Види юрисдикційних проваджень за законодавством України

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЮРИСДИКЦІЙНІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ 7 1.1. Поняття адміністративно-юрисдикційного провадження 7 1.2. Завдання, принципи та функції адміністративно-юрисдикційного провадження 22 1.3. Проблема класифікації адміністративно-юрисдикційних проваджень 28 РОЗДІЛ 2. ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ЮРИСДИКЦІЙНИХ ПРОВАДЖЕНЬ В УКРАЇНІ 32 2.1. Провадження у справах про адміністративні правопорушення 32 2.2. Особливості дисциплінарного провадження 42 2.3. Провадження за скаргами громадян 47 2.4. Характеристика виконавчого провадження 52 2.5. Провадження із застосування запобіжних заходів і адміністративно-процесуального забезпечення 60 РОЗДІЛ 3. АДМІНІСТРАТИВНО-ЮРИСДИКЦІЙНІ ПРОВАДЖЕННЯ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА ПРОБЛЕМАТИКА В УКРАЇНІ 72 3.1. Адміністративно-юрисдикційні провадження в зарубіжних країнах 72 3.2. Проблематика адміністративно-юрисдикційних проваджень в Україні 77 ВИСНОВКИ 94 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 102  

Вступление: Актуальність теми дослідження. Конституційний принцип правової держави, що покладають на Україну обов’язок в першочерговому порядку визнавати, дотримуватися і захищати права і свободи людини і громадянина як найвищої цінності, обумовлює визнання і гарантування кожному державного захисту його прав і свобод відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права і Конституції України. Особливе значення правова охорона прав і свобод набуває у відносинах з державою, опосередкованих адміністративно-юрисдикційною діяльністю органів і посадових осіб, правовий механізм якої, будучи заснований на основоположних ідейних засадах процесуально-правового регулювання, дозволить забезпечити ефективний захист прав і свобод громадян та організацій. Сучасний етап розвитку вітчизняної системи державного управління характеризується становленням процесуальної підгалузі адміністративного права. Це об’єктивно обумовлено всім ходом політико-правових реформ, спрямованих на системну трансформацію взаємовідносин держави і особистості. У сучасних умовах змінюються сама основа адміністративно-процесуальної діяльності, характер методів публічного управління, форми адміністрування. Удосконалення нормативно-правової основи державного управління, формування правової держави, пошук нових шляхів розвитку виконавчої влади, що проводяться правова, судова і адміністративна реформи, безсумнівно, накладають відбиток на зміст поняття адміністартивно-юрисдикційної діяльності. Ефективність діяльності виконавчої влади «залежить від досконалості процесуальної форми її реалізації». Для вирішення цього завдання необхідно дослідження основних концептуальних питань адміністративно-юрисдикційного процесу. На наш погляд, в сучасній правовій доктрині питанню про адміністративно-юрисдикційні провадження приділяється недостатньо уваги, проблема ця характерна для адміністративного права в цілому. Визначення сутності та характерних ознак адміністративно-юрисдикційної діяльності – це актуальна проблема від початку існування адміністративного права і перших досліджень, присвячених цьому питанню. Але сьогодні воно набуває нового значення, особливо у зв’язку з посиленням вимог суспільства до діяльності публічної адміністрації, ефективності забезпечення прав і свобод людини у сфері адміністративно-юрисдикційної діяльності. Зазначеній проблемі адміністративної юрисдикції присвячено праці вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема: В. Б. Авер’янова, Г. В. Атаманчука, В. Д. Бакуменка, В. І. Борденюка, Р. В. Войтович, М. В. Гамана, Н. Т. Гончарук, Б. Гурне, О. П. Дем’янчука, Т. Т. Ковальчука, Т. О. Коломоєць, О. Л. Копиленка, В. С. Куйбіди, Є. В. Курінного, А. Р. Мацюка, Н. Р. Нижник, О. Я. Окіса, В. М. Олуйка, В. О. Саламатова, Г. Саймона, С. М. Серьогіна, С. Г. Стеценка, В. І. Тимцуника, В. В. Токовенко, В. В. Цвєткова, В. К. Черняка, М. В. Чечетова, В. О. Шамрая, В. М. Шаповала, В. Я. Шевчука, Х. П. Ярмакі та інших науковців. Разом з тим, незважаючи на значну кількість наукових публікацій як на тему адміністративного процесу в цілому, так і по питанню власне адміністративно-юрисдикційних відносин, ступінь з’ясування правової природи адміністративно-юрисдикційного процесу, механізму його дії і отримані наукові результати слід оцінювати як більш ніж скромні, а системні дослідження, безпосередньо присвячені цьому питанню, відсутні. Отже, метою роботи виступає всебічний аналіз особливостей адміністративно-юрисдикційних проваджень, їх видів та шляхів вдосконалення правового регулювання адміністративно-юрисдикційних проваджень в Україні. Завдання роботи: 1) визначити поняття адміністративно-юрисдикційного провадження; 2) розглянути завдання, принципи та функції адміністративно-юрисдикційного провадження; 3) дослідити проблему класифікації адміністративно-юрисдикційних проваджень; 4) розглянути провадження у справах про адміністративні правопорушення; 5) визначити особливості дисциплінарного провадження; 6) дослідити провадження за скаргами громадян; 7) надати характеристику виконавчого провадження; 8) розглянути провадження із застосування запобіжних заходів і адміністративно-процесуального забезпечення; 9) дослідити адміністративно-юрисдикційні провадження в зарубіжних країнах; 10) визначити проблематику адміністративно-юрисдикційних проваджень в Україні. Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є сукупність адміністративно-правових відносин, що виникають у зв’язку з реалізацією адміністративно-юрисдикційних проваджень. При цьому акцент зроблений на основних видах адміністративно-юрисдикційних проваджень, які відображають специфіку сфери адміністративної юрисдикції. Предметом дослідження виступає сукупність норм, що закріплюють особливості реалізації адміністративно-юрисдикційних проваджень, а також закономірності та тенденції їх розвитку на сучасному етапі. Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат. Для аналізу правової природи адміністративних юрисдикційних проваджень, а також встановлення видів адміністративних юрисдикційних проваджень використовувались методи аналізу і синтезу. Структурно-логічний та порівняльно-правовий методи застосовано для аналізу адміністративно-правових засад здійснення окремих видів адміністративних юрисдикційних проваджень. За допомогою методу правового моделювання визначено основні стадії адміністративного юрисдикційного провадження. Компаративний і метод документального аналізу використовувались для формулювання напрямів удосконалення адміністративно-правового регулювання відносин у сфері здійснення вказаних проваджень. Структура роботи обумовлена завданнями здійснюваного в рамках цієї роботи наукового дослідження. Робота включає в себе вступ, три розділи, що складаються з десяти підрозділів, висновок і список використаних джерел.  

Выводы: В рамках проведеного дослідження сформульовані наступні висновки. 1. Встановлено, що під адміністративно-юрисдикційним провадженням необхідно розуміти визначену законом процесуальну форму розгляду та вирішення уповноваженим суб’єктом індивідуальної справи, яка стосується порушення встановлених правових норм, пов’язана із застосуванням адміністративного примусу та тягне обтяжливі для осіб, щодо яких таке провадження застосовується наслідків морального, матеріального та іншого характеру, які такі особи мають зазнати і фактично зазнають. 2. Узагальнено підходи до визначення принципів адміністративно-юрисдикційних проваджень, серед яких виділено: принцип об’єктивності істини, принцип диспозитивності, принцип рівності, принцип оперативності, принцип простоти та економічності провадження, принцип верховенства права, принцип законності, принцип гуманності та принцип публічності, який часто ототожнюється з принципом офіційності, під яким розуміється здійснення процесу владно, від імені влади чи держави. 3. Видами адміністративно-юрисдикційних проваджень, на нашу думку, є: ? провадження у справах про адміністративні правопорушення; ? дисциплінарне провадження; ? провадження за скаргами громадян; ? виконавче провадження; ? провадження із застосування запобіжних заходів і адміністративно-процесуального забезпечення. 4. Визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення являє собою комплекс взаємопов’язаних та взаємообумовлених складових елементів, до яких слід відносити: 1) особливу підставу для виникнення провадження – факт вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення; 2) правовідносини, відносини, урегульовані нормами позитивного права між учасниками; 3) провадження є складовою певного адміністративного процесу – правовідносин, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства (п. 5 ч. 1 ст. 3 КАС України); 4) процесуальні дії, обумовлені наявністю певного публічно-правового спору, де однією стороною є спеціально уповноважений орган чи посадова особа, наділені повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення за збирати матеріали у зазначених справах; 5) особливості складу учасників, зумовлені наявністю спеціально уповноважених органів та їх посадових осіб; 6) кінцеву мету, якій підпорядковані всі процесуальні дії; 7) визначення законності, об’єктивності та неупередженості, дотримання прав людини і громадянина, а також з урахуванням принципу верховенства права застосування мір адміністративної відповідальності. Провадження у справі про адміністративне правопорушення – це правовідносини, що виникають на підставі виявлення або отримання інформації спеціально уповноваженими органами про факт вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, та зумовлені цим вчинення сукупності процесуальних дій, передбачених чинним законодавством України, спрямованих на встановлення об’єктивної істини щодо події, підпорядковані єдиній меті та на підставі цього прийняття рішення про необхідність застосування заходів адміністративної відповідальності. 5. Дисциплінарне провадження є одним з видів адміністративно–деліктного процесу, що в свою чергу є складовою частиною адміністративно–процесуального права. Відмінності у поглядах на кількість стадій дисциплінарного провадження не мають принципового характеру, їх можна збільшувати, можна подрібнити на окремі дії, визначати основними чи допоміжними, по-різному називати тощо. Принципово важливим є те, що стадії мають повно і точно відображати саму процедуру провадження, його динаміку, ті окремі дії чи операції, що здійснюються у процесі реалізації адміністративно-правових норм, що передбачають дисциплінарну відповідальність. 6. Дослідивши порядок реалізації адміністративно-правових скарг, ми прийшли до наступного. Оскарження – це встановлений нормами права послідовний порядок дій щодо подання скарги до публічної адміністрації (суду) та її посадових осіб (суддів), які уповноважені вирішувати адміністративно-правовий спір (в межах встановленої компетенції) з метою охорони суб’єктивних прав та інтересів, які порушені або можуть бути порушені рішеннями, діями чи бездіяльністю владного суб’єкта адміністративно-правових відносин. Тобто оскарження – це діяльність щодо реалізації публічної скарги. Відповідно, порядок реалізації скарги залежить від того, до якого органу (посадової особи) звертається особа. Звернення особи до публічного органу управління регламентується законодавством про звернення громадян, іншими нормативно-правовими актами галузевого напрямку і закладають процедурні основи розгляду позитивних справ управлінського та сервісного характеру. Звернення суб’єктів до адміністративного суду з позовною заявою закладає зміст адміністративно-процесуального розгляду звернення відповідно до вимог судового процесу. Таким чином, розгляд і вирішення скарг фізичних та юридичних осіб здійснюється публічною адміністрацією у певному, регламентованому правовими нормами порядку, через окреме адміністративно-процедурне провадження. Адміністративно-процедурне провадження за скаргою складається з наступних стадій: 1) порушення справи за скаргою; 2) перевірка змісту скарги; 3) розгляд та прийняття рішення за скаргою; 4) оскарження рішення, прийнятого за скаргою у вищестоящий орган (до суду) (факультативна стадія); 5) виконання рішення за скаргою. 7. Провадження по виконанню постанов адміністративних стягнень – це регламентована нормами адміністративного права діяльність органів виконавчої влади (їх посадових осіб) або уповноважених ними суб’єктів щодо практичної примусової реалізації заходів впливу на осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, відповідно до змісту накладених на них адміністративних стягнень з метою реалізації цілей адміністративної відповідальності. В рамках адміністративного права можна виділити принаймні три адміністративних провадження виконавчого характеру, а саме, провадження по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень за КУпАП; провадження по виконанню кримінальних покарань за КВК; провадження по виконанню судових рішень та рішень інших органів за Законом України «Про виконавче провадження». Характерними ознаками цих проваджень є такі: провадження здійснюється органами виконавчої влади або створеними ними суб’єктами, або зі їх дорученням іншими суб’єктами; предметом провадження є виконання рішень судових або інших органів державної влади; виконання пов’язується із використанням засобів примусу, тобто відповідні виконавчі дії здійснюються без урахування волі особи, стосовно якої вони здійснюються; всі провадження спрямовані на безумовне і повне виконання рішень судових або інших органів державної влади. Частина проваджень по виконанню постанов про накладення адміністративного стягнення здійснюють у непроцесуальній формі. Це стосується виконання постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження та випадків добровільного виконання постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. У даному випадку все провадження полягає у здійсненні органом адміністративної юрисдикції однієї дії – звернення постанови до виконання, а вже безпосереднє виконання покладається на особу, стосовно якої винесено постанову. Зазначені факти обумовлюють можливість запровадження у науковий обіг терміну «непроцесуальне провадження» під яким слід розуміти окремі одиночні дії, які вчинюються в межах адміністративно-деліктного процесу, характеризуються завершеністю і досягненням процесуальної мети, але визнаються провадженням лише в силу відповідного законодавчого регулювання. 8. В ході дослідження зарубіжного досвіду у сфері адміністративно-юрисдикційних проваджень обґрунтовано використання досвіду щодо прийняття адміністративно-процедурного кодексу. Так , ідея адміністративно-процесуальних кодексів (в разі прийняття в Україні його пропонується назвати адміністративно-процедурним або адміністративно-процедуральним) полягає в тому, щоб зібрати в одному законі всі процесуальні правила, які застосовуються при здійсненні виконавчої влади. На практиці на кодекси впливає ступінь деталізації. Наприклад, у Болгарському кодексі пропонуються загальні правила, що потребують подальшої деталізації, що робиться органами виконавчої влади або судами. В інших (наприклад, Польський і Македонський кодекси) процесуальні правила урегульовані дуже детально. По-друге, адміністративно-процедурний кодекс має бути досить детальним і стосуватися всіх важливих питань, але при цьому залишатися досить узагальненим, щоб відповідати усім видам проваджень і процедур. Для цього закордонне процесуальне законодавство встановлює загальний процес провадження і процедури, тобто визначає всі стадії проваджень і процедур і їхні тимчасові рамки, а також загальні принципи адміністративно-процесуального права в тій ступені, у якій вони стосуються проваджень і процедур (наприклад, відкритість, неупередженість, регрес і т.п.). Позитивною властивістю адміністративно-процедурного кодексу може бути внесення в нього правил спрощених процедур, використання яких припустимо за згодою (і з ініціативи) заявників (сторін). 9. Щодо проблем адміністративного провадження за скаргами громадян зазначимо, що для поліпшення механізму реалізації права громадян на оскарження рішень, дій або бездіяльності в адміністративному порядку, необхідно внести запропоновані зміни в Закон України «Про звернення громадян» задля того аби уникнути суб’єктивної оцінки з боку органу (посадової особи), уповноваженого розглядати скарги громадян, стосовно пропущеного строку для подачі звернення. Крім того пропонуємо дати роз’яснення поняттю «місце проживання» у контексті вище згаданого Закону. 10. Як висновок, до основних напрямів подальшого ефективного реформування механізму примусового виконання судових рішень в Україні належить наступне: здійснення інституціональних перетворень шляхом запровадження інституту недержавних форм виконання судових рішень; постійне підвищення рівня кваліфікації осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень; підвищення рівня обізнаності юридичної та бізнес-спільноти з питань ефективного захисту приватноправових інтересів; підвищення рівня розвиненості інфраструктури; ефективний розвиток виконавчого права та законодавства; забезпечення відкритості процедур виконання судового рішення та системи публічної реалізації конфіскованого/арештованого державними виконавцями майна, підвищення ефективності діяльності недержавних юрисдикційних органів (третейських судів) та розширення можливостей застосування учасниками комерційних (цивільних) відносин позасудових засобів захисту прав. 11. Удосконалення законодавства про адміністративно-примусові заходи необхідно проводити комплексно в декілька етапів, враховуючи основні напрями реформування адміністративного законодавства та правоохоронної системи України, в декілька етапів. Основним завданням удосконалення практики застосування правоохоронними органами адміністративно-запобіжних заходів є забезпечення вмілого і своєчасного використання цих заходів кожним співробітником, якому надано таке право, дотримання при цьому вимог законності, прав і свобод громадян, прав і законних інтересів підприємств, установ та організацій. Удосконалення практичної діяльності правоохоронних органів щодо застосування адміністративно-запобіжних заходів має здійснюватись у різних напрямках: через створення та покращання правової бази, вдосконалення організаційно-управлінських заходів забезпечення цієї діяльності; вдосконалення кадрового забезпечення правоохоронних органів; покращання матеріально-технічного оснащення та відповідного фінансування правоохоронних органів. На сьогодні існує ситуація, коли за відсутності єдиної Концепції реформування та структурної перебудови правоохоронних органів керівництвом держави затверджуються концепції та проводяться заходи щодо реформування окремих правоохоронних органів. На нашу думку, вдосконалення законодавства про адміністративно-примусові заходи і, зокрема, про адміністративно-запобіжні заходи, які застосовуються правоохоронними органами України необхідно проводити комплексно, враховуючи основні напрями реформування адміністративного законодавства та правоохоронної системи України. Зокрема, на першому етапі необхідно провести систематизацію нормативно-правових актів, які передбачають види та порядок застосування заходів примусу кожним із правоохоронних органів у формі інкорпорації. На другому етапі необхідно розробити та прийняти цілий ряд законів, зокрема: «Про профілактику правопорушень», «Про охорону громадського порядку», «Про органи внутрішніх справ України», в яких, зокрема, передбачити визначення та види заходів адміністративного примусу, правові підстави їх застосування працівниками правоохоронних органів, а в законі «Про порядок застосування заходів адміністративного примусу в Україні» передбачити порядок застосування кожного із заходів адміністративного примусу. Необхідно також внести зміни до чинних нормативно-правових актів, які на сьогодні регламентують діяльність правоохоронних органів. На третьому етапі провести кодифікацію адміністративного законодавства за окремими підгалузями або інститутами адміністративного права, до яких можна віднести: 1) адміністративно-правові режими; 2) державну службу; 3) адміністративний примус; 4) адміністративно-процесуальне законодавство; 5) державне управління у сфері адміністративно-політичної діяльності і при цьому, врахувавши кодифікацію адміністративного законодавства за іншими підгалузями або інститутами адміністративного права, зокрема: 1) основи функціонування управлінських інститутів; 2) правовий статус та гарантії прав і свобод громадян; 3) контроль і нагляд у сфері державного управління; 4) державне регулювання й управління в різних сферах державного життя.

Литература: 1. Юридичний словник / за ред. Б. М. Бабія та ін.; уклад.: І. П. Бутко, Р. І. Гричук]. – 2-ге вид., переробл. та допов. – К. : Головна редакція УРЕ, 1983. – 872 с. 2. Салищева Н. Г. Административный процесс в СССР / Н. Г. Салищева. – М. : Юридическая литература, 1964. – 158 с. 3. Адміністративне право України : підруч. / за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2000. – 520 с. 4. Четвериков В. С. Административное право России. Общая и особенная части: учеб. пособ. / В. С. Четвериков. – М. : Инфра-М, 2001. – 245 с. 5. Бахрах Д. Н. Административное право : учебн. / Д. Н. Бахрах. – М. : Норма, 2001. – 288 с. 6. Іщук О. С. Поняття адміністративної юрисдикції: проблеми дефініції / О. С. Іщук // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 419–424. 7. Зьолка В. Л. Сучасні підходи до розуміння адміністративно-юрисдикційної діяльності органів державної прикордонної служби України / В. Л. Зьолка // Держава і право. – 2010. – № 47. – С. 216–222. 8. Анохіна Л. С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Л. С. Анохіна ; Національний університет внутрішніх справ. – Х., 2001. – 15 с. 9. Масленников М. Я. Административно-юрисдикционный процесс: понятие и соотношение с иными видами процессуально-правовой деятельности / М. Я. Масленников // Гос-во и право. 2001. – № 2. – С. 19. 10. Шергин А. П. Административная юрисдикція / А. П. Шергин. − М., 1979. – 567 c. 11. Дорохин В. В. Производство по делам об административных правонарушениях, осуществляемое органами внутренних дел: дис. ... канд. юрид. наук / В. В. Дорохин. − М., 2005. – 18 c. 12. Головко В. В. Административно-юрисдикционная деятельность органов внутренних дел в области дорожного движения : дис. . д-ра юрид. наук / В. В. Головко. − М. : РПА Минюста России, 2008. – 234 c. 13. Сорокин В. Д. Правовое регулирование: предмет, метод, процесс / В. Д. Сорокин. − СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 436 c. 14. Бахрах Д. Н. Административное право России : учеб. 3-е изд., испр. и доп. / Д. Н. Бахрах. − М. : Экс-мо, 2007. – 787 c. 15. Адміністративне право : підручник / за заг.ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. – Х. : Право, 2010. – 624 с. 16. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник / у 2 т. / ред. колегія: В. Б. Авер`янов та ін.. – К. : Вид-во «Юридична думка». – Т. 1. – 2007. – 592 с. 17. Кузьменко О. В. Курс адміністративного процесу : навч.посіб. / О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2012. – 208 с. 18. Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення / Олександр Маркович Бандурка. − Х. : Основа, 1996. − 397 с. 19. Омаров А. М. Социальное управление: некоторые вопросы теории и практики / А. М. Омаров. − М. : Мысль, 1980. − 148 с. 20. Лазарев В. В. Теория государства и права : учебник для вузов / В. В. Лазарев, С. В. Липень. – 3-изд., испр. и доп. − М. : Спарк, 2014. − 528 с. 21. Аверьянов В. Б. Функции и организационная структура органа государственного управления: связь и взаимодействие : автореф. дис... к.ю.н. / В. Б. Аверьянов. − К., 1978. − 16 с. 22. Демин В. Н. Принцип как форма научного познания / В. Н. Демин. – М. : Юридическая литература, 1976 – 354 с. 23. Теория юридического процесса / В. М. Горшенёв, В. Г. Крупин, Ю. И. Мельников и др. ; под. ред. В. М. Горшенёва. – Х. : Вища школа, 1985. − 191 с. 24. Фатхутдінова О. В. Принципи юридичного процесу / О. В. Фатхутдінова // Держава і право: зб. наукових праць. – Київ : «Юридична книга». – 2000. – Вип. 5. – С. 18–22. 25. Курс адміністративного права України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко, І. Д. Пастух, В. Д. Сущенко та ін. / за ред. В. В. Коваленко. – К. : Юрінком Інтер, 2012. – 808 с. 26. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : учебное пособие / А. И. Миколенко. – Х. : «Одиссей». – 272 с. 27. Ктиторов М. О. Принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення та їх реалізація в діяльності ОВС : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / М. О. Ктиторов – К., 2009. – 207 с. 28. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Наукова думка. – 2007. – 587 с. 29. Голосніченко І. П. Адміністративний процес : навчальний посібник / І. П. Голосніченко, М. Ф. Стахурський. – К. : ГАН, 2003. – 256 с. 30. Сучасний тлумачний словник української мови : 65 000 слів / За заг. ред. В. В. Дубчинського. – Х. : ВД «ШКОЛА»,2006. – 1008 с. 31. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации Текст : учебник / А. П. Алехин, Ю. М. Козлов. – М. : Теис, 1994. – Ч. 1. – С. 262. 32. Махина С. Н. Управленческий и административный процессы: проблемы теории и перспективы правового регулирования Текст : дис. ... канд. юрид наук : 12.00.02. / С. Н. Махина. – Воронеж, 1998. – 188 c. 33. Пешков А. Б. Проблемы административно-правового метода регулирования советских общественных отношений Текст : монография / А. Б. Пешков. – Иркутск : Изд-во Иркут. гос. ун-та, 1974. – С. 23. 34. Коміссаров С. Сутність адміністративно-юрисдикційної діяльності / С. Коміссаров // Науковий часопис Національної академії прокуратури України. – 2015. – № 3. – С. 100–107. 35. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право: моногр. / за ред. В. Б. Авер’янова ; В. Б. Авер’янов, В. В. Цвєтков, В. М. Шаповал та ін.. – К. : Юстініан, 2007. – 288 с. 36. Школик А. М. Порівняльне адміністративне право : навч. посіб. / А. М. Школик. – Львов : ЗУКЦ, 2007. – 308 с. 37. Галлиган Д. Административное право: история развития и основные современные концепции / Д. Галлиган, В. В. Полянский, Ю. Н. Стартов. − М., Юрист. − 2002. 38. Тихомиров Ю. А. Административные процедуры для публичной власти и граждан / Ю. А. Тихомиров, И. Л. Бачило, К. Экштайн и др. // Законодательство и экономика. − М., 2002. − №6. − С. 3−8. 39. Загальне адміністративне право : підручник / І. С. Гриценко та ін.; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Юрид. ф-т. − Київ : Юрінком Інтер, 2015. – 565 с. 40. Адміністративне право України в контексті європейського досвіду Текст : зб. наук. матеріалів круглого столу «Адміністративне право України як галузь права, галузь законодавства та навчальна дисципліна в контексті європейського досвіду» (16 трав. 2013 р., м. Київ) / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України О. Ф. Андрійко. − Харків : Планета-прінт, 2013. – 205 с. 41. Алфьоров С. М. Адміністративне право Електронний ресурс / С. М. Алфьоров. – Режим доступу : http://pidruchniki.com/15431216/pravo/ provadzhennya_spravah_pro_administrativni_pravoporushennya 42. Колпаков В. К. Адміністративне право України : навч. посіб. / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 681 c. 43. Провадження в справах про адміністративні правопорушення Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.law-property.in.ua/articles/general-administrative-law/25-proceedings-in-cases-of-misdemeanors.html 44. Адміністративне право України : підручник / за заг. ред. д-ра юр. наук, проф. Т. О. Коломоєць. – Київ : Істина, 2008. – 675 c. 45. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / О. В. Зайчук, А. П. Заєць, В. С. Журавський та ін. ; за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К. : Хрінком Інтер, 2006. – 688 с. 46. Административное право : учебник / Д. Н. Бахрах, Б. В. Россинский, Ю. Н. Старилов. – 3-е изд., пересмотр. и доп. – М. : Норма, 2008. – 816 с. 47. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с. 48. Кузьменко О. В. Адміністративний процес у парадигмі права : автореф. дис. … д-ра юрид. наук за спец.: 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / О. В. Кузьменко. – Київ, 2006. – 32 с. 49. Загальне адміністративне право Текст : навч. посіб. / Р. С. Мельник, В. М. Бевзенко ; за заг. ред. Р. С. Мельника. − Київ : Ваіте, 2014. − 375 с. 50. Адміністративне право України: основні категорії та поняття Текст : навч. посіб. для студентів ВНЗ / В. І. Загуменник, В. В. Мусієнко, В. В. Проценко ; під заг. ред. д-ра юрид. наук, акад. Укр. акад. наук нац. прогресу О. Х. Юлдашева. − Бендери : Поліграфіст ; Київ, 2010. − 511 с. 51. Бахрах Д. Н. Производство по делам об административных правонарушениях (Пособие для слушателейнародных университетов) / Д. Н. Бахрах, Э. Н. Ренов. – М. : Знание, 1989. – 96 с. 52. Тищенко Н. М. Административно–процесуальный статус гражданина Украины: проблеми теории и путисовершенствования / Н. М. Тищенко. – X.,1998. – 266 с. 53. Советское административное право. Общая и Особенная части / Авт. кол.: А. П. Алехин, П. Т. Василенков, В. Т. Квиткин и др. ; под ред. Ю. М. Козлова. – М. : Юрид. лит., 1973. – 624 с. 54. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навч.-метод. посібн. . – Вид. 2-е перероб. і доп. / С. В. Ківалов, А. Г. Біла. – Одеса : Юрид. літ., 2002. – 312 с. 55. Картузова І.О. Відповідальність державного службовця в відповідності з Законом України «Про боротьбу зкорупцією» / І.О. Картузова // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1998. – №4. – С. 42–47. 56. Кузьменко О. В. Місце дисциплінарних проваджень в адміністративно–процесуальному праві / О. В. Кузьменко// Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: Збірник / Гол. ред. В. Л. Ортинський. – Львів, 2003 – Вип. 2. –328 с. 57. Манохин В. М. Российское административное право : учебник. 2-е изд., испр. и доп. / В. М. Манохин, Ю. С. Адушкин. – Саратов : Изд-во ГОУ ВПО «Сарат. гос. академия права», 2013. − 496 с. 58. Синявська О. Ю. Засоби забезпечення службової дисципліни в Органах внутрішніх справ (організаційно–правові питання) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата юрид. наук : спец. 12.00.07 / О. Ю. Синявська. – Х., 2001. – 10 с. 59. Про Вищу раду юстиції : Закон від 15.01.1998 № 22/98-ВР (поточна редакція від 04.06.2015, підстава 469-19) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. − № 25. – Ст. 146. 60. Тюрін С. С. Дисциплінарна відповідальність військовослужбовців ЗСУ : автореф. дис. на здобуття наук.ступеня кандидата юрид. наук : спец. 12.00.07 / С. С. Тюрін. – Х., 2002. – 20 с. 61. Грибок І. О. Оскарження рішень органів виконавчої влади в адміністративному порядку : дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / І. О. Грибок. – К., 2006. – 221 с. 62. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права / за заг. ред. Р. О. Куйбіди, В. І. Шишкіна. – К. : Старий світ, 2006. – 442 с. 63. Грибанова М. А. Право звернення громадян як гарантія забезпечення їх прав і свобод / М. А. Грибанова // Науково-виробничий журнал. Серія: Право. – 2001. – № 2. – С. 4–8. 64. Осадчий А. Ю. Організаційно-правове забезпечення оскарження громадянами незаконних дій органів виконавчої влади у судах: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / А. Ю. Осадчий. – Одеса : Одеська національна юридична академія, 2004. – 175 с. 65. Кучерена А. Г. Механизмы защиты прав человека (российский и международный опыт) : монография / А. Г. Кучерена. – М. : ЮРКОМПАНИ, 2009. – 214 с. 66. Про звернення громадян : Закон від 02.10.1996 № 393/96-ВР (поточна редакція від 01.01.2016, підстава 834-19, 835-19) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256. 67. Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань : Наказ Міністерства юстиції України від 29.12.2014 № 2186/5 (поточна редакція від 29.12.2014) // Офіційний вісник України. – 2015. – № 4. – Ст. 88. 68. Адміністративне провадження у справах, пов’язаних з порушенням виборчих прав громадян України Текст : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Кальник Віталій Валерійович ; Міжрегіон. акад. упр. персоналом. − Київ, 2015. − 18 с. 69. Миронюк Р. В. Виконавче провадження у справах про адміністративні правопорушення: окремі питання / Р. В. Миронюк // Право України. – 2001. – № 1. – С. 82–85. 70. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 № 1129-IV (поточна редакція від 28.12.2015, підстава 901-19) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 3-4. − Ст. 21. 71. Кримінально-виконавча інспекція як суб’єкт провадження у справах про адміністративні правопорушення / К. О. Капустіна − Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія «Право». − 2014. − Вип. 25. − С. 149−153. 72. Щербак С. Місце виконавчого провадження в системі права України / С. Щербак // Підприємництво, господарство і право. − 2001. − № 6. − С. 75−79. 73. Про державну виконавчу службу : Закон від 24.03.1998 № 202/98-ВР (поточна редакція від 01.01.2015, підстава 77-19) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. − № 36. – Ст. 243. 74. Фурса С. Я. Виконавче провадження в Україні : навч. посіб. / С. Я. Фурса, С. В. Щербак ; Ін-т міжнар. відносин КНУ ім. Т. Шевченка. − К. : Атіка, 2002. − 480 с. 75. Ігонін Р. В. Організаційно-правові засади діяльності суб’єктів виконавчого провадження : автореф. дис. канд. юр. наук. 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Р. В. Ігонін. – Національний університет державної податкової служби України, Ірпінь, 2007. − 22 с. 76. Гук Б. М. Адміністративно-правове регулювання механізму примусових заходів виконавчого провадження : автореф. дис. канд. юр. наук. 12.00.07. – Академия управления МВД / Б. М. Гук. – Киев, 2010. − 20 с. 77. Калінін Р. С. Про місце виконавчого провадження в системі права України / Р. С. Калінін. − Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. − 2014. − №9-1. − С. 73−76. 78. Коломоєць Т. О. Феномен попередження як виду адміністративного стягнення: монографія / Т. О. Коломоєць, Ю. Х. Куразов. – Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2013. – 200 с. 79. Бочкарев И. Е. Административно-предупредительные меры, применяемые милицией (по материалам органов внутренних дел Нижегородской области) : дис... кандидата юрид. наук : спец. 12.00.02 / Бочкарев Игорь Евгениевич. – М., 2001 – 209 с. 80. Веремеенко И. И. Административно-правовые санкции / И. И. Веремеенко. – М., 1975. – 192 с. 81. Попов Л. Л. Административное право : учебник / под ред. Л. Л. Попова. – М. : Юристъ, 2002. – 697 с. 82. Клюшниченко А. П. Меры административного принуждения, применяемые милицией (Особенности. Классификация. Системовыражение) : учебное пособие / А. П. Клюшниченко. – К. : КВШ МВД СССР, 1979. – 87 с. 83. Серегин А. В. Советский общественный порядок и административно-правовые средства его укрепления : учебное пособие / А. В. Серегин. – М., 1975. – 354 с. 84. Лунев А. Е. Административная ответственность за правонарушение / А. Е. Лунев – М., 1961. – 354 с. 85. Рябов Ю. С. Административно-предупредительные меры : Теоретические вопросы / Ю. С. Рябов. – Пермь : Кн. изд-во, 1974. – 82 с. 86. Чабан В. П. Акти адміністративного примусу в діяльності міліції України : навч. посіб. / В. П. Чабан – К. : Атіка, 2012. – 144 с. 87. Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України : Статут від 28.07.1994 № 404 (поточна редакція від 08.10.2010, підстава z0816-10) Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov. ua/laws/show/z0213-94 88. Бахрах Д. Н. Административная ответственность и финансовые санкции / Д. Н. Бахрах, Л. Ю. Крилис // Журнал российского права. – 1997. – № 8. – С. 83–86. 89. Реакція на звернення громадян має бути бездоганною // Урядовий кур’єр. − 21 квітня 2005 p. − № 74. 90. Галлиган Д. Административное право: история развития и основные современные концепции / Д. Галлиган, В. В. Полянский, Ю. Н. Стартов. − М., Юрист. − 2002. 91. Административное право зарубежных стран : учебное пособие. − М., «СПАРК». − 1996. 92. Административно-процессуальное право Германии : учебное пособие. − М. : «Юридический колледж МГУ», 1996. 93. Тихомиров Ю. А. Административные процедуры для публичной власти и граждан / Ю. А. Тихомиров, И. Л. Бачило, К. Экштайн и др. // Законодательство и экономика. − М., 2002. − №6. − С. 3−8. 94. Кисіль Л. Є. Нагальні завдання удосконалення адміністративного оскарження / Л. Є. Кисіль // Часопис Київського університету права. – 2008. – № 3. − С. 174−179. 95. Євдокимов Д. Застосування оціночних понять в сучасному кримінальному праві Електронний ресурс / Д. Євдокимов // Юстініан. − №6. – 2009. − Режим доступу: http://justinian.com.ua/article.php?id=3231 . 96. Постанова Верховної Ради України від 19.03.2013 р. №33-VII «Про проведення парламентських слухань на тему «Про стан виконання судових рішень в Україні»« // Голос України. − №58 (5558). − 27 березня 2013 р. 97. Стадник Г. В. Правове регулювання виконавчого провадження в Україні на сучасному етапі / Г. В. Стадник, І. В. Миронюк ; За заг. ред. д.ю.н., проф. С. Я. Фурси // Актуальні проблеми теорії і практики нотаріального, цивільного, виконавчого процесу: їх співвідношення та взаємодія. – К. : ЦУЛ, 2013. – 300 с. 98. Кондратьєва О. Виконання судових рішень: нові закони та проблеми / О. Кондратьєва // Юридичний вісник України. − 2-8 лютого 2013 року. − №5 (980). 99. Фурса С. Новым процессам нужна кодификация. О становлении и развитии новых процессуальных отраслей науки на Украине / С. Фурса // Юридическая практика. − №1-2 (680-681). − 4 января 2011 года. 100. Комзюк А. Т. Адміністративний примус : деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини / А. Т. Комзюк // Право України. – 2004. – № 4. – С. 46−49. 101. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації : (монографія) / за заг. ред. проф. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с. 102. Серёгина В. В. Сущность и формы государственного принуждения по советскому праву (общетеоретические проблемы) : дис. ... канд. юрид. наук / Серёгина Валентина Васильевна. – Саратов, 1987. – 170 с. 103. Безсмертний Є. О. Адміністративно-запобіжні заходи, що застосовуються органами внутрішніх справ : дис. ... кандидата юрид. наук: 12.00.07 / Безсмертний Євген Олександрович. – Х., 1997. – 176 с. 104. Коломоєць Т .О. Адміністративний примус у законодавстві України: деякі недоліки закріплення та можливі шляхи усунення їх / Т. О. Коломоєць // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 64. 105. Головач А. В. Заходи адміністративного примусу, не пов’язані з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України: питання теорії та практики : дис… кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Головач Андрій Володимирович. – Запоріжжя, 2004. – 173 с. 106. Мельник І. В. Застосування заходів адміністративного примусу в умовах розбудови правової держави: дис... кандидата юрид. наук: 12.00.07 / Мельник Ігор Володимирович – К., 2004. – 182 с. 107. Селищева И. Г. К концепции административно-процесуального Кодекса Российской Федерации. Административное право и административный процесс: старые и новые проблемы (по материалам „Лазаревских чтений”) / И. Г. Селищева // Государство и право. – 2008. – №8. – С. 26−28. 108. Российский Б. В. Проблемы совершенствования института административного принуждения в сфере дорожного движения / Б. В. Российский // Административное право на рубеже веков: межвузовский сборник научных трудов. – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2003. – С. 222−226.