Вступление: Складні геополітичні обставини сучасності призвели до напруженого протистояння, вирішення якого відбувалося шляхом військових операцій та збройних сутичок.
Слід відзначити, що діяльність людей, які приймали участь в у регулюванні таких конфліктів, пов’язана з ризиком для здоров’я, а іноді й життя, та, як правило, супроводжується численними стресогенними чинниками, що впливають на особистість.
В той же час психологи Ф. Бассін, М. Горовиць, Н. Тарабріна, відзначають, що тривале виконання службових обов’язків у напружених обставинах (особливо за умови вимушеної мобілізації мирного населення) призводить до дезадаптації, до зниження опірності організму, до нервово-психічних перенапружень, внаслідок чого розвиваються стійкі негативні психічні стани людини (цит. за Т. Паронянц).
Аналіз наукової літератури показав, що дослідження природи таких станів проводилися неодноразово (Р. Абдурахманов, М. Логачов, О. Сафін, Ю. Ярошок). В деяких роботах вивчено психічні стани учасників військових конфліктів або глобальних катастроф (В. Попов), розглянуто перехід сформованих негативних психічних станів у післятравматичні стресові розлади (В. Знаков, О. Тімченко). Існують роботи, які присвячені проявам таких розладів через деякий час після дії екстремальних ситуацій. Ці праці, як правило, містять дані про вплив бойових дій на психічний стан учасників військових конфліктів (Н. Тарабрина та ін.).
У той же час у дослідженнях, присвячених післятравматичним стресовим розладам, одностайно стверджується, що їхні прояви можуть виникати через місяці та навіть роки після тривалого впливу особливостей службової діяльності на психіку учасників військових конфліктів або глобальних катастроф (Б Грін, Н. Тарабріна).
О. Тополь стверджує, що основним негативним наслідком участі особистості у бойових діях є посттравматичний стресовий розлад, особлива підступність якого полягає в тому, що з роками у більшої частини воїнів він не згладжується, а посилюється, виливаючись в асоціальній поведінці, невротичних реакціях, соматичних розладах, таким чином, перетворюючись з психологічної проблеми на хворобу. Наслідки посттравматичного стресового розладу часто проявляються як девіантна поведінка (агресія, конфліктність, зловживання психоактивними речовинами, спиртними напоями, наркотичними засобами, злочини тощо).
Отже, актуальність вивчення постстресових станів в учасників бойових дій у зоні АТО обумовлюється необхідністю розробки психокорекційних заходів із урахуванням специфіки таких розладів, визначення стратегії реабілітаційної допомоги для повернення людей до повноцінного життя.