Цивільно-правовий договір як джерело цивільного права

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ДОГОВІР ЯК ДЖЕРЕЛО ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА 5 1.1. Загальна характеристика та ознаки джерела цивільного права 5 1.2. Поняття цивільно-правового договору та його роль в регулюванні цивільних правовідносин 7 1.3. Ознаки цивільно-правового договору як джерела цивільного права 11 1.4. Принцип свободи договору при укладенні цивільно-правового договору 13 РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ В СИСТЕМІ ДЖЕРЕЛ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА 18 2.1. Види цивільно-правового договору, як самостійного джерела права 18 2.2. Функції цивільно-правового договору 22 2.3. Значення цивільно-правового звичаю при укладенні цивільно-правового договору 25 ВИСНОВКИ 30 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33  

Вступление: Останнім часом у правовій системі України спостерігаються корінні зміни, в тому числі пов’язані зі зміною структури і ролі джерел цивільного права. Визнання доктрини приватного права, призвело до того, що, якщо раніше традиційними джерелами цивільного права вважалися закон, підзаконні нормативні акти, тобто все зводилося до джерел законодавства, то зараз цей перелік поповнився договором. Актуальність обраної теми обумовлена тим, що разом з тим, визнання джерелом цивільного права договору, не призвело ані до стабілізації цивільного обігу, ані до формування однорідної судової практики, яка пов’язана з розглядом цивільних справ. Об’єктом дослідження в даній курсовій роботі є відносини, які виникають у цивільно-правовому договорі, що являється джерелом цивільного права. Предметом дослідження в даній курсовій роботі є цивільно-правовий договір як джерело цивільного права. Мета курсової роботи є дослідження загальної характеристики договору як джерело цивільного права. Відповідно до означеної мети в курсовій роботі були поставлені й вирішувались такі завдання: ? дослідити загальну характеристику та ознаки джерела цивільного права; ? охарактеризувати поняття цивільно-правового договору та його роль в регулюванні цивільних правовідносин; ? проаналізувати ознаки цивільно-правового договору як джерела цивільного права; ? розглянути принцип свободи договору при укладенні цивільно-правового договору; ? визначити види цивільно-правового договору, як самостійного джерела права; ? проаналізувати функції цивільно-правового договору; ? визначити значення цивільно-правового звичаю при укладенні цивільно-правового договору. Дану тему та її проблематику розглядали: В. І. Борисова, А. І. Дрішлюк, О. В. Дзера, Р. А. Майданик, Р. Б. Прилуцький, Є. О. Харитонов, О. С. Яворська та інші. Теоретичною та методологічною основою дослідження є теоретичні методи, такі як: формально-логічний, аналітичний, порівняльно-правовий, метод узагальнення, синтез та інші методи. Нормативно-правову базу дослідження складає: Цивільний кодекс України. Курсова робота складається зі вступу, розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи налічує 36 сторінок. Список використаних джерел містить 35 найменувань.  

Выводы:У першому розділі було визначено поняття джерела цивільного права, поняття, роль, ознаки цивільно-правового договору та значення принципу свободи договору при укладанні цивільно-правового договору. Так, джерело цивільного права – це форма вираження цивільно-правових норм, що мають загальнообов’язковий характер. Основними ознаками джерел цивільного права є: загальнообов’язкове значення; визначає сферу його дії по колу регульованих відносин, по суб’єктах, по територіях; являючи собою систему, якій властиві зв’язки субординації, забезпечують реалізацію принципу верховенства закону у сфері цивільно-правового регулювання; являються єдиним «правилом гри» в ринковій економіці. Важливе значення у забезпеченні саморегулювання цивільних відносин відіграє договір, яких входить до джерел цивільного права. Під договором розуміється угода, що досягається учасниками цивільного обороту, про виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Укладення договору повинно мати добровільний характер та базуватися виключно на взаємній вільній згоді його рівноправних сторін. Забезпечення сутності договору як домовленості сторін та свободи їхнього волевиявлення від диктату третіх осіб, зокрема органів публічної влади, є основною функцією однієї з фундаментальних засад сучасного цивільного права. Договір, як найбільш оперативний засіб зв’язку між виробництвом і споживанням, забезпечує необхідний баланс між попитом і пропозицією. Договір також виконує активну роль в організації та вдосконалення ринкової економіки, оскільки особиста зацікавленість та ініціатива суб’єктів цивільного права в укладенні договорів дозволяє налагоджувати найбільш раціональні зв’язки обміну товарами та послугами, знижувати затрати по їх виробництву, розвивати конкуренцію тощо. Ознаками цивільно-правового договору є: персоніфікований характер; добровільність укладення; спільність інтересів; рівність сторін; згода сторін по всім аспектам договору; взаємна відповідальність сторін за невиконання чи неналежне; виконання взятих на себе зобов’язань; правове забезпечення. Свобода договору в цивільному праві полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору має складатися вільно, без жодного тиску з боку контрагента або інших осіб і відповідати їхній внутрішній волі. Право на укладання договорів є елементом цивільної правоздатності та дієздатності фізичних, юридичних осіб та інших суб’єктів цивільного права. Громадяни (фізичні особи) набувають і здійснюють цивільні права шляхом вчинення правомірних дій, серед яких чільне місце посідають договори. Саме ця обставина відображена у п. 3 і 4 ст. 26 ЦК України, за якими фізична особа здатна мати усі майнові права, передбачені кодексом, іншими законами. У другому розділі нами було досліджено види, функції цивільно-правового договору та значення звичаю при укладанні цивільно-правового договору. Так, важливе значення у забезпеченні саморегулювання цивільних відносин відіграє договір, що має певні види. Мною було досліджені наступний поділ цивільно-правових договорів на види, а саме: поіменовані та не поіменовані; договір з нормативним змістом та договір-угода; договір, який зафіксовує волю однієї, двох чи кількох осіб; усними та письмовими; реальнi й консенсуальнi; оплатні та безоплатні; остаточні та попередні; майнові й організаційні та залежно від груп. Основними функціями цивільно-правового договору є ініціативна, програмно-координаційна, інформаційна, гарантійна, захисна, регулятивна, функція як засіб, що дисциплінує цивільний оборот та виховна. Крім того, норми, присвячені правовому звичаю як джерелу цивільного права, містить ЦК України. Звичаєм ЦК визнає правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Для звичаю як джерела цивільного права характерними є: формальна визначеність у законі можливості його застосування при регулюванні певних відносин; не однократність однорідного застосування загальноприйнятого правила поведінки; відсутність такого правила поведінки в нормативних актах; несуперечливість закону або іншому нормативному акту; усталеність у своєму змісті і однозначність тлумаченні в побутовій чи діловій практиці. Звичай є загальноприйнятим правилом поведінки, яке не виражене прямо ні в законі (нормативному акті), ні в договорі сторін, але не суперечить їм. Отже, звичаї діють у разі відсутності прямих приписів у нормативному акті або в договорі.    

Литература:1. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // ВВР. – 2003. – №№ 40-44. – ст.356. 2. Алексєєв І. С. Поняття та функції цивільно-правового договору / І. С. Алексєєв // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 7-10. 3. Абрамова Є. Н. Цивільне право: підручник: у 3-х томах / Є. Н. Абрамова, Н. Н. Аверченко, Ю. В. Байгушева. – М. : Проспект, 2010. – 1675 с. 4. Борщевський І. В. Правовий звичай як джерело сучасного права в України / І. В. Борщевський // Прикарпатський юридичний вісник. – 2016. – № 5 (14). – С. 3-6. 5. Бірюков І. А. Цивільне право України : загальна частина. / І. А. Бірюкова, О. Ю. Заіки. – К. : Алерта, 2014. – 510 с. 6. Борисова В. І. Цивільне право України : навч. посіб./ В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 552 c. 7. Брагинський М. І. Договірне право. Книга перша: загальні положення / М. І. Брагінський, В. В Витрянский. – М. : Статут, 2000. – 848 с. 8. Бошно С. В. Правознавство / С. В. Бошно. – М. : Право і закон, 2002. – 416 с. 9. Бірюков І. А. Цивільне право України. Загальна частина : навч. посіб. / І. А. Бірюков, Ю. О. Заїка. – К. : КНТ, 2006. – 480 c. 10. Гриняк А. Б. Звичай як джерело правового регулювання договірних відносин / А. Б. Гриняк, В. В. Проценко // Приватне право і підприємництво. – 2015. – № 14. – С. 98-102. 11. Довгерт А. С. Джерела цивільного права України: види та співвідношення / А. С. Довгерт // Приватне право і підприємництво. – 2015. – № 14. – С. 12-17. 12. Дрішлюк А. І. Методологія дослідження джерел цивільного права України / А. І. Дрішлюк // Часопис цивілістики. – 2013. – № 14. – С. 43-50. 13. Дрішлюк А. І. Норми моралі в системі джерел цивільного права України / А. І. Дрішлюк // Приватне право і підприємництво. – 2014. – № 13. – С. 35-38. 14. Дзера О. В. Цивільне право України. Особлива частина. / О. В. Дзера, Р. А. Кузнецов. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 1176 с. 15. Заверуха Т. М. Синтетичний підхід до визначення поняття та ознак договору в цивільному праві / Т. М. Заверуха // Університетські наукові записки. – 2010. – № 3. – С. 70-76. 16. Кузнєцова Н. С. Сучасне цивільне законодавство України: здобутки, проблеми, перспективи / Н. С. Кузнєцова, А. С. Довгерт // Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. – 2014. – № 1. – С. 51-67. 17. Кириленко О. Л. Правознавство: Навчальний посібник / О. Л. Кириленко, Ю. І. Римаренко, Л. І. Мозковий. – К. : ВД «Професіонал», 2007. – 400 с. 18. Луць В. До питання про сутність і зміст цивільно-правового договору / В. Луць // Приватне право. – 2013. – № 1. – С. 118-128. 19. Мельниченко Р. В. «Свобода договору» в динаміці цивільних договірних правовідносин / Р. В. Мельниченко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. – 2015. – № 32(2). – С. 49-53. 20. Майданик Р. А. Цивільне право: Загальна частина. Вступ у цивільне право / Р. А. Майданик – К. : Алерта, 2012. – 472 с. 21. Мазур О.С. Цивільне право України : навч. посібник / О. С. Мазур. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с. 22. Немченко С. С. Принцип свободи договору – головний принцип договірних відносин у цивільному праві / С. С. Немченко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2014. – № 3. – С. 101-103. 23. Озель В. Звичай у системі права України / В. Озель // Підприємництво, господарство і право. – 2016. – № 6. – С. 201-205. 24. Опришко В. Ф. Правознавство / В. Ф. Опришко, Ф. П. Шульженко, С. І. Шимон та інші. – К. : КНЕУ, 2003. – 767 с. 25. Паращук Л. Свобода договору як один із засобів реалізації принципів верховенства права в Україні / Л. Паращук // Юридичний журнал – 2011. – № 11. – С. 62-66. 26. Прилуцький Р. Б. Договір та звичай як джерела господарського права України / Р. Б. Прилуцький // Юридична наука. – 2012. – № 6. – С. 59-70. 27. Перунова О. М. Цивільне право. Конспект лекцій / О. М. Перунова, С. В. Селезень. – Харків : ХНАДУ. – 2009. – 256 с. 28. Сібільов М. М. Цивільно-правовий договір як регулятор суспільних відносин / М. М. Сібільов // Право України. – 2014. – № 2. – С. 34-44. 29. Сідей О. В. Аналіз поняття «договір» у цивільному праві України / О. В. Сідей // Європейські перспективи. – 2014. – № 1. – С. 113-115. 30. Суханов Е. А. Цивільне право: Загальна частина / Е. А. Суханов. – М. : Волтерс Клувер. – 2008. – 816 с. 31. Стефанчук Р.О. Цивільне право України : навч. посіб. / Р. О. Стефанчук. – К. : Прецедент. – 2005. – 448 с. 32. Толкачова Н. Є. Правовий звичай, узвичаєність, звичай ділового обороту –- форми права сучасної України: проблеми застосування / Н. Є. Толкачова // Соціологія права. – 2011. – № 2. – С. 1-7. 33. Федорченко Н. В. Договірне регулювання відносин із надання послуг / Н. В. Федорченко // Часопис Київського університету права. – 2014. – № 1. – С. 183-186. 34. Харитонов Є. О. Цивільне право України : підручник / Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова, О. В. Старцев. – К. : Істина, 2011. – 808 с. 35. Яворська О. С. Договірне право як регулятор цивільних відносин / О. С. Яворська // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. – 2008. – № 6. – С. 148-158.