Вступление: Науковці, які досліджували англійську літературу, давно зазначали значення в ній теми моря та острова. Образ острова зокрема і так звана острівна тема належать до найпоширеніших в англійській культурі, що пов’язано загалом з особливостями національного менталітету британців. Зокрема, в образі острова втілена ідея самотності, ізоляції як фізичної, так і соціальної, духовної. Водночас це і оптимальний образ для створення різноманітних соціальних і політичних моделей – від утопій і до антиутопій, які стають територією для експериментів над суспільними законами і природою людини.
Відтак актуальність теми «Художня репрезентація «острівної» теми в англійській літературі» зумовлюється як характером зображення образу острова в англійській літературі, так і потребою повного й усебічного вивчення цього літературного феномену, своєрідності його художнього вираження у творчості англійських письменників різних епох і, відповідно, різних естетико-літературних систем.
Теоретико-методологічна основа дослідження представлена працями
Г. Гачева, Ю.Лотмана, Ю. Лєвіна, Г. Біркхан, Ж. Дельоза, Ф. Гваттарі, В. Одена, Дж. Фаулз, Ю. Кагарлицького, Ю. Степанова, а також студіями, присвяченими вивченню англійської літератури, зокрема творчості найвидатніших представників літератури Відродження, Просвітництва, межі ХІХ – ХХ століть та такого явища літератури ХХ століття, як інтелектуальна проза. У дослідженні використано також напрацювання з теорії традиційних сюжетів і образів, зокрема праці Є. Мелетинського, А. Нямцу, В. Антофійчука та ін. Зокрема, образ острова ставав предметом уваги таких українських учених, як, Г. Казакевич, В. Шкода, В.Лозенко та ін. Так, австрійський культуролог Г. Біркхан виділяє давньоірландський жанр immrana – розповідь про плавання на чудові острови. До цього жанру вчений відносить тільки ірландські саги та «Пригоди Гуллівера» Дж. Свіфта. Український дослідник Г. Казакевич вивчав часово-просторову характеристику острова Авалону в кельтській міфології, його основні атрибути. А. Нямцу зазначив, що у світовій літературі острів розглядається як модель екзистенціальних ситуацій у соціальному і моральному бутті індивідууму і суспільства: «У географічних робінзонадах минулих епох особистість повинна заради виживання співіснувати з природою, підкорюючи і приспособлюючи її до своїх можливостей і потреб. У літературі другої половини XX ст. острівний континуум може змінюватися простором замка, особняка, підвалу, атомного сховища і т. п., а сам мотив використовується для дослідження долі загальнолюдської цивілізації» 47. Ю. Степанов розглядає острів як місце, де існує прекрасне, несхоже на повсякденний світ. Учений пояснює це тим, що концепт острова об’єднує у собі риси реального і ментального світу: «З одного боку, острів – цілком реальне місце, куди можна дібратися, хоча б з труднощами і навіть з ризиком корабельної аварії. З іншого боку, острів – особливо віддалений, покинений у просторах теплих океанів – це місце і не зовсім реальне: там панує якийсь інший устрій життя – або взагалі без людей і, отже, європеєць, який потрапив туди, може і уявляти і влаштовувати собі життя за своїм ідеальним проектом, або з туземцями, людьми, яких не торкнулася європейська цивілізація» 53; 227. В есе «Острови» Дж. Фаулз досліджував аспект взаємовідносин людини й топоса острова, наскільки глибоко феномен острова здатний проникнути в особистісну й суспільну уяву і сформувати її. Для Дж. Фаулза, кожна людина – це острів, наділений певною індивідуальністю: «Саме обмеженість, граничність та замкнутість малого острова, який можна охопити оком, обійти за один день, і пов’язує його з людським тілом куди більш тісними узами, ніж будь-яка інша географічна форма суходолу. А також контраст між тим, що можна побачити відразу і що залишається невидимим для нас, які знаходяться за межами берега, якщо ми дивимося на острів з моря. Якщо чесно, то ми ж такі – наша “поверхня”, зовнішність, видна всім, а душа, внутрішня половина нашого “я”, від усіх схована і представляє собою справжній лабіринт» 55; 418.
Методи дослідження – історико-літературний, образний, архетипний і порівняльний.
Метою магістерської роботи є комплексний аналіз «острівної» теми в англійській літературній традиції від доби Ренесансу до постмодернізму.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:
– дослідити витоки образу острова в англійській літературі;
– розглянути типи художньої реалізації острівної теми в англійській літературі, які сформували її статус як традиційної;
– визначити концептуальні характеристики острова відповідно до літературних епох, а саме Ренесансу, Просвітництва, порубіжжя та інтелектуальної прози ХХ ст. на прикладі творів представників цих епох;
– проаналізувати особливості в зображенні острова залежно від ідейно-естетичних запитів літературної епохи та індивідуально-авторського стилю.
Об’єктом дослідження є такі твори, як «Буря» В. Шекспіра, «Пригоди Робінзона Крузо» Д. Дефо, «Пригоди Гуллівера» Дж. Свіфта, «Містер Блетсуорсі на острові Ремполь» та «Острів доктора Моро» Г. Веллса, «Володар мух» В. Голдінга та «Волхв» Дж. Фаулза.
Предметом аналізу є трансформаційні особливості образу острова та «острівної» теми в англійській літературній традиції.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз специфіки «острівної» теми в англійській літературній традиції від доби Ренесансу до літератури постмодернізму, залучено новітній дослідницький інструментарій та здійснено комплексний аналіз поетики острова у творчості англійських письменників і набуття «острівною» темою додаткових конотацій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що її результати можуть бути використані в подальшому вивченні літературного буття архетипних образів, під час написання робіт з історії англійської літератури та в компаративних дослідженнях, присвячених «острівній» темі та її художній реалізації в інших національних літературах.
Структура магістерської зумовлена її метою і завданням. Вона складається зі вступу, двох розділів, поділених на підрозділи, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних джерел.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, новизна, визначено мету й завдання дослідження, методологічне підґрунтя, розкрита наукова новизна та практична цінність результатів.
У першому розділі здійснено теоретичний екскурс дослідження образу острова в англійській літературній традиції, зокрема з’ясовано витоки образу острова, його актуальність і привабливість для численних інтерпретацій, визначено типи реалізацій цього образу.
У другому розділі проведено комплексний аналіз особливостей художнього зображення острова у творчості англійських письменників, виходячи зі специфіки літературних періодів та авторських інтерпретаційних підходів. Основними об’єктами дослідження стали твори В. Шекспіра («Буря»), Д. Дефо («Пригоди Робінзона Крузо») і Дж. Свіфта («Мандри Гуллівера»), Г. Веллса («Містер Блетсуорсі на острові Ремполь» та «Острів доктора Моро»), В. Голдінга («Володар мух») і Дж.Фаулза («Волхв»), які, на нашу думку, є найвиразнішими зразками своєрідної акумуляції основних тенденцій інтерпретації «острівної» теми в той чи той літературний період, а також знаковими творами у доробку їх авторів.
У висновках узагальнено результати проведеного дослідження. Загальний обсяг роботи 72 сторінок, з них основна частина 62 сторінки, список використаних джерел налічує 85 позиції.