Вступление:Майбутнє нашої держави і суспільства залежить значною мірою від тих, хто є його об’єктивним голосом – журналістів. Професія журналіста – це не лише швидкість, широкий кругозір і хист до влучно-грамотного слівця, а й вміння «проникати» у соціум, знаходити творчі шляхи для вирішення професійних завдань. У своїй статті «Зміна професійних компетенцій в журналістській освіті» нідерландський професор Ніко Дрок зазначає, що дебати з приводу питання, якими спеціальними знаннями повинен володіти сучасний журналіст, тривають уже багато років. «Не вщухають і суперечки про те, чи має освіта журналістів бути націлена на розвиток конкретних навичок або вона має орієнтуватися на академічне міркування; чи слід їй концентруватися на заняттях практичною журналістикою або на її дослідженні. Врешті-решт, чи повинні ми навчати «реальній» журналістиці – такій, якою вона є, або «ідеальній» – такій, якою ми хотіли б її бачити». Сьогодні Україна як ніколи потребує «реальних» працівників ЗМІ – з чіткою громадянською позицією, але водночас з багатством духовних цінностей і готовністю оперативно реагувати на зміни в усіх сферах життя країни в цілому. Тому актуальність нашої роботи обумовлена, насамперед, необхідністю визначення професійно-творчої компетентності працівника медіа, що вже має ступінь магістра, та суперечностей між потребою суспільства в конкурентоспроможних, висококваліфікованих журналістах з одного боку та реальним рівнем підготовки фахівців для ЗМІ – з іншого. Хто він – працівник медіа сьогодні? Той, хто прагне виправдати наші «ідеальні» надії, чи той, хто вміє реально дивитися на речі?