Вплив хронічного соматичного захворювання на розвиток дитини з затримкою психічного розвитку

Задание:

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ХРОНІЧНОГО СОМАТИЧНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ НА РОЗВИТОК ДИТИНИ З ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ 5 1.1. Огляд проблеми впливу хронічних соматичних захворювань на розвиток дитини із затримкою психічного розвитку у вітчизняній літературі 5 1.2. Визначення впливу хронічних соматичних захворювань на розвиток дитини із затримкою психічного розвитку в українській науковій літературі 10 РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ХРОНІЧНОГО СОМАТИЧНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ НА РОЗВИТОК ДИТИНИ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ 17 2.1. Методики дослідження 17 2.2. Особливості розвитку дітей з ЗПР при хронічному соматичному захворюванні 20 ВИСНОВКИ 25 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30 ДОДАТКИ 33  

Вступление: Затримка психічного розвитку – це незрілість психічних функцій, викликана уповільненням дозрівання головного мозку під впливом несприятливих факторів, що призводить до відсталості психічної діяльності. Відповідно, поняття «затримка психічного розвитку» вживається по відношенню до групи дітей або з функціональною недостатністю центральної нервової системи або з мінімальними органічними порушеннями, або які знаходяться в умовах депривації на даний час. Оскільки ЗПР є складним поліморфним порушенням, у різних дітей будуть страждати різні складові психічної, психологічної, фізичної діяльності. Хронічні соматичні захворювання, перенесенні в ранньому дитинстві є причинами виникнення затримки психічного розвитку. Симптоми затримки розвитку, як правило, не чітко проявляються в ранньому та дошкільному віці. Але у молодшому шкільному віці, коли виникає необхідність переходу до складних і опосередкованих форм діяльності, затримка психічного розвитку стає явною. Актуальність теми. Питання вивчення психологічних особливостей затримки психічного розвитку з хронічними соматичними захворюваннями є актуальним у контексті сучасності,оскільки дослідження процесів переживання хвороби, становлення внутрішньої позиції особистості, самоідентифікації, «Я» концепції, на тлі хронічного соматичного захворювання надає можливість розуміння особистісної специфіки та смислових змін у структурі особистості, викликаних захворюванням. Розкриття та врахування загальних закономірностей психологічної картини соматичного захворювання в дитинстві поглибить і розширить уявлення про стан хворого, його ставлення до захворювання, а також може надалі допомогти психологам та педагогам правильно оцінити стан, викликаний захворюванням та підібрати ефективний інструментарій для його корекції. Мета роботи полягає у вивченні та дослідженні особливостей впливу хронічного соматичного захворювання на розвиток дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку. Відповідно до об’єкта, предмета та мети нами було визначено наступні завдання: 1. Розглянути проблеми впливу хронічних соматичних захворювань на розвиток дитини із затримкою психічного розвитку у вітчизняній літературі. 2. Визначити вплив хронічних соматичних захворювань на розвиток дитини із затримкою психічного розвитку в українській науковій літературі. 3. Підібрати методики дослідження. 4. Проаналізувати особливості розвитку дітей з ЗПР при хронічному соматичному захворюванні. Об’єктом дослідження є психологічні особливості затримки психічного розвитку у дітей молодшого шкільного віку. Предмет дослідження − вплив хронічного соматичного захворювання на розвиток дитини молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку. При написанні роботи використовувались такі методи: 1. Загальнонаукові методи теоретичного рівня (аналіз, класифікація, систематизація, узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних). 2. Методи емпіричного дослідження («Оцінка психічних станів» (Г. Айзенка, тест нервово-психічної адаптації, тест «Моя самооцінка»). Організація дослідження й інтерпретація отриманих результатів здійснювалося засобами порівняльного та структурного аналізу, кількісної та якісної обробки даних. Структурно курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Выводы: Після проведення дослідження в курсовій роботі, можна зробити такі висновки: 1. ЗПР виявляється в декількох основних клініко-психологічних формах: конституціонального походження, соматогенного походження, психогенного походження і церебрально-органічного генезису. Кожній з цих форм властиві свої особливості, динаміка, прогноз у розвитку дитини. Зміст патогенного впливу хвороби на особистість полягає в тому, що масивна і довготривала інтоксикація, порушення обмінних процесів, виснаження призводить до зміни психічних процесів. Центральним психологічним механізмом особистісних змін в умовах хронічного соматичного захворювання виступає перебудова ієрархії мотивів по типу їх головному сенсу. Наукові дослідження показали, що тяжкість і нозологія наявного у дитини захворювання надають безпосередній вплив на успішність соціально-психологічної адаптації до школи. Чим «важчим» є захворювання, тим складніше і довше відбувається процес соціально-психологічної адаптації хворої дитини до умов шкільного життя. Важка соматична хвороба часто змінює біологічні умови життєдіяльності внаслідок соматогенної інтоксикації або явищ гіпоксії. Все це визначає динаміку життєдіяльності, стійкість дитини до фізичних і психічних навантажень, рівень енергетичного потенціалу діяльності, збереження її операціонального складу На ситуацію, яка складається навколо хворої дитини, впливають відносини батьків з медичним персоналом. Повага до знань лікаря і довіру до всіх його призначень роблять мати не тільки незамінним співробітником в лікувальному процесі, а й створюють атмосферу надії, віру в швидкий благополучний результат хвороби. 2. Хронічні соматичні захворювання у дитини із затримкою психічного розвитку безпосередньо чинять вплив на розвиток дитини в цілому: її психічні процеси, фізичний розвиток, поведінка та ін. На даному етапі виникає нагальна потреба визначення особливостей впливу хронічного соматичного захворювання на дитину із ЗПР. Поведінка дитини під час хвороби, її особливості співвідношення з нею, а також рівень прихильності до лікування так чи інакше представляють собою присвоєні дитиною способи поведінки, реагування та саморегуляції батьків. При тяжких захворюваннях (пневмонії, захворюваннях, що потребують хірургічних операцій) у дітей дошкільного віку можуть виникнути явища ретардації психічного розвитку. При цьому дитина втрачає недавно засвоєну навички, повертається до більш ранніх форм поведінки. Якщо ці захворювання повторюються часто, або є хронічними, то дитина не усвоює необхідні уміння та навички. Крім того, соматичні захворювання впливають на нервову систему, призводячи до емоційної лабільності, виснажуваності, коливань активної уваги. тільки сполучення психогенного фактору, особистісних особливостей із певними якостями соматичних систем (конституція, спадковість, вік, стать, характер захворювань що передували і певна дефектність регуляторних та виконавчих механізмів організму) роблять реальним становлення тієї чи іншої хворобливої структури, яку ми називаємо психосоматичних захворюванням. Пошук змістовного, логічного однозначного зв’язку між психологічними феноменами і клінічними симптомами отримав назву «гіпотези психосоматичної специфічності» та перетворився в базовий пояснювальний принцип психосоматичної медицини. Поряд з виділенням специфічних для певних захворювань профілів особистості, відзначається роль індивідуального профілю особистості. Безумовно і значення особистісної акцентуації як фактора ризику, схильності до психосоматичної патології. Особливості особистості повинні враховуватися і при побудові комплексу лікувально-профілактичних заходів. 3. Нами було проведене дослідження впливу хронічного соматичного захворювання на розвиток дитини з затримкою психічного розвитку були використані такі методики, як: методика «Самооцінка психічних станів» (Г. Айзенк), тест нервово-психічної адаптації, тест «Моя самооцінка». За методикою «Самооцінка психічних станів» (Г. Айзенк) значна кількість дітей з опитуваної контрольної групи мають показники особистісних характеристик, що свідчать про порушення психічного здоров’я. Так, низькі показники тривожності мають 3 дітей (20%), фрустрації 4 (26,6%), агресивності 2 (13,4%) та ригідності 3 (20%). Середні показники тривожності мають 5 дітей (33,4%), фрустрації – 6 дітей (40%), агресії – 6 (40%) та ригідності 6 (40%). Високі показники тривожності мають 7 дітей (46,6%), фрустрації – 5 дітей (33,4%), агресії – 7 (46,6%) та ригідності 6 (40%). Значна кількість дітей з опитуваної експериментальної групи мають показники особистісних характеристик, що свідчать про порушення психічного здоров’я. Так, низькі показники тривожності мають 4 дітей (26,7%), фрустрації3 (20%), агресивності 3 (20%) та ригідності 4 (26,7%). Середні показники тривожності мають 4 дітей (26,7%), фрустрації – 5 дітей (33,4%), агресії – 5 (33,4%) та ригідності 5 (33,3%). Високі показники тривожності мають 7 дітей (46,6%), фрустрації – 7 дітей (46,6%), агресії – 7 (46,6%) та ригідності 6 (40%). За методикою нервово-психічної адаптації з дітей контрольної групи низький рівень адаптації мають 6 дітей (40%), середній рівень мають 6 дітей (40%), а високий – лише 3 дітей (20%). З дітей експериментальної групи низький рівень адаптації мають 7 дітей (46,7%), середній рівень мають 5 дітей (33,3%), а високий – лише 3 дітей (20%). За методикою «Моя самооцінка» були отримані такі показники. Високу самооцінку мають 3 дитини (20%), середній показник розвитку самооцінки має 6 (40%) дітей, низьку самооцінку мають 6 (40%) дітей. Високу самооцінку не має жодна дитина молодшого шкільного віку (0%) з хронічними соматичними захворюваннями, середній показник розвитку самооцінки має 5 (33,3%) дітей, низьку самооцінку мають 10 (66,7%) дітей. 4. За результатами отриманими у ході експериментального дослідження, нами виокремлено низку статистично значущих розбіжностей між особистісними характеристиками дітей молодшого шкільного віку, що мають хронічне соматичне захворювання та здоровими однолітками. Респонденти експериментальної групи, тобто діти з хронічними соматичними захворюваннями, показали високий рівень невротичності, що підтверджує той факт, що соматичне захворювання зазвичай супроводжується астено-невротичним симптомокомплексом. Для експериментальної групи характерна схильність до тривожності, фрустрації, ригідності, що також обумовлено наявністю хронічного соматичного захворювання, високий рівень дратівливості, сором’язливість, переважання інтравертованої спрямованості, закритість. Таким чином, для дітей молодшого шкільного віку, які страждають від хронічних соматичних захворювань, характерні відмінності від здорових дітей на поведінковому, емоційному й особистісному рівні, що характеризує соціально-психологічну адаптацію, яка протікає за пасивним типом. Виразність таких психічних станів і властивостей особисто-ті як тривожність, депресивність, дратівливість, емоційна лабільність, особистісна тривожність, низька самооцінка та знижений рівень адаптивності у групі дітей молодшого шкільного віку, які страждають на соматичні захворювання, істотно вища, ніж у здорових дітей, що являє картину внутрішньособистісного конфлікту. Основними детермінантами неконструктивної поведінки дітей молодшого шкільного віку, які страждають на соматичні захворювання, є такі особистісні властивості як високий рівень тривожності та фрустрації. У хворих дітей рівень тривожності корелює з пристосуванням, як переважним стилем взаємодії з оточуючим середовищем, що перешкоджає розвитку навичок ефективної співпраці та самореалізації. Ці особливості зумовлюють деформацію цілісного патерну емоційного реагування, що супроводжується психоемоційною напругою і сприяє подальшій невротизації соматичного захворювання і соматизації деструктивних психоемоційних станів. Визначені психодіагностичні «симптомокомплекси», що вказують на відмінності механізмів контролю емоцій і стилів емоційного реагування у стані здоров’я і хвороби, дозволяють в подальшому індивідуалізувати методи психологічної корекції і психопрофілактики, є прогностично значущими і слугують індикаторами для виявлення груп ризику при масових психопрофілактичних обстеженнях дітей. Корекція труднощів соціально-психологічної адаптації дітей молодшого шкільного віку, що страждають на хронічні соматичні захворювання, пов’язана з підвищенням компетентності педагогів у питаннях особистісних і поведінкових особливостей таких дітей, профілактикою негативного педагогічного впливу. Ключовим завданням психокорекції є формування активної соціальної позиції, позитивної самооцінки, розвиток особистої відповідальності і конструктивних форм взаємодії хворих дітей молодшого шкільного віку з однолітками та вчителями, а також навчання їх способам саморегуляції та вміння мобілізувати у реальній ситуації наявні знання і досвід для вирішення життєвих проблем.

Литература: 1. Александер Ф. Людина та її душа: пізнання і лікування від давнини і до наших днів / Ф. Александер, Ш. Селесник. – М. : Прогрес культура, 1995. – 604 с. 2. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология: Руководство для врачей и клинических психологов / В. М. Блейхер, И. В. Крук, С. Н. Боков. − М. : Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж : Издательство НПО «МОДЭК», 2002. − 512 с. 3. Бондаренко А. Личность: аномалии и их коррекция / А.Бондаренко // Вопросы психологии. – 2009. –№ 4. – С. 35–41. 4. Вітенко І. С. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих / І. С. Вітенко, О. С. Чабан, О. О. Бусло. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2002. – 187 с. 5. Власова Т. А. Дети с отклонениями в развитии / Т. А. Власова, М. С. Певзнер. − М., 1997. − 271 с. 6. Гаванко В. Л. Практикум з медичної психології / В. Л. Гаванко, І. С. Вітенко, Г. О. Самардакова. – Харків : Регіон-інформ, 2002. – 248 с. 7. Детская практическая психология : учебник. / Под ред. Т. Д. Марцинковской. – М. : Гардарики, 2003. – 255 с. 8. Диагностика и коррекция задержки психического развития у детей / Под ред. С. Г. Шевченко. − М. : Аркти, 2001. − 224 с. 9. Дроботун О. Вплив хронічного соматичного захворювання на особистісні зміни підлітків / О. Дроботун // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Психологічні науки. – 2014. – Вип. 2.12. – С. 85–89. 10. Зайцева А. Э. Стиль жизни детей с хроническими соматическими заболеваниями высокой витальной угрозы / А. Э. Зайцева // Актуальные вопросы современной психологии и педагогики : Сборник докладов XIX-й Международной научной конференции (Липецк,26сентября2014г.). / Отв. ред. А.В. Горбенко. – Липецк : Издательский центр «Гравис», 2014. − С. 89−92 11. Зейгарник Б. В. Очерк по психологии аномального развития личности / Б. В. Зейгарник, Б. С. Братусь. − М., 2000. − 229 с. 12. Корнієнко О. Підтримання психосоматичного здо¬ров’я практично здорових людей : навч. посіб. / О. Корнієнко. – К.: Ви¬давничий центр, «Київський університет», 2010. – 126 с. 13. Коррекционная педагогика: Основы обучения и воспитания детей с отклонениями в развитии : учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведении / Под ред. Б. П. Пузанова. − М. : Издательский центр «Академия», 2001. – 160 с. 14. Кузікова С.Б. Основи психокорекції : навч. посіб. / С.Б. Кузікова. – К. : Академвидав, 2012. – 320 с. 15. Лебединская К. С. Актуальные проблемы диагностики детей с ЗПР / К. С. Лебединская. − М., 2002. − 339 с. 16. Лебединская К. С. Дети с нарушениями общения ЗПР / К. С. Лебединская. − М., 1999. − 315 с. 17. Лешин В.В. Навчальна діяльність учнів з важкими формами соматичних захворювань / В.В. Лешин // Питання психології, 2008. − № 6. – С. 65−75. 18. Лубовский В. И. Задержка психического развития : Специальна япсихология / В. И. Лубовский. − М., 2003. − 211 с. 19. Максимова Н. Ю. Основи дитячої патопсихології : навч. посібник / Н. Ю. Максимова, К. Л. Мілютіна, В. М. Піскун. – К. : Перун, 1996. – 464 с. 20. Медична психологія / за ред. С. Д. Максименко. – К. : Нова книга, 2008. – 520 с. 21. Медична психологія / Під заг. ред. І. Д. Спіріної, І. С. Вітенко. – Дніпропетровськ. – 2008. − 218 с. 22. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология : учебное пособие / В. Д. Менделевич. – 6е изд. – М. : МЕДпрессинформ, 2008. – 432 с. 23. Організм та особистість. Діагностика та керування / А.Мальований, В. Белов, А.Котова. – Львів: Медична газета України, 2005. – 364 с. 24. Певзнер М. С. Психическое развитие детей с нарушением умственной работоспособности / М. С. Певзнер. − М. : Наука, 2007. − 198 с. 25. Психосоматика : справочник практического психолога / И. Г. Малкина-Пых. − М. : Изд-во Эксмо, 2005. − 992 с. 26. Руководство практического психолога : психическое здоровье детей и подростков в контексте психологической службы / Под ред. И. Дубровиной. – М. : Из¬дательский центр «Академия», 2005. – 456 с. 27. Тест «Самооцінка психічних станів» (Г. Айзенк) // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 5. – С. 43–44. 28. Тест нервово-психічної адаптації// Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 5. – С. 52. 29. Хамаганова Т. Проблемы профилактики нарушений психического здоровья школьников / Т. Хамаганова, Д. Крылова, О. Даниленко, С. Семке // Гигиена и санитария. – 2007. – № 1. – С. 71–73.