Міжнародний валютний фонд: функції, механізм діяльності, основні програми

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. МВФ: ІСТОРІЯ, СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА 5 1.1. Історія виникнення, цілі створення та основні етапи функціонування МВФ …………………………………...…………………………………………...5 1.2. Організаційна структура та основні підрозділи організації 5 РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ МВФ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН 9 2.1. Порядок вступу до МВФ та зобов’язання їх членів 12 2.2. Місце МВФ у системі міжнародних валютно-кредитних відносин та роль в їх регулюванні 12 2.3 Аналіз впливу рекомендацій МВФ на економічну ситуацію в зарубіжних країнах 13 РОЗДІЛ 3. СПІВПРАЦЯ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ ТА УКРАЇНИ 19 3.1. Етапи співробітництво України з МВФ 21 3.2. Особливості сучасного етапу співробітництво України з МВФ 21 ВИСНОВКИ 24 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32  

Вступление:Актуальність теми. Нівелювання фінансово-економічних кордонів між країнами, активізація міжнародного руху капіталів, сучасні тенденції міжнародного валютно-фінансового співробітництва все більше активізують роль міжнародних фінансових організацій, оскільки їхні функції зводяться до створення та регулювання умов світового економічного порядку з метою збереження балансу фінансово-економічної рівноваги у світі, до стабільності та контролю у функціонуванні валютної системи, акумулювання у світовому масштабі тимчасово вільних коштів і їх розподіл між країнами-позичальниками. Міжнародний валютний фонд є дієвим регулятором міжнародних відносин в економічній сфері. Їх значення як інституційних одиниць міжнародної економіки дедалі зростає. Фінансове співробітництво з міжнародними інституціями є потужним джерелом й ефективним інструментом розвитку національної економіки. Ресурси міжнародних фінансових інститутів використовуються для реалізації програм, які спрямовуються на ринкове реформування, на забезпечення стабільності національної валюти, на вирішення соціально-економічних проблем, на економічне зростання, на фінансування дефіциту державного бюджету та збалансування платіжного балансу. Але фінансова заборгованість перед цими установами робить економіку країни вразливою, залежною від іноземних кредиторів. Підвалини дослідження основних функцій, механізмів діяльності, основних програм Міжнародного валютного фонду у сучасних умовах заклали такі автори як: Н. Б Бідник, Т. О. Білоброва, М. С. Бех, B. C. Волошин, А. Р. Дуб, О. М. Зелінська, А. В. Лабунська, А. С. Марина, В. А. Шинкар, Л. Б. Яцко, Г. В. Яцко, А. В. Янчев, С. П. Ящук та ін. Метою дослідження є обґрунтування основних функцій, механізмів діяльності, основних програм Міжнародного валютного фонду у сучасних умовах. Для досягнення даної мети в процесі написання роботи були поставлені наступні завдання: – провести дослідження історії виникнення, цілей створення та основних етапів функціонування МВФ; – надати організаційну структуру та основні підрозділи організації; – обґрунтувати порядок вступу до МВФ та зобов’язання їх членів ; – визначити місце МВФ у системі міжнародних валютно-кредитних відносин та роль в їх регулюванні ; – проаналізувати вплив рекомендацій МВФ на економічну ситуацію в зарубіжних країнах; – визначити етапи співробітництва України з МВФ; – обґрунтувати особливості сучасного етапу співробітництво України з МВФ. Об’єктом дослідження є діяльність Міжнародного валютного фонду. Предметом дослідження є міжнародні відносини у сфері обґрунтування основних функцій, механізмів діяльності, основних програм Міжнародного валютного фонду у сучасних умовах. Методи дослідження. Дослідження виконано на основі використання загальнонаукових та спеціальних методів. Загальнонауковим методом дослідження, що використовується у даній роботі, є діалектичний метод. Спеціальні методи дослідження, що використовуються у роботі, включають дедуктивний; аналізу і синтезу; абстрагування; аналогій; статистичний.  

Выводы: Отже, за результатами проведеного дослідження варто зробити відповідні висновки: 1) Зазначено, що наразі МВФ перетворився на достовірно універсальну організацію, досяг широкого визнання як головного наднаціонального органу регулювання міжнародних валютних відносин, авторитетного центра міжнародного кредитування, координатора міждержавних кредитних потоків і гаранта платоспроможності країн-позичальниць. 2) Досліджено, що до складу МВФ входять декілька комітетів, Секретаріат технічної допомоги, а також п’ять департаментів: з питань податків; юридичний; казначейства; розрахунково-обчислювальних послуг; валютно-обмінних операцій. 3) Визначено, що членство в МВФ відкрите для будь-якої країни, що здатна і готова виконувати пов’язані з ним зобов’язання. Незаперечною вимогою до кожної країни, яка вступила до МВФ, є повна відкритість економіки, відсутність будь-яких таємниць від інших країн щодо власного валютно-фінансового становища, обсягів та динаміки зростання валового національного продукту та національного доходу, запасів валютного металу та іноземної конвертованої валюти, зовнішньоекономічної діяльності тощо. 4) Обґрунтовано, що Міжнародний валютний фонд впливає на формування глобальної макроекономічної політики шляхом нагляду за валютною політикою країн-членів, реалізації кредитно-фінансової діяльності та надання технічної допомоги. 5) Зазначено, що у зв’язку з нерівномірністю розвитку світового господарства для країн із низьким рівнем доходів розроблена система пільгового кредитування, що покликана зменшити диференціацію країн за економічним розвитком та не поглиблювати економічні труднощі в зазначених країнах. Однак негативним є те, що відсоток такого кредитування по відношенню до непільгового є незначним. 6) Проаналізовано, що Україну та МВФ об’єднують роки тісної співпраці, впродовж яких Фонд надає країні довгострокові, порівняно дешеві кредити, які сприяють вирішенню проблем платіжного балансу, з вимогою виконання деяких умов. Але Україна ще жодного разу не виконала вимоги МВФ у повному обсязі, що обумовлює затримання подальшого кредитування. Крім того, на розвиток національної економіки можуть негативно впливати як масштабна співпраця з МВФ, так і розрив відносин з ним. 7) Досліджено, що на сучасному етапі дискусійними питаннями залишаються шляхи вдосконалення співробітництва України з міжнародними інститутами та поліпшення законодавчої бази. Україна вже отримала перші два транші в рамках EFF на загальну суму 6.7 млрд. дол. США. Перший транш на суму $5 млрд. було надано у березні 2015 року і спрямовано на нагальні бюджетні потреби та на відновлення золотовалютних резервів Національного банку. Зокрема, надання цього траншу дозволило одразу збільшити резерви вдвічі (з близько 5 до майже 10 млрд. дол. США).    

Литература: 1. Закон Украйни «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» від 03.06.1992 р., № 2402–XII Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua. 2. Білорус О. Сучасна світова фінансово-економічна криза як прояв тотальної кризи системи глобалізму / О. Білорус // Економічний Часопис-ХХІ. – 2008. – № 11-12. 3. Бідник Н. Б. Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями як чинник економічного розвитку держави / Н. Б Бідник // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – № 19.3. – с. 153–157. 4. Білоброва Т. О. МВФ і Україна: неоднозначність відносин / Т. О. Білоброва, О. О. Завгородній // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки. – 2011. – № 6 (1). – С. 55–60. 5. Бех М. С. Особливості міжнародного кредитування: міжнародний валютний фонд і Україна / М. С. Бех // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. – 2013. – Вип. 37. – С. 197–203. 6. Волошин B.C. Прогноз впливу фінансового ризику на ліквідність і процентні надходження банку / B. C. Волошин // Вісник НБУ: фінансовий ринок. – № 5 (170). – 2010. –С. 26–28. 7. Дуб А. Р. Вплив співпраці з МВФ на фінансову безпеку України / А. Р. Дуб // Науковий вісник НЛТУ України. – 2013. – Вип. 23.14. – С. 287–293. 8. Зелінська О. М. Досліждення основних проблем співпраці між Україною та МВФ. Шляхи їх подолання / О. М. Зелінська, Н. М. Галазюк // Економічні науки. Серія : Економічна теорія та економічна історія. – 2014. – Вип. 11. – С. 48–55. 9. Елєрс Ґерд Стратегії реформ у сфері державних фінансів. Національні програми та міжнародні вимоги (МВФ, ЄС, Світовий банк) / Ґ. Елєрс // Фінанси України. – 2014. – № 7. – С. 7–16 . 10. Кожухова Т. В. Квоти держав-членів МВФ і необхідність їх перерозподілу для країн, що розвиваються / Т. В. Кожухова // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки. – 2014. – № 3. – С. 55–60. 11. Колосова В. П. Співробітництво з МВФ: реформа квот країн – членів Міжнародного валютного фонду / В. П. Колосова // Фінанси України. – 2011. – № 8. – С. 29–34 12. Лабунська А. В. Реалізація Україною норм правової системи Міжнародного валютного фонду – запорука успішного співробітництва з МВФ / А. В. Лабунська // Держава і право. Юридичні і політичні науки. – 2014. – Вип. 65. – С. 278–290. 13. Лондар С. Л. Співробітництво України та МВФ як фактор макрофінансової стабілізації / С. Л. Лондар, К. В. Кузнєцов // Фінанси України. – 2015. – № 4. – С. 48–66. 14. Марина А. С. Міжнародний валютний фонд і Україна: історія співробітництва та сучасний стан відносин / А. С. Марина // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. – 2016. – Вип. 8(2). – С. 12–15. 15. Марків Г. В. Реалії та перспективи співпраці України з Міжнародним валютним фондом / Г. В. Марків // Інноваційна економіка. –2013. – №10. – С.11–15. 16. Міжнародні валютно-кредитні відносини : навч. посіб. Рекомендовано МОН / Н. І. Патика. – К., 2012. – 566 с. 17. Мицюк С. Сучасний стан та перспективи співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями / С. Мицюк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2015. – № 12 (177). – С. 31-38. 18. Патрікац Л. Налагодження ефективної співпраці України з МВФ потребує впровадження нових підходів / Л. Патрікац, Р. Підвисоцький // Вісник Національного банку України. – 2014. – № 7. – С. 6–11. 19. Петрова Г. В. Международное финансовое право: учебн. для вузов / Г.В. Петрова. – М. : Издательство Юрайт. – 2009. – 109с., 464 с. 20. Підвисоцький Р. МВФ надає Україні транш кредиту в рамках затвердженої програми «стенд-бай» / Р. Підвисоцький // Вісник Національного банку України. – 2014. – № 8. – С. 6–7. 21. Романюк Т. М. Методологічні засади формування статей платіжного балансу в котрих враховується приватні грошові перекази українських трудових мігрантів в контексті трансформації первинних даних та адаптації до вимог МВФ / Т. М. Романюк, М. М. Мацола // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. – 2012. – Вип. 8(1). – С. 60–70. 22. Рошко С. М. Співробітництво України з МВФ в умовах світової фінансової кризи та у посткризовий період / С. М. Рошко // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Історія. – 2012. – Вип. 29. – С. 59–66. 23. Савостьяненко М. В. Інвестиційні проекти міжнародних фінансових організацій в Україні / Савостьяненко М. В. // Наукові праці НДФІ. – 2008. – №1(42). – с. 128–137. 24. Салтинський В. В. Особливості організації кредитування національних економік Міжнародним валютним фондом / В. В. Салтинський // Фінанси України. – 2009. – № 2. – С. 60–65. 25. Ставнич М. М. Вплив боргової безпеки на бюджетну сферу України / М. М. Ставнич, В. В. Тополь // Економіка Крима. – 2012. – № 1 (38). – С. 70–76. 26. Чурюмов K. B. Фінансова криза / K. B. Чурюмов // Дзеркало тижня: фінанси. – № 51 (778). – 2010 – С. 6. 27. Шинкар В. А. Міжнародний валютний фонд та його вплив на глобальну макроекономічну політику / В. А. Шинкар, Л. Б. Яцко, Г. В. Яцко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. – 2016. – Вип. 6(3). – С. 148–151. 28. Шперун Х. В. Вступ держав у Міжнародний валютний фонд / Х. В. Шперун // Актуальні проблеми держави і права. – 2012. – Вип. 67. – С. 404–411. 29. Цилінська Я. В. Aнaліз співробітництвa Укрaїни з МВФ / Я. В. Цилінська // Управління розвитком. – 2014. – № 13. – С. 151–154. 30. Хорошковський В. М. Базові моделі економічного розвитку як теоретична основа й умова співробітництва з МВФ ті Світовим банком / В. М. Хорошковський //Актуальні проблеми економіки. – № 5 (124). – 2009 – С. 21. 31. Янчев А. В. Основні аспекти процесу надання траншів у рамках співпраці України з МВФ / А. В. Янчев, О. І. Печенка, К. Ю. Величко // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. – 2010. – Вип. 2. – С. 400–407. 32. Ящук С. П. Роль та місце ОЕСР та МВФ у процесі інституалізації міжнародних фінансових відносин у податковій сфері / С. П. Ящук // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2014. – № 1. – С. 199–204. 33. Annual Report of the Executive Board Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.imf.org/external/pubs/ft/ar/index.htm 34. International Monetary Fund Електронний ресурс – Режим доступу : http://www.imf.org/external/ 35. World Economic Outlook Reports Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.imf.org/external/ns/cs.aspx?id=29 36. Офіційний сайт Міжнародного валютного Фонду Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.imf.org 37. Офіційний сайт Міністерства фінансів України Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua 38. Офіційний сайт Національного банку України Електронний ресурс. – Режим доступу : https://bank.gov.ua/control/uk/index