Выводы:У психології існує традиція розглядати уяву в якості окремого психічного процесу поряд зі сприйняттям, пам'яттю, увагою й ін. Останнім часом усе більше поширення одержує Кантове розуміння уяви як загальної властивості свідомості. Уява - це спосіб оволодіння людиною сферою можливого майбутнього, що додає її діяльності цілепокладаючий і проектний характер, завдяки чому вона виділилася із «царства» тварин. Будучи психологічною основою творчості, фантазія забезпечує як історичне створення форм культури, так і освоєння їх в онтогенезі Цілком можливо, що усвідомлювана нами частина фантазій є, по суті, похідною різних несвідомих проявів або структур, що не тільки генерують цілий спектр свідомих образів і уявлень, але й здійснюють важливий організуючий вплив на психічну діяльність. Упорядкована класифікація є об’єктом напрацювань психологів-дослідників, які ще повністю не сформували свого ставлення до проблеми. Однак деякі типи фантазій є, мабуть, універсальними, і їх можна зустріти в різних культурах. Вони стосуються народження, вагітності, первинної сцени, побиття, інцесту, кастрації, бісексуальності (коли людина грає обидві ролі при статевому акті), сімейного роману й ін. Уява — це психічний процес, який є надзвичайно важливим для розвитку творчості, творчого мислення. Крім терміна "уява" часто синонімічно використовується термін "фантазія". Однак існує думка, що за цими словами криється трохи різна психологічна реальність, яка розкривається нами у роботі. Уява і фантазія розвиваються в нормі за звичайними законами розвитку вищих психічних функцій — від мимовільної уяви до довільної, від репродуктивної до творчої. Так, не викликає сумніву, що розвитку творчої уяви, зокрема дитини, сприяють казки, художня література, хороші фантас¬тичні твори, загалом мистецтво, природа. Однак існують і безпосередні прийоми, вправи, виконання яких тренує уяву. Одним з ефективних прийомів розвитку уяви є «робота з уявними предметами». Фантазія не підлягає чіткому кількісному та якісному вимірюванню – можна тільки діагностувати ступінь її розвитку, а зробити висновки про її достатність чи недостатність взагалі неможливо. Для проведення емпіричного дослідження була відібрана вибірка учнів 5-6 класів – 12-13 років, кількість якої склала 22 чоловіки. Для діагностування були застосовані методики «Неіснуюча тварина», «Тест уяви», «Особливості творчої уяви». Внаслідок проведення вказаних методик були отримані результати, що свідчать про середньо-високий рівень розвитку уяви та фантазії у майже всіх опитаних. Також ми запропонували вправи, які допоможуть розвитку уяви та фантазії у підлітків, їх можна використовувати як окремо, так і в комплексі з іншими розвивальними вправами пізнавального характеру.