Метатекст у романі Дж.Фпулза "Жінка французького лейтенанта"

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. МЕТАТЕКСТ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ 7 1.1. Термінологема «метатекст» в гуманітарних студіях ХХ–ХХІ століть 7 1.2. Літературознавчі аспекти метатексту 11 РОЗДІЛ 2. ДЖОН ФАУЛЗ ЯК ЗНАКОВА ПОСТАТЬ ЛІТЕРАТУРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПОСТМОДЕРНІЗМУ 17 2.1. Джон Фаулз – особистість і митець 17 2.2. Літературний ландшафт часу і творчість Дж. Фаулза 24 РОЗДІЛ 3. МЕТАТЕКСТУАЛЬНІ ВИМІРИ РОМАНУ ДЖ. ФАУЛЗА «ЖІНКА ФРАНЦУЗЬКОГО ЛЕЙТЕНАНТА» 29 3.1. «Гра з жанрами» в романі «Жінка французького лейтенанта» 29 3.2. Значення множинності фіналу роману в перспективі метатекстуальності 42 ВИСНОВКИ 49 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 52  

Вступление:Джон Роберт Фаулз (Fowles, John Robert) (1926–2005) – англійський письменник, чия популярність і канонічне місце в англійській літературі не беруться під сумнів ось уже кілька десятиліть. За версією газети Times Фаулз входить до числа 50 найвидатніших британських письменників з 1945 року. Дж. Фаулз – один із небагатьох серйозних письменників, популярність яких є парадоксальною: він здобув водночас і повагу преси, і захоплення широкої аудиторії. Його книги продавалися в твердій обкладинці накладом у десятки тисяч екземплярів. І хоча Фаулз не залишив по собі «великих» книг на кшталт «Братів Карамазових», «Фауста» чи «Війни і миру», він натомість створив зразки інтелектуальних бестселерів нового типу, народивши цілу генерацію письменників (Томас Харріс, Антонія Байєтт, Йен Мак’юен та ін.), які з більшою чи меншою послідовністю прямують шляхами, прокладеними для них колись Джоном Фаулзом. З цієї нагоди Г. Юзефович слушно зауважує, що уся сучасна література «настояна на Фаулзі так густо, що виокремити з цього перенасиченого розчину вихідний компонент практично неможливо» 70. Романи Фаулза стали дзеркалом сучасної культури, зафіксувавши її стрімке перетворення з фабрики виробництва смислів в механізм їх адаптації. Він фактично уможливив поняття «сучасної класики». Підкреслюючи ту особливу роль, яку Фаулз відіграв у розвитку літератури, дослідники наголошують: «Навіть якщо б після «Колекціонера», який вийшов друком 1963 року і який заклав жанрові основи психологічного трилера, Фаулз не залишив більше жодного рядка, його ім’я все одно було б вписано в аннали літератури ХХ століття» 70. Глибока рефлексія, вражаюча художність, геніальні сюжети, з одного боку, і неймовірна точність у вгадуванні сучасних настроїв – з іншого, все це перетворило книги Фаулза в архетипи від літератури ХХ століття 22. Оскільки ще за життя Дж. Фаулз був визнаний класиком англійської літератури, серйозне вивчення його творчості почалося практично одразу після появи «золотої трійки» його романів: The Collector (1963), The Magus (1965), The French Lieutenant’s Woman (1969). Як вдалося з’ясувати дослідникам творчості митця, вже в 1970-ті роки в США і Франції з’явилися перші розвідки щодо романів Фаулза (відповідно У. Палмер, 1974; Etudes sur «The French Lieutenant’s Woman» de John Fowles. Caen, 1977). Сьогодні важко охопити увесь масив критичної літератури і наукових праць, присвячених творчості Дж. Фаулза. Їх перелік містить не одну сотню рецензій на його твори, величезну кількість інтерв’ю з письменником, десятки статей про різні аспекти його творчості, безліч дисертацій і монографій про його життя і художні доробки. У 1980-90-их роках з’являється низка ґрунтовних досліджень, в яких вивчається проблематика романів Фаулза, їх поетика, філософсько-естетичні погляди письменника, вплив на його творчість екзистенціалізму, рецепція Фаулзом класичної спадщини (в першу чергу, Шекспіра), а також вікторіанської літератури. Серед праць цього періоду особливо вирізняються монографії П. Конраді, К. Барнум, Б. Вудкок, Х. Фокнер, Р. Хаффейкера, П. Вульфа, С. Онега, Б. Олшен, С. Лавдея, Дж. Ечесон, Дж. Обрі та ін. Ціла низка дослідників творчості британського митця відзначала спорідненість його художньої системи з естетикою постмодернізму (М. Салямі, Р. Вілсон, Дж. О’Салліван; Є. Г. Годованний, К. Б. Солодовник, М. А. Хольнева та ін.). Один із характерних проявів постмодерністської поетики вбачають в метатекстуальності літературних доробків Фаулза, хрестоматійним прикладом якої, є, зокрема, знаковий як для творчості письменника, так і для усієї літератури доби постмодерну роман «Подруга французького лейтенанта» (1969), що був відзначений премією міжнародного Пен-клубу і літературною премією Сміта, перекладений тринадцятьма мовами, екранізований, який і досі щороку перевидається. У зв’язку з цим зазначимо, що питання метатекстуальності і метатексту сьогодні є однією з найбільш актуальних проблем філологічної науки. Останніми десятиліттями вона привертає до себе увагу багатьох вчених, а сам термін «метатекст» широко використовується в лінгвістиці, семіотиці, культурології, інших галузях гуманітарних студій, хоча досі не існує його чіткого наукового визначення, зокрема, як літературознавчого поняття. З іншого боку, попри те, що метатекстуальність в художніх доробках Дж. Фаулза неодноразово відзначалася дослідниками, так і не було проведено спеціального дослідження цього аспекту творчості відомого англійського письменника-інтелектуала. Відтак, згідно з оглядом сучасного стану наукової розробки зазначеної проблеми, актуальність пропонованого курсового дослідження випливає з недостатньої системності у вивченні проблеми і невирішеності цілої низки завдань. Необхідність заповнення цієї літературознавчої лакуни і визначає актуальність обраної теми. Мета дослідження полягає у вивчення метатекстуальності як прояву поетики постмодернізму в романі Дж. Фаулза «Жінка французького лейтенанта». Поставлена мета зумовила характер завдань роботи: 1) на основі аналізу науково-теоретичних джерел окреслити межі поняття «метатекст», а також його функцій в поетиці; 2) з’ясувати характерні риси Фаулза як особистості і митця; визначити особливості його творчої манери і місце в літературно-мистецькому ландшафті доби; 3) виявити і описати елементи метатексту в художній структурі його роману «Жінка французького лейтенанта». Об’єктом дослідження є метатекстуальність літературного твору. Предмет дослідження – метатекстові виміри роману Дж. Фаулза «Жінка французького лейтенанта». Новизна роботи визначається: 1) системністю дослідження роману Дж. Фаулза «Жінка французького лейтенанта» як метатексту; 2) її літературознавчою спрямованістю, тоді як в більшості досліджень в цій галузі переважають лінгвістичні або семіотичні акценти. Практична цінність роботи визначається тим, що її результати можуть бути використані при підготовці до практичних і семінарських занять з таких навчальних дисциплін як «Зарубіжна література другої половини ХХ ст.», «Сучасна література Англії», при підготовці курсових і дипломних робіт, спецкурсів і спецсемінарів. Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел (загалом 80 найменувань).    

Выводы:Проведене у роботі дослідження дає можливість зробити кілька важливих висновків щодо природи метатексту і особливостей його прояву в романі видатного англійського прозаїка Дж. Фаулза «Жінка французького лейтенанта». 1. Сьогодні термін «метатекст» широко використовується в різних галузях гуманітарного знання (лінгвістиці, семіотиці, мовознавстві, літературознавстві, текстології) та суміжних з ним наукових сферах (філософії мови, культурології, психолінгвістиці тощо), а також в галузі мережевих ресурсів та інтернет-термінологіі. Метатекст як феномен донині остаточно не вивчений, а отже є одним із найбільш дискусійних явищ у сучасному літературному процесі, що спричинило існування різних точок зору на його природу. У сфері лінгвістики та літературознавства метатекст у найбільш загальному вигляді розуміється на сьогоднішньому етапі як текстові елементи другого порядку, які виконують службові функції по відношенню до якогось первинного тексту. Це багатофункціональний феномен, який сприяє комплексному розумінню тексту, характеризує змістовний план, часто бере на себе пояснювальну інформативну функцію основного тексту. 2. Під час дослідження було з’ясовано, що визначальним для формування художнього світу романів Дж. Фаулза став європейський постмодернізм, одним з родоначальників якого вважають письменника. Встановлено також, що останнім часом у вітчизняному літературознавстві утверджується погляд на Дж. Фаулза як на тотально постмодерністського письменника, який приходить на зміну спробам оцінкам прози Дж. Фаулза і його романів в контексті реалістичної традиції, що набули поширення в літературознавстві радянської доби (В. Фрейсберг та ін.), а також оцінкам його творчості оцінюється як явища, перехідного між модернізмом і постмодернізмом. У контексті творчості Фаулза постмодерністські тенденції проявляються передусім через використання метатекстової стратегії , а також такої константної риси постмодерністської естетики як «гра» (жанрами, прецедентними текстами, цитатними кліше тощо). Своєрідність і неповторність художнього світу Фаулза забезпечує й характерне для його творчої манери свідоме звернення до міфопоетичних сюжетних схем, які він вивертає навиворіт, постійна гра з різноманітними літературними підтекстами. 3. Аналіз роману Дж. Фаулза «Жінка французького лейтенанта» в аспекті мета текстуальності засвідчив, що феномен метакомунікації проявляється у ньому передусім як «тексти у тексті». Відзначено наявність у творі цілої низки літературних ремінісценцій, що вказують на зв’язок жанрової структури твору з доробками Дж. Беньяна, Т. Гарді, Дж. Остін, Ч. Діккенса, В. Теккерея та ін. При цьому найбільш виразним є зв’язок «Жінки французького лейтенанта» з творами письменників-вікторіанців, а так званий «вікторіанський текст» виступає в романі як «надтекстове утворення» і моделюється шляхом реконструювання основних мотивів і сюжетів вікторіанської літератури і культури, згадки в творі реалій часу, а також загальної текстової орієнтації на Англію XIX ст. Дж. Фаулз стилізує свою книгу під вікторіанський роман і, наслідуючи манеру вікторіанських письменників, «бавиться» з вікторіанським варіантом романного жанру. Ця обставина дає дослідникам підстави стверджувати, що роман Фаулза «Жінка французького лейтенанта» це перший неовікторіанський твір, який стоїть біля витоків «переписування» вікторіанської прози. Водночас вікторіанська традиція, виступаючи органічною складовою роману Фаулза, є (в традиціях постмодернізму) предметом любовно-іронічного» (А. П. Саруханян) переосмислення. Іронія Фаулза має екзистенційний характер і осмислюється автором як невіддільна від екзистенціального призначення людини даність. Гра з «вікторіанським текстом» реалізується: а) як переосмислення найвпливовішого для вікторіанської культури міфу – міфу про родинну садибу (перегук з традиціями роману “country-house novel” – історія маєтку Вінзіетт); б) через любовний «трикутник» Ернестіна – Чарльз – Сара Вудраф. Яскравим проявом мета текстуальної природи роману «Жінка французького лейтенанта» є багатошаровий фінал твору, який передбачає «гру» з читачем і, по суті, можливість вибору ним бажаного варіанту фіналу – вікторіанського, белетристичного, екзистенційного. Висвітлені в роботі положення не вичерпують усіх можливих аспектів названої теми. Їх виявлення, а також поглиблення й розширення вже окреслених і визначає перспективи цього дослідження.    

Литература:1. Аминева Е. С. Традиция викторианской литературы в творчестве Джона Фаулза : автореф. диссертации … канд. филол. наук : 10.01.03 / Е. С. Аминева. – Екатеринбург, 2011. – 46 c. 2. Андрющенко Т. Я. Метатекст и его роль в интерпретации текста / Т. Я. Андрющенко // Проблемы организации речевого общения : Сб. статей. – М. : АН СССР, Ин-т языкознания, 1981. – С. 127–150. 3. Аппазова С. Т. Метатекст: лингвистический и литературоведческий аспекты / С. Т. Аппазова // Гуманитарные исследования. – 2012. – № 1. – С. 82–87. 4. Апресян Ю. Д. Прагматическая информация для толкового словаря / Ю. Д. Апресян // Избранные труды. – Том 2. Интегральное описание языка и системная лексикография. – М. : Школа «Языки русской культуры», 1995. – С. 135–155. 5. Баринова Е. Е. Метатекст в постмодернистском литературном нарративе : автореф. дисс. … канд. филол. наук : 10.01.08 / Е. Е. Баринова // ИфСоРан. – Новосибирск, 2008. – 22 с. 6. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика / Ролан Барт ; пер. с франц. ; сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова. – М. : Прогресс, 1989. – 616 с. 7. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского / М. М. Бахтин. – М.: Художественная литература, 1972. – 400 с. 8. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики / М .М. Бахтин. – М. : Художественная литература, 1975. –502 с. 9. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М. : Искусство, 1979. – 424 с. 10. Бахтин М. М. Литературно-критические статьи / М. М. Бахтин. – М. : Художественная литература, 1986. – 543 с. 11. Бахтин М. М. Собрание сочинений / М. М. Бахтин. – Т. 5. – М. : Русские словари, 1997. – 732 с. 12. Бахтин М. М. Собрание сочинений / М. М. Бахтин. – Т. 6. – М .: Русские словари; Языки славянской литературы, 2002. – 780 с. 13. Бердник О. С. «Исторія Русовъ» як метатекст : монографія / О. С. Бердник. – Донецьк : Видавництво Донецького національного університету, 2002. – 180 с. 14. Бройтман С. Н. Историческая поэтика / С. Н. Бройтман. – М. : РГГУ, 2001. – 420 с. 15. Вахрушев B. C. «Само чтение» есть «неизбежно творческий акт / B. C. Вахрушев // Вопросы литературы. – 1998. – № 6. – С. 336–344. 16. Вежбицка А. Метатекст в тексте / А. Вежбицка // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. VIII: Лингвистика текста. – М. : Прогресс, 1978. – С. 402–421. 17. Гаспаров Б. М. Литературный интертекст и языковой интертекст / Б. М. Гаспаров // Известия АН. – 2002. – Т. 61. – № 4. – С. 3–9. 18. Гаспаров Б. М. Литературные лейтмотивы. Очерки русской литературы XX века / Б. М. Гаспаров. – М. : Наука, 1994. – 304 с. 19. Глембоцкая Я. О. Творческая рефлексия в контексте художественной циклизации (на материале русской поэзии XX века) : дисс. … канд. филол. наук / Я. О. Глембоцкая. – Кемерово, 1999. –162 с. 20. Ґловінський М. Інтертекстуальність / М. Ґловінський // Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ – початок ХХІ ст. упоряд. Б. Бакули ; за заг. ред. В. Моренця ; пер. С. Яковенка. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – С. 284–309. 21. Голобородько Я. Артеграунд. Український літературний істеблішмент: збірка статей. / Я. Голобородько. – К. : Факт, 2006.– 160 с. 22. Джон Фаулз – каналу Би-Би-Си, октябрь 1977 Электронный ресурс / пер з англ. Анастасия Бабичева. – Режим доступа : http://newlit.ru/~babicheva/4218.html 23. Долинин А. Паломничество Чарльза Смитсона: (О романе Джона Фаулза «Любовница французского лейтенанта») / А. Долинин // Дж. Фаулз Любовница французского лейтенанта. – СПб. : Северо-Запад, 1993. – С. 473–492. 24. Ерофеев В. В. В лабиринте проклятых вопросов / В. В. Ерофеев. – М. : Советский писатель, 1990. – 447 с. 25. Женетт Ж. Введение в архитекст / Ж. Женетт // Фигуры: В 2-х томах. – М. : Изд- во им. Сабашниковых, 1988. – Т. 2. – С. 282–340. 26. Женетт Ж. Палимпсесты: литература во второй степени / Ж. Женетт. – М. : Науч.мир, 1982. – 76 с. 27. Жогина К .Б. Метатекст в тексте (на матери але поэтических текстов М. И. Цветаевой) / К. Б. Жогина // Вестник Ставропол. гос. пед. ун-та. филол. науки. Ставрополь, 1999. – Вып. 22. – С. 106–111. 28. Зельцер Л. З. Выразительный мир художественного произведения / Л. З. Зельцер. – М. : Ракитская, 2001. – 451 с. 29. Иванов В. В. Значение идей М.М. Бахтина о знаке, высказывании и диалоге для современной семиотики / В. В. Иванов // Ученые записки Тартуского государственного университета. Вып. 308. – Труды по знаковым системам. – Т. 6: Семиотика. – Тарту : ТГУ, 1973. – С. 5–44. 30. Ивашева В. Английский реалистический роман XIX века в его современном звучании / В. Ивашева. – М. : Худ. лит., 1974. – 464 с. 31. Исаева Е. В. Опыт изучения романа Джона Фаулза «Женщина французского лейтенанта» в вузе / Е. В. Исаева // Павермановские чтения. Литература. Музыка. Театр : сборник научных трудов. Вып. 2 / под ред. О. Н. Турышевой. – Екатеринбург : Ажур, 2014. – С. 210–215. 32. Иванов В. В. Функция и категории языка кино / В. В. Иванов // Ученые записки Тартуского государственного университета. Вып. 365. – Т. 7. – Тарту : ТГУ, 1975. – С. 170–192. 33. Иванов В. В. Фильм в фильме / В. В. Иванов // Ученые записки Тартуского государственного университета. Труды по знаковым системам. Вып. 567. – Т. XIV: Текст в тексте. – Тарту : ТГУ, 1981. – С. 19–32. 34. Имаева Е. З. Метатекст как средство понимания текста / Е. З. Имаева // Филологические науки. 2002. – № 6. – С. 70–78. 35. Курицын В. Н. Русский литературный постмодернизм / В. Н. Курицын. – М. : ОГИ, 2000. – 286 с. 36. Левин Ю. И. Повествовательная структура как генератор смысла: Текст в тексте у X. Л. Борхеса / Ю. И. Левин // Ученые записки Тартуского государственного университета. – Вып. 567. Труды по знаковым системам. – Т. XIV: Текст в тексте. – Тарту : ТГУ, 1981. – С. 45–64. 37. Лотман Ю. М. О содержании и структуре понятия «художественная литература» / Ю. М. Лотман // Ю. М. Лотман. О русской литературе. – СПб., 1997. – С. 774–788. 38. Лотман Ю. М. «Чужое слово» в поэтическом тексте / Ю. М. Лотман // Анализ поэтического текста. – Л. : Просвещение. Ленингр. отд-ние, 1972. – С. 106–113. 39. Лукин В. А. Художественный текст: Основы лингвистической теории и элементы анализа / В. А. Лукин. – М. : Ось-89, 1999. – С. 62–68. 40. Маймескулов А. Стихотворение Бродского «Похож на голос головной убор» / А. Маймескулов // Текст. Интертекст. Культура: Материалы международной научной конференции (Москва, 4-7 апреля 2001 года). – М. : Азбуковник, 2001. – С. 237–247. 41. Маръятта В. А. Текстообразующий метатекст в русской и финской научной речи / В. А. Маръятта // Scando Slavica. – Т. 47. – 2001. – С. 39–52. 42. Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2-х т / Гл. ред. С. А. Токарев. – М. : Cов. Энциклопедия, 1991. – Т. 1. – 671с. ; Т. 2 – 719 с. 43. Павлова А. А. Греция в прозе Джона Фаулза : дисс. ... канд. филол. наук : 10.01.03 / А. А. Павлова // Моск. пед. гос. ун-т. – М., 2010. – 208 с. 44. Павлычко С. Д. Роман Джона Фаулза «Дэниел Мартин» и традиции английской реалистической прозы / С. Д. Павлычко // Взаимодействие формы и содержания в реалистическом художественном произведении. – К. , 1988. – С. 66–92. 45. Перекислова О. В. Метатекст в прозе С. Довлатова Электронный ресурс / О. В. Перекислова. – Режим доступа : http://pglu.ru/upload/iblock/bf5/12.pdf 46. Перфильева Н. П. Метатекст: текстоцентрический и лексикографический аспекты : автореф. дисс. …. д-ра филол. наук : 10.02.01 / Н. П. Перфильева. – Новосибирск, 2006. – 43 c. 47. Погорєлова О. Метатекстуальність як прояв постмодерної гри в оповіданні О. Ірванця «Play The Game» / О. Погорєлова // Мова і культура. (Науковий журнал). – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. – Вип. 17. – Т. I (169). –С. 434–439. 48. Попович А. Проблемы художественного перевода / А. Попович ; пер. со словацкого. – М. : Высшая школа, 1980. – 199 с. 49. Саруханян А. П. Джон Фаулз // Английская литература: 1945–1980 / Отв. ред., вступ. ст. А. П. Саруханян. – М. : Наука, 1987. – С. 3–47. 50. Самсонова Н. В. Литературоведческий аспект проблемы интертекстуального подхода к анализу художественного произведения в старших классах Электронный ресурс / Н. В. Самсонова // Науковедение. – 2014. – Вып. 5 (24), сентябрь–октябрь. – Режим доступа : https://naukovedenie.ru/PDF/37PVN514.pdf 51. Склизкова Т. А. Образ Аркадии в английском романе XX века : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.01.03 / Т. А. Склизкова. – Владимир, 2012. – 22 c. 52. Современное зарубежное литературоведение (страны Западной Европы и США): концепции, школы, термины. Энциклопедический справочник / Под ред. А. Е. Махова – М. : Интрада. – ИНИОН, 1996. – 317 с. 53. Темирболат А. Б. Преемственность художественных традиций XVII-XVIII веков в прозе Д. Фаулза / А. Б. Темирболат // Мировая культура XVII-XVIII веков как метатекст: дискурсы, жанры, стили. – СПб., 2002. – С. 134–137. 54. Терновая Т. Ю. Постмодернизм как культурно-исторический диалог (на материале произведений Джона Фаулза) / Т. Ю. Терновая // Культура народов Причерноморья. – 2005. – № 57. – Т. 2. – С. 116–117. 55. Толстых O. A. Английский постмодернистский роман конца XX века и викторианская литература: интертекстуальный диалог (на материале романов A. C. Байетт и Д. Лоджа) : автореф. дисс. ... канд. филол. наук / O. A. Толстых. – Екатеринбург, 2008. – 23 с. 56. Томашевский Б. В. Теория литературы. Поэтика / Б. В. Томашевский. – М. : Аспект-Пресс, 1999. – 334 с. 57. Тодоров Ц. Поэтика / Ц. Тодоров // Структурализм: «за» и «против»: Сборник статей. – М. : Аспект Пресс, 1975. – С. 37–113. 58. Тороп П. Х. Проблема интекста // Ученые записки Тартуского государственного университета. – Вып. 567. Труды по знаковым системам. – Т. XIV: Текст в тексте. Тарту, 1981. – С. 33–44. 59. Фатеева H. A. Интертекстуальность и ее функции в художественном дискурсе / H. A. Фатеева // Известия АН. 1997. – Т. 56. – № 5. – С. 12–21. 60. Фатеева Н. А. Интертекст в мире текстов: Контрапункт интертекстуальности / Н. А. Фатеева. – М.: КомКнига, 2007. – 280 с. 61. Фатеева H. A. Контрапункт интертекстуальности или Интертекст в мире текстов / H. A. Фатеева. – М. : Агар, 2000. – 280 с. 62. Фатеева H. A. Типология интертекстуальных элементов и связей в художественном дискурсе / H. A. Фатеева // Известия АН. 1998. – Т. 57. – № 5. – С. 25–38. 63. Фаулз Д. Аристос / Джон Фаулз ; пер. с англ. – М. : Эксмо, 2002. – 432 с. 64. Фаулз Дж. Кротовые норы: Сб. / Джон Фаулз ; пер. с англ. И. Бессмертной, И. Тогоевой. – М. : АСТ, 2004. – 702 с. 65. Фаулз Дж. Любовница французского лейтенанта / Джон Фаулз ; пер. с англ. М. И. Беккер, И. Б. Комаровой. – М.: Эксмо, 2014. – 1008 с. 66. Фаулз Дж. Пять повестей: Башня из черного дерева / Джон Фаулз ; пер. с англ. – М. : АСТ, 2008. – 488 с. 67. Цивьян Т. В. О метапоэтическом в «Поэме без героя» / Т. В. Цивьян // Лотмановский сборник. – Т. 1. – М. : ИЦ-Гарант, 1995. – С. 611–617. 68. Шаймиев В. А. Метатекст и некоторые его признаки // Лингвистический семинар / В. А. Шаймиев. – Вып. 1. Язык как многомерное явление: межвуз. сб. науч. тр. – СПб. ; Бирск : Бир. гос. пед. ин-т., 1996 / В. А. Шаймиев. – С. 79–84. 69. Шаймиев В. А. Композиционно-синтаксические аспекты функционирования метатекста в тексте (на материале лингвистических текстов) / В. А. Шаймиев // Русский текст. – 1996. – № 4. – С. 8–92. 70. Юзефович Г. Дары «Волхва» Електронний ресурс / Г. Юзефович // Стенгазета. – Режим доступу : https://stengazeta.net/?p=1000669 71. Яблоновская Н. В. Жанр экспериментального романа в творчестве Джона Фаулза / Н. В. Яблоновская // Культура народов Причерноморья. – 2001. – № 25. – С. 105–109. 72. Яценко Е. В. Философия случайности Джона Фаулза / Е. В. Яценко // Челябинский гуманитарий. – Челябинск, 2011. – № 1 (14). – С. 136–143. 73. John Robert Fowles // The Oxford encyclopedia of British literature / David Scott Kastan. – Oxford University Press, 2006. – Т. I. – P. 352–355. 74. Genette G. Palimpsestes: La literature au second degree / G. Genette. – Paris: Seuil, 1982. – 467 p. 75. Guedon-DeConcini C. Visions and revisions of the national past in the British country-house novel, 1900-2001: Dissertation/Thesis / Christine Guedon-DeConcini. – 2008. – 260 p. 76. Kristeva J. Semeiotikè. Recherches pour une sémanalyse / J. Kristeva. – Paris; Éditions du Seuil, 1969. – 379 p. 77. Mayenowa M. R. Poetyka teoretyczna. Zagadnienia jçzyka / M. R. Mayenowa. – Wroclaw : Zaklad Narodowy im. Ossoli’nskich, 1979. – S. 156–157. 78. Popovic A. Problémy literárney metakomunikácie. Teoría metatextu / A. Popovic. – Nitra, 1975. – P. 1. 79. Popovic A. Aspect of Metatext / A. Popovic // Canadian Review of comparative Literature. – CRCL. – 1977. – Vol. 4. – № 1, 2. – P. 227–235. 80. Wolfe P. English Greatest Tourist and Tourist Attraction: Andrew Sindlair Gog, Magog (1967, 1972) / P. Wolfe // Old. Lines, New Forces. Essays on the Contemporary British Novel, 1960-1970 / Edited by Robert K. Morris. – New Jersew : Associated Univ Pr., 1976. – P. 151–181. 81. Баткин Л. Автор, оказывается, не умер / Л. Баткин // Иностранная литература, 2002. – №1. – С. 268–271. 82. Владимирова Н. Метаморфозы автора: от XIX к XXI веку / Н. Владимирова Електронний ресурс // Балтийский филологический курьер. – С. 148–162. https://journals.kantiana.ru/upload/iblock/bf7 83. Фаулз Дж. Дьявольская инквизиция / Дж. Фаулз // Иностранная литература. – 2002. – № 1.