Психологічні бар’єри спілкування у підлітковому віці

Содержание:Вступ 3 Розділ І Теоретико-методологічна основа дослідження спілкування 5 1.1. Соціально-психологічна специфіка спілкування 5 1.2. Основні характеристики спілкування 7 1.3. Сприймання і розуміння людьми одне одного у процесі спілкування 14 Розділ ІІ Особливості психологічних бар’єрів у спілкуванні підлітків 22 2.1 Роль спілкування у підлітковому віці 22 2.2 Бар’єри спілкування та взаєморозуміння у підлітків 25 2.3 Методика дослідження специфіки спілкування у підлітковому віці та аналіз результатів експерименту 29 Список використаних джерел 36

Вступление:Більшість проблем міжособистісних стосунків розглядаються при вивченні предмету «соціальна психологія». Це галузь психології, яка вивчає закономірності поведінки й діяльності людей, зумовлені фактом об'єднання їх у соціальні групи. Виявляє психологічні закономірності взаємин особистості і колективу, визначає психологічну сумісність людей у групі; вивчає такі явища, як лідерство, згуртованість, процес прийняття групових рішень, проблеми соціального становлення особистості, її самооцінки, стійкості, навіюваності; ефективність впливу засобів масової інформації на особистість тощо. Людина живе, розвивається і діє в групі. В колективі і під його впливом відбувається становлення особистості – складається її спрямованість, формуються суспільна активність, воля, створюються умови для саморегуляції та розвитку здібностей. Велику роль у соціальному становленні особистості підлітків покликані зіграти відносини, що складаються в них з однолітками. Саме в процесі розвитку групових відносин формуються умови, при яких більш успішно протікає процес соціалізації молодих людей. Від того, які відносини склалися в учнів зі своїми товаришами, з педагогами, залежить можливість, з одного боку, адаптації учнів, з іншого боку - розкриття його потенціалів, збереження його автономності. Включення підлітків у різні соціальні спільності (клас, клуби, об'єднання; колективи, співтовариства, організації) створює умови для реальних соціальних проб учнів, які формують готовність до входження в різні соціальні структури, різноманітні типи соціальних відносин. Від того, якою буде взаємодія між підлітками чи між підлітком та дорослим, залежить розуміння світу та відносин в ньому. Також характер спілкування підлітків з іншими людьми залежить від їх особистісних характеристик та загальних труднощів та бар’єрів у спілкуванні. Актуальність вибору теми курсової роботи заключається в необхідності дослідження особливостей спілкування підлітків та бар’єрів у міжособистісній взаємодії з ними. Предметом дослідження було обрано бар’єри спілкування у підлітків. Об’єктом курсової роботи є особливості спілкування у підлітковому віці. Метою роботи було визначено дослідження особливостей виникнення та перебігу міжособистісних відносин підлітків з ровесниками, виявлення закономірностей спілкування та бар’єрів. Відповідно до мети, предмету та об’єкту дослідження було сформовано такі завдання: 1) систематизувати теоретико-методологічну базу матеріалу з даної проблеми; 2) узагальнити досвід вітчизняних та зарубіжних психологів щодо специфіки спілкування у підлітків; 3) з’ясувати особливості виникнення бар’єрів у спілкуванні підлітків з оточуючими; 4) провести емпіричне дослідження особливостей спілкування підлітків та проаналізувати його результати. Методи дослідження. Під час написання курсової роботи застосовувалися такі методи, як теоретичне та емпіричне дослідження, узагальнення і систематизація, аналіз і синтез, спостереження.

Выводы:Феномен спілкування виявляється в численних взає¬мозв'язках людей, в обміні діяльністю, інформацією, дос¬відом, уміннями й навичками, результатами праці тощо. Спілкування є й одним із виявів людської сутності, особистісною формою існування й функціонування суспільних відносин. Воно відображає об'єктивну потребу людей жи¬ти в соціумі, об'єднуватись і працювати один з одним. Спільна діяльність не може відбуватися без координації дій, узгодження цілей, обміну думками, формування внут¬рішнього світу людини, її свідомості, почуттів, знань. А це можливо лише завдяки спілкуванню. Ми детально розглянули рівні, функції та види спілкування. До особливої категорії належить конфліктне спілкування, яке характеризується зіткненням різних поглядів, інтересів і дій людей та груп. Небезпека такого спілкування полягає у наповне¬ності негативними емоціями, стресами, переживаннями, розчаруваннями тощо. Сприймання людьми одне одного у процесі спілкування, формування враження є вихідною передумовою їх пізнання. Таке сприймання — набагато активніший процес, ніж сприймання людиною інших об'єктів світу, оскільки воно особливо активізує розумові, вольові, емоційні процеси, час¬тіше спонукає до дії, осмислення себе та інших, нових знань. Безпосередньо цей процес починається із відображення зовнішності. Спостерігач оцінює зовнішні ознаки і робить умовиводи (іноді несвідомо) про внутрішні психологічні властивості партнера по взаємодії. За одними ознаками робиться висновок про расову і національну належність людини, за іншими — про стать, вік, соціальну належ¬ність, рівень культурного розвитку, ще за іншими — про характерологічні особливості, здібності, спроможності до конкретної справи. Взаємне сприймання ставить до учас¬ників взаємодії високі вимоги, пов'язані з поглибленим інтелектуальним аналізом. За дефіциту часу та інтенсив¬ного розвитку комунікативної інформації партнери по спілкуванню змушені поповнювати нестачу даних і знань про іншого інформацією, почерпнутою разом із першим враженням. Проте воно може частково й цілком не збіга¬тися з подальшими уявленнями про людину. Одним із найпростіших способів розу¬міння іншої людини є уподібнення себе з нею, що відіграє важливу роль у спілкуванні і взаємодії. Особливим є спілкування підлітків. Спілкування з однолітками в підлітків настільки ж емоційне, як і захоплення. Спілкування пронизує все життя підлітків, - накладаючи відбиток і на навчання, і на позанавчальну діяльність, і на відносини з батьками. Найбільш змістовне і глибоке спілкування можливе при дружніх відносинах. Підліткова дружба - складне, часто суперечливе явище. Звичайно він шукає в другу подібності, розуміння і прийняття своїх власних переживань і установок. Якщо ж друг, зайнятий своїми, теж складними підлітковими справами, виявить неуважність або інакше оцінить ситуацію, значиму для обох, цілком можливий розрив відносин. І тоді підліток, почуваючи себе самотнім, знову буде шукати ідеал і прагнути до як можна більш повного розуміння, при якому тебе, незважаючи ні на що, люблять і цінують. До перешкод, що заважають нормальному перебігу процесу спілкування, відносяться особистісні характеристики, такі як підвищена конфліктність, об’єктивні обставини. До бар’єрів спілкування відносять смисловий, логічний, фонетичний, семантичний, стиліс¬тичний комунікативні бар'єри, які ми розкриваємо в таблиці. Для проведення дослідження особливостей спілкування підлітків та виявлення їх стратегій подолання перешкод та бар’єрів спілкування ми обрали методики «Чи конфліктна Ви людина?» та опитувальник Томаса. Ми провели дані методики серед 30 учнів 6-7 класів, віковий критерій – 13-14 років. На основі проведених методик ми інтерпретували результати, що свідчать про підліткову свідому позицію щодо подолання перешкод та бар’єрів у спілкуванні.

Литература:1. Андреева Г. М. Социальная психология. — М., 1997. 2. Аникеева Н. П. Психологический климат в коллективе. — М., 1999. 3. Донцов А. Й. Психология коллектива. — М., 1994. 4. Загальна психологія/ О. Скрипченко, Л. Долинська, 3. Огороднійчук та ін. — К., 2002. 5. Загальна психологія: Учеб. для студентів пед. ин-тов / Під ред. А. В. Петровского. - 3-е изд., перераб. і доп. - М.: Освіта, 1996. 6. Иванов Й. П. Воспитать коллективистов. — М., 1992. 7. Каган М. С. Мир общения: проблема межсубьектных отношений. - М., 1988. 8. Ковалев А.Г. Психология личности. — К.: Просвещение, 1990. 9. Кон И. С. Психология ранней юности. - М., 1999. 10. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. – Минск: Изд-во Белорусск. ун-та, 1995. 11. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. – К., 1995. 12. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Изд. «Питер», 2001. 13. Кричевский Р. Л., Дубовская Е. М. Психология малой группы. — М., 1991. 14. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учеб пособие для студентов высших учебных заведений. – М.: ТЦ Сфера, при участии «Юрайт», 2002. 15. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – вид. 2-е, перероблене та доповнене. – К.: «Центр навчальної літератури», 2004. 16. Обозов Н.Н. Межличностные отношения. — Л., 1999. 17. Орбан-Лембрик Л.Е.Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн.. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. – К.: Либідь, 2004. – 576с. 18. Петровский А. В., Шпалинский В. В. Социальная психология коллек¬тива. — М., 1978. 19. Психологическая теория коллектива/ Под ред. А. В. Петровского. — М., 1989. 20. Психологія / За ред. Г.С.Костюка. – Київ, 1998. 21. Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; За ред. Ю.Л. Трофімова. - 2-ге вид., стереотип.-К.: Либідь, 2000. 22. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. – СПб.: Изд. «Питер», 2000. 23. Скотт Г. Дж. Конфлікти: шляхи подолання. - Київ, 1991. 24. Скотт Г. Джинні. Засоби вирішення конфліктів. - Київ, 1991. 25. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. пед. заклад. – К.: «Академія», 2003. 26. Сухомлинский В. А. Мудрая власть коллектива. — М., 1983. 27. Уманський Л. І. Психологія організаторської діяльності школярів. – М, 1980.