Правове забезпечення інвестування проектів розвитку та реконструкції транспортних мереж в acquis communautaire та законодавстві України. Правове регулювання перевезень вантажів згідно з acquis communautaire та законодавством України

Содержание:Вступ 3 1. Правове забезпечення інвестування проектів розвитку та реконструкції транспортних мереж в acquis communautaire та законодавстві України 5 2. Правове регулювання перевезень вантажів згідно з acquis communautaire та законодавством України 8 Висновки 13 Список використаних джерел 14  

Вступление:Перехід України на ринкові форми господарювання зумовив гостру потребу у створенні сприятливої правової бази для розвитку національного підприємництва. Водночас правотворчий процес у цьому напрямку не повинен обмежуватися систематизацією чи кодифікацією нормативно-правових актів. Великого значення набуває розробка єдиної наукової концепції, в межах якої здійснювалося б удосконалення українського законодавства. У цих умовах важливого значення набуває проблема подальшого розвитку і вдосконалення правового регулювання суспільних відносин у сфері перевезення вантажів. Спеціальне правове регулювання відносин перевезення вантажів, пасажирів і багажу залежить від виду транспорту, яким здійснюються таке перевезення. Так, згідно зі ст. 2 Закону України від 10 листопада 1994 року № 232/94-ВР «Про транспорт» відносини, пов’язані з діяльністю транспорту, регулюються вказаним законом, кодексом (статутами) окремих видів транспорту, іншими актами законодавства України. Транспортні договори поділяються на основні і допоміжні. Основні транспортні договори опосередковують головну сферу взаємовідносин між транспортними організаціями і замовниками: до них, власне, і належить класичний договір перевезення вантажів, пасажирів і багажу. Допоміжні договори сприяють організації процесу перевезення; до них, зокрема, належать договори на організацію перевезень, експлуатацію під’їзних колій, подачу і забирання вагонів, експедирування тощо. Ця класифікація має велике практичне значення, оскільки від правильного первісного розмежування цих договорів залежить вибір правових джерел, що до них застосовуються, момент набрання чинності цими договорами та інші чинники. Наприклад, якщо договір перевезення вантажів є реальним і вважається укладеним з моменту здачі вантажу транспортній організації, договір на організацію перевезення вже є консенсуальним, тобто, вважається укладеним з моменту досягнення його сторонами угоди з усіх істотних умов, оскільки він не є товарною угодою і не передбачає перевезення конкретних вантажів.  

Выводы:Транспорт є основною зв’язуючою ланкою між продавцем і покупцем, тож він повинен своєчасно доставити товар за призначенням. Існують різноманітні способи транспортування вантажів між країнами. Плануючи відправлення вантажів і вибір виду транспорту, необхідно враховувати низку обставин. У першу чергу слід звертати увагу на вид вантажу, його габарити, можливостей збереження, від¬стані та термінів доставки. У кожного виду транспортування є свої переваги та недоліки. Залежно від видів транспорту, яким перевозяться вантажі, пасажири і багаж, перевезення поділяються на: залізничні, внутрішніми водними шляхами (річкові), морські, повітряні, автомобільні. Правові відносини у цій галузі регулюються положеннями ст. 358-368 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про транспорт» (1994) та нормами транспортних статутів або кодексів і правил, що видаються у встановленому порядку. Зокрема, діють Статут автомобільного транспорту України 1969, Статут залізниць України 1998, Повітряний кодекс України, Кодекс торговельного мореплавства України. На сьогоднішній час транспортне право України тільки починає відокремлюватись в самостійну галузь права. У зв’язку з цим в юридичній літературі майже немає робот, які б висвітлювали основні принципи діяльності та правового регулювання транспорту. Слід підкреслити, що сьогодні основним завданням транспорту залишається задоволення потреб населення у перевезеннях. Основні функції, які сьогодні виконує транспорт пов’язані саме із перевезенням багажу.  

Литература: 1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV(поточна редакція від 19.07.2017, підстава 1982-19) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356. 2. Про транспорт : Закон України від 10.11.1994 № 232/94-ВР (поточна редакція від 28.12.2015, підстава 901-19) // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 51. – Ст. 446. 3. Про автомобільний транспорт : Закон України від 05.04.2001 № 2344-III (поточна редакція від 07.05.2017, підстава 1812-19) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 22. – Ст. 105. 4. Про перевезення небезпечних вантажів : Закон України від 06.04.2000 № 1644-III (поточна редакція від 28.12.2015, підстава 901-19) // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 28. – Ст. 222. 5. Про транзит вантажів : Закон України від 20.10.1999 № 1172-XIV (поточна редакція від 11.08.2013, підстава 406-18) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 446. 6. Про схвалення розроблених Міністерством інфраструктури планів імплементації деяких актів законодавства ЄС з питань залізничного транспорту : Розпорядження КМУ 26.11.2014 № 1148-р (прийняття від 26.11.2014). 7. «Біла книга» Європейська транспортна політика до 2010 року: час вирішувати» Електронний ресурс. – Режим доступу : https://ec.europa.eu/transport/sites/transport/files/themes/strategies/doc/2001_white_paper/lb_com_2001_0370_en.pdf 8. Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень : Міжнародний документ від 28.05.1999 (приєднання від 17.12.2008, підстава 685-17). 9. Регламент Ради ЄС №1107/70 від 4 червня 1970 року стосовно надання допомоги розвитку транспортних систем, включаючи залізничний, дорожній та внутрішній водний транспорт (OJL 130, 15.06.1970, р 1-3). 10. Бірюков І. А. Курс лекцій з цивільного права / І. А. Бірюков, Ю. О. Заіка, О. О. Підопригора. – К., 1999. – 382 c. 11. Гіжевський В. К. Правове регулювання транспортною системою України / В. К. Гіжевський, А. В. Мілошевич. – К., 2007 р. – 418 с. 12. Гражданское право Украины : ученик / Под ред. А. А. Пушкина, В. М. Самойленка. – Ч. 1. – К., 2005, – 298 с. 13. Дозорець О. Договір перевезення вантажу різними видами транспорту: правова характеристика / О. Дозорець // Підприємництво, господарство і право. – № 7. – С. 22. 14. Заіка Ю. О. Відповідальність при перевезенні / Ю. О. Заіка // Юридична Україна. – 2007. – № 6. – 63 с.