Выводы: За результатами проведеного дослідження варто здійснити такі висновки:
Досліджено, що визначення зацікавлених сторін – це процес виявлення людей, груп і організацій, на яких може впливати рішення, операція або результат проекту або які можуть надавати зворотний вплив, а також аналізу та документування значимої інформації щодо їх інтересів, залученості, взаємозалежностей, впливу і потенційного впливу на успіх проекту. Ґрунтуючись на цілі проекту, керівник проекту повинен використовувати експертну оцінку для визначення рівня залучення кожної зацікавленої сторони, необхідного на кожному етапі проекту.
Зазначено, що у ході даного процесу створюється план управління зацікавленими сторонами, який містить докладні плани того, як може здійснюватися результативне управління зацікавленими сторонами. У міру розвитку проекту склад зацікавлених сторін і необхідний рівень їх залучення можуть мінятися, тому планування управління зацікавленими сторонами є ітеративним процесом, до якого регулярно звертається керівник проекту. Зокрема, інформація, яка використовується для розробки плану управління зацікавленими сторонами, включає в себе, серед іншого: обраний для проекту життєвий цикл і процеси, які будуть застосовуватися в кожній фазі; порядок виконання робіт для досягнення цілей проекту; опис того, як будуть задоволені вимоги щодо людських ресурсів і як будуть визначені і структуровані ролі, сфери відповідальності, відносини підзвітності та забезпечення персоналом в рамках проекту; план управління змінами, документує порядок моніторингу та контролю змін; потреби в комунікаціях між зацікавленими сторонами і методи комунікацій.
Виявлено, що управління залученням зацікавлених сторін включає в себе такі дії як: залучення зацікавлених сторін на певних стадіях проекту для розуміння або підтвердження їх постійної прихильності успіху проекту; управління очікуваннями зацікавлених сторін в рамках переговорів і комунікацій, що забезпечує досягнення цілей проекту; врегулювання потенційних турбують питань, які ще не стали проблемами, і попередження майбутніх проблем, які можуть сформулювати зацікавлені сторони; прояснення та дозвіл виявлених проблем.
Обґрунтовано, що інформація, яка використовується для контролю залучення зацікавлених сторін, включає в себе: обраний для проекту життєвий цикл і процеси, які будуть застосовуватися в кожній фазі; порядок виконання робіт для досягнення цілей проекту; то, як будуть задоволені вимоги щодо людських ресурсів і як будуть визначені і структуровані ролі, сфери відповідальності, відносини підзвітності та забезпечення персоналом в рамках проекту; план управління змінами, документує порядок моніторингу та контролю змін; потреби в комунікаціях між зацікавленими сторонами проекту і методи їх реалізації.