Дослідження фантазії

Содержание:Вступ 3 Розділ І Теоретико-методологічне підґрунтя вивчення фантазії 5 1.1. Визначення поняття фантазії та її основні характеристики 5 1.2. Взаємозв'язок уяви і фантазії 9 1.3. Уява та фантазія як відображення дійсності 12 Висновки до розділу І 19 Розділ ІІ Особливості дослідження фантазії 20 2.1 Методики діагностування фантазії 20 2.2 Опис дослідження та інтерпретація отриманих результатів 24 Висновки до розділу ІІ 27 Висновки 28 Список використаних джерел 30

Вступление:Взаємодіючи з навколишнім світом, людина не тільки сприймає, запам'ятовує і осмислює його, а й створює образи того, з чим вона безпосередньо не зустрічалася. Ці образи можуть відображати події, факти, явища, свідком яких вона не була. Нерідко в житті доводиться створювати об¬рази таких об'єктів, яких ще не існує в дійсності. Такий процес називають уявою або фантазією. Часто ці два тер¬міни використовують як синоніми. Уява — процес створення людиною на основі її попереднього досвіду образів об'єктів, яких вона безпосередньо не сприймала і не сприймає. Виникає і розвивається уява в процесі діяльності люди¬ни. У ній чітко виявляється суто людський характер дія¬льності: не уявивши результату праці, не можна розпочати роботу. В уявленні очікуваного результату полягає до¬корінна відмінність людської праці від інстинктивної по¬ведінки тварин. Мотивується уява потребами особистості. Реальному задоволенню потреби часто передує живе, яскраве уявлен¬ня ситуації, в якій ця потреба може бути задоволена. От¬же, в конкретно-образній формі уява забезпечує особистос¬ті можливість відображення, що випереджує дійсність. Однією з причин виникнення уяви є необхідність для людини іс¬нувати й діяти в середовищі з неповною інформацією. Уява поглиблює пізнання людиною світу, допомагає встановлювати нові властивості об'єктів і зв'язки між ними. Вона є особливо цінною в науковій і художній творчості. Актуальність теми курсової роботи полягає у необхідності дослідження особливостей розвитку уяви та фантазії як частини пізнавальної сфери особистості підлітка. Об’єктом дослідження обрано фантазію як частину пізнавальних процесів підлітка. Предметом курсової роботи є особливості фантазії. Відповідно до зазначених предмета і об’єкта визначається мета дослідження: розкрити специфіку фантазії та особливості її діагностування. Завданнями роботи є: - Зробити повний аналіз теоретичної та методичної літератури з даної проблеми у працях вітчизняних та зарубіжних психологів; - Дослідити особливості розвитку фантазії; - Визначити, за допомогою яких методик діагностується фантазія, і за допомогою яких вправ здійснюється її розвиток. Методологія курсової роботи має комплексний характер і включає такі методи, як теоретичне та емпіричне дослідження. Також в роботі використовувалися методи аналізу і синтезу, узагальнення і систематизації.

Выводы:У психології існує традиція розглядати уяву в якості окремого психічного процесу поряд зі сприйняттям, пам'яттю, увагою й ін. Останнім часом усе більше поширення одержує Кантове розуміння уяви як загальної властивості свідомості. Уява - це спосіб оволодіння людиною сферою можливого майбутнього, що додає її діяльності цілепокладаючий і проектний характер, завдяки чому вона виділилася із «царства» тварин. Будучи психологічною основою творчості, фантазія забезпечує як історичне створення форм культури, так і освоєння їх в онтогенезі Цілком можливо, що усвідомлювана нами частина фантазій є, по суті, похідною різних несвідомих проявів або структур, що не тільки генерують цілий спектр свідомих образів і уявлень, але й здійснюють важливий організуючий вплив на психічну діяльність. Упорядкована класифікація є об’єктом напрацювань психологів-дослідників, які ще повністю не сформували свого ставлення до проблеми. Однак деякі типи фантазій є, мабуть, універсальними, і їх можна зустріти в різних культурах. Вони стосуються народження, вагітності, первинної сцени, побиття, інцесту, кастрації, бісексуальності (коли людина грає обидві ролі при статевому акті), сімейного роману й ін. Уява — це психічний процес, який є надзвичайно важливим для розвитку творчості, творчого мислення. Крім терміна "уява" часто синонімічно використовується термін "фантазія". Однак існує думка, що за цими словами криється трохи різна психологічна реальність, яка розкривається нами у роботі. Уява і фантазія розвиваються в нормі за звичайними законами розвитку вищих психічних функцій — від мимовільної уяви до довільної, від репродуктивної до творчої. Так, не викликає сумніву, що розвитку творчої уяви, зокрема дитини, сприяють казки, художня література, хороші фантас¬тичні твори, загалом мистецтво, природа. Однак існують і безпосередні прийоми, вправи, виконання яких тренує уяву. Одним з ефективних прийомів розвитку уяви є «робота з уявними предметами». Фантазія не підлягає чіткому кількісному та якісному вимірюванню – можна тільки діагностувати ступінь її розвитку, а зробити висновки про її достатність чи недостатність взагалі неможливо. Для проведення емпіричного дослідження була відібрана вибірка учнів 5-6 класів – 12-13 років, кількість якої склала 22 чоловіки. Для діагностування були застосовані методики «Неіснуюча тварина», «Тест уяви», «Особливості творчої уяви». Внаслідок проведення вказаних методик були отримані результати, що свідчать про середньо-високий рівень розвитку уяви та фантазії у майже всіх опитаних. Також ми запропонували вправи, які допоможуть розвитку уяви та фантазії у підлітків, їх можна використовувати як окремо, так і в комплексі з іншими розвивальними вправами пізнавального характеру.

Литература:1. Ананьев Б. Г. Психология чувственного познания. — М., 1990. 2. Беркинблит М., Петровский А. Фантазия и реальность. — М., 1968. 3. Бодалев А.А. Психология о личности. — М., 1988. 4. Брунер Д. Психология познания. — М., 1977. 5. Дубровина И. В. Практическая психология в образовании. М., 1999. 6. Загальна психологія/ О. Скрипченко, Л. Долинська, 3. Огороднійчук та ін. — К., 2002. 7. Каструбин Э.М. Ключ к тайнам мозга: Факты о тайнах могзга. – М.: Триада, 1995. 8. Ковалев А.Г. Психология личности. — К.: Просвещение, 1970. 9. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Изд. «Питер», 2001. 10. Кузікова С.Б. Основи вікової психокорекції. Навчально-методичний посібник (російською мовою) – Суми: СумДПУ, 2001. 11. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учеб пособие для студентов высших учебных заведений. – М.: ТЦ Сфера, при участии «Юрайт», 2002. 12. Леонтьев А. Н. Проблеми развития психики. — М., 1972. 13. Логвиненко А.Д. Психология восприятия: Учеб -метод пособие. - М., 1987. 14. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2001. 15. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – вид. 2-е, перероблене та доповнене. – К.: «Центр навчальної літератури», 2004. 16. Мерлин B.C. Структура личности: Характер, способности, са¬мосознание: Учеб. пособие к спецкурсу. — Пермь, 1990. 17. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн.– 4-е изд. – М.: ВЛАДОС, 2001. 18. Платонов К. К. Структура и развитие личности. – М., 1987. 19. Пономарев Я А. Психология творчества. — М.: Наука, 1976. 20. Психологический словарь/ Под ред. В.П. Зинченко, В.Г. Мещерякова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Педагогика-Пресс, 1999. - 440с. 21. Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; За ред. Ю.Л. Трофімова. - 2-ге вид., стереотип.-К.: Либідь, 2000. 22. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога в образо¬вании. - М., 1996. 23. Рубинштейн С. Л. Основи общей психологии. – СПб, 1999. 24. Слободчиков В.И. Психологические проблемы становления внутреннего мира человека//Вопр. психологии. — 1986. — №6. 25. Сны и сновидения в жизни человечества/ Авт.-сост.: Д.Н.Есипенко, Н.Р.Новиченко. – К., 1991. 26. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. пед. заклад. – К.: «Академія», 2003. 27. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции/Изд. подготовил М.Г. Ярошевский. М.: Наука, 1989. 28. Фрейд З. Избранное/Сост., общ. ред. и предисл. А.И. Белкина. – М.: Внешторгиздат, 1990. 29. Фрейд З. Толкование сновидений. – К.:"Здоровье", 1991.