Вступление: Актуальність теми дослідження. Розвиток пізнавальної сфери особистості є важливим питанням педагогів та психологів сучасної освіти, адже необхідно навчити дитину правильно сприймати світ, його особливості та допомогти сформувати основні життєво необхідні навики та вміння. При цьому розвиток пізнавальних процесів особистості починається задовго до вступу дитини у школу, і продовжується протягом всього її життя. Особливо важливим є розвиток уваги у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, які є сенситивними для закладання основ у пізнавальному становленні особистості.
Разом з тим відставання у розвитку у даному віці значно впливає на формування пізнавальної сфери, перешкоджає успішному засвоєнню навчального матеріалу, спричиняє затримки у комунікативно-мовленнєвому та інтелектуальному становленні дитини.
Саме наприкінці дошкільного віку та на початку молодшого шкільного найбільш чітко можна спостерігати прояв такого явища, як затримка психічного розвитку дитини (ЗПР), що, на думку Т. Нікуленко, є однією з найбільш поширених форм психічної патології дитячого віку.
У медицині ЗПР відносять до групи прикордонних форм інтелектуальної недостатності. З точки зору клініцистів, цей стан характеризується насамперед уповільненим темпом психічного розвитку, особистісною незрілістю, негрубими порушеннями пізнавальної діяльності 12, c. 131.
Клінічні уявлення щодо дітей із ЗПР представлені у роботах Л. Вавіної, Т. Власової, Т. Вісковатої, Т. Ілляшенко, К. Лебединської, В. Лубовського, Т. Марковської, М. Певзнер, Т. Сак, У. Ульєнкової та інших науковців.
Вивченню особливостей психічного розвитку дітей із ЗПР присвятили свої дослідження Н. Бастун, В. Назаревич, Є. Соботович, В. Тарасун, С. Шевченко та ін.
Проблеми формування та розвитку пізнавальної сфери діяльності дітей досліджувалися видатними вченими, серед яких: Л. Виготський, І. Кулагіна, В. Колюцький, С. Максименко, Р. Нємов, Ю. Трофімов та ін. Вивченню особливостей пізнавального розвитку дітей з ЗПР приділили увагу Л. Вавіна, О. Гопіченко, О. Жильцова, І. Кулагіна, В. Лубовський, М. Савченко, В. Тарасун, В. Тищенко, М. Шевченко та ін. У працях цих дослідників звертається увага на недоліки у сприйманні оточуючого світу, проблеми мислення та розвитку пам’яті, підкреслюються особливості психофізичного розвитку дітей з ЗПР. В. Лубовський відзначає недостатню сформованість довільної уваги дітей із ЗПР, дефіцитарність основних властивостей уваги: концентрації, об'єму, розподілу.
Н. Кравець і В. Шорохова зазначають, що розуміння сутності уваги і знання засобів її корекції забезпечить оптимізацію знань та умінь дітей з порушеннями у розвитку 5, c. 178.
Відповідно до вказаного важливим є вивчення особливостей корекції уваги у дітей з ЗПР.
Об’єктом дослідження є психологічні особливості дітей з затримкою психічного розвитку.
Предметом роботи є психологічні прийоми корекції уваги у дітей з затримкою психічного розвитку.
Мета роботи – розкрити психологічні особливості та прийоми корекції уваги у дітей із ЗПР.
Відповідно до вказаної мети дослідження виокремлено наступні завдання:
1. Здійснити аналіз теоретико-методичної та спеціальної літератури, узагальнити погляди психологів щодо проблеми затримки психічного розвитку дітей;
2. Розглянути психолого-педагогічну характеристику дітей з ЗПР, уточнити специфіку розвитку уваги у дітей із ЗПР;
3. Практично дослідити особливості розвитку уваги у дітей із затримкою психічного розвитку, проаналізувати його результати;
4. Розкрити методичні особливості корекції розвитку уваги дітей із ЗПР, вказати психологічні прийоми корекції уваги дошкільників із ЗПР.
Теоретична значущість курсової роботи полягає в уточненні психологічних особливостей розвитку та корекції уваги у дітей із ЗПР, уточненні психологічних прийомів корекційної роботи з дошкільниками із затримкою психічного розвитку у напрямку підвищення показників їх уваги.
Практична цінність роботи полягає в можливості використання її теоретичної частини на семінарах психологів-науковців, зацікавлених даною проблематикою, для теоретико-методичної допомоги студентам під час вивчення проблеми дослідження.
Під час написання курсової роботи були використані такі методи, як: теоретичні – історіографічний (бібліографічний та історичний аналіз літератури), аналіз та синтез, узагальнення та систематизація; емпіричні – практичне дослідження, спостереження, аналіз отриманих результатів.
Структурно курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Містить 2 таблиці, 2 рисунки, 3 додатки. Основний зміст роботи викладено на 24 сторінках.