Выводы: В усі часи існування нашої держави еліта займала важливе місце у побудові взаємовідносин та суспільних реалій. За часів Радянського Союзу, еліта, яка в основному складалась з інтелігенції і політиканів, була основним прошарком, який вносив вагомий вклад у розвиток суспільства.
Відповідаючи меті даного дослідження, було розглянуто елітарну модель соціальної системи радянського суспільства. Вивчаючи питання, пов’язані з трансформацією еліти в радянському суспільстві, було розглянуто підходи різних вчених, вітчизняних і зарубіжних, в яких наголошувались моделі і механізми елітарної трансформації, в тому числі, в політичній сфері.
Взагалі, підводячи підсумок, потрібно наголосити на політичній складовій радянської елітарності. Вивчення політичної еліти та її наукове дослідження − це досить новий напрямок політології, і в даному дослідженні було розглянуто та порівняно розвиток та функціонування політичної еліти радянських часів і політичної еліти сучасної України, важливим етапом у цьому був аналіз теорій еліт Радянського Союзу, який дозоляє побачити більш повну картину елітарної системи в суспільстві.
Виходячи із завдань, поставлених нами на початку вивчення даного питання, було проаналізовано особливості соціальної структури та тенденцію її впливу на формування еліти, особливо політичної. Під соціальною структурою суспільства, в загальному значенні, розуміється сукупність його соціальних складових і те, що поєднує їх, утримує від розпаду, впорядковує і надає структурі певної конфігурації і потрібних зв’язків.
Також, варто відмітити, що в Радянському Союзі існувала структура тоталітарного суспільства, яка не допускала інших форм власності, крім державної чи одержавленої, іншої ідеології, крім комуністичної. Усе це, разом з іншими чинниками ешелонувало вертикаль ієрархічних відносин, за яких володіння владою передбачало право розпоряджатися власністю і брати участь у її розподілі. У такому суспільстві були відсутні класи через відсутність економічних основ їх існування.
Стосовно сучасної України, було розглянуто також питання стосовно освіти. Низька якість української еліти пояснювалася не так відсутністю в СРСР елітарної освіти, як підвищеною увагою загальносоюзного центру до найбільшої національної республіки. До початку 50-х років масовий терор був рутинним методом державного управління, він застосувався всюди, але найбільше страждала Україна, тому що там був надто великий згусток регіональної влади.
І, наостанок, розглядаючи різновиди еліти, такі як політична, економічна і соціально-культурна, було зроблено висновок, що політична еліта займала найбільший пласт серед радянського населення і саме з цієї позиції розглядається в сучасному ракурсі, як найбільш перспективна галузь сучасної соціальної сфери.
Саме тому, аналізуючи політичну еліту радянського суспільства та її особливості, варто наголосити на практичному значенні вивчення даного питання саме зараз, у часи, коли наша держава перебуває у достатньо важкому становищі. І важливо не тільки створювати нові правила поведінки у суспільстві, нові закони і нові вимоги, але і використовувати досвід минулого, а саме радянський досвід, задля того, щоб мати змогу уникнути тих проблем і помилок, які стали перешкодою на шляху до побудови здорового і чесного суспільства, на чолі якого повинна стояти тільки сильна і достойна еліта.