Особливості дотримання принципу складання нотаріальних процесуальних документів державною мовою

Содержание: Вступ 3 1. Загальна характеристика принципу національної мови в нотаріальній діяльності: загальні положення. 4 2. Особливості дотримання принципу складання нотаріальних процесуальних документів державною мовою. 9 Висновки 12 Список використаних джерел 13  

Вступление: Нотаріат є своєрідним правовим інструментом, без якого неможливе здійснення цивільно-правового обороту. Нотаріуси здійснюють нотаріальні дії, спрямовані на посвідчення безспірних прав і фактів, охорону нотаріальної дії, а також вживають заходів щодо охорони спадкового майна. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на яких покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом, із метою надання їм юридичної вірогідності. Змістом же діяльності нотаріальних органів є правоохоронна і правозахисна діяльність, яка державою покладена на спеціальну структуру органів та на окремих посадових осіб. Система нотаріату незалежно від способу своєї організації (державна або приватна) є публічно-правовою як за організацією, так і за змістом своєї діяльності та є частиною, нехай особливим чином діючої, державної системи. Принцип мови нотаріального діловодства протягом усього періоду становлення та розвитку нотаріату є невід’ємною складовою характерної йому системи принципів. Мета даної роботи полягає в дослідженні принципу національної мови в нотаріальній діяльності та особливостей його дотримання під час ведення нотаріального діловодства.

Выводы: Принцип нотаріального процесу, що встановляє правило здійснення, документування та оформлення нотаріальної діяльності мовою, доступною і зрозумілою всім учасникам нотаріального провадження є одним із важливих і необхідних, так як мова – це найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності, в тому числі й нотаріальної. До норм чинного законодавства, що регулюють застосування української мови, відносяться Закон України «Про засади державної мовної політики», Закон України «Про нотаріат». Зокрема, статтею 15 Закону закріплено, що мова нотаріального діловодства визначається статтею 16 Закону України «Про засади державної мовної політики» та згідно з якою нотаріальне діловодство в Україні здійснюється державною мовою. Отже, цей принцип відповідає вимогам ст. 10 Конституції України, яка передбачає всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, що має забезпечувати держава. Щодо особливостей дотримання цього принципу, то слід зазначити, що вимога щодо використання української мови стосується як документування нотаріальної діяльності так і організації роботи з документами в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах та приватними нотаріусами. Але якщо особа, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не знає мови, якою ведеться діловодство, тексти оформлюваних документів мають бути перекладені їй нотаріусом або перекладачем у письмовій або усній формі, про що зазначається в посвідчувальному написі. Особа, що не володіє мовою, якою виготовлений документ, підписується тією мовою, яку вона знає. Згідно з цим положенням у нотаріуса виникає обов’язок щодо залучення перекладача для вчинення нотаріального провадження, а, отже, і для реалізації та захисту прав громадян.

Литература: 1. Конституція України. Закон України «Про внесення змін до Конституції України» № 2222-IV від 8.12.2004 р. : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. – К. : Велес, 2005. – 48 с. 2. Про нотаріат : Закон України від 02.09.1993 № 3425-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. − № 39. − Ст. 383 3. Про засади державної мовної політики : Закон України від 03.07.2012 № 5029-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 23. – Ст. 218. 4. Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства : Наказ Міністерства юстиції України №3253/5 від 22.12.2010 // Офіційний вісник України. − 2010. – № 98. – Ст. 3515. 5. Про затвердження Порядку видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю: наказ Міністерства юстиції України № 1043/5 від 11.07.2012 // Офіційний вісник України. — 2012. – № 54. – Ст. 2193. 6. Рішення конституційного Суду України від 14.12.1999 № 10-рп/99 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 4. – Ст. 109. 7. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : навч. посіб. / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихоміров. – 4-те вид., стер. – К. : Знання, 2010. – 495 с. 8. Організація нотаріальної діяльності. Нотаріальне діловодство. Архівна справа : практичний посібник / В. М. Марченко, Г. І. Ожегова, К. І.Чижмарь ; за заг. ред. Г. І. Ожегової. – Х. : ФО-П Лисяк Л.С., 2013. – 416 с. 9. Фурса С. Я. Спірні питання нотаріальної науки і практики / С. Я. Фурса // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 1. – С. 36–39. 10. Фурса С. Я. Правова концепція нотаріальної діяльності щодо охорони прав громадян / С. Я. Фурса // Право України. – 2000. – № 6. – С. 100–104.