Роль великого бізнесу та проблеми його ефективності

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ВЕЛИКИЙ БІЗНЕС: МІСЦЕ І РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ СИСТЕМИ КРАЇНИ 5 1.1. Співвідношення форм бізнесу в умовах глобалізації економіки 5 1.2. Негативні та прогресивні економічні властивості великого бізнесу 8 РОЗДІЛ 2. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВЕЛИКОГО БІЗНЕСУ 12 2.1. Досвід державного стимулювання великого бізнесу в Японії 12 2.2. Особливості становлення транснаціональних корпорацій країн БРІКС 15 РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ВЕЛИКОГО БІЗНЕСУ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ 18 3.1. Стан великого бізнесу в національній економіці 18 3.2. Аналіз ефективності функціонування великого бізнесу в Україні 22 3.3. Шляхи підвищення ефективності вітчизняного великого бізнесу 26 ВИСНОВКИ 31 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33  

Вступление: Актуальність теми. Зараз за рахунок прийняття ряду законів в Україні було проведено демонтаж планової економіки та почався етап відтворення структур притаманних ринковій економіці. Проте пострадянська специфіка цих процесів зумовила те, що за допомогою приватизаційних явищ та тіньового капіталу відбулася економічна концентрація і формування потужних фінансово-промислових груп. Як результат, виник широкий прошарок дрібних та середніх підприємців, але сформувалися і могутні групи організацій великого бізнесу з монопольним становищем на відповідних ринках, які у різних правових формах здобувають все більшого впливу і визначають зміст державної економічної політики держави. Оскільки конкурентоспроможність економіки України залишається низькою, це означає, що великий бізнес не виконує свої основні функції і має серйозні проблеми розвитку. Ураховуючи наведене, діяльність великого бізнесу потребує чіткого господарсько-правового забезпечення з боку вітчизняного законодавства. У сучасній вітчизняній економічній літературі проблеми великого бізнесу майже не розглядаються. На нашу думку, це викликано як обмеженістю інформації про його діяльність, так і негативним ставленням до його представників, що склалося в українському суспільстві. Окремі аспекти становлення великого бізнесу в Україні розглядали у своїх роботах Л. Верховодова, В. Дементьєв, О. Лісничук, В. Любімов, С. Наливайченко, О. Пасхавер, І. Погрібний, Г. Рачинська, О. Стожок, Л. Суплін, О. Сушко, О. Шаповалов, В. Шевчук, Г. Уманців та інші. Питання феноменології великого бізнесу, його господарсько-правових форм та правового режиму функціонування також фрагментарно торкалися у роботах Д. В. Задихайла, К. О. Стадник, К. В. Плавшуди. Але ці дослідження були зроблені наприкінці 1990-х або на початку 2000-х рр. і потребують корегування з огляду на новітні тенденції, що мають місце у вітчизняній економіці. Попри непопулярність теми, вона здається нам дуже актуальною, враховуючи проголошення курсу на модернізацію національної економіки та побудову інноваційної системи, в яких великий бізнес має, але ще не відіграє належної ролі. Метою даної роботи є формулювання основних сучасних тенденцій розвитку великого бізнесу в Україні та за кордоном та пошук шляхів їх вирішення. За для реалізації мети курсової роботи необхідним є виконання таких завдань: – виявити особливості організації та здійснення підприємницької діяльності у сфері великого бізнесу; – дослідити економіко-правову характеристику діяльності великого бізнесу за кордоном; – виокремити основні проблеми розвитку великого бізнесу у нових економіко-політичних умо¬вах України та запропонувати шляхи їх вирішення. Об’єктом дослідження є процес підвищення ефективності використання потенціалу великого підприємництва. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади ролі великого бізнесу у забезпечені стійкого економічного зростання країни. Теоретико-методичною основою роботи є наукові праці зарубіжних і вітчизняних вчених з проблем розвитку підприємницької діяльності, формування і активізації використання підприємницького потенціалу підприємств великого бізнесу. У процесі проведення дослідження використовувалися такі загальнонаукові та спеціальні методи: діалектичний; системного аналізу; комплексного аналізу. Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

Выводы: На основі вищевикладеного можемо зробити висновок про те, що рівень підприємницької діяльності в Україні залишається недостатнім, навіть з урахування численних дій у сфері поліпшення діяльності підприємницьких структур, і потребує подальшого покращення. Урахування й вирі¬шення визначених проблем у сфері розвитку підприємництва забезпечить підвищення ефек¬тивності вітчизняного підприємництва, розши¬рення підприємницького сектора, зменшення тіньового сектора та створення сприятливих умов для розвитку підприємництва. Узагальнюючи викладене, можна зробити такі висновки і пропозиції: 1) потенціал українських бізнес-груп недостатньо використовується для досягнення стратегічних цілей розвитку економіки України, тому головним завданням держави стає створення необхідних стимулів (позитивних і негативних, адміністративних і економічних) для цього; 2) стимулювання має носити адресний (не вибірковий) характер, а для цього неформальним промислово-фінансовим групам потрібна інституціалізація; вона також дозволить покращити моніторинг і регулювання їх діяльності, сприятиме оптимізації їх структури, специфікації прав власності; 3) з метою зменшення можливостей отримання рентних доходів потрібно посилити контроль за ціновою поведінкою монополістів, ввести індикативні ціни на експортні операції, запровадити відкриту фінансову звітність українських компаній і банків, а також суспільний контроль бюджетних витрат та особистих доходів-витрат державних службовців; 4) необхідно внести Кіпр до переліку офшорних зон, бо усі позитивні новели Податкового кодексу в сфері боротьби з нелегальним вивозом капіталу можуть виявитися недієвими; ввести заборону на інвестиційні операції з офшорними територіями; 5) на законодавчому рівні визначити пріоритетними напрямками розвитку економіки України наукомісткі галузі і розробити конкретні механізми стимулювання перетоку капіталу бізнес-груп в ці сфери діяльності; 6) запропоновані заходи будуть мати позитивний ефект тільки в умовах покращення інвестиційного клімату в економіці України, в іншому випадку вони тільки збільшать рівень корупції та примусять бізнес-групи ще активніше «захоплювати» державу та втручатися у політичні процеси, намагаючись взяти під контроль це «джерело небезпеки». Також, слід визнати, що кваліфікаційні або ідентифікаційні критерії для господарських організацій великого бізнесу чи відсутні у законодавстві, чи відзначаються своєю дисфункціональністю. це важливо також і для «синхронізації» понятійних апаратів податкового і господарського законодавства, яке по-різному визначає господарські організації великого бізнесу. 1. Державою в цілому не сформовано чіткої та однозначної правової політики щодо господарських організацій великого бізнесу. А це неприпустимо, враховуючи вагу, значення та суперечливий характер взаємодії великого бізнесу з іншими сегментами національної економіки, а також суб’єктами політичних та інформаційних відносин. 2. Політика України щодо розвитку малих та середніх підприємств не суперечить необхідності формувати та проводити політику щодо взаємодії з організаціями великого бізнесу. Адже великий бізнес має значне функціональне навантаження для економіки країни через потужну експортну орієнтованість, інноваційний потенціал, конкурентоспроможність виробленої продукції на світових ринках, позитивний соціальних аспект його діяльності. Усе це зумовлює значний публічний інтерес держави до цих груп підприємств.

Литература: 1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua 2. Господарський кодекс України від 16 січня 2013 р. № 436-ІУ // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. 3. Аналітичний звіт про стан і перспективи розвитку малого та середнього підприємництва в Україні // Дер¬жавна служба з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. – К., 2014. – 67 с. 4. Діяльність суб’єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва : статистичний збірник / за ред. О. Колпакова. – К., 2014. – 450 с. 5. Задихайло Д. В. Господарсько-правове забезпечення економічної політики держави : монографія / Д. В. Задихайло. – Харків : Юрайт, 2012. – 456 с. 6. Задихайло Д. В. Економічна влада в контексті правового регулювання господарських відносин / Д. В. Задихайло // Вісник Нац. акад. прав. наук України: зб. наук. пр. / Нац. Акад. прав. наук України. – Х. : Право, 2013. – № 4 (75). – С. 163–171. 7. Иностранные инвестиции в Украину выросли на $2,45 млрд Електронний ресурс. – Режим доступу : //http: //biz. liga. net/news/E1107026. html. 8. Кашуба О. Підприємництво в Україні: проблеми та перспективи розвитку / О. Кашуба // Економіка та держава. – 2015. – № 6. – С. 103–106. 9. Ковальов Е. В. Вплив малого, середнього та великого бізнесу на конкурентоспроможність економіки / Є. В. Ковальов // Вестник Нац. техн. ун-та «ХПИ» : сб. науч. тр. Темат. вып. : Технический прогресс и эффективность производства. – Харьков : НТУ «ХПИ», 2009. – № 6. – С. 88–93. 10. Корепанов Д. Н. Трансформация крупного бизнеса: тенденции и особенности в условиях глобализации : диссертация ... кандидата экономических наук : 08.00.14 / Корепанов Дмитрий Николаевич ; Место защиты : Рос. ун-т дружбы народов. – Москва, 2010. – 185 с. 11. Лановий В. Україна: держава без промисловості? Електронний ресурс / В. Лановий. – 2010. – Режим доступу : http: //www. epravda. com. ua/publications/2010/09/20/248896/. 12. Офіційний сайт Державної служби статистики України Електронний ресурс. – Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua. 13. Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: національна доповідь // Державний Комі¬тет України з питань регуляторної політики та підприємництва. – К., 2010. – 240 с. 14. Ребрей С. М. Основные тенденции зарубежной деятельности японских корпораций Электронный ресурс / С. М. Ребрей // Мировое и национальное хозяйство. – 2016. – № 3(38). – Режим доступа : http://mirec.ru/upload/ckeditor/files/mirec-2016–3-rebrey.pdf 15. Стадник К. О. Сучасний стан концентрації суб’єктів господарювання в економіці України / К. О. Стадник // Наук. вісн. Міжнар. гуманітар. ун-ту. Серія : юриспруденція / редкол. : А. Ф. Крижановський, Ю. О. Гурджі, О. К. Вишняков та ін. – Одеса, 2013. – Вип. 6-1, т. 2. – С. 96–99. 16. Стожок О. З. Фінансово-промислові групи в Україні та організаційні механізми їх удосконалення / О. З. Стожак // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія : економічні науки. – 2017. – № 1 (47). – С. 205–207. 17. Тимощук А. Статистика проти великого бізнесу Електронний ресурс / А. Тимощук. – 2011. – Режим доступу: // http: //www. epravda. com. ua/publications/2011/02/14/271198/. 18. Шуліка Д. О. Щодо концентрації суб’єктів господарювання / Д. О. Шуліка // Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании 2012 : материалы междунар. науч.-практ. конф. (18–27 декабря 2012 г.). Вып. 4. Т. 1. – Одесса : КУПРИЕНКО. – 116 с. 19. Электронный журнал The Runet // Стартапы США – не только долина Электронный ресурс. – Режим доступа : https://therunet.com/articles/258 20. ASEAN Economic Community Chartbook 2016 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://asean.org/storage/ 2016/11/13Content – AEC – Chartbook – 2016.pdf 21. ASEAN trade by selected partner country/region. – 2015 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://asean.org/storage/ 2016/11/Table19_as – of – 6 – dec – 2016.pdf 22. FORTUNE GLOBAL 500 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://beta.fortune.com/global 500/ 23. Guillen M. Emerging Markets Rule: Growth strategies of the New Global Giants. McGraw – Hill, 1ed. October 2012. – P.240 24. Hitachi Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.hitachi.com/ 25. International Trade Centre Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.intracen.org/default.aspx 26. JETRO Електронний ресурс. – Режим доступу : https://www.jetro.go.jp/ 27. Klimek А. Emerging multinational corporations: theoretical approach. – 2011. – Wroclaw University of Economics. – P. 15 28. Kuznetsov A.V. Prospects of vatious types of Russian transnational corporations (TNCs)//Electronic publications of Pan-European Institute. http://www.tse.fi/pei/pub 29. Mathews, J. 2006. Dragon multinationals: New players in 21st century globalization. Asia Pacific J Manage. 23, 2006. – P: 5 – 27. 30. TOYOTA: фінансові показники Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.toyota-global.com/investors/financial data/high-light.html 31. UNCTADSTAT Електронний ресурс. – Режим доступу: http://unctadstat.unctad.org/wds/ReportFolders/reportFolders.aspx?IF_ActivePath=P, 15912 32. Wijen, Frank &, R.J.M. van Tulder (2011). Integrating environmental and international strategies in a world of regulatory turbulence. California Management Review, 53(4), 23-46. 33. World’s Most Admired Companies. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://fortune.com/worlds-most-admired-companies/ 34. Yadong Luo and Rosalie L. Tung. 2012. International Expansion of Emerging Market Enterprises: A Springboard Perspective. Journal of International Business Studies. – Vol. 38. – No. 4. – Р. 481-498.