Класифікація фактів, які складають предмет доказу

Содержание:Вступ 3 1. Матеріально-правові факти як предмет доказування 4 2. Факти процесуально-правового характеру 6 3. Факти, що не підлягають доказуванню 8 Висновки 11 Список використаних джерел 13  

Вступление:Однією із складних проблем в цивільному процесі є визначення предмета доказів. Це пояснюється ти, що дана категорія має не лише теоретичне, а й значне практичне значення – своєчасне та повне з’ясування судом обставин справи та правильне вирішення цивільних спорів. Проблемами визначення предмета доказування в цивільному процесі займалися такі вчені, як: Л. М. Звягінцева, А. Ф. Клєйман, М. А. Плюхіна, І. В. Решетнікова, М. К. Трєушніков, Л. Я. Штутін, К. С. Юдельсон та інші. Сукупність проблем навколо теми предмета доказів зводиться до визначення поняття предмету доказування в цивільному процесі; спірних питань суб’єктів формування предмету доказування в цивільному судочинстві; проблемних питань класифікації фактів, що складають предмет доказування в цивільному процесі; фактів, що не підлягають доказуванню в цивільній справі. Незважаючи на те, що у ст. 179 ЦПК України визначено, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги, чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи, це питання є спірними і складним у розглядуваній категорії справ. Водночас у законодавстві відсутня вказівка на певний перелік доказів, які мають бути зібрані в певній справі. Тому виходом в такій ситуації є предмет доказування як критерій, який допомагає правильно застосувати правило про належність доказів. Допустимість засобів доказування також є однією з найважливіших умов забезпечення законності й обґрунтованості судових рішень. Правильне встановлення предмета доказування є запорукою успішності подальшого процесу доказування у цивільних справах та загальним універсальним правилом доказування у цивільному судочинстві. Вказана вимога є нормативно визначеним правилом про належність доказів.  

Выводы:До предмета доказування належать матеріально-правові факти, без яких неможливо вирішити справу по суті, та факти процесуально-правового характеру, оскільки останні є підставою для вирішення питань, що належать до можливості і допустимості судового захисту, а також до належного порядку його здійснення. Факти матеріально-правового характеру є необхідними для правильного застосування норм матеріального права і вирішення справи по суті. Процесуальні юридичні факти встановлюються судом безпосередньо, в залі судового засідання. Сукупність процесуальних юридичних фактів в залежності від їх правових наслідків можуть або входити в якості самостійного елемента в основний предмет доказування у справі поряд з матеріально-правовими фактами або ж утворювати самостійний предмет доказування. Найбільш наочно доказування саме як обов’язок виявляється при не доведенні юридичних фактів процесуального характеру. Недоказавши певний процесуальний факт, порушити відповідне процесуальне правовідношення, зумовлене даним фактом, учасник процесу вже не може. Проблема ускладнюється тим, що доказування матеріально-правових фактів вчиняється багатьма цивільними процесуальними способами, вибір та можливість реалізації яких залежатиме від доведеності юридичних фактів процесуального характеру. Наприклад, для того, що б суд здійснив забезпечення доказів, необхідно довести підставу для цього: подання потрібних доказів є неможливим або існують складнощі для цього (ч. 1 ст. 133 ЦПК України). Ось чому у багатьох випадках доказуванню матеріально-правових фактів передує доказування процесуальних фактів. Фактами, які не підлягають доказуванню є обставини, визнані сторонами; обставини, визнані судом загальновідомими; факти, преюдиціально встановлені рішенням або вироком суду з раніш розглянутої справи.  

Литература:1. Цивільний процесуальний кодекс України : Закон від 18.03.2004 № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40–41, 42. – Ст. 492. 2. Баулин О. В. Бремя доказывания при разбирательстве гражданских дел / О. В. Баулин. – М. : Городец, 2004. – 272 с. 3. Братель О. Г. Юридичні акти-події як складова процесуальних юридичних фактів Електронний ресурс / О. Г. Братель // Глобальна організація Союзницького лідерства. – Режим доступу : http://goal-int.org/yuridichni-fakti-podii-yak-skladova-procesualnix-yuridichnix-faktiv/. 4. Васильєв С. В. Цивільний процес України : навч. посіб. / С. В. Васильєв. – К. : Центр учб. л-ри, 2013. – 344 с. 5. Верещінська І. В. Зміст предмета доказування у справах щодо спадкування / І. В. Верещінська // Журнал «Судова апеляція». – № 3. – 2014. 6. Молчанов В. В. Основы теории доказательств в гражданском процессуальном праве : учеб. пособие / В. В. Молчанов. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2012. – 360 с. 7. Руда Т. В. Співвідношення ролі суду та сторін у процесі доказування / Т. В. Руда // Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених : зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих учених Київського нац. ун-ту імені Тараса Шевченка (Київ, 23 квітня 2010 р.). – К., 2010. – Ч. ІІ. – С. 32. 8. Решетникова И. В. Курс доказательственного права в российском гражданском судопроизводстве / И. В. Решетникова. – М. : НОРМА, 2000. – С. 46–47. 9. Треушников М. К. Судебные доказательства : монография / М. К. Треушников. – 3-е изд. испр. и доп.. – М. : Городец, 2004. – С. 16. 10. Тертишніков В. І. Основи цивільного судочинства : навч.-практ. посіб. / В. І. Тертишніков. – Х. : ФІНН, 2011. – 380 с. 11. Штефан М. Й. Цивільний процесс : підручник / М. Й. Штефан. – К. : Ін Юре, 2001. – С. 272. 12. Цивільний процес України : підручник / Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.» ; за ред.: Р. М. Мінченко, І. В. Андронова. – Х. : Одіссей, 2012. – 496 с.