Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЛОЧИН ПЕРЕДБАЧЕНИЙ СТАТТЕЮ 365 ККУ 7 1.1.Поняття злочину перевищення влади або службових повноважень 7 1.2.Розвиток кримінального законодавства, що регламентує відповідальність за перевищення влади або службових повноважень в межах сучасної України 9 1.3.Відповідальність за перевищення влади або службових повноважень у законодавстві зарубіжних країн 11 РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛЬНО – ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНУ «ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ» 13 2.1. Об’єктивна сторона перевищення влади або службових повноважень 13 2.2. Суб’єктивна сторона перевищення влади або службових повноважень 15 РОЗДІЛ 3. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗЛОЧИН «ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ» 17 3.1. Кваліфіковані склади та ознаки перевищення влади або службових повноважень 17 3.2. Відмежування злочину перевищення влади або службових повноважень від інших суміжних злочинів 20 3.3. Особливості кримінальної відповідальності за вчинення злочину «перевищення влади або службових повноважень» 20 ВИСНОВКИ 23 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 26  

Вступление:Актуальність досліджуваної теми. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України 1. Ці конституційні приписи поширюються на всіх без винятку службових осіб, незалежно від того, чи є вони представниками законодавчої, виконавчої або судової гілок влади, виконують свої службові функції в державному апараті, органах місцевого самоврядування чи в громадських об’єднаннях, здійснюють службову діяльність в юридичних особах публічного чи приватного права. Не має також значення службове становище особи, відомча чи галузева приналежність підприємства, організації, установи, сфера їх діяльності, організаційно-правова форма і форма власності, на підставі яких вони створені та функціонують. Повною мірою вимога діяти лише в межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, поширюється і на тих осіб, які хоча і не належать до службових, але сфера професійної діяльності яких пов’язана з наданням публічних послуг, бо надання таких послуг спрямоване на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків юридичних і фізичних осіб і тягне за собою наслідки правового характеру. Забезпечення законності й правопорядку, захист прав і свобод громадян є однією з провідних функцій нашої держави, успішне здійснення яких залежить від багатьох факторів, у тому числі від чіткого виконання посадовою особою своїх завдань та функцій. Попри зазначене, суспільні відносини, які виникають при реалізації влади та службових повноважень службовими особами, не завжди мають позитивно-правовий характер і можуть виражатися у скоєнні різного роду правопорушень. Проблеми сутності, змісту та боротьби з посадовими злочинами набули широкого висвітлення в юридичній літературі. Зокрема, це наукові праці М. І. Мельника, М. І. Хавронюка, А. Н. Трайніна, А. Я. Свєтлова, Е. В. Прокоповича, В. Г. Хашева, О. О. Дудорова, О. Ф. Бантишева, К. П. Задої. Проте з прийняттям Закону України від 21 лютого 2014 року № 746-VII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» норма про кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень була суттєво змінена, що обумовлює необхідність аналізу змін, які відбулись. Такий стан речей дає підстави говорити про широкий підхід кримінально-правової характеристики перевищення влади або службових повноважень, що і зумовлює актуальність даної теми. Мета і завдання роботи. Метою курсового дослідження є комплексний аналіз кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу за КК України, положень кримінального законодавства окремих зарубіжних держав, положень науки кримінального права та правозастосовчої практики, які стосуються обраної теми. Для досягнення зазначеної мети були вирішенні такі основні завдання: – охарактеризовано поняття злочину перевищення влади або службових повноважень ; – визначено розвиток кримінального законодавства, що регламентує відповідальність за перевищення влади або службових повноважень в межах сучасної України; – здійснено порівняння законодавство про відповідальність за перевищення влади або службових повноважень у законодавстві зарубіжних країн; – визначено об’єктивну сторона перевищення влади або службових повноважень; – проведено аналіз суб’єктивної сторони перевищення влади або службових повноважень; – виділено кваліфікуючі ознаки; – охарактеризовано відмежування злочину перевищення влади або службових повноважень від інших суміжних злочинів.; – розкрито особливості кримінальної відповідальності за вчинення злочину «перевищення влади або службових повноважень. Список використаних джерел включає два елементи: нормативні матеріали, і спеціалізована література. Серед нормативних матеріалів були використанні чинні джерела, Конституція України, Кримінальний кодекс України, Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» та Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Постанова Верховного Суду « Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень». Науково-теоретичну основу дослідження та юридичного аналізу складу злочину склали праці таких, як О. С. Володавська, Ю. В. Гродецький, С. В. Гізимчук, К. П. Задої, В. І. Тютюгін та інших. Об’єктом дослідження виступає перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, відповідальність за вчинення якого передбачена ст.365 КК України. Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Методи дослідження. Для досягнення поставлених мети і завдань дослідження у роботі було використано такі методи: формально-логічний – при встановленні змісту окремих юридичних термінів та формулювань, які використовуються в межах законодавчої характеристики; системно-структурний – використовується для поглибленого дослідження нормативних положень, які встановлюють відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, співставлення їх з іншими положеннями чинного КК; порівняльно-правовий – при дослідженні основних підходів до нормативної регламентації кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових повноважень у кримінальному законодавстві зарубіжних країн; статистичний – при проведенні узагальнення матеріалів кількості вчинених злочинів. Інформаційною базою стали законодавчі та нормативно-правові акти України, нормативно-правові акти, вітчизняні періодичні видання, наукова література, статистичні дані Генеральної прокуратури України та інформаційні ресурси мережі Інтернет. Структура. Курсова робота складається зі вступу; трьох розділів з підрозділами; висновки; список використаної літератури (15 найменувань), загальний обсяг курсової роботи становить 27 сторінок.  

Выводы: Зміни було внесено Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» від 21.02.2014 року . Згідно з вказаним законом ст. 365 КК України має назву «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу». Порівнюючи диспозицію чинної ст. 365 КК України з диспозицією цієї ж статті, що втратила чинність варто відмітити, що єдиною відмінністю є обмеження кола осіб, які визнаються суб’єктами цього злочину. До прийняття таких змін суб’єктом цього злочину визнавались службові особи, тобто особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.  Згідно з чинною редакцією ст. 365 КК України суб’єктом цього злочину є тільки працівники правоохоронного органу. Щодо порівняння з зарубіжними країнами відповідальність за перевищення влади має основних підходи до встановлення відповідальності за перевищення влади: – перший підхід, аналогічний українському кримінальному законодавству, полягає в тому, що окремо існує склад злочину за перевищення влади і окремо – за зловживання владою; – другий підхід полягає у тому, що є склад злочину за «зловживання владою», який охоплює звичні нам «зловживання владою» і «перевищення влади» в одному складі злочину; – третій підхід, що полягає у відсутності понять та загальних складів злочинів як зловживання, так і перевищення повноважень. Об’єктивна сторона перевищення влади або службових повноважень характеризується перевищенням влади або службових повноважень і вважається умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. З суб’єктивної сторони розглядуваний злочин характеризується умисною формою вини. Кваліфікованими видами злочину перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу є:  1) перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалось насильством або погрозою застосування насильства; 2) перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалось застосуванням зброї чи спеціальних засобів; 3) перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалось болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями за відсутності ознак катування (ч, 2 ст. 365 КК України). Особливо кваліфікуючою ознакою розглядуваного злочину є перевищення влади або службових повноважень, яке спричинило тяжкі наслідки (ч. З ст. 365 КК України). З вищевикладеного можна зробити наступні висновки. Часткове врахування тільки однієї з підстав криміналізації суспільно небезпечних діянь, а саме відносної поширеності суспільно небезпечних діянь не є достатньою для криміналізація перевищення влади або службових повноважень, вчинене виключно працівниками правоохоронних органів. Тому наукові пошуки у цьому питанні потребують більш поглиблених досліджень. Дії службових осіб, що не є працівниками правоохоронних органів, які явно виходять за межі наданих їм прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб не є кримінально караними.  

Литература:1. Конституція України : Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 2. Кримінальний кодекс України : Закон від 05.04.2001 № 2341-III// Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. 3. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції:Закон від 21.02.2014 № 746-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 12. – Ст. 188. 4. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон від 23.12.1993 № 3781-XII// Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50. 5. Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень : Постанова Верховного Суду від 26.12.2003 № 15 // Відомості Верховної Ради. – 2003. 6. Генеральна прокуратура України Веб-портал Електронний ресурс // Статистичні дані за січень-вересень 2015. – Режим доступу : http://www.gp. gov.ua/ua/stst2011.html?dir_id=112173&libid=100820&c=edit&_c=fo. 7. Грищук В. К. Кримінальне право України: Загальна частина : навч. посіб. для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл. / В. К. Грищук. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – 568 с. 8. Готіна О. Підстави криміналізації діянь / О. Готіна // Право України. – 2005. – № 2. – С. 95–98. 9. Декриміналізація перевищення влади: політична та правова доцільність А. Нечипоренко 23 вересня 2011Електронний ресурс. – Режим доступу : http://gazeta.dt.ua/POLITICS/dekriminalizatsiya_perevischennya_ vladi_politichna_ta_pravova_dotsilnist.html. 10. Деякі питання кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, Володавська О. С.// Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції : Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції 17 квітня 2014 року, м. Харків / МВС України ; Харківський нац. ун-т внутр. справ ; Наук.-дослід. ін-т вивч. пробл. злочинності ім. акад. В. В. Сташиса НАПрН України ; Кримінологічна асоціація України. – Х. : Золота миля, 2014. – 256 с. 11. Кримінологія: Загальна та Особлива частини : підручник / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська та ін. ; за заг. ред. В. В. Голіної. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х. : Право, 2009. – 288 с. 12. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 1196 с. 13. Протидія злочинності: теорія та практика: збірник матеріалів VІ Міжвузівської науково-практичної конференції студентів (курсантів), аспірантів та молодих учених (Київ, 16 травня 2014 року). – К. : Національна академія прокуратури України, 2014. – 484 с. 14. Тютюгін В. І. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг : навч.-практ. посіб. / В. І. Тютюгін, Ю. В. Гродецький, С. В. Гізимчук ; за ред. В. Я. Тація, В. І. Тютюгіна. – Х. : Право, 2014. – 232 с. 15. Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник для студентів вищих навчальних закладів / П. Л. Фріс. – К. : Атіка, 2004. – 488 с.