Вступление:Кардинальне реформування українського суспіль¬ства на межі другого і третього тисячоліть якісно змінило взаємини між людьми. Сьогодні конкуренція, боротьба за лідерство у різних сферах життя громадської спільноти є чи не найважли¬вішим чинником на всіх рівнях соціальної взаємодії – від між¬особистісного спілкування до масової комунікації. При цьому – по¬ряд з позитивним впливом на підвищення ініціати¬ви й активності значної частини населення – конкурентна боротьба за лідерські позиції призводить до масового використання маніпулятивних технологій, метою яких є одержання особистих чи групових/кланових переваг, найчастіше на шкоду іншим особам чи суспільству загалом.
Дослідники неодноразово наголошували, що в постіндустріаль¬ному світі влада знань та інформації є вирішальним чинником щодо можлиості керування суспільством, відтісняючи на другий план навіть вплив гро¬шей і державного примусу, оскільки безпосередніми носіями і розповсюджувачами знань та іншої соціально значущої інформації є засоби масової комунікації. Державний, адміністративний, фізичний силовий примус усе більше замінюється на інформаційний вплив і примус психологічний 24, с. 48. У сучасних умовах мати важли¬ву інформацію значить мати владу; уміти відрізняти важливу ін-формацію від неважливої означає мати ще більшу владу; можливість поширювати важливу інформацію у власній режисурі, умовчувати її означає мати подвійну владу 7, с. 15.
Чимало дослідників 16, с. 120-122; 31, с. 56-57; 63, с. 134-139; 84, с. 74-81 та ін. наголошують, що людина, її повсякденне життя дедалі більше залежать від масової комунікації, що створює для неї своєрідну «другу реальність», вплив якої є такий самий чутливий, як і вплив реальності об’єктивної.
Тому вплив ЗМІ в сучасному інформаційному суспільстві важко переоцінити. Той, кому належать ЗМІ і хто користується цим інструментом розумно, здобуває перемогу і досягає своїх цілей. Той, хто ігнорує ЗМІ, програє. Причина цього феномену коріниться у тому, що усі мас-медіа (преса, радіо, телебачення, а останніми роками й Інтернет) з засобів інформації населення про події в країні і світі – завдяки технічним можливостям поширення повідомлень – уже давно перетворилися на потужний інструмент формування громадської думки. Завдяки чітко відпрацьованим технологіям ЗМІ активно впливають на широкий загал і маніпулююь масовою свідомістю, створюючи новітні міфи і нав’язуючи читачу/ слухачу / глядачу свою, іноді істотно спотворену, інтерпретацію подій та картину світу, формують думку людей про ту чи іншу подію, визначають симпатії чи антипатії до конкретної політичної сили, погляди на явища та процеси суспільного життя усієї країни чи окремої місцевої громади.
Таким чином, здатність до маніпулювання громадською думкою є однією з найважливіших рис сучасних мас-медіа. Подаючи певну інформацію під потрібним ракурсом або ж, навпаки, блокуючи її поширення, ЗМІ здатні змінювати сприйняття дійсності широким загалом, створювати і продукувати нові стереотипи, міфи і моделі поведінки. Французький філософ і культуролог Абраам Моль зазначав, що ЗМІ «фактично контролюють всю нашу культуру, пропустивши її через свої фільтри, виділяють окремі елементи із загальної маси культурних явищ і надають їм особливу вагомість, підвищують цінність однієї ідеї, знецінюючи іншу, поляризують таким чином все поле культури 53. Те, що не потрапило до каналів масової комунікації, в наш час майже не впливає на розвиток суспільства. Таким чином, сучасна людина є абсолютно залежною від ЗМІ.
Саме контроль за інформацією дає змогу маніпулювати масовою свідомістю, створювати таку її модель, яка вигідна суб’єкту впливу, та вирішувати, які проблеми на сьогодні є найбільш актуальними, щоб саме їх обговорювало суспільство. Відтак медіа фактично продукують штучну свідомість, коли реальність, яку вони пропонують до споживання, суттєво відрізняється від дійсності.
Тому проблема маніпуляції в ЗМІ, у тому числі й в українських, викликає активний інтерес з боку науковців, які намагаються описати й осмислити це складне явище. На сьогоднішній день існує чимало праць, в яких висвітлюються різні прояви феномену маніпуляції в мас-медіа. Уже хрестоматійними вважаються праці Г. Шіллера «Маніпулятори свідомістю» Шіллер, С.Г. Кара-Мурзи «Маніпуляція свідомістю» 31, В.П. Шейнов «Приховане керування людиною: психология маніпулювання» Шейнов, Е. Ноель-Нойман Ноэль-Нойман, К.X. Каландарова Каландаров та інших авторів. Феномен маніпуляції в українських мас-медіа вивчається у працях таких українських дослідників як О.В.Самборська 69, І. Магдиш 46], Е.А. Мельник 50, С. Лозниця 45, Л. Кочубей та К. Меркотан 38, Н. Бальцій 5 та ін. Суттєвим набутком стало колективне дослідження «Маніпуляції на ТБ» українських авторів Н. Лигачової, С.Черненка, В. Іванова, С. Дацюка 48.
Однак в сучасних умовах загострення політичної боротьби, розвитку різноманітних соціальних рухів, погіршення рівня життя широких верств населення телебачення знову і знову вдається до маніпулятивних технологій, надаючи матеріал, який вимагає свого осмиcлення.
Викладені міркування і зумовлюють актуальність обраної теми дипломної роботи.
Об’єктом дослідження в роботі виступають маніпулятивні технології.
Предмет дослідження – можливості контенту, що продукується українськими телеканалами для маніпулювання громадською думкою.
Мета роботи – дослідити можливості екранної продукції українських телеканалів для реалізації маніпулятивних стратегій і тактик
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
1) на основі узагальнення наявних теоретичних напрацювань конкретизувати зміст поняття «маніпуляція» та сутність феномену маніпуляції в ЗМІ; охарактеризувати основні маніпулятивні тактики і прийоми;
2) з’ясувати причини використання маніпуляцій українськими телевізійними мас-медіа та співвідношення між формою власності ТБ-каналів і їхнім контентом;
3) дослідити методи і засоби маніпуляцій на українському телебаченні, а також можливості інституційних бар’єрів запобігання маніпуляціям.
Матеріли дослідження становить екранна продукція таких провідних українських телеканалів як «Україна», «112», «5 канал», «NewsOne» та ін.
Методи і прийоми дослідження: описовий (для інвентаризації, класифікації та інтерпретації маніпулятивних технологій на українському ТБ), контекстуального аналізу (що передбачає вивчення суспільно-історичного контексту), метод семантичного і семіотичного аналізу (для виявлення і визначення культурних смислів повідомлення), комунікативно-прагматичний метод (як виокремлення основних комунікативно-прагматичних стратегій із зазначенням очікуваного перлокутивного ефекту).
Новизна дослідження полягає в тому, що в ньому узагальнено та конкретизовано наявні теоретичні напрацювання в царині маніпулятивнх стратегій і тактик на українському ТБ, а також введено в обіг новий фактографічний матеріал.
Практична цінність дослідження визначається можливістю використання його результатів при підготовці до практичних і семінарських занять, написанні методичних рекомендацій, наукових статей з відповідної проблематики.
Апробація результатів. Результати дослідження були апробовані у виступах на студентських наукових конференціях та представлені у статті …, опублікованій у «…».
Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.