Правовий статус жінки у римському праві

Вступление: Постановка проблеми. Більшість положень римського права, які були вироблені протягом багатьох століть, у більшій чи меншій мірі застосовуються країнами континентального права. Правове становище жінки як важливого інституту у Стародавньому Римі, уже в ті часи пройшло свою трансформацію, однак його основи залишаються застосовуваними й сьогодні. У зв’язку з цим є потреба окреслити правовий статус жінки у римському праві та виявити його ключові риси. Метою даної статті є окреслити загальні характеристики правового статусу жінки у римському праві. Стан дослідження. Варто відзначити, що загалом проблема становища жінки у римському праві не знайшла свого достатнього висвітлення у рамках наукових досліджень. Окремі аспекти цієї проблеми стали предметом дослідження таких дослідників римського права, як О. Р. Дашковська, І. П. Малютіна, І. Б. Новицький, Є. М. Орач, А. І. Покровський, І. С. Претерський, Б. Й. Тищик та інших.

Выводы: Таким чином, автор прийшов до висновку про те, що становище жінки у Стародавньому Римі можливо розглядати з двох точок зору: жінки як особи (persona) та у відношенні чоловік-жінка. З іншої точки зору, на чому ми й зосередили свою увагу, правовий статус жінки мав відмінності у сфері публічного права (тут за ознакою громадянства чоловіки та жінки мали різні права) та у сфері приватного права (становище жінки відрізнялось від становища чоловіка). З точки зору приватного права головним фактором, який впливав на правовий статус жінки, був вид законного шлюбу (cum manu та sine manu), у якому перебувала жінка. За шлюбу cum manu жінка повністю перебувала під владою чоловіка, фактично не була власником майна, не могла укладати правочини, однак могла спадкувати після смерті чоловіка та переймати соціальні привілеї чоловіка. Шлюб sine manu, у свою чергу, передбачав рівність прав чоловіка та жінки у шлюбі та сім’ї, за яким жінка мала право власності на майно, яким могла вільно розпоряджатися, мала однакові права щодо дітей. Чоловік при цьому лише володів певним пріоритетом щодо вирішення окремих питань.

Литература: 1. Дашковська О. Р. Жінка як суб’єкт права в аспекті гендерної рівності : монографія / О. Р. Дашковська. – Харків : Право, 2005. – 224 с. 2. Малютіна І. П. Категорія «жінка» у публічному і приватному праві Стародавнього Риму / І. П. Малютіна // Юридична наука. – 2013. – № 3. – С. 28–34. 3. Овчатова-Редько А. Правові форми шлюбних відносин за римським приватним правом / А. Овчатова-Редько // Актуальні проблеми держави і права. – 2007. – Вип. 31. – С. 261–267. 4. Орач Є. М. Основи римського приватного права: Навчальний посібник / Є. М. Орач, Б. Й. Тищик. – Л. : Ред.-вид. відділ Львів. ун-ту, 2000. – 238 с. 5. Пилипенко Ю. О. Конкубінат: від римського права до сучасності / Ю. О. Пилипенко // Правова держава. – 2014. – № 17. – С. 67–71. 6. Русу С. Д. Рецепція положень про суб’єктів римського приватного права у сімейне законодавство України / С. Д. Русу, В. А. Ватрас // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2004. – № 1-2. – С. 77–82.