Вступление:У вітчизняній і зарубіжній психології існує безліч підходів до дослідження особистості, але в останні роки збільшився інтерес до прикладного аспекту цього психологічного напрямку – дослідження професійних і особистісних якостей психологів, соціальних і корекційних педагогів. У багатьох роботах робиться акцент на певний взаємозв’язок між особистісними якостями психолога-консультанта та його ефективністю в професійній діяльності (М. В. Молоканов, І. Г. Сизова, Е. В. Юдіна та ін.). Так, на думку Е. В. Юдіної, особистісні якості визначають успішність діяльності, яка становить модель особистості ефективного фахівця.
Професійні та особистісні якості психолога-консультанта були виділені відомими родоначальниками класичних традиційних і нетрадиційних підходів в психології, як: З. Фрейдом, К. Юнгом, В. Франкл, Ж.-П. Сартром, К. Роджерсом, Ф. Перлзом і ін. Подальший розвиток вимог до особистості консультантів спостерігається в роботах зарубіжних психологівА. Ванессі, В. Вебера, Н. Фарбероу, Г. Хемблен, Е. Фонтайна, К. Шопперс і ін. Міжнародні організації такі, як: Національна асоціація професійної орієнтації США, Комітет з нагляду і підготовки консультантів у США, Генеральна асамблея ІFОТЕS і т. д. виокремлюють вимоги до особистісних якостей психолога-консультанта.
Проте, як правило, у різних підходах або занадто деталізовано розглядається структура особистості практикуючого психолога, або несистемно описуються професійні вимоги і важливі особистісні якості психоконсультанта, або пропонуються моделі особистості психолога-консультанта з урахуванням особливостей лише одного з існуючих терапевтичних напрямків. У зв’язку з цим існує необхідність створення моделі психолога-консультанта, в якій досить структуровано та при цьому без зайвої деталізації були б подані основні професійні вимоги й особистісні якості психолога-консультанта. Отже, розглянемо ці питання детальніше.