Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Право»Екологічне право»

Еколого-правові проблеми охорони джерел питного водопостачання в Україні

Карточка работы:14600-2015ф
Цена:
Тема: Еколого-правові проблеми охорони джерел питного водопостачання в Україні
Предмет:Екологічне право
Дата выполнения:2015
Специальность (факультет):Правознавство
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Університет Економіки і Права «КРОК» (КРОК)
Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЖЕРЕЛ 7 ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ В УКРАЇНІ 7 1.1. Питання формування правової основи охорони водних об’єктів: історичний аспект 7 1.2. Принципи правового забезпечення використання джерел питного водопостачання 15 1.3. Загальна характеристика законодавства в галузі охорони джерел питного водопостачання в Україні 27 Висновки до Розділу 1 34 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ ОХОРОНИ ДЖЕРЕЛ ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ В УКРАЇН 36 2.1. Правові підстави забору (вилучення) водних ресурсів 36 2.2. Еколого-правові вимоги до транспортування води 46 2.3. Особливості охорони джерел питного водопостачання 51 2.4. Правовий режим санітарно-захисних зон об’єктів водопостачання 57 2.5. Моніторинг, державний нагляд, юридична відповідальність як правові заходи забезпечення раціонального використання та охорони джерел питного водопостачання 61 Висновки до Розділу 2 70 РОЗДІЛ 3. ТЕНДЕНЦІЇ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ДЖЕРЕЛ ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ В УКРАЇНІ 72 3.1. Зарубіжний досвід охорони джерел питного водопостачання 72 3.2. Удосконалення правового регулювання охорони джерел питного водопостачання в Україні із застосуванням зарубіжного досвіду 82 Висновки до Розділу 3 96 ВИСНОВКИ 99 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 104  
Курс:5
Реферат:
Язык:укр
Вступление: Актуальність теми дослідження. Доступність і якість питної води визначають здоров’я нації і якість життя. Підвищення якості централізованого водопостачання до рівня, досягнутого західноєвропейськими країнами, дозволить населенню використовувати водопровідну воду і не вдаватися до використання бутильованої води. Сформована кризова ситуація в галузі питного водопостачання обумовлена недостатністю заходів щодо охорони джерел питного водопостачання, незадовільним технічним станом систем водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, нестійким фінансовим станом організацій комунального комплексу, недосконалістю нормативної правової бази та економічних механізмів у сфері водокористування. Це, в свою чергу свідчить про необхідність докладного дослідження питання про правове регулювання впливу на природне середовище в процесі діяльності з водопостачання та водовідведення та вироблення пропозицій щодо вирішення існуючих проблем. У процесі діяльності організацій водопровідно-каналізаційного господарства (далі також – ВКГ) з водопостачання та водовідведення ними здійснюється вплив на природне середовище на всіх стадіях діяльності – від забору (вилучення) водних ресурсів з водного об’єкта до скиду стічних вод в водний об’єкт, розміщення та знешкодження осаду стічних вод. Якщо порівнювати вплив організацій ВКГ на природне середовище відносно її окремих компонентів, то, безумовно, найбільший вплив справляється на поверхневі води. Відповідно, слід припустити, що правове регулювання діяльності організацій ВКГ з водовідведення щодо впливу на поверхневі води є найскладнішим і має найбільшу кількість правових проблем. На кожній стадії своєї діяльності організації ВКГ набувають статусу природокористувачів, але природокористування організацій ВКГ носить особливий, природоохоронний характер. Особливо це проявляється якраз на другій стадії діяльності організацій ВКГ – при скиданні стічних вод у водний об’єкт, розміщенні та знешкодженні осаду стічних вод. Докладне вивчення правового регулювання кожного виду впливу організацій ВКГ на природне середовище не є основною метою дослідження даної роботи (хоча це певною мірою і робиться, але як спосіб досягнення основної мети). Головне – зрозуміти і зафіксувати, які основні, відмінні, характерні особливості впливу організацій ВКГ на природне середовище, чи є якесь особливе правове регулювання вказаного впливу і в чому воно полягає, які є при цьому правові проблеми і які способи їх вирішення. Об’єктом дослідження роботи є суспільні відносини, що виникають у сфері охорони джерел питного водопостачання. Предметом дослідження є система охорони джерел питного водопостачання. Методи дослідження. У процесі дослідження використано дві групи методів наукового пізнання: загальнонаукові (діалектичний, метод системного аналізу, метод переходу від абстрактного до конкретного, статистичний) та спеціальні правові методи дослідження (порівняльно-правовий, формально-юридичний, метод тлумачення правових норм). У визначеній системі методів базовим є діалектичний метод, який дав можливість дослідити основні поняття, ознаки, види, напрями діяльності у сфері охорони джерел питного водопостачання у їх взаємозв’язку і взаємодії. Метод системного аналізу дав змогу здійснити систематизацію діючого законодавства України щодо використання та охорони джерел питного водопостачання. За допомогою методу переходу від абстрактного до конкретного досліджувалися проблемні питання охорони джерел питного водопостачання в Україні. Норми нормативно-правових актів окремих зарубіжних країн з питань правового регулювання охорони джерел питного водопостачання аналізувались на підставі порівняльно-правового методу. За допомогою формально-юридичного методу – суть правових норм, які передбачають окремі види юридичної відповідальності за порушення водного законодавства України. Метод тлумачення правових норм використовувався для з’ясування змісту правових норм, які охоплюють значну частину законодавства щодо охорони джерел питного водопостачання в Україні. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу наявної теорії і практики виявити основні правові проблеми охорони джерел питного водопостачання в Україні. Завдання дослідження: 1) розглянути питання формування правової основи охорони водних об’єктів в історичному аспекті; 2) виявити принципи правового забезпечення використання джерел питного водопостачання; 3) надати загальну характеристику законодавства в галузі охорони джерел питного водопостачання в Україні; 4) визначити правові підстави забору (вилучення) водних ресурсів; 5) встановити еколого-правові вимоги до транспортування води; 6) розглянути особливості охорони джерел питного водопостачання; 7) дослідити правовий режим санітарно-захисних зон об’єктів водопостачання; 8) розглянути моніторинг, державний нагляд, юридична відповідальність як правові заходи забезпечення раціонального використання та охорони джерел питного водопостачання; 9) вивчити зарубіжний досвід правового регулювання охорони джерел водопостачання від негативного впливу; 10) розглянути проблеми правового регулювання охорони джерел водопостачання в Україні та навести шляхи їх розв’язання. Науково-теоретична основа виконання дослідження. Деякі аспекти правового регулювання використання водних об’єктів висвітлені у працях В. О. Джуган, Н. В. Локтєвої. Окремої уваги заслуговують наукові погляди вітчизняних вчених у галузі екології водних ресурсів, таких, як А. В. Голян, С. І. Дорогунцова, І. Л. Головинського, О. В. Яроцької, А. В. Яцика. Нормативно-правова база дослідження складається з Конституції України, Водного кодексу України та Кодексу України про надра, іншими нормативно-правовими актами українського та зарубіжного законодавства. Емпіричну основу дослідження становлять екологічне законодавство України, статистичні дані, аналітичні матеріали Національного інституту стратегічних досліджень. Теоретична і практична значущість дослідження полягає в тому, що отримані в ході дослідження результати і висновки можуть використовуватися при розробці пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері правового регулювання впливу на природне середовище в процесі діяльності організацій ВКГ з водопостачання та водовідведення, проектів нормативних правових актів у зазначеній сфері. Структура роботи. Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, трьох розділів, кожен з яких містив по три підрозділи, висновків, списку використаних джерел із 87 найменувань. Основний обсяг роботи складає 114 сторінок.
Объём работы:
101
Выводы: Провівши аналіз проблемних питань охорони джерел питного водопостачання в Україні можна прийти до наступних висновків. 1. Ретроспективний аналіз правового регулювання охорони джерел питного водопостачання дав можливість констатувати, що від окремих норм перших державних утворень, що забезпечували регулювання використання джерел водопостачання, їх кількість зростала, положення поступово вдосконалювалися, але загалом носили несистемний характер, а діяльність існуючих у відповідні історичні періоди прообразів органів державного регулювання використання джерел водопостачання носила ситуативний характер. За часів існування СРСР правовий механізм регулювання використання джерел водопостачання в Україні, базуючись на рішеннях партійних органів, союзному та республіканському законодавстві, що значною мірою дублювало загальнодержавне, не зміг забезпечити повною мірою раціональне та ефективне використання джерел водопостачання. Проблеми, пов’язані з використанням та охороною водних ресурсів, на той час прагнули вирішувати за допомогою неекономічних, а адміністративних заходів. За короткий історичний проміжок часу в незалежній Україні створені основи національної системи правового регулювання використання джерел водопостачання. 2. Визначено, що принципами правового забезпечення використання джерел питного забезпечення в Україні виступають: 1) екологозбалансоване використання водних об’єктів – джерел питного забезпечення; 2) пріоритет використання водних об’єктів для питного водопостачання населення перед іншими цілями їх використання; 3) екосистемний підхід як основа раціонального використання водних джерел; 4) інтегроване управління водними ресурсами; 5) використання принципу «забруднювач платить» у сфері водокористування; 6) переосмислення екологічного світогляду. Всі принципи мають спільну мету – створення сприятливих умов для реалізації юридичних засобів в галузі правового забезпечення використання джерел питного постачання, а також досягнення ефективного управління в галузі використання і охорони водних ресурсів. 3. Обґрунтовано, що у вітчизняному законодавстві недостатньо врегульовано питання використання водних об’єктів для задоволення господарсько-питних потреб і це, звичайно, створює труднощі у правовому регулюванні цих еколого-правових відносин. Слід зазначити, що Водний кодекс не містить спеціальних норм щодо порядку здійснення використання джерел питного водопостачання, не виділяє суб’єктів даного виду водокористування. 4. Природокористування, здійснюване організаціями комунального господарства в процесі діяльності з водопостачання та водовідведення, має відмітні особливості і в більшості випадків носить природоохоронний характер, обумовлений в першу чергу спрямованістю діяльності організацій ВКГ на зниження негативного впливу на природне середовище забруднюючих речовин, що містяться в стічних водах, що приймаються від абонентів. Даний природоохоронний характер проявляється в першу чергу на стадії водовідведення, коли організації комунального господарства приймають в централізовану систему водовідведення стічні води і очищають їх перед скиданням у водний об’єкт. Зазначені обставини зумовлюють необхідність особливого правового регулювання природокористування організацій ВКГ в процесі діяльності з водопостачання та водовідведення. Певні особливості правового регулювання діяльності організацій ВКГ існують при заборі (вилученні) водних ресурсів для цілей питного водопостачання. 5. Правове регулювання впливу на природне середовище в процесі діяльності організацій ВКГ з водопостачання та водовідведення на сьогоднішній день є досить повним, але не у всіх випадках абсолютно коректним (особливо це стосується правового регулювання при впливі організацій ВКГ на водні об’єкти). Основним недоліком існуючого раніше правового регулювання слід назвати відсутність повного, чіткого і справедливого розмежування відповідальності між організаціями ВКГ і їх абонентами за забруднення водних об’єктів, відсутність законодавчого закріплення і нереалізованість на практиці міжнародно-правових принципів «забруднювач платить» і «попередження забруднення». 6. З’ясовано, що поняття юридичної відповідальності у сфері довкілля можна розглядати її у чотирьох значеннях: як правовий примус до виконання закріплених у законодавстві вимог; як правовідношення, що виникають між державою та правопорушником у цій сфері; як правовий інститут, що встановлює види, засоби і порядок застосування уповноваженими органами примусових заходів впливу на правопорушників у цій галузі; як обов’язок виконувати певні приписи і нести несприятливі наслідки. Вона поділяється на види за певними критеріями: за дотриманням правових норм; за характером шкоди; за суб’єктом притягнення до відповідальності; за суб’єктом правопорушення; за галузями права та законодавства. Правопорушення у сфері вод умовно поділяються на: порушення права власності на води; порушення правил охорони вод; порушення права користування водами (водними об’єктами). 7 Сучасний економічний механізм управління природоохоронною діяльністю, що існує в Україні, характеризується негнучкістю свого інструментарію, неконструктивністю щодо подолання суперечностей взаємодії суспільства з навколишнім середовищем. Отже, необхідним є вдосконалення механізмів управління охороною довкілля на основі використання зарубіжного досвіду. Встановлено, що законодавство зарубіжних країн приділяє в останні роки особливу увагу природоохоронній діяльності підприємств-видобувачів водних ресурсів. У водноправових актах закріплюється активна роль підприємств не тільки в якості видобувачів, але я в справі запобігання та зменшення негативного впливу на водні об’єкти. Характерною рисою природоохоронного законодавства зарубіжних держав є наділення місцевих представницьких органів влади та їх виконавчих органів важливими функціями з координації та об’єднання різних видів природоохоронної діяльності на підвідомчій території, а також функціями загального контролю за охороною навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Порівняльний аналіз існуючої в окремих країнах системи органів контролю в галузі охорони та використання вод показує, що при всій різноманітності цих органів явно простежується тенденція законодавця до консолідації управління і контролю в галузі охорони навколишнього середовища у повноважному надвідомчому органі. У свою чергу, досвід зарубіжних країн показує, що при покладанні контрольних повноважень та управлінських функцій в галузі охорони та використання вод на значну кількість органів загальної, галузевої та спеціальної компетенції вимагається чітке розмежування повноважень між ними, узгодженість і координація їх діяльності. 8. Доцільною у даному напрямку має стати реалізація комплексу правових заходів, спрямованих на вдосконалення правового регулювання в сфері водокористування, у тому числі при здійсненні водопостачання та водовідведення, таких як: визнання негативним впливом на навколишнє середовище використання водних об’єктів – джерел питного водопостачання в цілях судноплавства, плавання маломірних суден; закріплення самостійного правового регулювання договірних відносин по водопостачання та водовідведення; встановлення в якості однієї з основних цілей діяльності організацій ВКГ каналізування (замість існуючого водовідведення); вдосконалення судових процедур у справах, пов’язаних з охороною природного середовища Реалізація цих заходів повинна привести не тільки до екологізації відносин у сфері ВКГ (введенню в законодавство в даній сфері деяких еколого-правових норм), а й, надалі, до включення законодавства про водовідведення до складу екологічного законодавства, наприклад, в якості підгалузі водного законодавства «законодавства про водовідведення» (що представляється цілком можливим і допустимим у тому числі з точки зору сутності екологічного права). Все це, слід бути впевненим, сприятиме підвищенню ефективності діяльності організацій ВКГ, що є за своєю спрямованості природоохоронною діяльністю, а також (що, загалом-то, саме головне) допоможе реалізувати конституційне право громадян на сприятливе навколишнє середовище, вирішити проблеми із забезпеченням питною водою, а, значить, і з поліпшенням якості і збільшенням тривалості найбільшою цінності на землі – людського життя.
Вариант:нет
Литература: 1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 2. Водний кодекс України : від 6 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189. 3. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. № 132/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 340 4. Гірничий закон України від 6 жовтня 1999 р. № 1127-XIV // Голос України від 11 листопада 1999 р. 5. Закон України «Про аквакультуру» від 18.09.2012 р. № 5293-VI // Офіц. вісник України. – 2012. – № 79. – Ст. 3193. 6. Закон України «Про відходи» від 5 березня 1998 року N 187/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36–37. – Ст. 242. 7. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546. 8. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 16. – Ст. 112. 9. Закон України «Про загальнодержавну цільову програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки» від 03.03.2005 р. №2455-IV // Офіційний вісник України. – 2005. – №13. – 655 с. 10. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти» від 28.05.2013 р. № 236, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 р. за № 986/23518 Електрон. ресурс. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0986-13. 11. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Порядку розроблення паспорта водного об’єкта» від 18.03.2013 р. № 99, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2013 р. за № 775/23307 Електрон. ресурс. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/z0775-13. 12. Наказ Міністерства палива та енергетики України «Про затвердження Методики розрахунку обсягів втрат природного газу, що виникають в газорозподільних мережах внаслідок ненадання або неякісного надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання» від 23 липня 2007 р. №346 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 59. – Ст. 2369. 13. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459» від 13 березня 2002 р. № 321 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 12. – С. 88. 14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21 липня 2005 р. №630 // Офіційний вісник Ук­раїни. – 2005. – № 30. – Ст. 1811. 15. Постанова Кабінету Міністрів України «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів» від 18 грудня 1998 р. № 2024 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 51. – Стор. 31, код акту 6544/1998. 16. Постанова Нацкомпослуг «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення» від 10.08.2012 № 279 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 68. – Ст. 2795. 17. Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 94. – Ст. 3334 18. Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171- 10) Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/z0452-10. 19. ДСТУ 4808:2007 Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання. – Замість ГОСТ 2761-84 ; Прийнято і надано чинності 05.07.2007 р. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 36 с. 20. Постанова Херсонського Окружного адміністративного суду по справі № 2-а-4254/11/2170 від 12 грудня 2011 р. Електронний ресурс. – Режим доступу : reyestr.court.gov.ua/review/20253008. 21. Про охорону лісів : Декрет РНК УСРР від 26 лютого 1919 р. // ЗУ УСРР. – 1919. – № 16. – Ст. 176 22. Директива Европейского Парламента и Совета Европейского союза от 23 октября 2000 г. № 2000/60/ ЕС «Об установлении рамок деятельности Сообщества в области водной политики». Люксембург, 2000. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_b29 23. Загальна декларація прав людини 1948 року – Нормативно-методичні основи гендерних перетворень – К., 2005. – 184 с. 24. Міжнародний пакт про громадянські політичні права 1966 р. / Упоряд. Ю. К. Качуренко // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – 2-ге вид. – К. : Юрінформ, 1992. – С. 86–93. 25. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. / Упоряд. Ю. К. Качуренко // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – 2-ге вид. – К . : Юрінформ, 1992. – С. 67–85. 26. Постановление Совета Министров СССР от 07.09.1976 г. № 724 «О мерах по предотвращению загрязнения моря с судов» : // Собрание действующего законодательства СССР. – Т. 54. – С. 79. 27. Постановление ЦВК и РНК от 17.05.1937 г. «О санитарной охране водопроводов и источников водоснабжения» : // СЗ СССР. – 1937. – № 35. – Ст. 143. 28. Постановление Совета Министров СССР от 12.08.1960 г. № 878 «Об основных положениях классификации запасов месторождений твердых полезных ископаемых и классификации эксплуатационных запасов подземных вод» : // Собрание действующего законодательства СССР. – Т. 19. – М. : Известия, 1976. – С. 308–309. 29. Приказ Министерства охраны здоровья Украины № 400 от 12.05.2010 г. «Об утверждении Государственных санитарных норм и правил «Гигиенические требования к воде питьевой, предназначенной для потребления человеком» : Электронный ресурс. – Режим доступа : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10 30. Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про охорону здоровя від 19.12.1969 р. // Відом. Верхов. Ради СРСР. – 1969. – № 52. – Ст. 466. 31. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – М. : БЕК, 1995. – 330 с. 32. Андрейцев В. І. Екологічне право і законодавство суверенної України: проблеми реалізації державної екологічної політики : моногр. / В. І. Андрейцев. – Д. : НГУ, 2011. – 373 с. 33. Андрощук І. І. Інституціоналізація сучасних форм інвестиційного забезпечення сфери водокористування: регіональний аспект / І. І. Андрощук // Економіст. – 2013. – № 1. – С. 48–50. 34. Василенко С. Г. Екологічна безпека систем водопостачання міст: методологія вивчення та управління : автореферат... дис. д-ра наук Електронний ресурс / С. Г. Василенко. – 2007 – Режим доступу : http://librar.org.ua/sections _load.php?s =building&id=299. 35. Гетьман А. П. Методологічні засади становлення правових основ охорони довкілля / А. П. Гетьман // Право України. – 2011. – № 2. – С. 11–19. 36. Голян В. А. Інституціональне середовище водокористування: сучасний стан та механізми вдосконалення : монографія / В. А. Голян ; НАНУ. – Луцьк : Твердиня, 2009. – 592 с. 37. Гончарук В. В. Наука про воду : наукове видання / Владислав Васильович Гончарук. – К. : Наук.-вироб. під-во «Вид-во «Наукова думка» НАН України», 2010. – 511 с. 38. Гончарук В. В. Новая концепція обеспечения населения качественной питьевой водой / В. В. Гончарук // Химия и технология воды. – 2008. – Т. 30, № 3. – С. 239–252. 39. Гончарук В. В. Экологические аспекты современных технологий охраны водной среды / В. В. Гончарук, А. П. Чернявская, В. Н. Жукинский и др. – К. : Наукова думка, 2005. – 400 с. 40. Государственная водохозяйственная политика во Франции. Французский опыт в поддержку международных инициатив Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.cawater-info.net/review/pdf/wa-ter_france.pdf. 41. Дудоров О. О. Коментар ст. 242 КК України / О. О. Дудоров // Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 січня 2001 р. / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Канон, 2001. – С. 644–648. 42. Єрофеєв М. І. Правове регулювання використання й охорони вод / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка // Екологічне право України. Академічний курс : підруч. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – С. 430–447. 43. Жерелина И. В. Устойчивое водопользование : содержание понятия, базовые концепции / И. В. Жерелина // Механизм регулювання економкии. – 2008. – № 3. – С. 103–104. 44. Иващук И. С. Правовое обеспечение охраны земель сельскохозяйственного назначения : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Иван Сергеевич Иващук. – М. : Юристъ, 2012. – 29 с. 45. Керівництво по контролю якості питної води. – ВООЗ, 2004. – 167 с. 46. Колбасов О. С. Теоретические основы права пользования водами в СССР / О. С. Колбасов ; Акад. наук СССР, Ин-т государства и права. – М. : Наука. – 1972. – 221 с. 47. Комарницький В. М. Право спеціального природокористування : монографія / В. М. Комарницький ; відп. ред. Н. Р. Малишева. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2011. – 424 с. 48. Коренева И. Б. Методология экосистемного подхода, экологического проектирования, эксперти-рования Электронный ресурс / И. Б. Коренева. – Режим доступа : http://www.koreneva.com/1214160413.php. 49. Крисінська Д. О. До проблеми вдосконалення вітчизняної нормативно-правової бази в галузі питного водопостачання як одного з основних чинників підвищення екологічної безпеки питної води / Д. О. Крисінська // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. – Сер. : Техногенна безпека. – 2012. – Т. 203, Вип. 191. – С. 56–61. 50. Липовецька О. Б. Аналіз даних анкетного опитування населення України щодо оцінки якості водопровідної питної води та доцільності її доочищення у побуті / О. Б. Липовецька // Довкілля та здоров’я. – 2014. – № 3. – С. 47–50. 51. Мартиненко В. О. Досвід країн ЄС щодо сучасних механізмів управління охороною навколишнього середовища в Україні Електронний ресурс / В. О. Мартиненко. – Режим доступу : http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/ 123456789/896/1/5.pdf 52. Мелех Л. В. Юридична відповідальність за порушення Вводного законодавства як різновид гарантії законності / Л. В. Мелех // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія юридична. – 2013. – Вип. 1. – С. 73–84. 53. Натальчук С. М. Мировой опыт применения водного законодательства / С. М. Натальчук // Природные ресурсы России: управление, экономика, финансы. Спецвыпуск: водное хозяйство России. – 2003. – С. 32–42. 54. Науково-практичний коментар Водного кодексу України / за заг. ред. Н. Р. Кобецької. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 357 с 55. Обіюх Н. М. Еколого-правові проблеми охорони джерел питного водопостачання в Україні / Н. М. Обіюх // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2011. – № 1. – С. 117–124. 56. Охрана окружающей среды и экономическое развитие / Йорг Клаер, Патрик Франсис, Джим МакНиколас, Александр Голуб. – Будапешт : Региональный экологический центр, 1999. – 99 с. 57. Платон. Закони // Повне зібрання законів : У 15 т. – Л., 1928. – Т. 14. – С. 1–272. 58. Плотнікова О. Правовий режим використання та охорони підземних вод / О. Плотнікова // Юридичний вісник. – 2000. – № 2. – С. 97–100. 59. Померанский И. В. Некоторые правовые аспекты взаимоотношений хозяйствующих субъектов в сфере централизованного питьевого водоснабжения Електронний ресурс / И. В. Померанский // «Экономико-правовые исследования в 21 веке : история, современное состояниеи перспективы совершенствования хозяйственного законодательства» : материалы Первой межд. научно-практ. интернет-конф. (г. Донецк, 16-18 февраля 2009 г.). – Режим доступу : http://www.hozpravo.com.ua. 60. Пономаренко Р. В. Підвищення рівня екологічної безпеки питного водопостачання регіону в умовах забруднення поверхневого джерела Електронний ресурс / Р. В. Пономаренко // Екологічна безпека. – 2013. – Вип. 1. – С. 24–27 61. Прокопов В. О. Гігієнічний аналіз стану господарсько-питного водопостачання України / В. О. Прокопов, О. В. Зоріна, О. М. Кузьмінець, В. А. Соболь // Зб. доповідей Міжнародного Конгресу «ЕТЕВК 2009». – К. : ТОВ «ГНОЗІС», 2009. – С. 40–51 62. Пухкал О. Г. Модернізація державного управління в контексті розвитку громадянського суспільства в Україні : монографія / О. Г. Пухкал. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. – 287 с. 63. Регіональна доповідь про стан навколишнього середовища в Миколаївській області у 2009 році Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.menr.gov.ua/content/article/7789. 64. Ритікова К. А. Теоретичні та практичні аспекти сучасного світового досвіду фінансування екологічної діяльності / К. А. Ритікова // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності : збірник наукових праць ПДТУ. – Маріуполь, 2010. – Том 2. – С. 230–235. 65. Російське законодавство X - XX ст. У 9 т. Т. 1 Законодавство періоду становлення абсолютизму / Відп. ред. А. Г. Маньков. М., 1986. – 567 с. 66. Рябець К. А. Деякі проблеми правового регулювання водокористування / К. А. Рябець // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2008. – № 12. – С. 92–96. 67. Салатюк Н. М. Зарубіжний досвід регулювання природокористування та охорони навколишнього середовища / Н. М. Салатюк // Наукові праці НУХТ. – 2010. – № 36. – С. 210–214. 68. Семчук Г. М. Забезпечення населення України питною водою високої якості: проблеми та перспективи / Г. М. Семчук // збірник доповідей за матеріалами Міжнародного конгресу «ЕТЕВК-2007». – Ялта, 2007. – С. 1–5. 69. Скакун О. Ф. Теория государства и права : учебник / О. Ф. Скакун. – Харьков : Консум, 2000. – 650 с. 70. Сніжко С. І. Оцінка та прогнозування якості природних вод : підручник / С. І. Сніжко. – К. : Ніка-Центр, 2001. – 264 с. 71. Соколова А. К. Правові аспекти охорони природних об’єктів / А. К. Соколова // Проблеми законності : акад. зб. наук. пр. – Х., 2010. – Вип. 110. – С. 91–99. 72. Соколова А. К. Проблеми законодавчого забезпечення права водокористування Електрон. ресурс / А. К. Соколова // Теорія і практика правознавства : електронне видання. – 2013. – Вип. 2 (4). – Режим доступу : http://nauka.nulau.org.ua/download/el_zbirnik/2.2013/18.pdf. 73. Стаценко Е. В. Формирование концептуальной модели сбалансированного природопользования в регионе / Е. В. Стаценко // Экономика Крыма. – 2012. – № 2 (39). – С. 87–89. 74. Сташук В. А. Якісна вода вимагає фінансування / В. А. Сташук // Урядовий кур’єр. – 2012. – № 128. – С. 2. 75. Таранушич С. В. Організаційно-правові аспекти діяльності природоохоронної прокуратури : автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.10 «Судоустрій; прокуратура та адвокатура» / С. В. Таранушич. – К. : Академія адвокатури України. – 2007. – 22 с. 76. Хвесик М. А. Економіко-правове регулювання природокористування : монографія / М. А. Хвесик, Л. М. Горбач, Ю. П. Кулаковський. – К. : Кондор, 2004. – 524 с. 77. Хвесик М. А. Раціоналізація водокористування в сучасних цивілізаційних вимірах: вибір стратегічних домінант та формування інституціональної архітектоніки / М. А. Хвесик, В. А. Голян // Економіст. – 2011. – №4. – С. 34–36. 78. Хвесик Ю. М. Досвід реалізації організаційно-економічного механізму управління природокористуванням в США / Ю. М. Хвесик // Регіональна економіка, 2001. – № 1. – С. 140–146. 79. Черемнова А. І. Водний фонд України як об’єкт правової охорони / А. І. Черемнова // Актуальні проблеми держави і права. – 2010. – Вип. 52. – С. 161–167. 80. Черкаська Н. В. Обмеження прав на земельні ділянки : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Н. В. Черкаська ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2008. – 19 с. 81. Черняев А. М. Россия, Нидерланды: два кодекса Електронний ресурс / А. М. Черняев, Н. Б. Прохорова. – Режим доступу : http://www.greensalvation.org/old/Russian/Cooperation/Bereginya/9-04/12-3.htm. 82. Яцик А. В. Водогосподарська екологія : у 4-х т., 7-ми кн. / А. В. Яцик. – К. : Генеза, 2004. – Т. 3. − Кн. 5 : Екологія водокористування. – К., 2004. – 494 с. 83. Яцюк М. Реформування управління водогосподарсько-меліоративним комплексом – оптимізація структури бюджетних водогосподарських організацій / М. Яцюк // Водне господарство України. – 2011. – № 4. – С. 6–8. 84. Biswas A. Integrated Water Resources Management: Reassessment / A. Biswas // Water International. – 2004. – Vol. 29, № 2. – P. 248–256. 85. DBP standarts and regulation: the UK and European Situation. – Owen Hyde’s. Deputy Chief Inspector Drinking Water Inspectorate. Disinfection Byproducts in Drinking Water: Current Issues. – 1999. 86. Kozlova I. Water pricing in the Russian Federation and the Netherlands / I. Kozlova, K. Krutikova, T. Botterweg, E. Uiterwaal // RosNIIVKh & RIZA, RIZA Werkdocument, 2003. – 064x. 87. Water resources for the future. A summary of the strategy for England and Wales / Environment Agency Review, 2003. – 26 p.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (88)