Управління ризиками, як ергономічний засіб забезпечення льотної безпеки

Содержание: Вступ….. 3 1. Сутність ризиків в авіації та безпека польотів 4 2. Фактори зменшення ризиків 8 3. Управління ризиками шляхом формування ергономічної ефективність поведінки пілота 14 Висновки 18 Список використаних джерел 19  

Вступление: Безпека польотів в усі часи була одним з найважливіших питань в авіаційній сфері, адже повітряний транспорт має досить високий ризик небезпеки порівняно з наземним. Тому врахування всіх факторів, що впливають на рівень безпеки, та максимальне зниження ризикових чинників є головним завданням в сфері забезпечення безпеки польотів як для авіаційного персоналу, так і для пасажирів авіаційного транспорту. Навіть зі збільшення заходів щодо мінімізації впливів зовнішнього та внутрішнього походження на безпеку польотів існує ряд ризиків, які можуть бути непередбаченими, тому екіпаж повітряного судна має бути готовим до роботи в екстремальних умовах. Для мінімізації ризиків під час польоту вживається ряд заходів як щодо автоматизації керування літаком, ефективного функціонування систем забезпечення життєдіяльності в польоті, так і з боку наземних систем керування польотом. Метою даної роботи є дослідження окремих питань управління ризиками в льотній безпеці з точки зору ергономіки.

Выводы: Рекомендації ергономіки, зокрема авіаційної ергономіки, мають велике значення для забезпечення високого рівня безпеки польотів в авіації. Безпека польотів – комплексна характеристика процесів на авіаційному транспорті, яка визначає здатність виконувати польоти без загрози для життя і здоров’я людей. Невідповідність об’єктивної якості пілотування існуючим нормативам призводить до аварійних чи катастрофічних наслідків з певними неприємними ознаками. У цьому випадку рівень емоційного напруження, пов’язаний з очікуванням фізично неприємної (смертельної) дії специфічних фізичних факторів польоту, є провідним психофізіологічним чинником зі зниження безпеки польоту. Це зумовлено тим, що в разі виникнення складної польотної ситуації з високою можливістю професійної невдачі, таке напруження обов’язково виникне незважаючи на бажання пілота і негативно відіб’ється на його професійній діяльності. Ергономічна ефективність виконання функціональних обов’язків кожним членом екіпажу зумовлена не тільки певним обсягом професійних знань та навичок, а й психофізіологічною здатністю успішно їх застосовувати на тлі емоційного стресу. Успіх реалізації професійних можливостей екіпажу в реальному польоті різного рівня небезпечності, залежить від його психологічної підготовки цілеспрямовано та холоднокровно діяти в стресових умовах, що модулюються за допомогою тренувань.

Литература: 1. Концепція Державної цільової програми безпеки польотів на період до 2015 року, затв. Розпорядженням КМУ № 273-р від 5.03.2009 р. 2. Бабак В. П. Безпека авіації / В. П. Бабак, В. П. Харченко, В. О. Максимов та ін. – К. : Техніка, 2004. – 584 c. 3. Давідіч Ю. О. Ергономічне забезпечення транспортних процесів: навч. посібник / Ю. О. Давідіч, Є. І. Куш, Д. П. Понкратов ; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х. : ХНАМГ, 2011. – 392 с. 4. Дев’яткіна С. С. Керування ризиком на етапі візуального пілотування у складних метеорологічних умовах / С. С. Дев’яткіна // Вісник НАУ. – 2009. – № 3. – С. 83–86. 5. Кулик М. С. Інженерно-психологічні аспекти мінімізації ризиків експлуатації новітньої авіаційної техніки / М. С. Кулик // Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць ; за ред. С. Д. Максименка. – К. : НАУ; 2012. – Т.Х, вип. 21. – С. 83–91. 6. Проблеми екстремальної та кризової психології : збірник наукових праць. – 2013. – Вип. 14. – Ч. І. – 350 с. 7. Психология экстремальных ситуаций / В. В. Рубцов, С. Б. Малых. – 2-е изд., стер. – М. : Психологический ин-т РАО, 2008. – 304 с. 8. Синєглазов В. М. Необхідність застосування нових методів психофізіологічних досліджень в авіаційній медицині / В. М. Синєглазов, Т. Є. Ударцева // Вісник НАУ. – 2002. – № 4. – С. 15–18. 9. Скрипець А. В. Інженерна психологія, ергономіка та людський чинник в авіації : підручник / А. В. Скрипець, О. Ю. Буров, В. В. Павлов ; за заг. ред. проф. А. В. Скрипця. – К. : Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2010. – 696 с. 10. Ударцева Т. Є. Урахування психофізіологічних обмежень авіаційних операторів як шлях попередження авіаційних подій / Т. Є. Ударцева // Матеріали V Міжнар. наук.-техн. конф. «Авіа-2003». – 2003. – Т. 2. – С. 105–110. 11. Харченко В. П. Оцінювання ризиків в аеронавігаційній системі методами теорії нечітких множин / В. П. Харченко, Ю. В. Чинченко, С. Г. Райчев, О. Є. Луппо // Вісник НАУ. – 2008. – № 1. – С. 3–7. 12. Шапарь В. Б. Психология кризисных ситуаций / В. Б. Шапарь. – Ростов на Дону : Феникс, 2008. – 452 с. 13. Шмельова Т. Ф. Методи оцінювання помилкових дій оператора авіаційної ергатичної системи за допомогою формалізації ризику / Т. Ф. Шмельова, Ю. В. Сікірда // Аерокосмічні системи моніторингу та керування : матеріали IV міжнар. наук.-техн. конф. «АВІА-2002», 23-25 квітня 2002 р. – 2002. – Т. 2. – С. 21–24.