Вступление:Ефективність управлінської діяльності значною мірою залежить від уміння керівника розв’язувати нестандартні завдання та проблеми. Управлінське рішення приймається керуючою системою для цілеспрямованого впливу на керовану систему, який забезпечує отримання відповідних результатів для досягнення визначеної мети. Здатність і уміння правильно ухвалювати рішення становлять компетентність керівника будь-якого рівня управління.
Найважливіший резерв підвищення ефективності всього суспільного виробництва – це підвищення якості прийнятих рішень, що досягаються шляхом удосконалювання процесу прийняття рішень. Технологія прийняття рішень передбачає певну послідовність управлінських операцій і процедур – це діагностика проблеми; визначення можливих способів її розв’язання; оцінювання варіантів; вибір найвигіднішого варіанта. Методами, які дозволять розв’язати вказані задачі, є методи вивчення проблеми (діагностування). Це передбачає застосування методів, що дають змогу достовірно й повно описати проблему та виявити чинники, які призвели до неї. Важливе місце належить методам накопичення, оброблення й аналізу інформації, факторного аналізу, порівняння, аналогії тощо. Вибір методів залежить від характеру та змісту проблеми, термінів і коштів, виділених для її вивчення. Зокрема, значного поширення набули дві групи методів: методи економічного аналізу та прогнозування. Їх застосовують з метою об’єктивного оцінювання поточного стану справ і передбачення «що буде далі, якщо нічого не змінювати». Ці методи опираються на статистичний матеріал минулих періодів у певній сфері діяльності.
Управлінське рішення – це результат вибору суб’єктом управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в наявній або спроектованій ситуації. Управлінські рішення спрямовані на розв’язання конкретних управлінських завдань, які характеризуються: невизначеністю, а в деяких випадках і суперечливістю умов; недостатністю інформації про можливі способи їх вирішення та чітких алгоритмів вирішення; необхідністю вирішення в обмежений час.
Прийняття управлінських рішень, зважаючи на можливі ризики, розглядають такі вітчизняні та іноземні науковці, як Г. Гольдштейн, В. Лук’янова, Л. Макаревич, О. Таран та інші. Проблемам прийняття управлінського рішення на підприємстві присвячено багато наукових робіт вчених-економістів, а саме: О. Амосова, В. Бакуменко, О. Власюка, А. Дегтяря, Р. Фатхутдинова та інних. Проблема психологічних особливостей вибору та прийняття рішень в організації ще не була предметом окремого дослідження, тому тема роботи є досить актуальною.
Метою дослідження є виявити та дослідити психологічні особливості вибору та прийняття рішень в організації.
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні того, що процес вибору та прийняття управлінських рішень залежить від психологічних особливостей керівника.
Об’єктом дослідження є процес вибору та прийняття рішень в організації.
Предметом дослідження є психологічні особливості вибору та прийняття рішень в організації.
Головними завданнями дослідження є:
1. Охарактеризувати психологію прийняття управлінських рішень як предмет дослідження в науковій літературі.
2. Визначити процес вибору та прийняття організаційних рішень.
3. Висвітлити методи діагностування особливостей прийняття управлінських рішень.
4. Проаналізувати дослідження особливостей прийняття рішень в організаціях.
5. Визначити шляхи оптимізації процесу прийняття управлінських рішень.
Для виконання поставлених завдань використано такі методи дослідження – теоретичні (аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація й узагальнення теоретичних даних, представлених у педагогічній та методичній літературі) та емпіричні (спостереження, бесіди, педагогічний експеримент, аналіз результатів експерименту).