Принцип змагальності сторін

Задание:Потрібно обрати один принцип цивільного процесу та описати позитиви й недоліки регламентації цього принципу в українському законодавстві та законодавстві іноземної держави (Англії)

Содержание: Вступ 3 Практичне завдання 5 Висновки 11 Список використаних джерел 12

Вступление:Історично склалися дві системи відправлення правосуддя – інквізиційна, або слідча (inquisitorial), і змагальна, або система протиборства сторін (adversarial). Інквізиційний система набула поширення насамперед в континентальній Європі, тому її називають і континентальною системою. Змагальна система існує в Англії, США та інших країнах, що належать до родини звичаєвого права. Тому змагальний процес відрізняється переважним розвитком процесуальних галузей права, відсутністю кодифікації, роллю судового прецеденту, великим значенням судів у житті держави. Ці відмінні характеристики двох систем носять загально правовий характер, поширюються і на матеріальні, і на процесуальні галузі. Змагальний характер судочинства Великобританії, заснований на антагонізмі інтересів сторін, які ведуть спір сам по собі і визначає форму такого процесу. Особливою характеристикою такого процесу є саме протиборство, протиставлення сторін одна одній, що дозволяє таким чином надати кожній з них рівні процесуальні можливості у відстоюванні своїх прав та інтересів. Ще на етапі підготовки справи до розгляду принцип змагальності проявляє себе, адже в такому типі процесу сторони наділені достатнім об’ємом прав, які забезпечують їм можливість самостійного збору доказового матеріалу. Абсолютна свобода сторін в збиранні і дослідженні доказів була покладена в основу твердження про існування в англійському цивільному процесі так званої «чистої змагальності», при якій судді займають пасивну позицію, спостерігаючи за доказовою діяльністю сторін, і лише забезпечують дотримання «правил боротьби». Дослідження зарубіжного (зокрема британського) досвіду в галузі правової регламентації цивільного процесу на сьогоднішній день є надактуальним для України, оскільки наша держава наразі входить в нову фазу судової реформи. Перейняття передового досвіду, а також практики «перевіреної часом», а так само їх адаптування до реалій українського суспільства є необхідною умовою розвитку вітчизняної судової системи. Метою роботи є здійснення теоретичного дослідження принципу змагальності сторін у судових процесах України та Великої Британії, проведення їх порівняльно-правового аналізу з метою виявлення схожих та відмінних рис, позитивних та негативних сторін. Виконання дослідження є актуальним з огляду на те, що наша держава та Велика Британія належать, по-перше, до різних правових сімей, а по-друге, мають різний рівень правових традицій. У ході виконання роботи буде використано вітчизняну нормативно- правову базу, зокрема Конституцію України від 28.06.1996 в редакції від 30.09.2016, Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 в редакції від 05.01.2017, Цивільний кодекс України від 16.01.2003 в редакції від 19.07.2017, Цивільний процесуальний кодекс України 18.03.2004 в редакції від 03.08.2017. Крім того, необхідним для підготовки вказаної роботи є дослідження окремих положень законодавчих актів, що регламентують порядок здійснення цивільного судочинства у Великій Британії, як то Правила цивільного судочинства (Civil procedure Act) від 27.02.1997 зі змінами та доповненнями, останні з яких внесено 27.11.2017 за № 1148 (L18), Акт про суди та юридичні послуги (Courts and Legal Services Act 1990) від 01.11.1990 в редакції від 01.01.2000, Акт про суди (Courts Act 2003) від 20.11.2003 в редакції від 22.04.2014. Також в ході порівняльно-правового дослідження буде використано вітчизняну та зарубіжну літературу відповідної тематики.  

Выводы:У ході виконання даної роботи мною було здійснено ознайомлення з основними положеннями цивільного процесуального законодавства Великої Британії, працями зарубіжних вчених, якими досліджувалися питання судоустрою та цивільного процесу Великої Британії. Проаналізувавши вказані матеріали приходжу до висновку про те, що декларуючи фактично однакові цілі цивільного судочинства, законодавець України та Великої Британії в їх досягненні все ще рухаються дещо різними шляхами: перший – по шляху слідчого процесу характерного країнам континентальної правової сім’ї, другий – по шляху змагального процесу. Слід мати на увазі, що правова традиція Великої Британії складалася на протязі доволі тривалого часу, а правозастосовна практика має незрівнянно більший досвід та будучи загалом доволі сталою та прогресивною, все ж зазнавала поступових трансформацій. Цивільне процесуальне законодавство України, на мою думку, сьогодні відповідає реаліям розвитку Українського суспільства, однак поступове поглиблене втілення принципу змагальності сторін в ході реформування судової системи, системи публічних та правових послуг для населення було б виправданим та прогресивним. Наявність великої кількості нормативно-правових актів, що регулюють цивільний процес в Великій Британії, їх розрізненість, значна часова розмежованість, наявність великого об’єму поправок та банкетних норм звісно в зручності значно поступається кодифікованим актам (як то ЦПК), однак є більш казуальною та адаптованішою до суспільних процесів.  

Литература:1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 30. – ст. 141. 2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – №№ 40-44. – ст.356. 3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. – № 40-41-42 – ст.492. 4. Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 // Відомості Верховної Ради (ВВР), – 2016. – № 31. – ст.545. 5. Civil Procedure Act 1997 Електронний ресурс. – Режим доступу : //http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1997/12/section/1. 6. Courts and Legal Services Act 1990 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1990/41/part/I/crossheading–/miscellaneous 7. Courts Act 2003 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.legislation.gov.uk/ukpga/2003/39/contents. 8. Кудрявцева Е. В. Гражданское судопроизводство Англии. / Е. В. Кудрявцева – М. : Издательский дом «Городец» – 2008. 9. Питер А. Английская судебная система. Пер. с англ. Л. А. Ветвинского. – М. Изд-во «Иностранная литература», 1959 – 268 с; 10. Пучинский В. К. Гражданский процесс зарубежных стран / В. К. Пучинский; под ред. В. В. Безбаха. – М. : Зерцало, 2008 – 506 с.. 11. Решетникова И. В. Доказательственное право Англии и США / И. В. Решетникова. – Екатеринбург : Изд-во УрГЮА, 1997 – 240 с.