Система управління проектами в Європі, США та Україні: теорія і практика

Содержание:Вступ 3 1. Система управління проектами в США 4 2. Система управління проектами в Європі 12 3. Система управління проектами в Японії 22 4. Система управління проектами в Україні 26 Висновки 33 Список використаних джерел 34  

Вступление:Головним завданням у сучасних умовах і середньостроковій перспективі є максимізація використання наявних у розпорядженні у підприємства фінансових, виробничих і людських ресурсів. Вона передбачає наступні дії: скорочення витрат на операційну та проектну діяльність; впровадження систем оцінки ефективності діяльності; пошук нових ринкових ніш і можливостей для врівноваження рівня продажів; досягнення високої продуктивності праці залишився після скорочень персоналу. Втілити все це в життя в першу чергу допоможе проектний підхід, а також використання технологій і методик проектного менеджменту, які на ньому ґрунтуються. Коректне управління проектом полягає в умілому застосуванні досвіду, інструментів, знань і технік, необхідних для досягнення поставлених завдань. Управління проектами орієнтоване на отримання конкретного продукту або послуги (операційний рівень), управління програмами направлено на досягнення тактичних бізнес-переваг (тактичний рівень), а управління портфелями – стратегічних цілей організації (стратегічний рівень). Таким чином, залежно від того, яке управління виконується, змінюється набір вимог до керівника, а також рівень його повноважень. У роботі будуть розглянуті системи управління проектами в Європі, США, Японії та Україні, теоретичний аспект цього питання, а також застосовування відповідних методик на практиці.    

Выводы:Протягом приблизно п’ятдесяти останніх років управління проектами у розвинутих країнах сформувалася як самостійна дисципліна та особлива професійна область діяльності в умовах ринкової економіки. Застосування методів і засобів управління програмами і проектами дозволяє не тільки досягти створення програм і проектів необхідної якості, але і заощаджує гроші, час, ресурси, знижує ризик, підвищує надійність. Управління програмами і проектами найбільш ефективно працює і добре себе зарекомендувало в умовах ринкової економіки, тому що управління проектами відноситься за своєю суттю до економічних методів керування, у яких вартісні фактори, у кінцевому рахунку, відіграють вирішальну роль. На сьогодні наявність або відсутність хоча б уявлення про систему управління проектами свідчить про ступінь відповідності організації сучасним умовам. Можливість компанії застосовувати сучасні методи управління на практиці фактично є показником успішної реалізації проектів і найважливішим чинником, що відокремлює дилетантів (сьогодні або завтра) від тих, хто здатний вижити в нинішніх умовах. Перспективами подальших розвідок у цьому напрямі можуть бути вивчення питання співвіднесення стандартів та використання програмного забезпечення в управлінні проектами. На останньому конгресі IPMA в Панамі було відзначено значне зростання уваги до проектного менеджменту з боку державного сектора. Сьогодні багато західних керівники в державному секторі говорять про важливість проектів для економіки держави, для його розвитку і позиціонування. У багатьох державах велика увага приділяється міжнародним проектам. Відповідно, проекти стають полем конкурентної боротьби на міжнародній арені, і для України сьогодні дуже важливо сформувати національний потенціал в галузі управління проектами.  

Литература:1. Алешин А. В. Управление проектами: фундаментальный курс / А. В. Алешин, С. С. Васильева и др. ; под общ. ред. : О. Н. Ильина, В. М. Аньшин. – М. : Издательский дом НИУ ВШЭ, 2013. – 500 с. 2. Багашова Н. В. Міжнародні практики і методики управління проектами у вітчизняному менеджменті Електронний ресурс / Н. В. Багашова. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4185 3. Бушуев С. Д. Управление проектами: основы проф. знаний и система оценки компетентности проектных менеджеров (National Competence Baseline, NCB UA Version 3.1) / С. Д. Бушуев, Н. Бушуева. – Изд. 2-е. – К. : ІРІДІУМ, 2010. – 208 с. 4. Международные и национальные стандарты управления проектами. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.i-mash.ru/materials/economy/60005-mezhdunarodnye-i-nacionalnye-standarty.html 5. Ноздріна Л. В. Управління проектами : підруч. / Л. В. Ноздріна, В. І. Ящук, О. І. Полотай ; за заг. ред. Л. В. Ноздріної. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 432 с. 6. Офіційний сайт Української асоціації управління проектами «UPMA» Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.upma.kiev.ua 7. Полковников А. Управление государственными проектами в разных странах Електронний ресурс / А. Полковников. – Режим доступу : http://pmpractice.ru/knowledgebase/publications/?id=3307&detail=Y 8. Руководство к своду знаний по управлению проектами (Руководство PMBOK). – Институт управления проектами, 2004. – 238 с. 9. Сооляттэ А. Ю. Управление проектами в компании : методология, технологии, практика / А. Ю. Сооляттэ. – М. : МФПУ «Синергия», 2012. – 816 с. 10. Стандарти управління проектами: клуб проектних менеджерів. Електронний ресурс. – Сайт Клуба проектних менеджерів pm-Club. – Режим доступу: http://info.pm-club.org/standarty 11. ICB – IPMA Competence Baseline, Version 3.0 Електронний ресурс. – Режим доступу : ipma.ch/resources/ipma-publications/ipma-competence-baseline 12. What is PRINCE2? Електронний ресурс // Office of Government Commerce, UK. – Режим доступу : www.prince2.com/what-is-prince2