Відшкодування матеріальної та моральної шкоди: правовий аспект та принципи застосування

Содержание:Вступ 3 Розділ 1.Поняття та особливості матеріальної та моральної шкоди 5 1.1.Поняття шкода 5 1.2.Поняття матеріальної шкоди 10 1.3.Понятяя моральної шкоди 11 Розділ 2.Відшкодування матеріальної та моральної шкоди: правовий аспект та принципи застосування 12 2.1.Відшкодовання матеріальної шкоди 12 2.2.Відшкодування моральної шкоди 16 Висновок 21 Список використаних джерел 24

Вступление:Актуальність теми: умови виникнення зобов'язання за завдання шкоди такі: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; 3) причинний зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, за якого протиправність є причиною, а шкода — наслідком; 4) вина особи, яка завдала шкоду. Залежно від підстав виникнення зобов'язань за завдання шкоди можна виділити окремі види, які мають відповідні особливості. До зобов'язань за заподіяння шкоди Цивільний кодекс України відносить: • відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; • відшкодування шкоди, завданою особою у разі здійснення нею права на самозахист, а також завданої у стані крайньої необхідності; • відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно; • відшкодування юридичною особою шкоди, завданої її працівником чи іншою особою; • відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування; • відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування; • відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності; • відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду; • відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину; • відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою особою та неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності; • відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою; • відшкодування шкоди, завданої особою, цивільна дієздатність якої обмежена; • відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав; • відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними; • відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки; • відшкодування ядерної шкоди; • відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Матеріальна шкода - полягає в матеріальних (економічних) наслідках, які мають вартісну форму у вигляді різниці між матеріальним становищем потерпілого до і після правопорушення. Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних і фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати в моральних переживаннях, пов'язаних з такими обставинами: втратою рідних, отриманням травм, захворювань; порушенням права власності (у тому числі і інтелектуальної), прав споживачів; неможливістю продовження активного ділового чи громадського життя; розголошенням особистої чи сімейної таємниці; незаконним перебуванням під слідством чи судом та іншими обставинами, які негативно впливають на потерпілого. Темою дослідження даної курсової роботи є відшкодування моральної та матеріальної шкоди: правовий аспект та принципи застосування.

Выводы:Отже, відшкодування мморальних та матеріальних збитків здійснюється -.у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами по відшкодуванню шкоди" від 27 березня 1992 р. передбачено, що у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі потерпілому збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості на час розгляду справи про втрачене майно або робіт, які необхідно виконати, щоб усунути негативні наслідки неправомірних дій особи, яка завдала шкоду. Захищаючи інтереси потерпілого власника в умовах інфляції, Пленум Верховного Суду України в Постанові "Яро судову практику в справах по позовам про захист права приватної власності" від 22 грудня 1995 р. у п. 12 підкреслює, що коли виконання рішення суду буде затримано з вини боржника і за цей час ціни на майно збільшаться, кредитор вправі пред'явити з цих підстав додаткові вимоги про відшкодування збитків. На практиці найбільш поширений спосіб відшкодування шкоди — відшкодування завданих збитків. Цивільний кодекс України визначає, що моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, компенсується заподіювачем за наявності його вини. Зокрема, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо: • шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; • шкоду завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу взяття під варту або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Крім того, низка спеціальних нормативних актів прямо передбачає право громадянина на відшкодування моральної шкоди: ст. 49 Закону України "Про інформацію", ст. 24 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 44 Закону України "Про авторські і суміжні права", ст. 183і Кодексу законів про працю України, ст. 17 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 21 Закону України "Про туризм" та ін. Зокрема, ст. 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" передбачає, що моральна шкода відшкодовується у тих випадках, коли незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду громадянину завдана моральна шкода, яка призвела до порушення його нормальних життєвих зв'язків, спонукала його до додаткових зусиль для організації свого життя. Частина третя ст. 13 цього закону встановлює, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом здійснюється із розміру не менше ніж однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць перебування під слідством чи судом. Відшкодування моральної шкоди працівнику можливе і без втрати ним працездатності, якщо причиною моральних страждань стали небезпечні чи шкідливі умови праці. Намагаючись компенсувати моральну шкоду, законодавець прагне деякою мірою загладити завдані особі моральні страждання. Але людські емоції важко оцінити в грошовій сумі, особливо самому потерпілому. Розмір компенсації моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і моральних страждань, погіршення або позбавлення можливості реалізації потерпілим своїх здібностей, а також ступеня вини заподіювана у випадках, коли вина є підставою відшкодування. При визначенні розміру шкоди мають враховуватися вимоги розумності та справедливості. Характер фізичних і душевних страждань оцінюється судом з урахуванням фактичних обставин, за яких було завдано моральну шкоду, та особистості потерпілого. Моральна шкода компенсується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, і не пов'язується із сумою цієї компенсації. Моральна шкода може, компенсуватись одноразово, а моральна шкода, завдана каліцтвом — шляхом здійснення щомісячних платежів

Литература:1. Конституція України 2. Бабаскін Анатолій Юрійович, Боднар Тетяна Валеріївна, Бошицький Юрій Ладиславович, Венецька Марина Віталіївна, Дзера Олександр Васильович. Цивільне право України: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.:У 2 т. / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України / Ярослава Миколаївна Шевченко (заг.ред.) — 2.вид., доп. і перероб. — К. : Видавничий дім "Ін Юре", 2006. 3. Варфоломеєва Т. В., Кузнєцова Н. С., Дзера О. В., Довгерт А. С., Ромовська З. В. Цивільне право : Навч. посіб. / Академія адвокатури України. Центр суддівських студій. — К. : Юрінком Інтер, 2006. — 256с. 4. Доліненко Людмила Олексіївна, Доліненко Вадим Олександрович, Сарновська Світлана Олександрівна. Цивільне право України: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Кондор, 2006. — 356с. 5. Харитонов Є. О. Вступ до цивільного права України: Навч. посіб.. — К. : Істина, 2006. — 288с 6. Чубоха Надія Федорівна, Старчук Оксана Володимирівна. Цивільне право України (загальна частина): Навч. прогр. / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. Юридичний факультет. Кафедра цивільного права і процесу. — Луцьк : РВВ "Вежа" ВДУ ім. Лесі Українки, 2006. — 40с. 7. Берестова Ірина Ерівна, Бичкова Світлана Сергіївна, Бірюков Іван Андрійович, Бобрик В. І., Братель О. Г. Цивільне право України. Особлива частина. Договірні зобов'язання: Навч. посібник / Національна академія внутрішніх справ України / Світлана Сергіївна Бичкова (заг.ред.). — К., 2005. — 348с 8. Доліненко Людмила Олексіївна, Сарновська Світлана Олександрівна. Цивільне право України: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2005. — 384с. 9. Заіка Ю. О. Українське цивільне право: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Істина, 2005. — 312с 10. Харитонов Євген Олегович, Саніахметова Ніна Олексіївна. Цивільне право України: Підручник. — К. : Істина, 2005. — 776с 11. Білоусов Ю. В., Лозінська С. В., Русу С. Д., Стефанчук Р. О., Ватрас В. А. Цивільне право України: Навч. посіб. / Р.О. Стефанчук (ред.). — К. : Наукова думка, 2004. — 452с. — (Юридична бібліотека). — Бібліогр.: с. 440-445. 12. Бориславська Марина В'ячеславівна. Цивільне право України: Метод. матеріали та плани семінарських занять для студ. ІІ-ІІІ курсів ф-ту правничих наук / Миколаївський держ. гуманітарний ун-т ім. Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія". Факультет правничих наук. Кафедра правознавства. — Миколаїв : Видавництво МДГУ ім. Петра Могили, 2004. — 236с 13. Борисова В. І., Баранова Л. М., Жилінкова І. В., Ігнатенко В. М., Коробцова Н. В. Цивільне право України: Підруч.:У 2 т. / В.І. Борисова (заг.ред.) — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 480с. Великанова Марина Миколаївна, Дудченко Оксана Сергіївна. Цивільне і сімейне право України: Навч.-метод. посібник / Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. — Ніжин : Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2004. — 237с. 14. Дзера О. В., Боброва Д. В., Довгерт А. С., Радченко Л. І., Паламарчук С. М. Цивільне право України: Підручник:У 2 кн. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / О.В. Дзера (ред.), Н.С. Кузнєцова (ред.). — 2.вид., доп. і перероб. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 640с. 15. Мацегорін О. І. Цивільне право України (частина друга): Програма навч. курсу для студ. Київського ун-ту права / Київський ун-т права. Кафедра цивільного та трудового права. — К. : Вид-во Київського ун-ту права, 2004. — 53с. 16. Бондарєв Е. М., Бугай В. В., Васильченко В. В., Гудименко В. Г., Телегей Н. І. Цивільне та сімейне право України: Навч. посібник для підготовки до іспитів / МВС України; Юридична академія / Віталій Васильович Васильченко (ред.). — Д., 2003. — 300с. 17. Пиляева Валентина Владимировна. Цивильное право: Энциклопедический словарь. — М. : ЗАО "Издательство "Экономика", 2003. — 622с. 18. Харитонов Євген Олегович, Саніахметова Ніна Олексіївна. Цивільне право України: Підручник. — К. : Істина, 2003. — 773с. 19. Боброва Д. В., Дзера О. В., Довгерт А. С., Коссак В. М., Кузнєцова Н. С. Цивільне право України: Підручник:У 2 кн. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / О.В. Дзера (ред.), Н.С. Кузнєцова (ред.). — 2.вид., стер. — К. : Юрінком Інтер, 2001. — 861с. 20. Бондаренко Микола Олексійович, Савченко Леся Анатоліївна. Цивільне та сімейне право. Загальна частина: (Конспект лекцій) / Державна податкова адміністрація України; Академія держ. податкової служби України. — Ірпінь, 2001. — 74с.