України є новою та малодослідженою. Сьогодні в межах вітчизняної політологічної думки відсутні ґрунтовні та систематичні праці, які б були присвячені даному політичному феномену. Хоча, варто відзначити, що у наукових періодичних збірниках останніх років все частішими стали публікації, присвячені теоретичним засадам абсентеїзму. Так, варто згадати статті Р. М. Коваля, Н. Н. Легези, М. А. Бучина, І. В. Лопушинського, О. О. Чемшита, М. І. Ставнійчук, Н. Ю. Ротар, В. І. Бортнікова, О. Є. Шинкаренко, О. О. Царенко, М. І. Росенко та інших. Особлива роль у розвитку теоретико-методологічних засад дослідження абсентеїзму належить Д. Ю. Гаврилюку, який у 2015 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Абсентеїзм як феномен електоральної культури в контексті демократизації українського суспільства».
Крім того, теоретичним базисом написання роботи стали праці західних дослідників, серед яких Ч. Мерріам, Г. Госснел, Г. Лассуел, С. Верба, Н. Най, П. Лазарсфельд, Б. Берельсон, А. Кемпбелл, П. Конверс, В. Міллер, Д. Стоке, Е. Дауна, М. Фіоріна, К. Риф, Г. Шміт, М. Марш та інші.
Варто віддати належне теоретичним напрацюванням російських науковців, основні положення яких також стали основою для написання кваліфікаційної роботи. Серед них варто виділити К. І. Арініну, Ю. І. Бушеньову, Ю. М. Баскакова, Д. А. Григор’єву, Ю. С. Д’яковченко, Д. П. Гавра, К. С. Силантьєва, Е. Я. Баталова, Н. М. Кейзерова.
Таким чином, метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретичних напрацювань щодо сутності, видів та причин електорального абсентеїзму з метою виявлення шляхів його подолання в Україні.
За для реалізації мети дослідження необхідним є виконання наступних завдань:
1. Визначити сутність абсентеїзму як різновиду електоральної поведінки та окреслити теоретичні засади його дослідження.
2. Виявити передумови виникнення та причини поширення абсентеїзму.
3. Охарактеризувати види абсентеїзму за різними класифікаційними підходами.
4. Розкрити причини існування абсентеїзму в Україні.
5. Виділити основні шляхи подолання абсентеїзму.
Об’єктом дослідження кваліфікаційної роботи є абсентеїзм як різновид електоральної поведінки.
Предмет дослідження – сутність, види, причини та шляхи подолання явища абсентеїзму в Україні.
Методологічною основою дослідження виступають неоінституціональний і біхевіористичний підходи. У ході визначення змісту абсентеїзму широкого застосування набули діалектичний та системний підходи, аналіз та синтез. Для характеристики сутності, динаміки та причин розвитку абсентеїзму в Україні використовувалися структурно-функціональний, історико-генетичний, статистичний аналіз та типологічний метод наукового дослідження.
Наукова та практична цінність проведеного дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть використовуватися органами влади та виборчими комісіями для підвищення електоральної активності населення України. Крім того, наукові положення даної роботи можуть стати основою для подальших досліджень абсентеїзму.
Мета та завдання дослідження зумовили логіку викладу та структуру кваліфікаційної роботи, яка включає вступ, три розділи, висновки і список використаної літератури та джерел, який нараховує 36 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 50 сторінок.
У вступній частині визначено актуальність дослідження за даною тематикою, наведено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, його методологічну основу, наукову та практичну цінність. Проаналізовано ступінь розробки обраної теми кваліфікаційної роботи.
У першому розділі розкрито сутність та зміст понять «електоральна поведінка» та «абсентеїзм». Виявлено теоретичні засади дослідження даного феномену.
У другому розділі розкрито передумови виникнення та причини поширення абсентеїзму, охарактеризовано його види, а також визначено особливості прояву та причини існування явища абсентеїзму в Україні.
У третьому розділі наведено основні шляхи подолання абсентеїзму, в тому числі й в Україні.
Висновки містять узагальнюючі результати проведеного дослідження.