Выводы: Теоретичний та практичний аналіз основ організації та керівництва зображувальною діяльністю дітей дошкільного віку на заняттях з образотворчого мистецтва дозволяють виокремити наступні висновки відповідно до поставлених у роботі завдань:
У межах виконання першого завдання визначено, що показником правильності, ефективності прийомів навчання, що застосовуються на заняттях з образотворчої діяльності у ДНЗ є всебічний розвиток дитини, засвоєння кожною з них наміченої програми навчання можуть. Образотворча діяльність в дошкільному навчальному закладі має такі види малювання, ліплення, аплікації. На тлі загального розвитку і завдяки роботі з різними видами матеріалів здійснюється розвиток пізнавальної діяльності дітей у образотворчій діяльності.
Відповідно до другого завдання організація та вимоги до знань та вмінь старших дошкільників на заняттях з зображувальної діяльності визначаються програмовими документами дошкільної освіти. Базовий компонент дошкільної освіти у в межах освітньої лінії «Дитина у світі культури», програма «Українське дошкілля», програма «Я у світі» визначають основні завдання, напрямки, тематику роботи на заняттях з зображувальної діяльності. Впровадження орієнтирів програм сприяє розвитку здатностей дітей емоційно сприймати твори мистецтва, належно оцінювати їх, емоційно відгукуватися під час їх розгляду, розширювати простір художньо-твор¬чої активності.
Відповідно до третього завдання розкрито, що на заняттях із зображувальної діяльності у старших дошкільнят розвиваються фантазія, творче мислення, уява, креативність у підході до образотворення. Вихователь прилучає дітей до культури свого народу, вчить бачити, відчувати, милуватись, захоплюватись чарівним світом народного мистецтва. Правильна організація зображувальної діяльності старших дошкільників є запорукою розвитку їх вмінь та навичок.
У межах розв’язання четвертого завдання перевірена ефективність методики керівництва зображувальною діяльністю старших дошкільників. Нами було проведене дослідження у дошкільному навчальному закладі м. Києва. У дослідженні приймали участь 25 вихованців старшої групи віком від 5 до 6 років. Діти були поділені на 2 групи – контрольну (13 осіб) та експериментальну (12 дошкільнят).
Під час дослідження були використані такі методики, методика «Творче сприймання», методика Т. Г. Казакової і І. А. Ликової для вивчення умінь і здібностей в образотворчій творчості, методика Т. Г. Казакової для виявлення рівня художнього розвитку дітей дошкільного віку.
Згідно спостереження з використанням методики «Творче сприймання» виявлено, що переважна більшість опитаних дошкільників мають констатуючий рівень творчого сприймання (32%), аналітичний та естетичний рівні мають однакові показники – 28%, художньо-творчий рівень мають 12% дошкільників.
Під час вивчення умінь і здібностей в образотворчій творчості за методикою Т. Г. Казакової і І. А. Ликової виявлено, що переважна більшість опитаних дошкільників мають середній рівень розвитку умінь і здібностей в образотворчій діяльності (44%) (він переважає і в експериментальної групи – 50% і у контрольної – 38,4%). Низький показник мають 20% загальної кількості опитаних дошкільнят, високий показник розвитку умінь і здібностей в образотворчій діяльності мають 36% дошкільників.
Під час виявлення рівня художнього розвитку дітей дошкільного віку (автор Т. Г. Казакова) на етапі констатувального експерименту з’ясовано, що переважна більшість опитаних дошкільників мають високий рівень художнього розвитку (44%) (він переважає в експериментальної групи – 50%) у контрольної однакові показники (38,5%) мають і високий і низький рівні. Низький показник мають 24% загальної кількості опитаних дошкільнят, середній показник художнього розвитку мають 32% дошкільників.
На основі встановлених результатів зазначено потребу проведення розвивальної роботи з дошкільниками, які мають середній та низький рівні розвитку творчого сприймання, розвитку умінь і здібностей в образотворчій творчості, рівнів художнього розвитку.
Методика розвитку творчого сприймання, розвитку умінь і здібностей в образотворчій творчості, рівнів художнього розвитку включала в себе проведення занять з зображувальної діяльності з використанням ігор, практичних робіт.
Після формувальної роботи було організовано повторне опитування для визначення ефективності впровадження розробленої методики. На основі узагальнення результатів помічаються підвищення показників.
У дітей експериментальної групи показник художньо-творчого рівня збільшився на 8,3%, показник аналітичного рівня залишився незмінним – 25%, показник констатуючого рівня зменшився на 8,4%.
Рівень розвитку умінь і здібностей в образотворчій діяльності дітей експериментальної групи збільшився на 16,6%, середній рівень зменшився на 8,3%. Показник низького рівня залишився незмінним. У дошкільників з контрольної групи високий рівень має такий же показник – 30,8%, середній рівень збільшився на 7,7%, а показник низького рівня зменшився на 7,7%.
В експериментальній групі рівень художнього розвитку збільшився на 8,4%, середній рівень зменшився на 8,4%. Показник низького рівня залишився незмінним. У дошкільників з контрольної групи показники художнього розвитку не змінилися.
Під час проведення комплексного дослідження дошкільників в експериментальній і в контрольній групах встановлено позитивну динаміку змін у проявах творчого сприймання, розвитку умінь і здібностей в образотворчій творчості, рівнів художнього розвитку дітей експериментальної групи. Проведена формувальна робота з організації образотворчої діяльності дошкільників була ефективною та сприяла розвитку умінь та здібностей дітей до образотворення, активізувала їх творче сприймання та підвищила показники їх художнього розвитку.