Особливості продажу та адаптації телевізійних форматів

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНОЛОГІЯ 7 РОЗДІЛ 2. ФОРМАТ В МЕДІА ПРОСТОРІ 10 2.1. Історія виникнення терміну «формат» 10 2.2. Типологія форматів телепрограм 15 2.3. Захист телеформату 24 РОЗДІЛ 3. АДАПТАЦІЯ ЗАРУБІЖНИХ ФОРМАТІВ НА УКРАЇНСЬКОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ 30 3.1 Особливості адаптації зарубіжних телеформатів для українського телебачення 30 3.2 Основні типи адаптації та їх особливості 34 3.3 Проблеми захисту авторських прав при адаптації телепрограм 38 3.4 Переваги продажу телеформатів 47 РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ АДАПТАЦІЇ ТАЛАНТ-ШОУ НА УКРАЇНСЬКОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ 53 4.1 Оригінальний формат «The X Factor» ( «Ікс Фактор») 53 4.2 Адаптований формат «Х- Фактор». Кроки адаптації 57 4.3 Творчі аспекти адаптації шоу 61 4.4 Робота над сценарієм: робоча група та зобов’язання 67 4.5 Кастинг 72 4.6 Рейтинги адаптованого шоу 74 РОЗДІЛ 5. ТЕНДЕНЦІЇ Й ПЕРСПЕКТИВИ АДАПТАЦІЇ ТЕЛЕФОРМАТІВ НА УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІА РИНКУ 78 ВИСНОВКИ 88 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 90 ДОДАТКИ 97  

Вступление:Поняття «формат» останнім часом стало дуже популярним у медіасфері. Майже кожного дня пересічний реципієнт чує слово «формат» або «не формат». Це поняття стало настільки звичним, що більшість навіть не замислюється над змістом цього слова, яке виникло ще на початку 90-х років, коли американські телевізійні та радійні програми почали з’являтися в українському медіапросторі. Саме у цей час гаслами відомих американських каналів, наприклад МТV, стала фраза: «MTV змінює формат». Пізніше слово «формат» стали вживати щодо програм телебачення. Наприклад, «Шоу «Х-фактор виходить у новому форматі», «ТСН. Новий формат новин» та інше. Але кажучи про формат, треба наголосити, що сьогодні фахівцями у сфері друку, телебачення й радіомовлення приділяється величезна увага вивченню форматів телепередач, як одним із головніших чинників, що формують усю ефірну сітку. В сучасному телебаченні існує величезна кількість форматів, які сформувалися як на українському телебаченні, так й були адаптовані. Говорячи про формат телепередачі, необхідно образу визначити, що формат впливає на сценарій, учасників, методи зйомки й монтажу програми, а також впливають на формат телебачення взагалі. Що ж до телебачення, поняття «формат» спочатку стосувалось тільки технічних параметрів: хронометраж передачі, спосіб передачі сигналу (HDTV, DVB-T, HD DVD), але поступово формат знаходить і якісні характеристики. Зараз це слово частіше використовують щодо конкретної телевізійної програми, втім, словосполучення «формат телеканалу» вживається не рідше, хоча і не має досі чіткого визначення. Що стосується причин популярності цього поняття, багато практиків ЗМІ вважають, що поява формату обумовлена вимогами сучасного медіаринку, формат – продукт нових реалій. В умовах потокового телебачення легше і вигідніше працювати за певним шаблоном. Однак, з іншого боку, незважаючи на стандартизованість і нівелювання індивідуальних рис, всередині формату йде постійний творчий пошук: він, на відміну від жанру, не може тривалий час перебувати у статичному стані. Актуальність даного дослідження обумовлена необхідністю виробити чітку дефініцію категорії «формат телепередачі», що відповідає сучасному стану медіасфери; виявити, які характеристики визначають формат телепередачі, щоб і практики, і теоретики медіа могли говорити однією мовою, вкладаючи в поняття «формат телепередачі» те саме значення. Крім того, розуміння механізмів функціонування форматного телебачення дозволяє здійснювати ефективне управління каналом, вибудовувати конкурентоспроможні стратегії, що особливо важливо у зв’язку зі збільшенням кількості нішевих каналів на медіаринку і з запланованим переходом від аналогового до цифрового телебачення. Конкуренція на телевізійному ринку зростає, в тому числі, через наростаючу конкуренцію з боку нових медіа. Тому вміння прорахувати споживача, продати ідею – один з ключових навичок сучасного телевізійного професіонала. Розуміння природи форматного телебачення дозволяє вибудовувати ефективну роботу не тільки на рівні менеджменту, але і на рівні людей, які безпосередньо беруть участь у підготовці контенту до ефіру (журналістів, операторів, режисерів і т. д.). Дуже важливо, щоб співробітники спочатку прийняли заданий формат, добре зрозуміли його особливості та найважливіші характеристики, і тоді вони вже за натхненням будуть мислити «форматно». Втім, безумовно, важливо залишити їм і простір для творчих ідей, адже, як ми вже відзначали, формат – поняття динамічне, якщо діяти тільки в рамках шаблону, ніякого розвитку не буде. Зараз же форматне самовизначення телеканалів знаходиться в хаотичному стані: найчастіше канали або не дають визначення свого формату, або дають, але недостатньо широке, обмежуючись загальними характеристиками. Додамо, що ясність щодо власного формату важлива і з юридичної точки зору. У міжнародній судовій практиці зафіксовані випадки, коли формати явно запозичили (якщо не сказати крали), але автор не міг отримати компенсації як раз із-за нечіткого визначення власного формату. Метою даної роботи є аналіз процесу адаптації закордонних телевізійних форматів на вітчизняному телебаченні. Задачі даної роботи полягають у: 1. Вивченні поняття «формат» та його впливу на формування програми телеканалу; 2. Опис поняття «адаптація» та аналіз видів адаптації на сучасному українському телебаченні. 3. Розгляданні питань, пов’язаних з юридичною стороною адаптації та захисту авторських прав. 4. Розгляд процесу адаптації телевізійних проектів на українському телебаченні на прикладі програми «Х-фактор»; 5. Виявленні особливостей адаптації сценарію, побудови командної роботи фахівців під час адаптації телепроекту. Об’єктом дослідження даної роботи є телевізійні формати у системі медіа та їх вплив на адаптацію закордонних телевізійних проектів. Предметом дослідження є особливості продажу та адаптації телевізійних форматів. При написанні даної роботи використовувались теоретичні засоби дослідження, зокрема вивчення й аналіз літератури, історичний аналіз, вивчення статей, дисертацій та інших робіт дослідників, метод типологізації та емпіричний аналіз. Теоретико-методологічною базою для написання роботи стали наукові роботи Г. Беккера, М. Вебера, Г. Г Татарової, В. Кузнецова, А. Тертичного та інших авторів. Практичною базою дослідження стали програми мовлення вітчизняних та закордонних телевізійних каналів. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що сьогодні на українському телебаченні близько 40% мовлення посідають адаптовані програми. Саме появлення адаптованих програм змушує телеканали постійно працювати над зміною форматів каналу та впливає на створення «підформатів». Новизна роботи полягає у детальному вивченні поняття «формат» програми, телеканалу, бо до сьогодні детально не вивчені особливості формату телевізійних програм. Крім того, нами були розглянуті особливості адаптації закордонних програм з урахуванням особливостей української аудиторії. Практична новизна роботи полягає у детальному аналізі адаптації закордонних програм та особливості продажу телевізійних форматів на українському ринку.  

Выводы:Сучасне телебачення – це сфера, що дінамично розвивається й змінюється відповідно до глобальних змін, що відбуваються у світі, а також у відповідності до швидкої зміни вподобань аудиторії. Сьогодні термін «формат» став невід’ємною частиною українського телебачення. І якщо ще на початку 90-х років журналісти міркували категоріями жанрів, а формат розглядався лише як технічні характеристики ЗМІ (розмір шпальти, засоб передачі сигналу тощо), то сьогодні формат визначає загальну спрямованість ефірної сітки телебачення, що має відповідати усім вимогам публіки. Сьогодні існує безліч форматів телевізійних передач. Серед них реаліті-шоу, ток-шоу, сіквели, рейтинг-шоу, спортивні шоу, кулінарні шоу тощо. Цей список доповнюються щороку, адже продакш-компанії та телеканали знаходяться у постійному пошуку нових форматів, які будуть до вподоби телеглядачеві. Ситуація, яка сьогодні склалася на українському медіаринку, а саме заборона на російський контент, спонукає вітчизняні канали створювати власні форматні телепрограми та адаптувати закордонні телеформати, які найчастіши купуються з Америки, Великобританії, Нідерландів тощо. Крім того, треба відзначити, що й українські медійні продукти також мають попит на світовому ринку й адаптуються у інших країнах. Найуспішнішим проектом українських медійних виробників є серіал «Свати», який був адаптований у кількох країнах світу. Якщо казати про успішну закриту адаптацію розважальних шоу, то найяскравішим прикладом успішної адаптації є шоу «Х-фактор», яке упродовж 8 сезонів збирає глядачів перед телеекраном. Оригінальний формат шоу «Х-factor» був створений у Британії та адаптований у близько 20 країнах світу. Адаптоване шоу «Х-фактор» транслюється на каналі СТБ щотижня. Нами був проведений аналіз оригінального формату, а також аналіз адаптованої версії. Як видно з аналізу, адаптований формат повністю співпадає з оригінальним не тільки за змістовим наповленням, правилами участі, кількістю суддів, роком конкурсанті тощо, але й за оформленням, збереження корпоративного стилю, оформлення сцени тощо. Однією з головних причин адаптації форматів є їх комерційна складова. Звісно, що формат, який був популярним у декількох країн, буде мати успіх й в Україні. Тому вітчизняні телеканали готові купувати готовий продукт, який вже довів якість. Згідно з рейтингами адаптованого формату «Х-фактор», шоу досить популярне серед українців та за кордоном. Лише прогляди у мережі YouTube перебільшують 600 млн. переглядів. Це колосальна цифра для шоу. Тому творці програми продовжать розвивати шоу й у 2018-2019 роках. Якщо говорити про перспективи розвитку адаптованих форматів, то безумовно ближчим часом все більше українських каналів будуть використовувати адаптований контент. Як свідчить статистика та прогнози фахівців, то ближчі 5-7 років будуть адаптуватися шоу для молоді, оскільки сьогодні бракує каналів та передач для дітей та молоді. Таким чином можна зробити висновок, що адаптовані формати є вигідним комерційним продуктом, який у більшості випадків гарантовано принесе прибуток телеканалу у вигляді високих рейтингів, коштів за продаж реклами, телефонне голосування тощо.  

Литература:1. Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 р. № 3792-XII 2. Багиров Е. Г. Телевизионный сценарий : сборник сценариев телевизионных передач и фильмов / Е. Г. Багиров. – М. : Изд-во МГУ, 2011 . – 173 с. 3. Богданов И. А. Драматургия эстрадного представления : учебник / И. А. Богданов, И. А. Виноградский. – СПб. : Изд-воСПбГАТИ, 2009. – 424 с. 4. Борисов-Владимиров Н. Искусство кадра. Практика киносценария / Н. Борисов-Владимиров.– Х., 2007. – 79 с. 5. Ванченко Т. П. Технология моделирования культурных программ на телевидении : состояние и перспективы : автореф. на соискание учен. степени канд. филос. наук / Т. П. Ванченко. – М., 2010. – 17 с. 6. Вильчек В. Под знаком ТВ / В. Вильчек. – М. : Искусство, 2010. – 240 с. 7. Гаврилов К. В. Заповеди заказчика телевизионной рекламы. Как сделать успешный рекламный ролик / К. В. Гаврилов. – М. : ООО «И. Д. Вильямс», 2008. – 224 с. 8. Герасимова О. А. Мастерство шоумена : учеб. пособ. / О. А. Герасимова. – Ростов н/Д : Феникс, 2009. – 189 с. 9. Голдобин А. Как писать сценарии для кинокартин : практическое руководство / А. Голдобин. – М. : Моск. театр. изд-во,2011. – 111 с. 10. Горбов А. Постановка видовищно-театралізованихзаходів / А. Горбов ; упоряд. О. Колонькова. – К : Шк. світ, 2010. – 128 с. 11. Гуревич П. С. Приключения имиджа : Типология телевизионного образа и парадоксы его восприятия / П. С. Гуревич. – М. : Искусство, 2013. – 221 с. 12. Егоров В. В. Телевидение : Страницы истории / В. В. Егоров. – М. : Аспект Пресс, 2014. – 202 с. 13. Житницький А. З. Драматургія масових театралізованих заходів : навч. посіб. / А. З. Житницький. – Х. : ХДАК, 2014. – 128 с. 14. Зарин, А. Техника сценария. Руководство к изложению сценария для кино / А. Зарин. – Пг. : Сев.-Зап.Фотокино управление, 2012. – 32 с. 15. Зверинцев А. Б. Формирование имиджа. Коммуникационный менеджмент / А. Б. Зверинцев. – СПб., 2013. – 256 с. 16. Ирвинг Д. К. Продюсирование и режиссура короткометражных кино- и видеофильмов / Д. К. Ирвинг, П. В. Ри ; пер. с англ. С. И. Биченко, А. П. Бойцовой, М. С. Меньшиковой ; под ред. Т. Н.Яковлевой-Нельсон.– М. : ГИТР, 2010. – 416 с. 17. Как хорошо продать хороший сценарий : обзор американского учебного сценарного мастерства. Кн. 1 ; сост. А. Червинский. – М., 2013. – 120 с. 18. Карабанов М. М. Українське телебачення : роки, події, звершення / М. М. Карабанов, І. Ф. Курус, В. М. Петренко та ін. – К. : ДП «Дирекція ФВД», 2011. – 400 с. 19. Катышева Д. Вопросы теории драмы : действие, композиция, жанр / Д. Катышева. – СПб. : СПбГУП, 2011. – 208 с. 20. Келиссон К. Продюсирование на телевидении: практический подход / К. Келлисон ; пер. с англ. Б. С. Станкевич ; науч. ред. В. Е. Максимков. – Минск : Гревцов Паблишер, 2014. – 384 с. 21. Кукуруза Н. В. Майстерність ведучого : навч. посіб. / Н. В. Кукуруза. – Івано-Франківськ :«Лілея – НВ», 2010. – 176 с. 22. Курінна, Г. В. Концепт конструкції кіносценарію в контексті американської сценарної школи / Г. В. Курінна // Вісник Харк. держ. акад. дизайну і мистец. : зб. наук. пр. / за ред. В. Я. Даниленка. – Х. : ХДАДМ, 2011. – Вип. 3. – С. 180–183. 23. Курінна Г. В. Специфіка ігрових програм на сучасному телебаченні / Г. В. Курінна // Вісник Харк. держ. акад. дизайну і мистец. : зб. наук. пр. / за ред. В. Я. Даниленка. – Х. : ХДАДМ, 2012. – Вип. 2. – С. 160–163. 24. Курінна Г. В. Сценарій у сучасному екранному мистецтві : проблеми термінології / Г. В. Курінна // Культура України : зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури. – Х., 2010. – Вип. 32. – С. 231–238. 25. Ленобль Г. Памятка начинающему сценаристу (сценарный поток) с предисл. М. Блитмана / Г. Ленобль. – М.–Л. : Теакинопечать, 2013. – 36 с. 26. Литвинова Р. Обладать и принадлежать : новеллы и киносценарии /Р. Литвинова ; вступ. ст. К. Муратовой ; послесл. А. Васильева. – СПб. : Сеанс ; Амора, 2010. – 462 с. 27. Макки Р. История на миллион долларов : Мастер-классдля сценаристов, писателей и не только / Р. Макки ; пер. с англ. –2-еизд. – М. : Альпинанон-фикшн,2010. – 456 с. 28. Марков О. И. Сценарно-режиссерские основы художественно-педагогической деятельности клуба : учеб. пособ. для студентов институтов культуры / О. И. Марков. – М. : Просвещение, 2012. – 158 с. 29. Маршак, М. И. Сценарное мастерство кинолюбителя (Замысел и сценарий фильма) / М. И. Маршак. – М. : Советская Россия, 2013. – 158 с. 30. Мастерство продюсера кино и телевидения : учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности «Продюсерство кино и телевидения» и другим кинемотографическим специальностям ; под ред. П. К. Огурчикова, В. В. Падейского, В. И. Сидоренко. – М. : ЮНИТИДАНА, 2011. – 863 с. 31. Поплавський М. М. Менеджер шоу-бізнесу : підручник / М. М. Поплавський. – К., 2014. – 560 с. 32. Пресс С. Как пишут и продают сценарии в США для видео, кино и телевидения : пер. с англ. / С. Пресс. – М. : Изд-воТРИУМФ, 2014. – 400 с. 33. Пудовкин В. Киносценарий. Теория сценария / В. Пудовкин. – М. : Киноизд-воРСФСР Кинопечать, 2013. – 64 с. 34. Робертс Э.-Б.Телевизионная драматургия. Советы молодому драматургу / Э.-Б.Робертс. – М. : Изд. отдел. ком. по радиовещанию и телевидению, 2014. – 253 с. 35. Розенталь, А. Создание кино- и видеофильмов от А до Я / А. Розенталь. – М. : Издательство ТРИУМФ, 2013. – 352 с. 36. Сегер Л. Як гарний сценарій зробити великим Электронный ресурс /Л. Сегер. – Режим доступа : http://screenwriter.ru. 37. Смирнов В. В. Формы вещания : функции, типология, структура радиопрограмм : учеб. пособ. для вузов / В. В. Смирнов. – М. : Аспект Пресс, 2012. – 203 с. 38. Соколов И. Киносценарий немного фильма. Теория и практика /И. Соколов. – М. : Киноизд-воРСФСР Кинопечать, 2016. – 91 с. 39. Сухарева, В. Отечественное радиовещание в условиях демонополизации эфира. (1985–1997) / В. Сухарева // Отечественное радио в современных условиях. – М., 2014. – Ч. 1. – С. 28. 40. Таггл К. А. Новости в телерадиоэфире. Подготовка, продюсирование и презентация новостей СМИ / Ф. Карр, С. Хаффман ; пер. с англ. Абдуллиной М. В. ; под ред. В. Пимонова. – М. : ГИТР, 2009. – 431 с. 41. Тимченко В. П. На схилі віку. Проза і поезія / В. П. Тимченко. – Х. : Крок, 2010. – 248 с. 42. Тулякова В. Работа над сценарием многосерийного телефильма (К вопросу о мастерстве теледраматурга) / В. Тулякова. – М., 2013. – 48 с. 43. Уолтер, Р. Кино и теледраматургия как искусство, ремесло и бизнес : реферат / Р. Уолтер. – М. : ИПК ТВ и радио, 2015. – 115 с. 44. Фильмы, судьбы, голоса : статьи, творческие протреты, интервью, публикации ; под ред. Сэпмана И. В. – Л. : Искусство, 2015. – 287 с. 45. Фромм, Э. Искусство любить : пер. с англ. / Э. Фромм ; под ред. Д. А. Леонтьева. – 2-еизд. – СПб. : Издательский Дом«Азбука-классика»,2010. – 224 с. 46. Фрумкин Г. М. Сценарное мастерство : кино – телевидение – реклама : учеб. пособ. / Г. М. Фрумкин. – Изд. 2-е.– М. : Академ. проект, 2017. – 224 с. 47. Хейзинга, Й. Homo Ludens : Статьи по истории культуры / Й. Хейзинга. – М. : Прогресс-Традиция, 2014. – 413 с. 48. Ширман, Р. Алхимия режиссуры. Мастер-класс / Р. Ширман. – К. : ЗАО «Телерадиокурьер», 2011. – 448 с. 49. Ширман, Р. Умное телевидение / Р. Ширман. – К. : Телерадиокурьер, 2010. – 300 с. 50. Щербаков, Ю. Сам себе и оператор, сам себе и режиссер : серия «Учебный курс» / Ю. Щербаков. – Ростов н/Д : Феникс, 2013. – 448 с. Періодичні видання 51. Бажай В. Рекламний фільм : масштабні креслення / В. Бажай // Телерадіокур’єр. – № 5 (36). – 2013. – С. 90–91. 52. Вязенко О. «Авторське право і суміжні права» та обов’язки операторів телекомунікацій / О. Вязенко, С. Ступак // Телерадіокур’єр. – № 2 (43). – 2015. – С. 38–39. 53. Газета – Копейка. – № 852. – 2015. – 6 с. 54. Дондурей, Д. Большая постановка жизни / Д. Дондурей // Искусство кино. – № 11/17. – С. 126–133. 55. Ковальчук, В. В. Воспоминания о будущем / В. В. Ковальчук // Телерадіокур’єр. – № 2 (43). – 2015. – С. 32–33. 56. Копейка. – № 852. – 2014. – С. 1–6. 57. Лазебник М. Объем рекламно-коммуникационного рынка Украины в 2016 году и прогноз на 2017 год : экспертная оценка всеукраинской рекламной коалиции / М. Лазебник // Телерадіокур’єр. – № 4 (68). – 2016. – С. 16. 58. Ляхов А. Телевизор в доме : друг или враг? / А. Ляхов // Телерадіокур’єр. – № 2 (43). – 2015. – С. 22–23. 59. Полуэхтова И. Можно ли обойтись без рейтингов? / И. Полуэхтова // Искусство кино. – № 11/15. – С. 115–125. 60. Редакційний кодекс : українська версія // Телерадіокур’єр. – № 2 (43). – 2015. – С. 54–59. 61. Розвиток законодавства і практики в медіасфері : моніторинг законодавства від інституту медіа права для журналу «Телерадіокур’єр» // Телерадіокур’єр. – № 3 (67). – 2016. – С. 38–39. 62. Справді добрий Добрячок або Віртуальні гостини як школа реального життя // Телерадіокур’єр. – № 2 (70). – 2016. – С. 17. 63. Телевизионная аудитория Украины // Телерадіокур’єр. – № 1 (69). – 2016. – С. 13. 64. Терпиловский, Ф. «Большой брат» и компания // Телерадіокур’єр. – № 5 (31). – 2015. – С. 12–19. 65. Топ-20телевізійних програм за 2015 рік – аудиторія14–49 // Телерадіокур’єр. – № 1 (69). – 2016. – С. 14. 66. Шальман, Т. М. Телевізійний діалог як жанрова форма: теорія, практика / Т. М. Шальман // Наукові записки Інституту журналістики. – 2016. – Т. 24. – С. 100–105. 67. Ширман, Р. Робота режисера над документальним телефільмом / Р. Ширман // Телерадіокур’єр. – № 2 (33). – 2016. – С. 47–50. 68. Ширман, Р. Слово в кадре и за кадром (фрагмент главы из книги «Умное телевидение») / Р. Ширман // Телерадіокур’єр. – № 3 (67). – 2016. – С. 97–100. 69. Кино. Энциклопедический словарь / под ред. С. И. Юткевича. – М. : Сов. энциклопедия, 2010. – 640 с. 70. Кинословарь : в 2 т. Т. 2 / под ред. С. И. Юткевича. – М. : Сов. энциклопедия, 2010. – 1422 с. 71. Міславський, В. Н. Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми / В. Н. Міславський. – Х., 2017. – 328 с. 72. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов. –17-еизд. – М. : Рус. яз. – 2015. – 792 с. 73. Пави, П. Словарь театра / П. Пави ; пер. с фр.. – М. : Прогресс, 2014. – 504 с. 74. Советские традиции, праздники и обряды : словарь-справочник / Н. К. Гаврилюк, А. В. Курочкин, В. Д. Конвай и др.; сост. Б. В. Попов. – К. : Политиздат Украины, 2015. – 224 с. 75. Словарь иностранных слов / под ред. И. В. Лехина, С. М. Локишной, Ф. И. Петрова, Л. С. Шаумяна. – М. : Сов. энциклопедия, 2016. – 784 с. 76. Словник іноземних слів : 23 000 слів та термінологічних словосполучень / уклад. Л. О. Пустовіт та ін. – К. : Довіра, 2016. – 1018 с. 77. Словарь русского языка / под ред. А. П. Евгеньевой. – Т. 4 – М. : Русский язык, 2015. – 795 с. 78. Театральная энциклопедия / под ред. П. А. Маркова. – М. : Сов. энциклопедия, 2015. – 1151 с. 79. Украинский Советский Энциклопедический Словарь : в 3 т. / редкол. : А. В. Кудрицкий (ответ. ред.) и др. – К. : Глав. Ред. УСЭ, 2014. – Т. 2. – 1988. – 768 с.