Выводы:Розглядаючи в даній роботі психосоматичні захворювання ми визначили їх як такі соматичні захворювання, в генезі яких центральна роль належить психологічним факторам, таким, зокрема, як невідреаговані емоції та стреси.
У загальному вигляді виникнення психосоматичних хвороб можна представити таким чином: психічний стресовий фактор викликає афективну напругу, що активізує нейроендокринну і вегетативну нервову системи з наступними змінами в судинній системі й у внутрішніх органах. Спочатку ці зміни носять функціональний характер, однак при тривалому та частому повторенні можуть стати органічними, необоротними.
Психічні фактори є однією з причин таких хвороб ендокринної системи як гіпотиреоз, гіпертиреоз і цукровий діабет. При лікуванні психосоматичних ендокринних захворювань використовують психосинтез, гештальт-терапію, когнітивну психотерапію, транзактний аналіз, поведінкову терапію, сімейну психотерапію, нейролінгвістичне програмування, арт-терапію.
Психосоматичні аспекти в гінекології пов’язані з нормальним розвитком жінки під час пубертатного періоду, сексуального дозрівання, вагітності, пологів, клімаксу. Найчастіше у жінок зустрічаються порушення менструального циклу (дисменорея) та безпліддя.
Успішне лікування менструальних порушень можливе завдяки розкриттю конфліктів, успішним також є використання методів транзактного аналізу, арт-терапії, психосинтезу, психодрами, гештальт-терапії, тілесно-орієнтованої терапії, танцювальної терапії.
Функціональне безпліддя найчастіше виникає у жінок, що виступають в чоловічій ролі, прагнуть до домінування, у фізично і психічно незрілих жінок. Терапія таких порушень обов’язково повинна включати корекцію партнерських відносин.