Вступление: Актуальність теми дослідження. Дослідження правового становища жінки пов’язане з необхідністю вирішення широкого кола соціально-правових питань. Аналіз законодавчих актів минулого підтверджує, що всі зміни у правовому становищі жінки відбувалися на основі певних закономірностей.
І хоча, на перший погляд, простежуються непослідовність, наявність особливостей і навіть суперечностей у правовому регулюванні становища жінки в різних країнах світу, проте загальні закономірності формування правосуб’єктності жінки виявляються через її участь у правовідносинах майнового і немайнового характеру.
Відомо, що сім’я є головним осередком суспільства, з яким завжди тісно пов’язане життя жінки. І. Покровський виділяв три етапи розвитку міжособистісних відносин у сім’ї: 1) повна влада глави сімейства над дружиною і дітьми; 2) опіка чоловіка над дружиною і дітьми; 3) проста першість чоловіка в сімейних відносинах. Починаючи з епохи капіталізму, сім’я знаходиться на четвертому, більш високому етапі розвитку міжособистісних відносин. Вона будується на принципах правової рівності подружжя, що сприяє їх взаємній повазі, гарантуванню, охороні і захисту прав дітей. І хоча не всі країни світу проходили в своєму розвитку зазначені етапи послідовно і повністю, багатовікова еволюція суспільних відносин, у тому числі сімейних, свідчить про розширення демократичних засад розбудови сім’ї, суспільства і держави.
Необхідність звернення до проблеми правового становища жінок за римським правом полягає у тому, що досі не дана правова оцінка нормам римського права, присвяченим визначенню та регламентації правового становища жінок римською державою. Це, в свою чергу, необхідно для того, щоб на підставі цього дослідження спробувати виробити певні рекомендації для формулювання сучасної правової концепції статусу жінки.
Тематика питань співвідношення статі і правового положення індивідів у площині римського права є малодослідженою. Так, цією проблемою займалися Й.О. Покровський, С.І. Реутов, В.Б. Ісаков, П.Ф. Єлісєйкін, О.С. Іоффе, Д.Д. Грімм, Н.М. Коркунова, Г.Ф. Шершеневич, Є.В. Васьковський, В.І. Синайський та інші
Мета роботи – з’ясувати місце «жінки» у Стародавньому Римі з огляду на її правові можливості, що визначаються пасивно-активним правовим потенціалом, зміщення акцентів у якому залежить від соціокультурних умов.