Постмодерністська гра в романі Іена Мак'юена "Спокута"(Ian McEwan Atonement)

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ГРИ В КУЛЬТУРІ ПОСТМОДЕРНІЗМУ 6 1.1. Культурно-естетичні основи ігрового світогляду 6 1.2. Гра як засаднича ознака постмодернізму 11 РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ ГРИ В РОМАНІ І. МАК’ЮЕНА «СПОКУТА» 16 2.1. Хроніка втраченого часу: тематика та проблематика роману 16 2.2. Поетикальні особливості постмодерністського роману у творі І. Мак’юена «Спокута» 20 2.2.1. Інтертекстуальність та іронія в романі І. Мак’юена «Спокута» 20 2.2.2. Приклади використання постмодерністської гри в романі І. Мак’юена «Спокута» 28 ВИСНОВКИ 33 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 35  

Вступление:Актуальність вивчення ігрової проблематики не викликає сумніву в світлі особливої установки постмодерністської естетики на відмову від універсальних положень. Феномен гри присутній у постмодерністських текстах наряду з такими їх складовими, як інтертекстуальність (створення свого тексту з чужих); колаж і монтаж («склеювання» різнорідних фрагментів); використання алюзій; тяжіння до прози ускладненої форми, зокрема, з вільною композицією; бриколаж (непряме досягнення авторського задуму); насичення тексту іронією. Гра пронизує всі рівні постмодерністського тексту і свідчить про злам культурної свідомості. У культурі постмодернізму гра розкривається в основних рисах і проявах. Специфікація гри в постмодернізмі пов’язана з потребою знайти положення, здатні похитнути основи звичаєвості письма; з реалізацією філософсько-естетичного принципу розгляду тексту як певного світу. Ігровий характер культури постмодернізму розкривається, в якості певного кодування. Одним з найбільш яскравих представників постмодернізму в сучасній англійській літературі є Іен Мак’юен. Іен Мак’юен розкриває проблеми сучасної людини в реальних обставинах життя західного суспільства ХХ ст. Письменник вдало використовує елемент постмодерністської гри у романі «Спокута». Творчості Іена Мак’юена присвячені праці О. Джумайло, О. Веденкової. Різні аспекти творчості І. Мак’юена досліджували такі зарубіжні дослідники, як А. Бредлі, Ч. Бирнс, Р. Кларк, Б. Фінні, Г. Клаус, Д. Лінн, Д. Малькольм, Р. Робінсон, К. Райан, Дж. Слей. Творчість І. Мак’юена тісно пов’язана з традиціями англійської реалістичної прози ХІХ століття. Його роман «Спокута» є аналітичним психологічним етюдом про відносини між чоловіком і жінкою. І. Мак’юен намагається показати, який розрив іноді виникає між духовними поривами і реальністю біологічних імпульсів, сексуальних початків, які можуть виявитися не тільки в дисгармонії, а й створити непрохідну прірву у відносинах між чоловіком і жінкою. Незважаючи на наявність зазначених вище досліджень, проблема постмодерністської гри в романі Іена Мак’юена «Спокута» ще не була предметом окремого дослідження, що робить тему роботи актуальною. Метою дослідження є вивчення постмодерністської гри в романі Іена Мак’юена «Спокута» (Ian McEwan «Atonement»). Головними завданнями дослідження є: 1. Висвітлити культурно-естетичні основи ігрового світогляду. 2. Охарактеризувати гру як засадничу ознаку постмодернізму. 3. Розкрити хроніку втраченого часу: тематику та проблематику роману І. Мак’юена «Спокута». 4. Визначити основні елементи постмодерністської гри в романі І. Мак’юена «Спокута». Об’єктом дослідження є гра як засаднича ознака постмодернізму. Предметом дослідження є використання елементів постмодерністської гри в романі І. Мак’юена «Спокута». Методи дослідження. Для нашого дослідження використовувались такі методи, як історичний, культурний та герменевтичний. Також використовувався метод проблемно-тематичного аналізу твору. Наукова новизна дослідження визначається комплексним когнітивним підходом до аналізу специфіки текстової організації постмодерністського роману, самим вибором об’єкта аналізу. Практична цінність роботи полягає в тому, що отримані результати дослідження можуть бути використані при читанні лекційних курсів та проведенні семінарів з зарубіжної літератури у вищих навчальних закладах філологічного профілю. Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. У першому розділі висвітлено культурно-естетичні основи ігрового світогляду постмодерністського напрямку культури, як різновиду фізичної та інтелектуальної діяльності, позбавленої прямої практичної цілеспрямованості та охарактеризовано гру як засадничу ознаку постмодернізму. У другому розділі розкрито хроніку втраченого часу через визначення тематики та проблематики роману І. Мак’юена «Спокута», а також визначено основні елементи постмодерністської гри в романі.    

Выводы:Культурно-естетичні основи ігрового світогляду в художній літературі розкриваються через представлення гри як різновиду фізичної та інтелектуальної діяльності, позбавленої прямої практичної цілеспрямованості, що представляє особистості можливість самореализації, та виходить за рамки її актуальних соціальних ролей. Гра у постмодернізмі є тісно пов’язаною з деконстукцією як основною методологічною установкою. Гру як засадничу ознаку постмодернізму визначає продукування нею новизни, де важливу роль має циклічність або повторюваність, але розуміється особливим чином. Мовна гра у художньому творі є довільним оперуванням одними категоріями, які дають зрозуміти інші. Вона є безглуздою і абсурдною, але здатною нескінченно народжувати нові знакові комбінації, які і є новими смислами постмодерністких категорій. З метою глибшого художнього пізнання людини з боку її свідомості, психіки і самопізнання, до виявлення складності та внутрішньої підоснови відносин між людьми в сучасному суспільстві в роботі проаналізовано роман Іена Мак’юена «Спокуса» в аспекті взаємин між чоловіком і жінкою. Тематика та проблематика твору розкривається через опис нерозуміння, конфлікти, відчуженість і нерозв’язні ситуації у взаєминах героїв. Найбільш очевидний фактор – це соціальна нерівність. У творі присутні відносини героїв із різних соціальних верств. У романі «Спокута» чітким є звернення письменника до національної реалістичної традиції нарівні з постмодерністською поетикою. Автор постмодерністкого тексту широко опирається на явище інтертекстуальності. Також увесь текст пронизаний авторською іронією. Автор іронічно ставиться до головної героїні, до ідеї класовості суспільства, до можливості гармонійних відносин між людьми. У романі автор стирає грань між художнім вимислом і реальністю, адже використовує прийом гри з читачем, описуючи стан, характерний для письменників, художників слова, особливо представників постмодернізму. У романі «Спокута» І. Мак’юен використовує прийом гри, постмодерністський поворот, техніку обманутого очікування, чим викликає реакції обурення, замішання, захоплення.    

Литература: 1. Аликин В. Идеи игры в философии постмодернизма / В. Аликин // Вестник Вятского государственного гуманитарного университета. – 2014. – №2. – С. 19–26. 2. Биография Элизабет Боуэн (Elizabeth Bowen) Электронный ресурс. – Режим доступа: http://all-biography.ru/alpha/b/bouen-elizabetbowen-elizabeth. 3. Бодрийяр Ж. Соблазн / пер. с фр. А. Гараджи; вступ. ст. Е. Петровской. – М. : Ad Marginem, 2000. – С. 231–232. 4. Борисенко А. Иэн Макьюен – Фауст и фантаст / А. Борисенко // Иностранная литература. – 2003. – № 10. – С. 284–294. 5. Вайнштейн О. Постмодернизм: история или язык? / О. Вайнштейн // Вопросы философии. – 1993. – № 3. – С. 6–8. 6. Веденкова Е. Темпоральный дискурс в романе И. Макьюэна «Дитя во времени»: автореф. дис. … канд. филол. наук / Е. Веденкова. – Воронеж, 2012. – 24 с. 7. Грицанов. А. Постмодернизм.: энциклопедия /А. Грицанов, М. Можейко. – М. : Наука, 2001. – 340 с. 8. Делез Ж. Различие и повторение / пер. с франц. Н. Б. Маньковской / Ж. Делез. – СПб. : ТОО ТК «Петрополис», 1998. – С. 9. 9. Деррида. Ж. Структура, знак и игра в дискур¬се гуманитарных наук / Ж. Деррида // Письмо и различие. – М. : Наука, 2000. – 600 с. 10. Джумайло О. Английский исповедально-философский роман 1980–2000 гг.: автореф. дис. … д-ра филол. наук / О. Джумайло. – Ростов-на-Дону, 2014. – 395 с. 11. Джумайло О. Против сентиментальности: Иен Макьюэн / О. Джумайло // Вопросы литературы. – 2010. – № 6. – С. 242–260. 12. Долгов К. Иммануил Кант : критика вкуса и эстетическая критериология / К. Долгов // Вопросы философии. – 2005. – № 8. – С. 42–52. 13. Загороднева Ю. Постмодернистская игра: кто задает правила / Ю. Загороднева // Вестник Челябинского государственного университета. – 2011. № 18 (233). – Философия. Социология. Культурология. – Вып. 21. – С. 115–118. 14. Кант И. Критика способности суждения / И. Кант. – М. : Наука, 1994. – 320 с. 15. Кант И. Тартуская рукопись / И. Кант // Эстетика Иммануила Канта и современность. – М. : Наука, 1991. – 200 с. 16. Карслиева Д. Жанровая полифония в романе Й. Макьюэна / Д. Карслиева // Филология и культура. – 2013. – № 2. – С. 127–130. 17. Макьюэн Й. Искупление / Й. Макьюэн ; пер. с англ. И. Дорониной. – М. : Люкс, 2004. – 413 с. 18. Пестерев В. Романная проза Запада рубежа ХХ и ХХI веков. Статья первая / В. Пестерев // Вестник Пермского университета. Российская и зарубежная филология. – 2011. – Вып. 3 (15). – С. 155–166. 19. Ратников В. Постмодернизм : истоки. становление, сущность / В. Ратников // Философия и обще¬ство. – 2002. – № 4(29). – С. 124–130. 20. Трунев С. Воля к жизни и культура: моде¬ли взаимодействия / С. Трунев. – Саратов, 2009. – С. 95–96. 21. Федоров А. Модификации психологического романа и современная английская проза (Дж. Барнс, И. Макьюэн) / А. Федоров // Гуманитарный журнал. – 2012. – Т. 1, № 1. – С. 14–22. 22. Хализев В. Теория литературы / В. Хализев. – М. : Высшая школа, 2000. – 398 с. 23. MacEwan I. Atonement / I. MacEwan. – St.P. : Anthology, 2011. – 287 p.