Соціально-економічне і політичне становище Іспанії у період Реконкісти

Задание:

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА 5 РОЗДІЛ 2. МУСУЛЬМАНСЬКЕ ПАНУВАННЯ НА ПІРЕНЕЙСЬКОМУ ПІВОСТРОВІ 11 2.1 Особливості суспільно устрою на мусульманських землях 11 2.2 Початок реконкісти 15 2.3 Виникнення християнських держав на півночі Іспанії 18 РОЗДІЛ 3. ВЕЛИКІ ЗАВОЮВАННЯ АРАГОНУ ТА КАСТИЛІЇ У ХІ-ХІІІ СТ. 22 3.1 Зовнішньополітичні зносини на Піренейському півострові 22 3.2 Соціально-економічний розвиток мусульманських держав 25 3.3 Соціально-політична, економічна організація Леону, Кастилії, Арагону, Каталонії, Наварри, Валенсії та Балеарських островів 29 ВИСНОВКИ 38 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 41  

Вступление: Актуальність теми дослідження обумовлена підвищенням ролі Іспанії в світовому та регіональному співтоваристві, посиленням значущості її зовнішньої політики, розширенням співробітництва іспанської держави та України як у двосторонньому форматі, так і в рамках міжнародних організацій. Поширений сучасний образ Іспанії затьмарює її колишню пишність і могутність. Мекка недорогого відпочинку з повоєнних часів, батьківщина хересу і кориди, країна отримали всесвітнє визнання великих футбольних клубів. Тим часом могутність і вплив Іспанії колись відчувалися в світових масштабах. Завоювання стародавніх американських імперій ацтеків та інків було лише першим тріумфом іспанської армії, тріумфом, який забезпечив торгову і культурну перевагу Іспанії в Новому Світі, а пізніше і в інших куточках Землі. Конкістадори відважно йшли в хрестові походи в ім’я церкви, іспанської мови та іспанських традицій. У свій «золотий вік» Іспанія була політичним гігантом, який топтав ногами весь світ – від Німеччини до західного тихоокеанського узбережжя, а заволодівши американськими багатствами, змогла відправити армаду проти Англії, розбити турків при Лепанто і кинути виклик Франції в боротьбі за гегемонію в Європі. Однак для багатьох історія Іспанії залишається загадкою або, в кращому випадку, сприймається неоднозначно. Й досі багато людей має недостатні уявлення про римські провінції Іспанія. Незадовільними є знання процесу арабське завоювання іспанських земель. Саме, розуміння всього тодішнього спектра складних політичних взаємодій тогочасних держав на теренах Піренейського півострова й визначили актуальність даної проблеми. А саме – без знання минулого нам нема сенсу пізнавати майбутнє. Основна мета дослідження полягає в тому, аби дати комплексний аналіз соціально-економічного становища Іспанії у період Реконкісти. Дана мета в роботі досягається за допомогою вирішення наступних завдань: ? проаналізувати історіографію та джерельну базу; ? з’ясувати особливості суспільно устрою на мусульманських землях; ? визначити початок реконкісти; ? розкрити засади виникнення християнських держав на півночі Іспанії; ? дослідити зовнішньополітичні зносини на Піренейському півострові; ? проаналізувати соціально-економічний розвиток мусульманських держав; ? визначити соціально-політичну, економічну організацію Леону, Кастилії, Арагону, Каталонії, Наварри, Валенсії та Балеарських островів. Об’єктом курсової роботи виступають мусульманські та християнські держави Піренейського півострова. Предметом дослідження є основні тенденції та особливості соціально-економічного розвитку середньовічної Іспанії. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період початку VIII ст. до середини ХІІІ ст. Територіальні межі роботи визначаються територією Іспанії. Методологічна і теоретична основа курсової роботи. У підготовці дослідження автор спирався на такі принципи історичної науки, як: об’єктивність, історизм, системність, комплексність при виявленні, відборі, класифікації та критичному аналізі історичних джерел. Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

Выводы: Отже, результати проведених досліджень дозволяють зробити наступні висновки: Визначено, що основними джерелами з історії Іспанії виступають записи монастирських анналів, на основі яких з XI ст. починають формуватися хроніки, які охоплюють історію Іспанії з найдавніших часів. В них робиться спроба звести події в єдину хронологічну лінію. Важливим історичними джерелами з історії Іспанії є її хартії вольностей, так звані фуерос, в яких відображено все розмаїття звичаїв та постанов, які панували на півострові. З’ясовано, що проблеми соціальної та економічної історії Іспанії отримали висвітлення в роботах дореволюційних та радянських істориків М. Ковалевського, І. Лучицького і В. Піскорського. Особливу увагу радянських істориків іспанська тематика залучила в 30-і рр. ХХ ст. Історія християнських та мусульманських держав Піренейського півострова держав, так само як і історія Конкісти (початкового етапу завоювання, який викликав Реконкісту) не була представлена серйозними науковими роботами в радянській історіографії. Це пояснюється малим числом джерел з даного питання. Розкрито, що оскільки Іспанія була завойована африканськими військами, її вважали залежною від африканських володінь халіфату. Правитель Іспанії призначався африканським намісником, який у свою чергу підкорявся халіфу, Основна маса населення іспанських земель продовжувала жити в умовах майже повної цивільної незалежності під пануванням мусульман. При халифі в якості дорадчого органу існувала державна рада – маш’уара, яка складалася з представників знаті і духовенства і з вищих палацових сановників. Розглянуто, що мусульмани зустріли потужний опір в деяких областях Іспанії. Вестготські елементи чинили безперервний опір лише в одній області – в Астурії, де сховалися деякі магнати південної та центральної Іспанії, частина єпископів і залишки військ, які зазнали поразки в Кастилії та в інших місцях. Боротьба дона Пелайо призвела до створення першого оплоту християнського опору влади маврів, куди стали стікатися непримиренні борці з завойовниками. З’ясовано, що в період боротьби Астурії за розширення володінь і зміцнення їх внутрішньою організацію, в Наваррі і Арагоні створювалися нові центри опору. Наварський центр, який розвивався більш енергійно, поглинув християн Арагону наприкінці X ст. В результаті було створено королівство, яке простяглося на захід від Памплони до самого Урхеля. Визначено, що після поваленням Хішама ІІІ і проголошенням аристократичної республіки в Кордові, на мусульманської території створилося декілька маленьких держав-еміратів, таіфів. Альмохади, нові завойовники іспанських земель, невдовзі почали війну з королями Кастилії і Арагона, які не припиняли набігів на мусульманські землі, прагнучи розширити межі своїх володінь. В ході битви об’єднаних леонських, кастильських, наварських та арагонських сил у битві біля Лас Панас де Толоса було нанесено рішучої поразки альмохадам. Ця перемога стала величезним успіхом реконкісти. З цього моменту починається територіальне розширення іспанських королівств. Визначено, що при альмохадах Іспанія втратила свою самостійність, перетворившись на провінцію Африканської імперії. Знищення халіфату, дроблення мусульманських територій, вторгнення альморавідів і альмохадів й, нарешті, завоювання християн у XII і XIII ст. стали факторами, які негативно вплинули на розвиток ремісничого виробництва і торгової діяльності іспанських маврів. Розкрито, що на протязі XI-XIII ст. в королівствах Леона, Кастілії, Арагону, Каталонії, Навари, Валенсії та Болеарських островів відбуваються зміни в структурі суспільного ладу. Зростає до певної міри незалежність знаті та йде боротьба між аристократією і королями. Збільшення числа міст, що не залежали від сеньйорів, в яких всі жителі були вільними, звільнення багатьох кріпаків і розширення християнських завоювань призвели до відродження середнього класу – ремісників та вільних землеробів. Завоювання Толедо і підкорення ряду областей Естремадури і Андалусії сприяли розвитку землеробства в Кастилії. Культура олівкових дерев отримала значний розвиток. Багато земель відводилося під льон. В Арагоні і Каталонії процвітало скотарство, яке розвивалося таким же чином, як і в Кастилії, і користувалося тими ж привілеями. У Каталонії, де саме географічне положення країни визначало пристрасть її мешканців до торгівлі і мореплавання й де земля була мало придатна для розведення ряду сільськогосподарських культур, землеробство мало менше значення, ніж ремесло. Іспанські міста стають важливим центрами як ремісничого виробництва так і торгівельними центрами.

Литература: 1. Альтамира-и-Кревеа Р. История Испании: в 2 т. / Р. Альтамира-и-Кревеа. – 2-е изд. – Т. 1. – М.: Издательство иностранной литературы, 1951. – 519 с. 2. Альтамира-и-Кревеа Р. История средневековой Испании / Р. Альтамира-и-Кревеа. – СПб.: Нева, 2003. – 388 с. 3. Всемирная история / Под ред. А. Неусыхина. – М. : Академкнига, 1988. – 625 с. 4. Дейвіс Н. Європа. Історія / Н. Дейвіс. – К. : Генеза, 2000. – 640 с. 5. История средних векав / Под ред. Е. Косминского. Т. II. – М. : Академкнига,1990. – 325 с. 6. История средних веков / под ред. М. Абрамсон. – М. : Просвещение, 2000. – 624 с. 7. История средних веков: Европа (под ред. А. Бабак). – Минск : Харвест, 2000. – 734 с. 8. Какиа П. Мусульманская Испания / П. Какиа. – М. : Наука, 1976. – 322 с. 9. Карасс М. Реконкиста и колонизация в истории кастильского королевства / М. Карасс // Средние века. – 1962. – Вып. 22. – С. 130–158. 10. Квачёнок В. Историография средневековой Испании в работах советских медиевистов Электрорнный ресурс / В. Кваченок. – Режим доступа : http://wap.nkras.forum24.ru/?1-11-0-00000006-000-0-0-1272450520 11. Корсунский А. История Испании IX-XIII веков (Социально-экономические отношения и политический строй Астуро-Леонского и Леоно-Кастильского королевства) / А. Корсунский. – М. : Высшая школа, 1976. – 139 с. 12. Кудрявцев А. Испания в средние века / А. Кудрявцев. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1979. – 284 с. 13. Ладеро Кесада М. Города и корона в XIV – XVIII вв. / М. Ладеро Кесада // Россия и Испания: историческая ретроспектива. – М. : Наука, 1987, С. 185. 14. Люблинская А. Источниковедение истории средних векав / А. Люблинская. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1955. – 367 с. 15. Минаков С. Социальная структура североиспанского города в XI-XIII вв. / С. Минаков // Классы и сословия средневекового общества. – М. : Наука, 1988. – С. 133–138. 16. Пичугина И. Изучение средневековой Испании в советской историографии / И. Пичугина // Средние века. – 1958. – Вып. – 13. – С. 69–78. 17. Пичугина И. Особенности Реконкисты в Кастилии XIII – XIV вв. / И. Пичугина // Проблемы испанской истории. – М. : Наука, 1979. – С. 334–340. 18. Саэс Э. Испанский город в раннее средневековье / Э. Саэс. // Россия и Испания: историческая ретроспектива. – М. : Наука, 1984. – С. 120–144. 19. Сказкин С. Из историй средневековой Европы / С. Сказкин. – М. : Наука, 1957. – 325 с. 20. Хрестоматия по истории средних веков / Под. ред. С. Д. Сказкина. – М. : Просвещение, 1963. – Т. II. – 724 с.