Психосоматичні розлади в період раннього дитинства

Содержание:Вступ 3 1. Сутнісні характеристики та симптоми психосоматичних розладів 5 2. Причини та концепції виникнення психосоматичних розладів 8 3. Особливості протікання психосоматичних хвороб у дітей та юнаків 12 Висновки 17 Список використаних джерел 18  

Вступление:Психосоматичні захворювання – це серйозна проблема як для населення в цілому, так і для представників певних професій, особливо тих, у діяльності яких велику роль відіграє людський чинник. Категорія людей, які мають психосоматичні розлади, повинна бути в центрі уваги лікарів, психологів, особливо, якщо ці хворі стають піддослідними особами в разі проведення різних видів експертизи (лікарсько-трудової, медико-педагогічної, судово-психологічної тощо). Акцент на аналізі проявів психосоматичних розладів необхідно здійснювати й під час проведення трудової психологічної експертизи. Науковці звертають увагу на змістовний аналіз психосоматичної патології під час проведення медико-педагогічної експертизи. Кожний віковий період у житті дитини має свої особливості, наслідки яких можуть стати підставою для розвитку психосоматичних розладів. Хронічні захворювання в дитини – це важка психічна травма не тільки для неї, а й для всієї сім’ї. Психологічна реакція хворого та членів сім’ї проходить низку послідовних стадій, протягом яких проявляється регресивна поведінка, необґрунтовані страхи, заперечення хвороби. Можливі відчуття вини, депресія, гнів, смуток, оплакування втраченого здоров’я та несправджених надій. Діти нерідко сприймають хворобу як покарання за погану поведінку, стають жорстокими. Підлітки бояться стати безпорадними або не «такими, як усі», звинувачують у всьому батьків або лікарів. Діти з хронічними захворюваннями частіше, ніж здорові, страждають емоційними розладами. Психогенні розлади у дітей спостерігаються частіше, ніж у дорослих, і мають більш виражений соматичний характер, обумовлений іще недосконалою центральною нервовою регуляцією вегетативних функцій. Психосоматичні розлади представлені 3 групами: органічні захворювання, функціональні розлади та проблеми, пов’язані з особливостями емоційно-особистісного поведінки й реагування. Види психосоматичних розладів можуть бути представлені як: психосоматична реакція – короткочасна зміна з боку будь-якого органу чи системи; функціональні невротичні розлади, які зачіпають роботу внутрішніх органів, мають оборотний характер і не мають об’єктивних ознак ураження цих органів; соматоформні проблеми, які виражаються безліччю скарг на неприємні відчуття, при цьому є тісний взаємозв’язок проявів хвороби з емоційними факторами та конверсійними розладами, коли в симптоматиці проявляються особистісні особливості та присутні психотравмуючі чинники.  

Выводы:Поняття психосоматичного розладу включає в себе синдромальний і патогенетичний сенс, тобто це стани, які проявляються поєднанням психічних і соматичних порушень, пов’язаних між собою причинно-наслідковими зв’язками. Таким чином, психосоматичні розлади – це група хворобливих станів, які проявляються загостренням соматичної патології, формуванням спільних симптомокомплексів, які виникають під час взаємодії соматичних і психічних факторів – соматизованих психічних порушень, а також психічних розладів, що відображають реакцію на соматичні захворювання. Різноманітні психосоматичні розлади поєднує одна загальна ознака – сполучення порушень психічної та соматичної сфери та пов’язані з цим особливості клінічного обстеження й лікування, що зумовлює тісне співробітництво лікарів і психологів. Психосоматичні захворювання є наслідком проблем, що лежать у психоемоційній сфері, тобто вони виявляють наявність глибинних проблем особистості. Загальними ознаки психосоматичних захворювань є: хронічна і рецидивна течія; невідповідність клінічних проявів із даними об’єктивного обстеження; недостатня ефективність соматотропного лікування; значна роль психічного стресу в прояві, розвитку та динаміці захворювання; наявність пригнічених емоційних переживань; особливості особистості хворого, які визначають емоційну лабільність, недостатність навиків подолання стресу; позитивний ефект під час застосування психофармакотерапії та психотерапії.  

Литература:1. Антропов Ю. Психосоматические расстройства и патологические привычные действия у детей и подростков / Ю. Антропов, Ю. Шевченко. – М. : изд-во Института Психотерапии, Издательство НГМА, 2000. – 320 с. 2. Бройтигам В. Психосоматическая медицина / В. Бройтигам, П. Кристиан, М. Рад. – М. : ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. – 376 с. 3. Клиническая психология : учебник / под. ред. Б. Карвасарского. – СПб : Питер, 2008. – 648 с. 4. Надзвичайні ситуації та психічне здоров’я / за заг. ред. О. Абессонової, пер. з англ. – К. : Сфе¬ра, 2006. – 240 с. 5. Пасечник И. Психосоматические расстройства у новорожденных и материнская компетентность / И. Пасечник // Актуальные проблемы психосоматики в общемедицинской практике. – 2013. – № 4. – С. 193–197. 6. Психосоматика. Взаимосвязь психики и здоровья: хрестоматия / сост. К. Сельченок. – Мн. : Харвест, 2005. – 640 с. 7. Психосоматические заболевания : полный справочник. – М. : изд-во Эксмо, 2003. – 608 с. 8. Сегеда О. Психосоматичні захворювання як предмет психологічної експертизи / О. Сегеда // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. – 2012. – Вип. 43(1). – С. 156–163.