Выводы:В Україні виконання державного бюджету починається після його затвердження законодавчим органом та підписання Президентом України. Кабінет Міністрів України за погодженням з нижчими виконавчими органами організовує порядок виконання бюджету. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Ця стадія бюджетного процесу включає виконання доходної та видаткової частин бюджету. У процесі виконання бюджету органи виконавчої влади можуть вносити зміни у межах затверджених асигнувань за статтями функціональної бюджетної класифікації. Існує три системи виконання бюджету: банківська, казначейська і змішана. Казначейська система передбачає акумулювання всіх коштів на єдиному рахунку Державного казначейства. Воно оплачує всі рахунки, які виставляються розпорядниками бюджетних коштів. Державне казначейство здійснює контроль за виконанням бюджетних повноважень при зарахуванні коштів, прийнятті бюджетних зобов'язань, при проведенні платежів, здійснює бухгалтерський облік при складанні звітності про виконання бюджету. У 2006 році Державний бюджет України виконувався в умовах поступового зростання ділової активності. За таких економічних умов Уряд, забезпечивши, в цілому, виконання доходів державного бюджету, допустив значне невиконання його видаткової частини. Заплановані доходи державного бюджету на 2006 рік, в обсязі 132 млрд. 543,3 млн. грн., виконані у сумі 133 млрд. 521,7 млн. гривень. Перевиконання склало 978,4 млн. грн. або 0,7 відс. річного плану. Видатки державного бюджету, передбачені в сумі 145 млрд. 293 млн. грн., проведені на 137 млрд. 108 млн. грн., що на 8 млрд. 185 млн. грн. або 5,6 відс. менше запланованого. Дефіцит державного бюджету становив 3 млрд. 776,6 млн. грн. або 28,5 відс. встановленого граничного розміру - 13 млрд. 245,7 млн. гривень. Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет, порівняно з 2005 роком, збільшився на 1,5 відс. пункта, а, з урахуванням державних цільових фондів, - на 2,2 відс. пункта (відповідно, 31,9 та 44,1 відс.) і набув максимального значення за останні три роки. Посилення фіскального навантаження відбулося, головним чином, за рахунок адміністративних чинників. Так, залишки невідшкодованого платникам податку на додану вартість зросли на 2,6 млрд. грн. або у 1,6 раза і на 01.01.2007 досягли 6,8 млрд. гривень. Водночас надміру сплачені платежі до зведеного бюджету становили 7,5 млрд. грн. і, порівняно з попереднім роком, зросли у 2 рази. За умов перевиконання плану доходів загального фонду державного бюджету на 4 млрд. грн. або 4,2 відс. видатки не виконано на 3 млрд. грн. або 2,8 відсотка. Численні зміни розпису асигнувань та перенесення бюджетних призначень негативно вплинули на управління коштами державного бюджету, своєчасність і повноту проведення видатків та бюджетну дисципліну. Переважне виділення асигнувань у останні дні року призвело до несвоєчасного їх розподілу в сумі 1,9 млрд. грн., виникнення залишку направлених відкритих асигнувань у сумі 1,1 млрд. гривень. Кредиторська заборгованість установ, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, зросла майже на 0,6 млрд. грн. або 14,3 відс. до 4,8 млрд. гривень. Управління державним боргом здійснювалося за відсутності цілісної системи законодавчого регулювання порядку утворення державного боргу, його обслуговування і погашення, а також державної програми боргової політики. Державні запозичення проводилися без затверджених середньострокових і річних програм, в результаті їх фактичні обсяги не відповідали встановленим законом про державний бюджет. Як і в попередні роки, збільшення доходної частини місцевих бюджетів забезпечено, переважно, за рахунок трансфертів, наданих з державного бюджету. Питома вага власних та закріплених доходів місцевих бюджетів у загальному їх обсязі, порівняно з 2005 роком, зменшилася на 4 відс. пункти, до 52,5 відсотка. Водночас, вперше за останні роки, частка капітальних видатків збільшилася на 4,6 відс. пункта до 9,6 відсотка. Державне казначейство України було створено 27 квітня 1995 року Указом Президента України № 335/95, а Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 року № 590 затверджено Положення про Державне казначейство України. У своєму розвитку Державне казначейство України пройшло певні етапи, які супроводжувалися: заснуванням організаційної структури органів казначейства, функціональність яких у процесі розвитку змінювалася, перерозподілом функцій як між банківською і фінансовою системами, галузевими міністерствами і відомствами, так і між підрозділами центрального апарату Міністерства фінансів України, його місцевими фінансовими органами та органами Держказначейства, запровадженням казначейського обслуговування бюджетів, яке передбачало. Існує потреба в розробці всебічного документа, що вмістить опис повної функціональності Державного казначейства України, технології консолідації окремих модулів існуючої казначейської системи для об’єднання в єдину систему, а також алгоритм опрацювання даних для надання аналітичної інформації (показники, співвідношення, коефіцієнти тощо) з виконання бюджетів і стане однією з опорних точок для визначення впливу бюджетного процесу на економіку держави, у тому числі результативності застосування програмно-цільового методу у плануванні бюджету. Держказначейство за згодою Світового банку провело початкові стадії ініціювання наступного спільного з МБРР Проекту системи казначейства-2. Урядом Японії надано грант на підготовку та розвиток зазначеного проекту.