Інвестиційна діяльність міжнародних приватних фінансових інститутів та венчурних компаній

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ПРИВАТНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ ТА ВЕНЧУРНИХ КОМПАНІЙ 5 1.1. Сутність інвестиційної діяльності 5 1.2. Розвиток інвестиційної діяльності у міжнародних приватних фінансових інститутах та венчурних компаніях 13 РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У МІЖНАРОДНИХ ПРИВАТНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТАХ ТА ВЕНЧУРНИХ КОМПАНІЯХ 19 2.1. Сучасна динаміка інвестиційної діяльності на прикладі міжнародних приватних фінансових інститутів та венчурних компаній 19 2.2. Проблеми та перспективи розвитку інвестиційної діяльності у міжнародних приватних фінансових інститутах та венчурних компаніях 25 РОЗДІЛ 3. ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У МІЖНАРОДНИХ ПРИВАТНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТАХ ТА ВЕНЧУРНИХ КОМПАНІЯХ В УКРАЇНІ 32 3.1. Генеза інвестиційної діяльності у міжнародних приватних фінансових інститутах та венчурних компаніях в Україні 32 3.2. Реалії та можливості розвитку інвестиційної діяльності у міжнародних приватних фінансових інститутах та венчурних компаніях в Україні 38 ВИСНОВКИ 45 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 48 ДОДАТКИ 52  

Вступление:Сьогодні інвестиційна діяльність вітчизняних підприємств здійснюється на низькому рівні. Передусім це зумовлено браком власних фінансових ресурсів. Недостатність власних інвестиційних ресурсів свідчить про потребу залучення зовнішніх інвестицій. Наразі іноземні інвестиції є одним із основних засобів забезпечення умов виходу України з економічної кризи, структурних зрушень у економіці, зростання технічного прогресу, підвищення показників фінансово-господарської діяльності. Через це питання іноземного інвестування в економіку України є актуальним. Негативним чинником, що стоїть на перешкоді залученню прямих іноземних інвестицій в економіку країни, є значний рівень корупції, яка наразі перетворилася на одну із загроз національної безпеки. Нині корупційні схеми пронизують практично всі сфери життя українського суспільства і мають комплексний та системний вплив на державу. Теоретичні та прикладні аспекти проблеми залучення прямих іноземних інвестицій досліджували такі вітчизняні та зарубіжні дослідники, як: В. М. Гриньова, Н. Ковтун, Г. В. Козаченко, О. Є. Кузьмін, І. В. Литвин, О. О. Лапко, О. Мертенс, А. Нікконен, А. А. Пересада, О. Плотнікова, Т. Ткаченко, В. Г. Федоренко тощо. Метою курсової роботи є дослідження інвестиційної діяльності міжнародних приватних фінансових інститутів та венчурних компаній. Завданнями роботи є: – визначити сутність інвестиційної діяльності; – розглянути розвиток інвестиційної діяльності у міжнародних приватних фінансових інститутах та венчурних компаніях; – дослідити сучасну динаміку інвестиційної діяльності на прикладі міжнародних приватних фінансових інститутів та венчурних компаній; – визначити проблеми і перспективи розвитку інвестиційної діяльності в міжнародних приватних фінансових інститутах та венчурних компаніях; – дослідити генезу інвестиційної діяльності в міжнародних приватних фінансових інститутах і венчурних компаніях в Україні; – проаналізувати реалії та можливості розвитку інвестиційної діяльності в міжнародних приватних фінансових інститутах і венчурних компаніях в Україні. Об’єктом дослідження є інвестиційна діяльність міжнародних приватних фінансових інститутів та венчурних компаній. Предмет дослідження – процес стимулювання інвестиційної діяльності. Основними методами, які використовувались в роботі, є загальнонаукові методи пізнання об’єктивної природи економічних явищ та процесів, що обумовлюють інвестиційну діяльність, зокрема метод аналізу та синтезу, системний підхід, комплексний і структурно-функціональний підхід, кількісний аналіз і моделювання, діалектичний метод пізнання, методи дедукції та індукції, прогнозування, факторний аналіз тощо. Інформаційною базою курсової роботи є нормативно-законодавча база з цієї проблематики, праці вітчизняних і зарубіжних науковців, періодичні видання, ресурси Інтернет. Теоретичні положення, викладені в роботі, доведено до рівня конкретних практичних рекомендацій, які можуть бути використані для стимулювання інвестиційної діяльності в Україні з метою покращення інвестиційного клімату.  

Выводы: На основі проведеного в курсовій роботі дослідження можна дійти таких висновків. Інвестиційну діяльність можна розглядати з двох позицій – у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні інвестиційна діяльність – це діяльність, пов’язана із вкладенням коштів в об’єкти інвестування з метою одержання прибутку. Щодо законодавства України, то в ньому інвестиційна діяльність визначена як сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та держави щодо реалізації інвестицій. Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів покликана забезпечити безперебійну інвестиційну діяльність у передбачених обсягах; найбільш ефективне використання власних коштів, що направляються на ці цілі, а також фінансову стійкість компанії в довгостроковій перспективі. Необхідними передумовами для позитивного впливу прямих іноземних інвестицій є такі: спроможність місцевих підприємств інвестувати в нові технології, наявність здорової конкуренції в галузі, достатній розвиток людського капіталу в країні, надходження прямих іноземних інвестицій у виробничі галузі, а не у сферу торгівлі та фінансових послуг. Поняття «венчурна фірма» зазвичай тлумачиться як комерційна науково-технічна фірма, зайнята розробкою та впровадженням новітніх технологій і продукції з невизначеним заздалегідь доходом, тобто з ризикованим внеском капіталу. Венчурний капітал є інвестиційним ресурсом для забезпечення інноваційної діяльності; він відображає економічні відносини між суб’єктами венчурного бізнесу, а також цей капітал, за своєю природою, є ризикованим. Інвестиції надходять або в акціонерний капітал (equity investment) приватних або публічних акціонерних товариств в обмін на частку чи пакет акцій, або надаються у формі інвестиційного кредиту (debt financing) на термін, як правило, від 3 до 7 років. Міжнародні приватні фінансові інститути є головним суб’єктом створення глобального потоку інвестицій в інноваціях. Навіть за обережними оцінками вони забезпечують майже половину світових витрат в наукову роботу і не менше 2/3 витрат в дослідженнях і інноваціях. Глобальні потоки прямих іноземних інвестицій (ПІІ) стають все більш привабливими. В 2014 році світові ПІІ склали 1,3 трлн доларів, в 2015 році – 1,6 трлн доларів, у 2016 році – 1,5 трлн доларів. Ризики, викликані агресивною політикою Росії, яка нині загрожує не тільки Україні, а й країнам європейського Союзу, економічні санкції, введені проти Росії, та різке падіння цін на нафту негативно відобразилися на пожвавленні ПІІ. Світовий обсяг інвестицій в 2015 році збільшився на 25,8% до 1,6 трлн доларів – найвищого рівня після 2007 року. Проте сплеск інвестиційної активності був обумовлений швидше транскордонними злиттями й поглинаннями, тобто за рахунок руху фінансових ресурсів, а не виробничих активів. Динаміка вхідних і вихідних прямих іноземних інвестицій по країнах ЄС, ОЕСР і в світі практично синхронна. Притік прямих іноземних інвестицій за роками відбувається нерівномірно з різкими підйомами в 1999, 2006, 2007, 2010, 2011, 2015 роках і падіннями після 2000, 2008 років. Щодо українського венчурного бізнесу, то він перебуває лише на початковій стадії становлення. На відміну від класичних венчурних фондів, український венчурний капітал не орієнтується на інноваційні проекти. Для нього більш привабливим є реалізація інвестиційних проектів середнього рівня ризику з використанням операцій з фінансовими активами та нерухомістю. Аналіз структури іноземних інвестицій в українську економіку свідчить, що впродовж останніх років, не реалізувавши завдання створення загального сприятливого інвестиційного клімату, Україна проводила політику пріоритетної підтримки тих або інших іноземних інвестицій. Спочатку стимулювався сам факт залучення інвестицій в країну, розвиток окремих галузей і регіонів, а потім пріоритетом користувалися крупні інвестиції та окремі регіони. Така політика, що характеризувалася відсутністю комплексного підходу, призвела до незначного притоку іноземних інвестицій в економіку країни, а також до незадовільної галузевої та регіональної структури іноземних інвестицій, що надійшли. В Україні відзначено значне відставання рівня інвестицій на душу населення: в українську економіку інвестовано в період 2010–2016 рр. в 11 разів менше, ніж в країни ЄС, в 2,5 раза менше, ніж в Китаї, і навіть втричі менше, ніж у Росії. У 2015 році прямі іноземні інвестиції становлять 43,2 млрд дол. США, що на 14,9 млрд дол. США менше, ніж у 2013 році. Основними причинами такої тенденції є військові дії на сході України, політична та економічна нестабільність, відсутність належних реформ і наявність корупційних схем. У структурі капітальних інвестицій за економічною діяльністю найбільшу частку займають інвестиції у промисловість та фінансову і страхову діяльність – 25,4 та 27,4% відповідно. Найменше припадає інвестицій у сільське господарство та будівництво – 1,3 та 2,9% відповідно. У розділі «Інші» були згруповані ті види діяльності, частка яких в капітальних інвестиціях не перевищує 1%. Сучасний стан інвестиційної діяльності в Україні може вважатися відносно стабільним, проте за останні роки вагомих зрушень у напрямі масштабного її розширення не відбулося. Причиною такої ситуації є несприятливий інвестиційний клімат в країні, основними негативними проявами якого є стагнація на ринку внутрішніх інвестицій.  

Литература: 1. Про інвестиційну діяльність : Закон України від 18.09.1991 р. № 1560-ХІІ (з останнім змінами від 20.11.2012) // ВВР України. – 1992. – № 47. – Ст. 646. 2. Большой экономический словарь / под ред. А. Н. Азрилияна. – 7 изд. доп. – М. : Институт новой экономики. 2010. – 1472 с 3. Гриньова В. М. Інвестування Текст : підручник / В. М. Гриньова, В. О. Коюда, Т. І. Лепейко, О. П. Коюда. – К. : Знання, 2008. – 452 с. 4. Гончаренко Л. П. Инвестиционный менеджмент Текст : учебное пособие / Л. Пю Гончаренко. – М. : КНОРУС, 2005. – 256 с. 5. Иванов Г. И. Инвестиции: сущность, виды, механизмы функционирования Текст / Г. И. Иванов. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. – 352 с. 6. Калінеску Т. В. Управління венчурним інвестуванням підприємств : монографія / Т. В. Калінеску, О. М. Антіпов. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. – 276 с. 7. Ковтун Н. Теоретичні засади інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності : співвідношення основних понять та категорій / Н.Ковтун // Вісник київського національного університету ім. Т. Шевченка. – 2008. – № 101. – С. 25–29. 8. Козаченко Г. В. Управління інвестиціями на підприємстві / Г. В. Козаченко, О. М. Антіпов, О. М. Ляшенко та ін. – К. : Лібра, 2004. – 368 с. 9. Коробейников О. П. Роль инноваций в процессе формирования стратегии предприятия Электронный ресурс / О. П. Коробейников, А. А. Трифилова, И. А. Коршунов. – Режим доступа : http://www.innovbusiness.ru/content-/document_r_572F4D2B-65E9-419E-8161-2745A0C0E5B9.html. 10. Ковалишин П. В. Формування та розвиток ринку венчурного інвестування України : монографія / П. В. Ковалишин. – Миколаїв : Вид-во МДАУ, 2008. – 302 с. 11. Кологойда О. В. Правове регулювання фондового ринку України / О. В. Кологойда. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 320 с. 12. Кузнецова І. С. Інституціональна теорія як методологічна основа дослідження нових господарських практик (на прикладі венчурної діяльності) / І. С. Кузнецова // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. – 2006. – Вип. 103-4. – С. 195–200. 13. Кузьмін О. Є. Оцінювання ефективності венчурного фінансування проектів. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку / О. Є Кузьмін, І. В. Литвин // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2009. – № 689. – С. 87–92. 14. Лапко О. О. Венчурний капітал як джерело фінансування інноваційного розвитку економіки / О. О. Лапко // Економіка і прогнозування. – 2007. – № 3. – С. 25–42. 15. Мертенс А. Венчурные фонды и венчурные инвестиции как это работает / А. Мертенс // Финансовый директор. – 2005. – № 1. – С. 97–105. 16. Мухамедьяров A. M. Инновационный менеджмент : учебн. пособ. / А. М. Музамедьяров. – М. : Изд-во ИНФРА-М, 2004. – 268 с. 17. Науменкова С. В. Ринок фінансових послуг : навч. пос. / С. В. Науменкова, С. В. Міщенко. – К. : Знання, 2010. – 532 с. 18. Никконен А. И. Венчурный капитал – катализатор развития инновационной экономики Електронний ресурс / А. И. Никконен // Инициативы XXI века. – 2010. – № 1. – Режим доступу: http://www.ini21.ru/?id=825 19. Новиков В. А. Фонды венчурного капитала и их методы финансирования предприятий / В. А. Новиков // Український інвестиційний журнал. – 2008. – № 9. – С. 27–37. 20. Пересада А. А. Управління інвестиційним процесом / А. А. Пересада. – К. : Лібра, 2003. – 472 с. 21. Петрук О. М. Теорія та практика венчурного фінансування текст : монографія / О. М. Петрук, С. З. Мошенський. – Житомир: ЖДТУ, ПП «Рута», 2008. – 248 с. 22. Пилипенко Б. Г. Венчурний капітал як джерело фінансування інноваційних процесів Текст : автореферат дис. … канд. економ. наук : 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит» / Пилипенко Борис Григорович ; Міністерство освіти і науки України, Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління». – К. : Б. В., 2015. – 23 с. 23. Плотникова Е. П. Венчурный капитал в системе общественного капитала: постановка проблемы / Е. П. Плотникова // Вестник ОГУ. – 2010. –№ 8 (114). – С. 41–45 24. Плохій М. О. Вплив інвестиційної політики на економічний розвиток регіонів / М. О. Плохій // Фінанси України. – 2004. – № 8. 25. Погасій С. О. Інвестиційний менеджмент (в прикладах і завданнях) : навч. посібник / С. О. Погасій, О. В. Познякова, Ю. В. Краснокутська; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х. : ХНАМГ, 2009. – 337 с. 26. Серьогін А. М. Управління інвестиційними ресурсами / А. М. Серьогін. – К. : МАУП, 2006. – 460 с. 27. Удовиченко В. П. Зарубіжний досвід венчурного інвестування інвестиційно-інноваційної моделі розвитку аграрної економіки Текст / В. П. Удовиченко // Український журнал прикладної економіки. – 2016. – Том 1. – № 2. – С. 115–123. 28. Унинець-Ходаківська В. П. Ринок фінансових послуг. Теорія і практика : навч. пос. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 392 с. 29. Череп А. В. Інвестиційна діяльність в Україні: стан та шляхи її активізації Текст / А. В. Череп, Г. І. Рурка. // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво : науково-виробничий журнал. – 2011. – № 3. – С. 48–52. 30. Черваньов Д. Менеджмент інвестиційної діяльності підприємств : навч. пос. / Д. Черваньов. – К. : Знання-Прес, 2003. – 622 с. 31. Фаборцци Ф. Управление инвестициями : пер. с англ. / Ф. Фаборцци. – М. : ИНФРА–М, 2000. – 932 с. 32. Феняк Л. А. Вплив іноземних інвестицій на економіку України Електронний ресурс / Л. А. Феняк, А. Ю. Сідлецький. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/12_KPSN_2010/Economics/63729.doc.htm. 33. Федоренко В. Г. Інвестознавство : підручник / В. Г. Федоренко. – 3-тє вид., доп. – К. : МАУП, 2013. – 480 с 34. Хаустова Т. В. Об оценке рисков венчурного бизнеса / Т. В. Хаустова // Креативная экономика. – 2010. – № 12 (48). – С. 22–27. 35. Щукін Б. М. Інвестування : курс лекцій. Текст / Б. М. Щукін. – К. : МАУП, 2004. – 216 с. 36. Офіційний сайт Державної служби статистики України Електронний ресурс / Держстат України. − Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua. 37. Офіційний сайт Організації економічного співробітництва і розвитку. Електронний ресурс − Режим доступу: / http://www.oecd.org. 38. Easу of Doing Business Index 2017 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.doingbusiness.org/rankings. 39. Corruption Perceptions Index (CPI) Електронний ресурс. – Режим доступу : https://www.transparency.org/research/cpi/overview 40. The World Competitiveness Yearbook Report 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 Електронний ресурс // World Economic Forum. – Режим доступу : www.worldcompetitiveness.com.