Проблеми індивідуальної психокорекції

Содержание:Вступ 3 1. Сутність психокорекції в практичній психології 5 2. Специфіка індивідуальної психокорекції 9 Висновки 13 Список використаних джерел 14  

Вступление:Сьогодні люди стикаються з численними життєвими труднощами та проблемами, які виникають упродовж усього життєвого шляху, в різних сферах діяльності людини. Для кожної особистості характерний свій неповторний унікальний спосіб життя, його структурування та організація відповідно до її індивідуальності. У житті кожної людини можуть виникнути такі ситуації, коли вона не може реагувати на зовнішні впливи звичним способом, їй потрібно адекватно виходити зі складної ситуації. За різними видами надання психологічної допомоги постійно збільшується кількість звернень до професіоналів практичної психології. Це викликано високим темпом життя, великим інформаційним потоком, дефіцитом часу, психологічною самотністю, що впливає на психічний стан особистості. Сьогодні досить актуальним є питання надання психологічної допомоги людям. Один із основних видів діяльності практичного психолога сьогодні – це корекційна робота. Широке впровадження психології у практику призводить до розвитку тих її галузей, що традиційно позначаються як методи психологічного впливу. Серед них одне з найважливіших місць належить психокорекції. Її завдання – це надання допомоги людині в досягненні гармонії внутрішнього світу, поліпшенні суб’єктивного самопочуття і зміцненні психічного здоров’я. Термін «психологічна корекція» набув розповсюдження на початку 70-х років XX сторіччя для окреслення групових та індивідуальних форм роботи. Українські та зарубіжні вчені досліджували різні аспекти зазначеної проблеми, а саме: ключові питання психокорекції (Р. Бендлер, Д. Гріндер, Б. Ельконін, К. Юнг, К. Хорні та ін.); принципи психокорекційної роботи (Л. Виготський, І. Дубровіна, Д. Ельконін, С. Кратохфіл); проблеми групової та індивідуальної психокорекції (А. Адлер, К. Левін, К. Роджерс); науково-методичні засади профілактично-корекційної роботи (Б. Алмазов, Е. Ейдеміллер, А. Капська, Ю. Клейберг, Н. Максимова, Т. Титаренко, Д. Узнадзе, С. Шацький, Л. Шнейдер та ін.). Вимоги до корекційної роботи психолога як до цілеспрямованої чіткої діяльності, що становить систему повсякденного життя особистості, стали предметом наукових досліджень таких науковців як Т. Бурменська, О. Кабанова, А. Лідерс, Р. Овчарова та ін.  

Выводы:Індивідуальна психокорекція передбачає не лише тренування умінь і особистості, а й цілісну, осмислену діяльність, що органічно вписується у систему щоденних життєвих відносин. Психокорекційний процес має здійснюватися з урахуванням основного виду діяльності особистості. Визначаються потреби і доцільність психокорекції в залежності від ступеня глибини, стійкості, складності психологічної проблеми. Такі проблеми і труднощі можуть бути відносно автономними та усвідомлюваними людьми, пов’язаними із загостреннями акцентуацій їхнього характеру, формами поведінки, конфліктом, стресом (смерть близької людини, сильний переляк) чи потрясінням. У цих випадках люди потребують психологічної допомоги спеціально підготовленого фахівця. Проведене дослідження показує, що індивідуальна психокорекція, як один з видів психологічної допомоги, має свої особливості. Її найважливіше завдання полягає в наданні допомоги особистостям в самоактуалізації та професійній самореалізації їхнього внутрішнього потенціалу, досягненні гармонії внутрішнього світу, поліпшенні суб’єктивного самопочуття і зміцненні психічного здоров’я. У психокорекційній діяльності практичного психолога ставиться наголос на свідомій сфері життя особистості: формування установок, позитивних якостей, ціннісних орієнтацій, навичок, позитивного ставлення до оточуючого світу тощо.  

Литература:1. Абрамова Г. Практическая психология / Г. Абрамова. – М. : Академический Проект, 2003. – 496 с. 2. Дружиніна І. Професійне становлення майбутніх психологів: теоретико-методологічний аналіз проблеми / І. Дружиніна // Освіта регіону. – 2001. – № 2. – С. 425–430. 3. Осипова А. Общая психокоррекция : учеб. пособ. / А. Осипова. – М. : Сфера, 2002. – 510 с. 4. Основи практичної психології : підручник / В. Панюк, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.. – К. : Либідь, 2006. – 536 с. 5. Пляка Л. В. Теоретичні основи психокорекційної роботи як виду психологічної допомоги студентам вищого навчального закладу / Л. В. Пляка // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Психологія. – 2013. – № 1065. – Вип. 52. – С. 97–100. 6. Психологічна енциклопедія / автор-упорядник О. М. Степанов – К. : Академвидав, 2006. – 424 с. 7. Роджерс К. Группы встреч / К. Роджерс. – М. : Наука, 2003. – 248 с. 8. Хомич Г. Основи психологічного консультування: навч. посіб. / Г. Хомич, Р. Ткач. – К. : МАУП, 2004. – 152 с 9. Ямницький В. Професійний розвиток особистості в контексті психології життєтворчості / В. Ямницький // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації. – 2010. – № 1. – С. 345–347. 10. Яценко Т. Глибинна психокорекція та упередження психічного вигорання / Т. Яценко, Б. Іваненко, І. Євтушенко. – К. : Главник, 2008. – 176 с.