Політичне лідерство в Україні

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА 5 1.1. Феномен політичного лідерства 5 1.2. Типологія політичних лідерів 11 РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА В УКРАЇНІ 16 2.1. Становлення інституту політичного лідерства в Україні 16 2.2. Проблема політичного лідерства в Україні на сучасному етапі розвитку 22 ВИСНОВКИ 29 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31  

Вступление:Інститут лідерства один із найбільш стародавніх інститутів людства, який виник в тих історичних умовах, коли почали складатися суспільні відносини, еволюція яких призвела до виникнення соціальної структури суспільства. Протягом всієї історії людства виникала необхідність в особі, яка вела б за собою маси, визначала хід соціально-економічного укладу та виступала гарантом тих, над ким розповсюджувалася його воля. На сучасному етапі відбувається інтенсивний процес трансформації політичних структур, формування політичних лідерів незалежних держав на всьому постсоціалістичному просторі. Не виключенням є і Україна, яка за роки своєї незалежності так і не мала політичного лідера, який би піклувався про свій народ та виконував обв’язки, які на нього були покладені. На жаль, сучасна українська політична еліта так і не спромоглася позбутися того відбитку, який було залишено тоталітарним історичним минулим нашої країни, а також не здатна йти на непопулярні заходи виходу із економічної кризи, яка сьогодні охопила нашу країну, не спроможна самостійно вибудувати політику управління країною, а лиш прислухається до порад із закордону, забуваючи при цьому про самобутність українського народу. Саме тому дослідження проблеми політичного лідерства в Україні конче актуальні та необхідні. Варто відзначити, що питання політичного лідерства у науковому обігу підіймалося не одноразову. Це стосується як вітчизняної науки, так і світового наукового співтовариства. Так, теоретичною основою дослідження стали напрацювання таких науковців, як В. О. Корнієнко, В. А. Гошовська, Л. А. Пашко, Б. Л. Кухта, Т. В. Воронова, О. Л. Маскевич, Ю. І. Гороховська, Я. А. Кровіцка, Л. С. Копитова, Л. П. Нагорна та інші. Таким чином, метою написання курсової роботи є визначення місця інституту політичного лідерства в Україні. За для реалізації мети роботи необхідним є виконання наступних завдань дослідження: 1. Окреслити основні концептуальні підходи до феномену політичного лідерства. 2. Узагальнити сучасні підходи до розуміння змісту поняття «політичний лідер». 3. Проаналізувати типологічні ознаки та види політичних лідерів. 4. Дослідити основні фактори та особливості становлення інститут політичного лідерства в Україні. 5. Виявити проблеми політичного лідерства в Україні та визначити шляхи їх вирішення. Об’єктом дослідження курсової роботи є лідерство як важливий політичний інститут суспільства. Предметом дослідження виступають особливості політичного лідерства в Україні. Основним методологічним інструментарієм дослідження стали системний, логіко-семантичний, аксіологічний підходи, принципи об’єктивності та цілісності, а також методи порівняльного аналізу, причинності, історичності та інші методи науково пізнання. Структура курсової роботи обумовлена її метою та завданням і включає вступ, два розділи, які містять підпункти, висновки та список використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи нараховує 32 сторінки.

Выводы: Отже, у ході написання курсової роботи було виявлено, що проблемі становлення і розвитку політичного лідерства присвячено численні дослідження, в яких аналізуються різні аспекти політичного лідерства, його компоненти і фактори, що впливають на процес реалізації лідерських якостей. Так, ще з часів античності дослідники намагалися розробити універсальні засадничі принципи діяльності лідерів, виявити ознаки, якими вони мають володіти, визначити мотиви діяльності лідерів тощо. Насправді, питання політичного лідерства не втрачає свого значення і сьогодні, про що свідчить достатньо велика кількість напрацювань. Так, до сьогодні не виробленого єдиного підходу до розуміння змісту поняття політичного лідерства, їхнього значення у суспільно-політичному житті, виокремлюють різні функції та типи політичних лідерів тощо. Все це ще раз свідчить про складність та універсальність досліджуваної у курсовій дефініції. Що стосується інституту політичного лідерства в Україні, то історичний досвід свідчить, що традиції національного лідерства у нашій країні є не лише впливовим чинником національного соціального та культурного розвитку, а й основою духовної безпеки людини й суспільства. Його можливості зберігати й утверджувати саме смислові координати державної системи, формувати сприйняття і образ держави у світі дають змогу розглядати політичне лідерство не лише як впливовий професійний і соціальний інститут, а як ефективний інструмент зовнішньої та внутрішньої політики, важливу умову успішного розвитку української політичної нації. Сучасний стан політичного лідерства в Україні свідчить про поступове набуття ним демократичних пріоритетів: спрямування на легалізацію національно-державної політики, створення законодавчо-правової бази, персоніфікації, професіоналізації та інституціоналізації. Запровадження їх у систему лідеротворення за конкретних політичних реалій змінює тип і структуру лідерства від перехідного, формалізованого зразка до раціонально-легального, реформаторського і демократичного та формує інфраструктуру лідеротворення адаптивної державної влади, адекватної громадянському суспільству. Однак не дивлячись на розвиток даних процесів у нашій державі склалися умови та виникла нагальна потреба для становлення харизматичного типу лідерства, найбільш характерного для періодів нестабільного соціально-політичного та економічного розвитку та радикальної трансформації всіх сфер життєдіяльності суспільства. Тому говорити про ефективність інституту політичного лідера сьогодні в Україні складно. Народ не довіряє владі, не довіряє опозиції. Люди збагнули, що формуванням політичного лідера займаються всі, це є як бренд. Над образом працюють іміджмейкери, піар-компанії і т.п. Тобто, зараз є проблема в тому, що політичний лідер не є справжнім. Так, у сучасній Україні багато політичних лідерів є акторами. Вони просто вдягають маску та промовляють потрібний текст. У цьому є основна проблема. Лідери партій бояться втратити рейтинги, члени уряду піклується тільки про особисті збагачення, Президент виявився неспроможний до рішучих дій. Іншими словами, Україна ще не народила свого справжнього політичного лідера, який би вивів нашу країну на новий рівень, який думав не лишень про себе, а й про майбутнє покоління свого народу, який би був патріотом і розумів ту роль, яку на нього поклало суспільство. Хотілося б також відзначити, що багато в чому обличчя лідера країни залежить від її громадян. Тому особливу увагу хотілося б привернути до необхідності підвищення політичної культури та свідомості українського народу, незалежності та об’єктивності ЗМІ як своєрідного містка між владою та народом, прояву активності, зацікавленості та розуміння того, що все залежить від кожного з нас. Адже за демократичного укладу народ заслуговує на ту владу, яку обирає сам.

Литература: 1. Акайомова А. Політичний імідж та основні його характеристики / А. Акайомова // Політичний менеджмент. – 2009. – № 5. – С. 29–34. 2. Андрусяк І. Блиск і злиденність української націонал-демократії: політологічне есе / І. Андрусяк, Є. Петренко. – К. : Смолоскип, 1999. – 80 с. 3. Батушан В. Політичне лідерство в контексті державного управління: історичний досвід / В. Батушан // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України : наук. журн. – 2009. – № 4. – С. 213–221. 4. Вебер М. Политика как призвание и профессия / М. Вебер ; сост., общ. ред. и послесл. Ю. Н. Давыдова. – М. : Прогресс, 1990. – 808 с. 5. Воронова Т. В. Проблема підвищення ефективності державного управління в Україні: роль інституту політичного лідерства / Т. В. Воронова // Економіка будівництва і міського господарства. – 2012. – № 4. – С. 309–314. 6. Ирхин Ю. В. Актуальные проблемы политической науки / Ю. В. Ирхин. – М. : Экономическая демократия, 1996. – 188 с. 7. Копитова Л. С. Політичне лідерство як феномен сучасної політичної культури : дис. ... канд. політичних наук : 23.00.03 / Л. С. Копитова ; КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2010. – 195 с. 8. Корнієнко В. О. Ефективність політичного лідера: критерії та механізм реалізації в сучасній Україні : монографія / В. О. Корнієнко, І. Д. Похило. – Вінниця : ВНТУ, 2009. – 140 с. 9. Куксенко М. Становлення української державності й сучасний стан формування української політичної еліти / М. Куксенко // Вісник Україської Академії державного управління при Президентові України. – 2001. – № 4. – С. 274–281. 10. Кухта Б. Політичні еліти і лідери / Б. Кухта, Н. Теплоухова. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Львів : Кальварія, 1997. – 224 с. 11. Майборода О. Український етнос має стати ядром української політичної нації / О. Майборода // Схід і Захід України в контексті виборчої кампанії-2006: відмінності протиріччя, перспективи єднання. – К. : Центр Разумкова, 2006. – С. 19–21. 12. Маскевич О. Л. Проблема політичного лідерства в Україні на сучасному етапі розвитку / О. Л. Маскевич, Ю. І. Гороховська, Я. А. Кровіцка // Молодий вчений : наук. збірник. – 2014. – № 12 (15). – С. 286–288. 13. Михальченко Н. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? / Н. Михальченко. – Киев, 2001. – 440 с. 14. Нагорна Л. П. Політична культура українського народу: історична ретроспектива і сучасні реалії / Л. П. Нагорна. – К. : Стилос, 1998. – 278 с. 15. Нагорний В. Сутність проблеми політичної культури України / В. Нагорний // Політичний менеджмент. – 2006. – № 5 (20). – С. 65–78. 16. Пахарев А. Д. Мыслители о правителях: историко-политологический аспект : монография / А. Д. Пахарев. – К. : Знание Украины, 2006. – 296 с. 17. Перегуда Є. В. Політологія : навчальний посібник / Є. В. Перегуда, В. Ф. Панібудьласка, В. Л. Семко, Н. І. Рижко, С. Д. Місержи, В. Л. Стеценко, В. Л. Згурська, В. П. Третяк. – К. : КНУБА, 2011. – 216 с. 18. Політика в особах (Політичне лідерство на постсоціалістичному просторі: національний і регіональний контексти) : навч. посібник / за заг. ред. проф. Ф. М. Рудича. – К. : ІПіЕПД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2012. – 400 с. 19. Політичне лідерство : навч. посіб. / авт. кол. ; за заг. ред. В. А. Гошовської, Л. А. Пашко. – К. : НАДУ, 2013. – 300 с. 20. Потребность политического лидерства Електронний ресурс Українська правда : офіційний сайт видання. – 3 жовтня 2014 року. – Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/rus/columns/2014/10/3/7039696/view_print/ 21. Скрипнюк О. Вплив інститутів громадянського суспільства на становлення і розвиток демократичного політичного режиму / О. Скрипнюк // Право України. – 2001. – № 5. – С. 12–17. 22. Слизовский Д. Е. Политическое лидерство: методологические проблемы исторической интерпитации / Д. Е. Слизовский // Вестник Российского університет дружбы народов. – 2003. – № 4. – С. 20–33. 23. Українці хочуть бачити на місці Ющенка сильного лідера Електронний ресурс // Газета по-українськи : офіційний сайт видання. – 15 квітня 2009 року. – Режим доступу : http://gazeta.ua/articles/politics/_ukrayinci-hochut-bachiti-na-misci-uschenka-silnogo-lidera/289288 24. Фоміна Н. Політична еліта сучасної України / Н. Фоміна, Ю. В. Панченко // Соціально-гуманітарні аспекти розвитку сучасного суспільства : матеріали Всеукраїнської наукової конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів фак-ту іноземної філології та соціальних комунікацій, Суми, 19-20 квітня 2012 року / Відп. за вип. В. В. Опанасюк. – Суми : СумДУ, 2012. – Ч.2. – С. 148–150. 25. Херманн М. Дж. Стили лидерства в формировании внешней политики / М. Дж. Херманн // Полит. исследования. – 1991. – № 1. – С. 91–98. 26. Шаповал Ю. И. Украина ХХ века: лика и события в контексте тяжелой истории / Ю. И. Шаповал. – К. : Генеза, 2005. –560 с. 27. Шляхтун П. П. Політологія: історія та теорія : підручник / П. П. Шляхтун. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 472 с. 28. Ющенко В. Демократизація і європейська інтеграція України вимагають зміни політичної еліти / В. Ющенко // Дзеркало тижня. – 15-21 листопада 2003 року. – № 44 (669).