Выводы:Проведення ринкових реформ значною мірою залежить від стану фінансів держави та їх складової — бюджету. Через бюджет держава акумулює кошти для фінансування пріоритетних напрямів виробництва, со¬ціального розвитку, активізує заходи щодо економії коштів і їх надходження. Бюджетні відносини потребують державного регулю¬вання. Воно досягається, зокрема, шляхом чіткої рег¬ламентації бюджетної діяльності, через впровадження виваженої податкової політики. Основною умовою бездефіцитності бюджету є стійкість економіки і дотримання пропорцій між дохо¬дами і видатками. На жаль, в Україні відсутні обидва ці чинники. Сьогодні складно визначити траєкторію розвитку фінансово-бюджетної системи України. Оптимальне вирішення проблеми повинно будуватись на основі програмно-цільового підходу. Реалізація цього підходу неможлива без відпрацю¬вання механізму регулювання, який дає змогу коригува¬ти відхилення від програмної траєкторії руху. Напри¬клад, збільшення або зменшення грошової маси, прове¬дення заходів по коригуванню прибуткової і видаткової частин бюджету та інші. Такий підхід дає змогу ввести науково-обгрунтовану систему управління цими проце¬сами. Відмітимо, що в державі простежується де¬централізація управління формуванням бюджету, це привело до створення Казначейства, яке разом із його органами на місцях відповідає за використанням коштів Державного бюджету. Районні та міські фінансові орга¬ни й облфінуправління несуть відповідальність за вико¬ристання коштів відповідних місцевих бюджетів. Податкова система України вимагає своєї реорганізації і вдосконалення, бо вона повинна не тільки забезпечувати потреби держави в фінансових ресурсах, але і гарантувати конституційні права громадян України, а також враховувати інтереси окремих виробництв, регіонів, галузей, самої держави. В цьому зв'язку існує велика кількість підходів по реформування податкової системи в Україні. Для забезпечення економічного зростання і підвищення добробуту народу України необхідно, щоб всі елементи економічної системи, в тому числі і податкова політика, були приведені в відповідність з вимогами ринкової економіки, враховували інтереси всіх громадян і господарюючих суб'єктів країни, як повноправних членів суспільства і учасників процесів виробництва, ринкового розподілу і обміну.