Практична робота з предмету «Психологія травмуючих ситуацій»,Київський національний університет ім. Шевченка, 5 курс.

Задание: Дослідити 2-3 людини за методикою Горовця: вказати вік,стать,травму. Описати результат емпіричного дослідження

Содержание: Вступ 3 Методики дослідження впливу травмуючих ситуацій 5 Методика М. Горовиця для визначення сили переживання травмуючої ситуації та форми її переживання 6 Опис ситуацій та результати опитування учасників 8 Особливості подолання негативних переживань впливу травмуючої ситуації 10 Висновки 15 Список використаних джерел 16 Додатки 18  

Вступление: Глобальний розвиток людської цивілізації, крім позитивних надбань, породив численні загрози життєво важливим інтересам людини, зокрема техногенні небезпеки та ризики виникнення надзвичайних ситуацій різного характеру. Надекстремальний вплив на психіку людини викликає травматичний стрес, психологічними наслідками якого можуть бути посттравматичні стресові розлади (ПТСР), які несуть загрозу життю та здоров’ю людини. У зв’язку з великою кількістю природних, антропогенних, біологічних, екологічних і соціальних катастроф особливої актуальності набуває вивчення стресостійкості особистості, наслідків впливу травматичного стресу на поведінку і здоров’я людини. Останнім часом ці питання перебувають у колі пильної уваги вітчизняних і зарубіжних науковців. Прогнозуванню поведінки людей в екстремальних умовах діяльності, оцінці вірогідності збереження їх здоров’я і працездатності після впливу екстремальних факторів присвячено праці Ю. А. Александровського, В. А. Бодрова, А. Г. Маклакова, В. О. Моляко, С. М. Миронця, М. М. Решетникова, Н. В. Тарабріної, О. В. Тімченко та ін. Вплив психотравмуючих подій на поведінкову, емоційну і пізнавальну сфери особистості, вірогідність виникнення дезадаптивної поведінки, психосоматичних і нервово-психічних розладів внаслідок травматичного стресу розглядали у своїх наукових дослідженнях В. А. Абабков, Ю. А. Александровський, Г. С. Нікіфоров, В. Л. Маріщук, В. І. Євдокимов, Н. Тарабріна, Г. В. Ложкін, О. В. Носкова, І. В. Толкунова, О. М. Морозов, Л.А. Крижанівська та ін. Вплив психічної травми на переживання суб’єкта представлено в концепціях К. Абрахама, М. Горовиця, Ч. Райкрофта, О. Ранка, З. Фрейда та ін. Особливу увагу вчені акцентують на проблемі переживань у травмуючих ситуаціях, кризових та посттравматичних станах, що розглянуто Ф. Є. Василюком, Т. С. Кириленко, О. О. Лазебною, І. П. Манохою, Н. В. Тарабріною, Т. М. Титаренко та ін. Дослідники Л. Л. Бондаревська, І. В. Євтушенко, О. М. Усатенко, аналізуючи вплив травматичних подій та різного роду стресорів на життя та діяльність людини, відзначають, що наслідки травмуючих переживань полягають у: тенденції відчуження від людей, різких змінах психологічного та емоційного стану, порушенні звичного плину життя, відчутті нереальності події в разі втрати значущої особи, зниженні інтересу до реальності та до раніше важливих видів діяльності, що лише частково усвідомлюються суб’єктом. Також у праці Л. Л. Бондаревської зазначається, що травмівні переживання тісно пов’язані з явищем психічного вигорання людини. Переживання психічної травми є схожими з ознаками психічного вигорання: підвищення внутрішньої напруги суб’єкта, перевитрата психічної енергії, відчуття емоційної спустошеності, підвищення тривожності особи. Залежність суб’єкта від пережитого досвіду має емотивний характер і зумовлює тенденцію «до слабкості», що не усвідомлюється суб’єктом, спрямовуючи його активність на вимушене повторення минулих драматичних переживань. Це поглинає психічну енергію й породжує психічне вигорання. Вищевказане обумовлює важливість та актуальність вивчення особливостей впливу травматичних подій на життя та переживання людини, а також підвищує значення діагностики психологічних характеристик переживання травмуючих ситуацій в житті людини. За ствердженням В. М. Корольчук, у світовій психологічній практиці виділяють такі групи психодіагностичних методів оцінки впливу психотравмуючих факторів на особистість: методи оцінки критичних та травматичних життєвих подій, оцінки повсякденних та хронічних стресорів, методи реєстрації стресових реакцій, методи дослідження копінгу та методи дослідження посттравматичних стресових розладів. Можна виокремити два основних напрями: спрямовані на дослідження стресу та на вивчення проявів у посттравматичний період. Методика М. Горовця відноситься до групи методик для дослідження посттравматичних стресових розладів і призначена для визначення сили переживання травмуючої ситуації та форми її переживання (способу переживання, вибору стратегії переживання). Зважаючи на вказане, доцільним є використання методики М. Горовця для оцінки сили та характеру переживання людьми психотравмуючих ситуацій.

Выводы: Вивчення впливу травматичних подій на життєдіяльність та функціональні ресурси організму є важливим для забезпечення якісної медичної та психологічної допомоги постраждалим від значних травматичних ситуацій та подій. Для діагностики впливу травмуючих ситуацій у світовій психологічній практиці використовують зазвичай методики психодіагностики стресу і стресостійкості. В окремих випадках користуються модифікованими шкалами життєвих подій. Поряд з інструментами, що оцінюють емоційні реакції, застосовуються методи реєстрації інших стресових реакцій (наприклад, амбулаторний моніторинг фізіологічних і психофізіологічних реакцій). Для дослідження посттравматичних стресових розладів використовують такі психодіагностичні методики: «Шкала для клінічної діагностики ПТСР» (Ф. Везерс); «Шкала оцінки впливу травматичної події», опублікована у 1979 р. М. Горовицем у співавторстві з Н. Вілнером). При створенні методики М. Горовиц розглядав дві специфічні реакції людини на стресори: «вторгнення» (нав’язування) і «уникнення». Застосовуючи дану методику, ми опитали трьох осіб, які мали травматичний досвід подій, що значно вплинули на їх якість життя та зумовили негативні стресові переживання. Внаслідок проаналізованих результатів встановлено потребу надання психологічної допомоги опитуваним для зниження негативних наслідків впливу травматичних подій на їх життя та переживань. Вказано, що надаючи допомогу людині, яка пережила травматичний стрес, слід враховувати базові принципи психолого-психіатричної допомоги при ПТСР. Певною мірою людина може самостійно поліпшити свій стан, використовуючи такі вправи та ефективні прийоми реабілітації, як: «Розмова з дзеркалом», релаксація, зняття напруги глибоким диханням (вправа «4-8-4»), «ідеомоторні прийоми». Використання наведених рекомендацій та вправ у ході реабілітаційного періоду після переживання психотравматичних подій сприяють подоланню негативних переживань, дозволяють оптимізувати психоемоційний стан, знизити напруженість постраждалих людей.

Литература: 1. Абабков В. А. Адаптация к стрессу. Основы теории, диагностики, терапии / В. А. Абабков, М. Перре. – СПб. : Речь, 2004. – 166 с. 2. Бондаревська Л. Л. Взаємозв’язок переживань суб’єкта з психічною травмою / Л. Л. Бондаревська // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. − К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. – № 8 (32). – С. 52–60. 3. Допомога людині, яка знаходиться у стані шоку, стресу чи травми. Практичні поради соціальним працівникам, психологам та волонтерам / Упорядн.: В. М. Бондаровська, Т. В. Кульбачка, Е. Б. Ламах, Л. І. Козуб. – Київ, 2015. – 24 с. 4. Євтушенко І. В. Дослідження впливу переживання на структурування несвідомої сфери психіки суб’єкта / І. В. Євтушенко, Л. Л. Ткаченко, О. М. Усатенко // Актуальні проблеми практичної психології: Зб. наукових праць. – Херсон: Персей, 2004. – С. 97–98. 5. Кокун О. М. Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій: Методичний посібник / О. М. Кокун, Н. А. Агаєв, І. О. Пішко, Н. С. Лозінська. – К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2015. – 170 с. 6. Корольчук В. М. Діагностика впливу психтравмуючих факторів на особистість В. М. Корольчук // Вісник КНТЕУ. – 2012. –№ 3. – С. 94–105. 7. Крайнюк В. М. Психологія стресостійкості особистості : монографія / В. М. Крайнюк. − К. : Ніка-Центр, 2007. – 432 с. 8. Марищук В. Л. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса / В. Л. Марищук, В. И. Евдокимов. – СПб. : Изд. Дом «Сентябрь», 2001. – 260 с. 9. Мельницкая Т. Б. Шкала оценки влияния травматического события (IES-R) применительно к радиационному фактору Электронный ресурс / Т. Б. Мельницкая, А. В. Хавыло, Т. В. Белых // Психологические исследования. – 2011 No. 5(19). – Режим доступа : http://psystudy.ru/index.php/num/2011n5-19/546-melnitskaya-et-al-19.html. 10. Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Психологічна корекція посттравматичних стресових розладів» / Укладач: Л. М. Москалюк. – К., 2014. – 38 с. 11. Начально-методичний комплекс до дисципліни «Психологія травмуючих ситуацій». / Упоряд. Т. С. Кириленко. – К., 2013. – 43 с. 12. Психология здоровья / под ред. Г. С. Никифорова. – СПб. : Питер, 2003. – 607 с. 13. Психология здоровья человека / Г. В. Ложкин, О. В. Носкова, И. В. Толкунова ; под ред. проф. В. И. Носкова. – Севастополь : Вебер, 2003. – 257 с. 14. Психология экстремальных ситуаций для спасателей и пожарных / Под общей ред. Ю. С. Шойгу. – М. : Смысл, 2007. – 319 с. 15. Тарабрина Н. В. Практикум по психологии посттравматического стресса / Н. В. Тарабрина. – СПб. : Питер, 2001. – 272 с.