Виконання судових рішень господарського суду: проблеми законодавства і практики

Содержание:ВСТУП 4 РОЗДІЛ 1 9 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА 9 ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ 9 1.1 Поняття, принципи та значення виконавчого провадження в господарському процесі 9 1.2 Суб’єкти виконавчого провадження в господарському процесі 27 РОЗДІЛ 2 40 ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ 40 2.1 Порядок звернення судових рішень господарського суду до виконання 40 2.2 Мирова угода та порядок її затвердження на завершальній стадії господарського процесу 46 2.3 Відстрочка і розстрочка виконання, зміна або встановлення способу і порядку виконання судового рішення господарського суду 53 2.4 Інші процесуальні питання, що потребують вирішення на стадії виконання судових рішень господарського суду 73 РОЗДІЛ 3 81 ЗУПИНЕННЯ ТА ПОВОРОТ ВИКОНАННЯ 81 СУДОВИХ РІШЕНЬ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ 81 3.1 Зупинення виконання оскарженого судового рішення господарського суду або зупинення його дії 81 3.2 Поворот виконання рішення, постанови господарського суду 85 ВИСНОВКИ 95 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 101  

Вступление:Актуальність теми. Гарантування державою захисту прав, свобод, інтересів громадян та юридичних осіб можна пов’язувати з виконанням судового рішення. Виконавче провадження завершує процес відновлення порушених прав та інтересів. У судових актах Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України, Верховного Суду України не раз зазначалося, що виконання судового акта є заключною стадією судочинства. Саме на цій стадії здійснюється реальний захист порушеного або оскарженого права. Від ефективності виконавчого провадження залежить сприйняття громадянами ефективності судової влади, ефективності дії самого права. Європейський суд з прав людини включає можливість втілення судових рішень в поняття права на справедливий і публічний судовий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на основі закону. На необхідність реформування виконавчого провадження неодноразово зверталася увага як на міжнародному рівні, так і в рамках внутрішньої державної політики з реформування системи примусового виконання судових актів, актів інших органів і посадових осіб. Застосування законодавства про виконавче провадження підтвердило необхідність його самостійного регулювання, показало реальність та дієвість повноважень державних виконавців. Так, виправдали себе такі новели законодавства – процесуальна самостійність і координація діяльності державного виконавця вищестоящими посадовими особами, розширення повноважень, порядок оскарження їх дій (бездіяльності). Незважаючи на те, що новий Закон України «Про виконавче провадження» врахував багато недоліків попереднього законодавства про виконавче провадження, аналіз реалізації його норм дозволяє зробити висновок про те, що вже зараз законодавство про виконавче провадження потребує вдосконалення. Адже жоден закон не може бути ідеальним, щоденні реалії життя значно різноманітніші правових норм, у зв’язку з чим при застосуванні положень Закону обґрунтовано виникають нові питання при збереженні старих проблем. Важливо вказати і на той факт, що у системі господарсько-процесуального права України одне з провідних місць належить інституту виконання рішень господарського суду. Унікальність цього інституту обумовлено тим, що він перебуває на умовному одночасному перетині одразу декількох галузей права – адміністративного, банківського, цивільного та господарського, норми яких свого часу було ухвалено за різних науково-практичних концепцій. При цьому залишається нерозв’язаним завдання зі створення надійної законодавчої бази з тим, аби на рівні нормативно-правових актів чітко визначити межі застосування норм господарсько-процесуального права у частині конкретизації процедури виконання рішень господарського суду. Правове регулювання виконання рішень господарського суду має відповідну науково-теоретичну основу, і для її як найповнішого визначення потребують ґрунтовного розроблення питання стосовно сутності та змісту цього правового інституту і його генезису, а також форм і порядку виконання рішень господарського суду. На сьогодні у світі, передусім у країнах з розвиненою економікою, напрацьовано величезний досвід у сфері правового регулювання процедури виконання рішень у господарських спорах, а тому його вивчення і врахування є необхідним для реалізації подальших реформ у судовій системі України. А досягнення правильної інтерпретації зарубіжної практики дозволить визначити перспективи вдосконалення законодавства України у сфері виконання рішень господарських судів і запропонувати авторську методику організації роботи в цьому напрямі. Стан дослідження даної тематики. До вивчення проблематики правового регулювання виконання рішень господарських судів зверталися такі науковці, як В.Б. Авер’янов, А.М. Авторгов, Ю.В. Білоусов, В.П. Бондаренко, Р.С. Калінін, В.К. Мамутов, Л.Г. Талан, С.Я. Фурса, Д.П. Фіолевський, М.Й. Штефан та ін. Разом із тим, оскільки попередні дослідження здійснювалися представниками різних галузей юридичної науки, це спричинило очевидну фрагментарність у підходах до обґрунтування питань правового регулювання виконання рішень господарського суду, а господарсько-процесуальні аспекти залишилися недостатньо вивченими. Отже, наше дослідження певною мірою заповнить цю прогалину. Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати можуть бути використані для подальших теоретичних розробок та впровадженню їх у правотворчу та правозастосовну діяльність. Тому дана тематика дослідження була обрана для повного та всебічного з’ясування порядку та способу виконання судових рішень господарського суду, а також для визначення процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у господарських справах та проблематики, яка виникає у ході виконання судових рішень на законодавчому та практичному рівнях. Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є визначення порядку та підстав виконання судових рішень господарського суду, питань пов’язаних із зупиненням та поворотом виконання судових рішень господарського суду з урахуванням проблематики на законодавчому та практичному рівнях. Для досягнення даної мети є необхідність у розв’язанні наступних завдань: – визначити поняття, принципи та значення виконавчого провадження в господарському процесі; – виявити недоліки у законодавчому закріпленні суб’єктів виконавчого провадження у господарському процесі; – розкрити питання щодо підстав та порядку виконання судових рішень господарського суду; – розмежувати поняття розстрочки та відстрочки виконання судового рішення від поняття зміни або встановлення способу і порядку виконання судових рішень господарських судів та виявити їх особливості; – з’ясувати сутність зупинення та повороту виконання судових рішень господарського суду; – визначити проблемні питання, що виникають на стадії виконання судових рішень господарського суду та запропонувати шляхи їх вирішення. Теоретичну основу моєї роботи склали праці таких видатних вчених у галузі господарського процесу і виконавчого провадження, як: Н. А. Абрамова, І. В. Спасибо-Фатєєвої, С. В. Васильєва, Ю. В. Білоусова, Є. В. Васьковського, М. Ю. Картузова, О.П. Підцерковного, П. П. Заворотька, М. Й. Штефана, Д. М. Сибильова, С. В. Щербака, В. І. Тертишнікова та інших. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі виконання судових рішень господарського суду враховуючи їх проблемні аспекти, а також відповідні норми та процесуальні питання. Предметом дослідження є проблемні аспекти законодавчого закріплення процесу виконання судових рішень господарського суду, а також проблеми практичного застосування норм закону стосовно даного питання. Методи дослідження. Під час написання магістерської дипломної роботи, мною використовуються методи емпіричного та теоретичного дослідження, а також такі універсальні методи, як аналіз, синтез та моделювання. Користуючись методом спостереження та порівняння мені вдалося дослідити об’єкт даного дослідження, а також встановити подібні та відмінні риси розстрочки і відстрочки виконання судового рішення та зміни або встановлення способу і порядку виконання судових рішень господарських судів. Ці методи були використані при написанні другого розділу. Формально-логічний та системний метод застосовувалися при визначенні підстав та порядку виконання судових рішень господарського суду. Ці методи були використані при написанні першого розділу. За допомогою методу моделювання мною було розроблено комплекс пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства у сфері виконання судових рішень господарського суду. Ці методи були використані при написанні третього розділу. Структура магістерської дипломної роботи включає в себе вступ, три розділи, кожен з яких має свої підрозділи, висновки та список використаних джерел. Основна частина роботи побудована від більш загальних до більш конкретних питань. У кожному розділі розкриваються проблемні питання, що виникають або можуть виникати на відповідному етапі виконання судового рішення господарського суду. Також, конкретизуються окремі питання, які відіграють важливу роль та потребують вирішення на стадії виконавчого провадження в господарському процесі.  

Выводы:У дослідженні був зроблений акцент на проблематиці виконання рішення господарського суду, визначені процесуальні механізми встановлення, зміни способу та порядку виконання судового рішення, охарактеризовані основні положення щодо припинення виконання оскарженого рішення та повороту виконання постанови, рішення господарського суду. Таким чином, основні висновки моєї роботи полягають у наступних положеннях: Встановлено, що порядок виконання рішення суду – процедура виконання встановленого судом способу захисту порушеного або оспорюваного права(законного інтересу), що передбачає строки, черговість, місце, послідовністьта інші складові дій щодо виконання рішення суду, а також вказує на правата обов’язки учасників виконавчого провадження і зумовлює наслідки їхздійснення. Роздільність виконавчої служби та суду визначає й необхідністьрозмежування способів виконання, змінюваних рішенням суду, та заходівпримусового виконання, що обираються державним виконавцем Серед суб’єктів виконавчого провадження в господарському процесі доцільно виділяти наступних: 1) учасники виконавчого провадження (сторони та їхні представники, органи державної влади і місцевого самоврядування, прокурор, який представляє інтереси держави або особи); 2) органи і посадові особи державної виконавчої служби; 3) особи, які залучаються до проведення виконавчих дій (спеціалісти, перекладачі, поняті, зберігачі майна боржника, спеціалізовані організації, що здійснюють оцінку та реалізацію майна боржника. Встановлено, що необхідним є виділення провадження з виконання рішення господарського суду у господарському процесі України як цілісної процесуальної форми, якій притаманні самостійні цілі, учасники, строки,процесуальні особливості та форми документообігу порівняно із розглядом справи по суті. Будь-яке рішення не може містити альтернативи в обранні ані способу захисту, ані способу виконання, оскільки це суперечило б принципу правової визначеності. Широкий підхід до розуміння засобів примусового виконання рішення суду дозволяє визначати систему примусових засобів, що можуть застосовуватися державним (й приватним) виконавцем у межах певного способу виконання судового рішенняЗайве обмеження державного виконавця у диференціації засобів примусу є невиправданим ускладненням його роботи та перешкодою для оперативного вирішення питань примусового виконання, а тому завданням судової реформи, яка має метою покращити виконуваність судового рішення, має стати обґрунтоване розширення компетенції виконавчої служби з наступним наданням зацікавленим сторонам права на оскарження відповідних дій. Зміна способу виконання відбувається лише у тому разі, коли сам державний виконавець відповідно до закону не може самостійно встановити чи змінити спосіб виконання і потрібне рішення суду щодо застосування цих повноважень. По суті, йдеться про динамічне пристосування змісту судовогорішення до потреб його виконання. Розстрочка виконання судового рішення – це обґрунтоване івмотивоване встановлення судом порядку виконання рішення суду частинами з певним інтервалом у часі у зв’язку із обґрунтованою наявністюобставин, що ускладнюють виконання рішення у попередній термін (строк) або роблять його тимчасово неможливим, якщо доказано, що вказані обставини не заважатимуть виконанню у визначені судом порядок і строки;що вказані обставини не були штучно винайдені для затягування виконаннясудового рішення, а в діях заявника не знайдено недобросовісного наміру; що вказані обставини не здійснюють надмірно негативний вплив на кредитора та інших осіб. Відстрочка виконання судового рішення – це обґрунтоване івмотивоване встановлення судом нового терміну (строку) виконання узв’язку із обґрунтованою наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення у попередній термін (строк) або роблять його тимчасово неможливим, якщо доказано, що вказані обставини будуть усунені донастання нового терміну (строку) виконання; що вказані обставини не були штучно винайдені для затягування або невиконання судового рішення, а вдіях заявника не знайдено недобросовісного наміру; що вказані обставини не здійснюють надмірно негативний вплив на кредитора та інших осіб. Визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання є підставою для закінчення виконавчого провадження. При цьому, виконавчий документ надсилається до суду, який його видав, і державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. До відкриття виконавчого провадження мирова угода подається сторонами до суду, який ухвалив рішення, для визнання. Необхідним є співвіднесення способів захисту порушених або оспорюваних прав та інтересів зі способами виконання рішення суду, передбаченими чинним законодавством, аби забезпечити їх реальне виконання, адже судова практика насичена прикладами судових справ, рішення за якими або неможливо виконати, або ж виконання не приводить дозахисту права позивача. Невіднесення судового рішення про передачу речей, визначених родовими ознаками, до категорії рішень про присудження майна в натурі ускладнює застосування заходів примусового виконання, передбачених щодорішень про присудження майна, та суперечить сформованій практиці виконавчого провадження. Для створення сприятливих умов зміни способу й порядку виконання рішення суду у рішеннях про присудження майна доцільно доповнити ГПК України зобов’язанням суду у справах про присудження майна вказувати його вартість, а якщо передачіпідлягає кілька речей – вартість кожної речі окремо, а також їх сукупності. Потребують удосконалення правові засади встановлення та зміни способу й порядку виконання рішення господарського суду шляхом доповнення та змін положень ГПК України у такий спосіб: – розширити підстави сплати судового збору при подачі заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду, прирівнявши відповідну заяву до немайнової вимоги, для чого доповнити норми ГПК України правилом про те, що до заяви про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду мають бути додані докази сплати судового збору, та внести відповідні доповнення до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»; – зазначити у ГПК, що питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду може бути вирішено на стадії прийняття судового рішення виключно за умови визнання боргу відповідачем та з наданням сторонам процесуальних прав щодо доведення та спростування обставин, на які посилається відповідач у заяві про розстрочку чи відстрочку виконання рішення господарського суду. Відповідні зміни можуть бути внесені до ГПК України шляхом доповнення кодексу новою статтею ст. 332-1; – закріпити у ГПК України обов’язок відповідача на вимогу суду надавати інформацію щодо наявного у нього майна та грошових коштів, за рахунок яких судове рішення може бути виконане; – доповнити положення ст. 332 ГПК правом суду скасовувати відстрочку або розстрочку виконання при наявності обґрунтованих на те вимог стягувача або боржника. Таким чином, нині рішення господарського суду виконуються стихійно, реалізуються іноді у специфічних правових і процесуальних конструкціях, для «побудови» яких використовуються «часточки» не лише суміжних галузей права, але і психології, політики, економіки. Прикладом можуть слугувати ситуації, коли здійснюється стягнення грошових коштів з рахунків в установах банків. Тобто у даному випадку, крім норм господарсько-процесуального права, застосовується банківське законодавство, яке, у свою чергу, має свої особливості з приводу регулювання відповідної процедури. Правове регулювання виконання судового рішення у господарському процесі має певну теоретичну основу, і для її якнайкращого пізнання необхідно ґрунтовно розробити питання, які стосуються змісту та сутності цього правового інституту і його генезису, а також порядку, форм і способів виконання рішень господарського суду. Нині у світі (у більшій мірі у країнах із розвиненою економічною базою) напрацьовано достатньо великий досвід у сфері нормативно-правового регулювання процедури виконання судових рішень у господарських справах, а тому його вивчення і врахування є необхідним для здійснення судових реформ в Україні. Таким чином, на підставі дослідження загальних питань проблематики правового регулювання виконання рішень господарських судів можна зробити висновок про те, що процедура успішності виконання рішень господарського суду залежить від низки факторів (здебільшого суб’єктивних і технічних, пов’язаних з недосконалим законодавством), і це не забезпечує державним виконавцям навіть фізичної можливості виконувати рішення через їх надмірну кількість. Проблема має рекурсивний характер: чим більше рішень не виконується і чим більше їх накопичується у невиконаному стані, тим більше суб’єкти господарювання змушені звертатися до судів і тим більше рішень надходить знову і знову, створюючи додаткові навали невиконаних виконавчих документів за ефектом «сніжної кулі». Одним із виходів може бути реорганізації як системи органів (посадових осіб) ДВС України, так і господарсько-процесуального законодавства у напрямі його спрощення, досягнення гнучкості, врахування інтересів усіх сторін, передусім стягувачів (як осіб, які вже потерпають через позбавлення й обмеження активів останніх). Тому питання обрання шляхів подальшого реформування виконавчої служби та системи виконання рішень судів (і господарських судів зокрема) становитимуть перспективні напрями наукових досліджень, у результатах яких зацікавлене суспільство в Україні.  

Литература:1. Абрамов Н. А. Господарське процесуальне право України / Н. А. Абрамов. – Х..: Одісей, 2013. – 330 с. 2. Академічний тлумачний словник української мови. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://sum.in.ua/ 3. Актуальні питання виконавчого провадження: практ. посіб. / Під ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. – К.: Центр комерційного права, 2014. – 80 с. 4. Алиэскеров М. А. Виды гражданского судопроизводства и исполнительное производство / М. А. Алиэскеров // Государство и право. – 2008. – № 4. – С. 27–37. 5. Андрійцьо В. Д. Примусове виконання обов’язку в натурі якспосіб захисту цивільних прав : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / В.Д. Андрійцьо ; Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2004. – 18 с. 6. Берестова І. Е. Щодо процесуальної природи та порядку пред’явлення ухвали господарського суду про розстрочку виконання рішення суду / І. Е. Берестова // Приватне право і підприємництво. - 2014. - Вип. 13. - С. 33. 7. Білоусов Ю. В. Виконавче провадження / Ю. В. Білоусов – К.: Прецедент, 2012. – 192 с. 8. Боннер А. Т. Нужно ли принимать Исполнительный кодекс? Текст / А. Т. Боннер // Заметки о современном гражданском и арбитражном процессуальном праве ; под ред. М. К. Треушникова. – М. : Городец, 2004. – С. 291–304 9. Бородін І. Л. Дослідження процесу правового регулювання виконавчого провадження від минулого до сьогодення Текст / І. Л. Бородін // Юридичний вісник. – 2009. – № 1(10). – С. 27–30 10. Бортнік О. Г. Мирова угода у цивільному судочинстві : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Бортнік Оксана Григорівна.– Х. : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2007. – 221 с. 11. Валеев Д. Х. Процесуальна природа виконавчого провадження у системі права Російської Федерації Текст / Д. Х. Валеев // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2008. – № 4 (28). – С. 118–130. 12. Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины / В. С. Васильев. – Х. : Эспада, 2012. – 368 с. 13. Васильєв С. В. Судочинство в господарських судах: підруч. / С. В. Васильєв. – Х. : Еспада, 2013. – 320 с. 14. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса / Е. В. Васьковский. – 2-е изд – М., 1917. – 785 с. 15. Вахабов Р. До Проблеми визначення правової природи правовідносинвиконавчого провадження Текст / Р. Вахабов // Підприємництво, господарство і право. – 2014. – № 2. – С. 41–44 16. Верба О. Б. Вирішення судом питань, пов’язаних із настаннямобставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення Текст/ О.Б. Верба // Вісник Львів. ун-ту. Серія юрид. – 2009. – Вип. 49. – С. 106–117. 17. Виконавче провадження: законодавство, судова практика / Департамент держ. виконав. служби; за заг. ред. Г. В. Стаднік; упоряд. В. С. Ковальський. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – 336 с. 18. Висновки Консультативної ради європейських суддів.- Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua /clients/vsu/vsu.nsf/ (documents)/ 58F4A4DD76AACFD0C2257D87004971A6 19. Вінциславська М. В. Проблемні питання участі експерта та спеціаліста у виконавчому провадженні / М. В. Вінциславська // Часопис Київського університету права. – 2012. – № 4. – С. 216–219. 20. Господарське процесуальне право: підруч. / за ред. М. Ю. Картузова. – Х.: Одіссей, 2014. – 400 с. 21. Господарське процесуальне право: підруч. // О. П. Подцерковний, Т. В. Степанова та ін.; за ред. М. Ю. Картузова. – Х. : Одіссей, 2013. – 387 с. 22. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р.№ 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19–20,№ 21–22. – Ст. 144 23. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56 / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 24. Давтян А. Г. Гражданское процессуальное право Германии(Основные институты) : дисс. ... д-ра юрид. наук : 12.00.15 / Ани ГамлетовнаДавтян. – Ереван, 2002. – 298 с. 25. Демченко С. Проблеми підвищення ефективності господарського судочинства / С. Демченко //Вісник Національної академії прокуратури України. – 2012. – № 2. – С. 20–24. 26. Довженко С. Деякі проблеми реалізації стадії виконання рішення господарського суду Текст / С. Довженко // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 12. – С. 64–67 27. Забарський В. В., Богатир В. В., Стоянова Т. А. та ін. Науково-практичний коментар«Цивільного процесуального кодексу України». Станом на 01.01.2012 р. / За заг. ред. Богатиря В. В. – К. : Видавничий дім «Професіонал», 2012. – 752 с. 28. Заворотько П. П. Судове виконання. / П. П. Заворотько, М. Й. Штефан. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 2013.- 263 с. 29. Зайцев И. М. Процессуальные функции гражданского судопроизводства / Игорь Михайлович Зайцев; под ред. А. Г. Коваленко. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1990. – С. 104 30. Исполнительное производство: учеб.-практ. пос. / И. Б. Морозова, А. М. Треушников. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Городец, 2014. – 528 c. 31. Ігонін Р. В. Виконання судових рішень як складова адміністративногопроцесу Текст / Р. В. Ігонін // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 11. – С. 161–164. 32. Інструкція з організації примусового виконання рішень: наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 р. № 512/5. / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Електронний ресурс. – Режим доступу:: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 33. Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України «Щодо порядку виконання судових рішень про стягнення з платників податків коштів у рахунок погашення податкового боргу» : від 24.10.2013 р., № 1484/12/13-13 // Баланс. – 18.11.2013. – № 92. – С. 14. 34. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. Ст. 246. 35. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Електронний ресурс. – Режим доступу:: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254% D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 36. Кот О. В. Судові акти в господарському процесі України. Дис…. канд. юрид. наук: 12.00.04 / Кот Олександр Васильович. – К., 2011. – С. 13. 37. Курс цивільного процесу Текст : підруч. / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. – Х. : Право, 2011. – 1352 с. 38. Лазарев С. В. Мировое соглашение в гражданском судопроизводстве : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / Лазарев Сергей Викторович.– Екатеринбург. – 2006. – 22 с. 39. Луспеник Д. Д. Судовий контроль за виконанням судових рішень. Розгляд скарг на дії державного виконавця Текст / Д. Д. Луспеник // Юридичний журнал. – 2006 – № 1(43). – С. 110–114. 40. Ляшенко Р. О. Приведення судових рішень у цивільних справах до примусового виконання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Р. О. Ляшенко. – К., 2013. – С. 12. 41. Максуров А. А. Исполнение судебных решений и актов других юрисдикционных органов в Российской Федерации : курс лекций / А.А. Максуров. – М.: б.и. 2004. – 342 с. 42. Малешин Д. Я. Исполнительное производство (функции суда) Текст / Д. Я. Малешин. – М. : Городец, 2005. – 240 с. 43. Малешин Д. Я. Суд в процессе исполнения судебных постановлений : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» Електронний ресурс / Д. Я. Малешин. – М., 2002. – Режим доступу : тhttp://www.dissercat.com/content/sud-v-protsesse-ispolneniya-sudebnykh-postanovlenii. 44. Мірошниченко А. М. Обрання належного способу захисту прав наземельні ділянки / А.М. Мірошниченко // Адвокат. – 2011. – № 1(124). – С. 26–31. 45. Муранов А. И. Поворот исполнения судебных актов: некоторые вопросы толкования и применения // Актуальные проблемы международного частного и гражданского права. К 80-летию В. А. Кабатова : сб. ст. / Под ред. проф. С. Н. Лебедева. – М. : Статут, 2006. – С. 182-201 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://muranov.ru 46. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексуУкраїни: пер. з рос. / С.В. Ківалов, Ю.С. Червоний, Г.С. Волосатий та ін.; за ред. Ю.С. Червоного. – К.; О. : Юрінком Інтер, 2008. – 656 с. 47. Науменко О. М. Судовий процес і виконавче провадження: відмінні риси / О. М. Науменко – К.: НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, 2013. – С. 134 –138. 48. Науменко О. Загальні принципи примусового виконання рішень господарських судів / О. Науменко //Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. – 2013. – Вип. 83. – С. 96–100. 49. Павликов С. Г. Исполнительная процессуальная форма (право):теоретико-правовые аспекты Текст / С. Г. Павликов, Ю. А. Свирин, Ю. В. Левина // Государство и право. – 2012. – № 5. – С. 5–11. 50. Перепелиця А. І. Організаційно-правові засади діяльності державної виконавчої служби в Україні Текст : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес ; фінансове право ; інформаційне право» / А. І. Перепелиця. – Ірпінь, 2005. – 19 с. 51. Петров В. С. Встановлення та зміна способу і порядку виконання рішення господарського суду: постановка проблеми / В.С. Петров // Правове життя сучасної України : матер. Міжнар. наук.-практ. конф.– Одеса : Фенікс, 2013. – С. 748–750. 52. Петров В. С. Щодо поняття способу і порядку виконання рішення господарського суду / В. С. Петров // Вісник господарського судочинства. – 2015. – №3. – С. 154–161. 53. Полянский Е. Проблематика примусового виконання мирової угоди в Україні // Юридическая газета. – 2010. – № 28(249) Електронний ресурс / режим доступу: http://www.vvplawfirm.com/ru/publicationsall/66-2011-04-20-09-23-41/113-2010-08-11-12-17-13 54. Постанова Верховного Суду України від 11.06.2014 р. № 6-52цс14 Електронний ресурс. – Режим доступу:http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/7864c99c46598282c2257b4c0037c01 4/1a9a8cacf5100a44c2257cf6001d789b/$FILE/6-52цс14.doc 55. Постанова Верховного Суду України від 16.04.2014 р. № 6- 146цс13 Електронний ресурс. –Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/7864c99c46598282c2257b4c0037c01 4/e5131d910a1ea6c0c2257cc4001c638b/$FILE/6-146%D1%86%D1%8113.doc 56. Постанова Вищого господарського суду України від 03.12.2014 р. у справі № 39/138 Електронний ресурс. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/. 57. Постанова Вищого господарського суду України від 10.12.2014 р. усправі № 911/2410/14 Електронний ресурс. –Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/ 58. Постанова Вищого господарського суду України від 27.11.2014 р. у справі № 912/2008/13 Електронний ресурс. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/. 59. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 07.12.2000 р., № 2121–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30. 60. Про виконавче провадження : Закон України від 21.04.1999 р., № 606–XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207 (втратив чинність) 61. Про виконавче провадження Закон України : від 02.06.2016 р., № 1404–VII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 30. – Ст. 542. 62. Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2017. – № 48. – Ст. 436. 63. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України 29.05.2013 р. № 11 Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0011600- 13/print1396897283426206 64. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 р. №9. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009600-12 65. Про затвердження Інструкції з організації примусового виконаннярішень: наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5// Офіційний вісник України. – 2012. – № 27. – Стор. 23. – Ст. 1018. 66. Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів від 02 червня 2016 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 29. – Ст. 535/ Офіційний сайт Верховної Ради України. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 67. Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах : постанова Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 р. № 6 Електронний ресурс // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14. 68. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 р., № 2664–III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1. 69. Рего А. В. Исполнительное производство в системе Российского праваТекст / А. В. Рего // АПК и ГПК 2002 г.: сравнительный анализ и актуальные проблемы правоприменения. – М. : РАП, 2004. – С. 422–440. 70. Рипенко А. Витребування нерухомості: новітня судова практика Електронний ресурс / А. Рипенко. – Режим доступу: http://blog.liga.net/user/aripenko/article/19715.aspx 71. Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 року у справі № 1-25/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 88. – Ст. 3209. 72. Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012 у справі № 1-12/2012 / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov. ua/laws/show/v011p710-12 73. Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» / Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=209126. 74. Рішення у справі №9/55 господарський суд Києва Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.arbitr.gov.ua/docs/28_3672222.html 75. Сергеевич В. Лекции и исследования по древней истории русского права. Четвертое издание / В. Сергеевич. – Санкт-Петербург: тип. М. М. Стасюлевича, 2011. – 668 c. 76. Сибильов Д. М. Принципи законності та верховенства права у виконавчому провадженні: ідеологічні аспекти їх реалізації // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2012. – № 1. – С. 118–126. 77. Соловйов В. Г. Оновлення загальних засад господарського судочинства / В. Г. Соловйов // Вісник господарського судочинства. – 2013. – № 1. – С. 182–186. 78. Степанова Т. В. Хозяйственный процесс Украины в схемах : учеб. пособие / Т. В. Степанова. – Изд. 4-е, обновл. и доп. – Одесса: Атлант, 2014. – 146 с. 79. Судова практика Вищого господарського суду України. 2012–2016 / Вищий господарський суд України. – К. : Юрінком Інтер, 2016. – 456 с. 80. Судова практика з питань господарського права / упоряд.: В. І. Борисова та ін.. – Х. : Право, 2014. – 432 с. судочинства. – 2012. – № 6. – Стор. 39. 81. Тертишніков В. І. Цивільний процес України: навч.-практ. посіб. / В. І. Тертишніков. – 4-е вид., доп. і перероб.. – Х. : Видавництво «Юрайт», 2012. –424 с. 82. Укладення мирової угоди у спорах про стягнення боргу: практика Вищого господарського суду України.- Електронний ресурс. – Режим доступу : http://legalweekly.com.ua/index.php?id=16061&show=news&&newsid =122919 83. Ухвала господарського суду м. Києва від 6.11.2013 р. у справі№ 5011-74/17118-2012 Електронний ресурс. – Режим доступу: https://cases.legal/uk/act-uk1-34714877.html 84. Ухвала Господарського суду Одеської області від 31.07.2015 р. у справі № 916/980/14 Електронний ресурс. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/47844937 85. Ухвала Господарського суду Черкаської області у справі№ 09/5026/2118/2011 від 11.03.2013 р. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/. 86. Фурса С. Я. Закони України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження», «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Текст : наук.-практ. коментар / С. Я. Фурса, Є. І. Фурса, С. В. Щербак. – К. : Видавець Фурса С.Я. : УПН, 2008. – 1172 с. 87. Фурса С. Я., Фурса Є. І. Знову про мирову угоду у цивільному процесі / С. Я. Фурса, Є. І. Фурса // Юриспруденція : теорія і практика. – 2005. – № 6 (8). – С.1-18. 88. Хозяйственно-процессуальное право Украины / Н. А. Абрамов. – Х.: Одиссей, 2003. – 336 с. 89. Хотинська-Нор О. З. Відстрочка, розстрочка, зміна способу та порядку виконання рішення суду в контексті права на судовий захист / О. З. Хотинська-Нор // Вісник Академії адвокатури України. – 2013. – Вип. 10. – С. 63–67. 90. Цивільне процесуальне право України : підруч. / Бичкова С. С., Бірюков І. А., Бобрик В. І. та ін. ; / За заг. ред. С. С. Бичкової. – К. : Атіка, 2009. – 780 с. 91. Цивільне процесуальне право України: Академічний курс : підруч.для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. Текст / Штефан М. Й. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – 624 с. 92. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 435- IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40–44. – Ст. 356. 93. Цивільний процес України : підруч. / За ред. Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К. : Істина, 2011. – 560 с. 94. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40-41, 42. – Ст. 492 / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-1 95. Цивільний процесуальний кодекс України: науково-практ. коментар / С. С. Бичкова, Ю. В. Білоусов, В. І. Бірюков та ін. ; за заг. ред. С. С. Бичкової. – К. : Атіка, 2008. – 840 с. 96. Цивільний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар : у 2 т. / За заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2009. – Т. 2. – 816 с. 97. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичнийькоментар / С.С. Бичкова, Ю.В. Білоусов та ін. За заг. ред.С.С. Бичкової. – К. : Атіка, 2008. – 840 с. 98. Чорнооченко С. І. Цивільний процес : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. І. Чорнооченко ; МОіНУ. – 2-ге вид. перероб. та доп. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 472 с. 99. Шерстюк В. Комментарий к Федеральному Закону «Обисполнительном производстве» Текст / В. Шерстюк // Хозяйство и право. 1998. – № 8. – С. 12–23. 100. Штефан М. Й. Виконання судових рішень Текст : навч. посіб. / Штефан М. Й., Омельченко М. П., Штефан С. М. – К. : Юрінком Інтер, 2001. –451 с. 101. Щербак С. В. Адміністративно-правове регулювання виконавчогопровадження в Україні Текст: автореф. дис. на здобуття наук. Ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес ; фінансовеправо ; інформаційне право» / С. В. Щербак. – К., 2002. – 16 с 102. Щербак С. В. Судові та виконавчі процедури в цивілістичному процесіТекст / С. В. Щербак // Часопис Київського університету права. – 2014. – № 1. – С. 187–191. 103. Щербина В. С. Проблеми удосконалення господарського і господарського процесуального законодавства / В. С. Щербина // Судова практика. – 2013. – № 3. – С. 24–29. 104. Юков М. К. Самостоятельность норм, регулирующих исполнительное производство / М. К. Юков // Проблемы совершенствования Гражданского процессуального кодекса РСФСР. – Вып. 40. – Свердловск, 1975. – С. 91–97 105. Якимчук С. О. Виконання судових рішень у цивільних справах як стадія судового розгляду Текст / С.О. Якимчук // Університетські наукові записки. – 2009. – № 4 (32). – С. 81–84. 106. Якимчук С. О. Виконання судових рішень як частина судового розгляду : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право; сімейне право; цивільний процес; міжнародне приватне право» / С. О. Якимчук. – Харків, 2014. – 240 с. 107. Ятченко Є. О. Класифікація суб’єктів виконавчих правовідносин / Є. О. Ятченко // Держава і право. Юридичні і політичні науки. – 2012. – Вип. 56. – С. 234–240.