Розпад феодалізму і зародження капіталізму

Содержание:Вступ 3 1. Основні аспекти господарського розвитку країн Західної Європи в XVI - XVIII ст. 5 2. Розвиток сільського господарства 10 3. Зрушення в промисловому виробництві в Україні періоду 12 XVI-XVIII ст. 12 4. Формування національного ринку 15 Висновок 26 Список використаної літератури 28

Вступление:Для функціонування феодальної епохи було характерно те, що її виникнення пов'язано з певним занепадом продуктивних сил і виробничих відносин, порівняно з рабовласництвом. В перехідний період втрачають своє значення міста, господарювання переміщається в сільську місцевість. Основним інструментом взаємодії між феодалами і кріпаками (в широкому розумінні) були відносини земельної ренти. Господарювання характеризується переважанням натурального господарства. Джерелом формування предметної структури зовнішньої торгівлі на перших етапах феодалізму була земельна рента. Феодали, одержуючи ренту у вигляді натури (а вона носила самий різноманітний характер), надлишки, які не вдовольняли потреби феодала, використовували для продажу. Дані види функціонування економіки та фінансів не могли довго задовольняти зростаючим потребам світових економічних відносин, тому у період кінця XVI ст. відбувається поступовий занепад епохи феодалізму та поступове довго становлення нового ладу – капіталізму. На різних етапах розвитку людської цивілізації зміст економічного розвитку не був однаковим. У рабовласницькому та феодальному суспільствах фінансові та економічні відносини та їх роль для держави задовольнялись переважно шляхом встановлення різноманітних натуральних повинностей і зборів. Основними видатками докапіталістичних держав були видатки на утримання монарха та його оточення, державного апарату, будівництво громадських споруд – доріг, портів, храмів, зрошувальних систем тощо, а також видатки на ведення війн. Причому витрати на ведення війн, як правило, перевищували за своїм обсягом всі інші видатки держави, разом взяті. Головними доходами держави в цих суспільствах були: надходження від доменів (державного майна) та регалій (монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товарами – сіллю, прянощами тощо), воєнні трофеї, данина з поневолених народів, періодичні натуральні та грошові збори всередині країни, повинності, мито, позики. Із занепадом феодалізму та поступовим утвердженням в його надрах капіталістичного способу виробництва все більшого значення стали набувати чисто грошові доходи й видатки держави, а питома вага натуральних зборів і повинностей скорочувалась. Також в історичних рамках феодалізму на межі XVI-XVII століть сталася ще одна епохальна подія у розвитку фінансів – повністю відділилася від власності монарха і стала самостійною державна казна. Саме тоді з’явилися власне кредит, а дещо пізніше – державний бюджет.

Выводы:Не пов’язуючи феодалізм з кріпосним правом, досить легко визначити його верхні хронологічні межі. Такі найкращі в Європі для свого часу правові пам’ятки, як Литовські статути дозволяють відтворити картину суспільних відносин у XVI ст. Феодалізм зник із зникненням системи васальних зв’язків. Формально останні були ліквідовані після видання Віленського привілею 1492 р., за яким удільні князі втратили не тільки право зносин з іноземними володарями, але й право надання своїм васалам . Але на сіверських землях, князі яких перейшли під московський протекторах, та й у більшості удільних князівств на Волині, які фактично продовжували існувати, поступово зливаючись з приватними володіннями їх сюзеренів, ця система проіснувала ще майже до середини XVI ст. Литовські статути зафіксували шляхту як еліту суспільства, яка користувалася всіма політичними та економічними правами. Навіть дрібна безземельна шляхта на службі в магнатів мало нагадує васалів. Тим більше смішно шукати васалів-феодалів у централізованій абсолютистській російській монархії XVIII-XIX ст., військова і чиновницька еліта якої відрізнялася від нинішньої тільки тим, що мала на правах приватної власності кріпаків, яких можна було купити і продати на ринку. Капіталізм постав на руїнах феодальної системи. Тоді, цей тип відносин ще не називався капіталізмом, але це був справжній капіталізм. Розвитку капіталізму заважали стани і державна опіка. Справжній капіталізм був самокерованою системою вільного ринку. Його панування у світі швидко далося взнаки. Воно було чудовим. Породжена ним індустріальна революція спричинила таке карколомне зростання темпів економічного розвитку, що підвищення життєвого рівня вперше в історії людства стало помітним протягом життя одного покоління. Капіталізм дав Європі беззаперечну перевагу і зробив її лідером і паном світу. Наслідки настільки чудові, що здається неможливим, щоб хто-небудь був незадоволений таким новим устроєм. Країнам, що залишилися за бортом, залишалося лише шкодувати, і бути незадоволеними, що індустріальна революція трапилася не у них.

Литература:1. Бойко О.Д. Історія України – К.: Академія, 1999 р. 2. Від Запорізькоє Січі до кінця ХІХ століття – К., 1993 р. 3. Гунчак Т. Україна: перша половина-ХХ століття: Нариси політичної історії – К.: Либідь, 1993.-288с. 4. Давня історія України. Нав.посібник: У 2 кн./Толочко П.П.(керівник авт.колективу), Козак Д.Н.,Крижицький С.Д. та ін.- К.: Либідь, 1994,-кн.1.-240с. 5. История СССР XIX начало XX вв. Под редакцией И.А. Федосова – М.,1981 г. 6. История Украины: Учебное пособие для студентов неисторических специальностей /Под общей ред. акад. Академии исторических наук Украины. Р.Д.Ляха- Донецк: Центр подготовки абитуриентов.1999.-416с. 7. Історія України від найдавніших часів і до 2000 року. Кормич Л.І. Багацький В.В. Навчальний посібник.- Х.000 “Одіссей”, 2000.-480с. 8. Історія України. Навчальний посібник. В.Ф.Верстюк, О.В.Гарань, О.І. Гуржій та ін. Під ред. В.А.Смолія- К., Видавничий дім “Альтернатива.” 1997.- 424с. 9. Кононенко П.П. Українопознавство. Підручник. К.: “Либідь” 1996. 10. Мельник Л.Г., Баран В.Д., Гуржий О.И. История Украины. Курс лекций – К.:Либідь, 1991 11. Мирончук В.Д. Історія України. Навч. посіб. Для ВНЗ. К., 2000. 12. Полонська-Василенко Н. Історія України – К., 1995 р. (2-й том, третє видання). 13. Попов Г.Х. Крестьянская реформа 1861 г. Взгляд экономиста – М., 1989 г. 14. Субтельный Орест. Украина: История. – К., Либідь, 1994.-512с. 15. Швидько Г.К., Липовська Т.Д., Світленко С.І. Історія України, частина 2.