Вступление: Швидкий розвиток інформаційних технологій і засобів комунікації, однополюсна картина світу дозволяють нині говорити про процеси глобалізації в світовій спільноті. Це, з одного боку, призводить до уніфікації і стандартизації світових культур, а з іншого – підвищує самосвідомість деяких представників національних культур, виводить на перше місце бажання зберегти специфіку й особливості своєї культури при пошані до представників інших культур і розумному прийнятті самих цих культур.
На фоні такого процесу активізується утворення та використання лексики обмеженого вжитку, зокрема сленгу. Ця проблема є дуже цікавою для лінгвіста.
Вивчення сленгу ускладнюється декількома чинниками.
По-перше, існує термінологічна плутанина щодо поняття «сленг».
По-друге, багато дослідників вважають сленг паразитуючим явищем, що «засмічує» літературну мову, і негідним наукового вивчення, що особливо стосується британських лінгвістів, які незмінно борються за «чистоту стилю».
По-третє, ускладнений пошук матеріалу: природним способом існування сленгу є усна мова, а зібрати необхідну кількість усних текстів важче, ніж письмових текстів, і навіть в усних текстах інформанти не схильні вживати сленг у присутності дослідника.
Незважаючи на це, по загальному і спеціальному англійському сленгу існує певна кількість корисних і інформативних наукових робіт.
Загалом, проблему вивчення сленгу досліджували такі вчені: Е. Партрідж, С. Б. Флекснер, В. Фріман, М. М. Маковський, Менкен, А. Баррере, Ч. Леланд, І. Р. Гальпєрін, В. Дж. Бурк (Burke), В. А. Хомяков, І. В. Арнольд, Т. А. Соловьйова та багато інших. Кожен з них досліджував термін «сленг» як такий і певні його особливості. У словниках Хоттена, Бауманна, в статтях вітчизняних дослідників сленгу дається довгий список бібліографії.
В дослідженнях вітчизняних лінгвістів, таких як А. Смирницький, І. Арнольд, І. Гальперін, сленг розглядається як особливий лексичний пласт.
Т. Соловйова інтерпретує сленг як «найрухоміший шар розмовної мови, що включає слова і вирази, що використовуються в більш конкретних значеннях завдяки емоційному забарвленню, що набувається ними» 16, с. 123.
М. Маковський розглядає «сленг» як соціолінгвістичний феномен, виникнення якого обумовлено взаємодією певних соціальних і професійних груп, внаслідок чого утворився пласт нелітературної розмовної лексики 9, с. 22.
Е. Партридж вказує, що приблизно з половини минулого століття термін сленг став загальноприйнятим значенням для зниженої розмовної мови, тоді як до 1850 року цим терміном називали всі різновиди вульгарної мови 23, с. 129.
Актуальність обраної теми обумовлена інтенсифікацією міжнародної інтеграції у сфері комунікації і, у зв’язку з цим, необхідністю адекватного, коректного перекладу текстів, насичених лексикою обмеженого вжитку, зокрема сленгом. Сленг – це не шкідливе утворення мови, яке вульгаризує усну мову, а органічна та в деякій мірі необхідна частина цієї системи.
Сленг розвивається, змінюється дуже швидко. Це утворення, яке може як легко утворитися, так і зникнути. Ці всі зміни відбуваються для спрощення усної мови та її розуміння. Сленг – дуже живе та динамічне утворення. Його використовують у різних сферах суспільного життя. Це важлива частина мови, яка допомагає «тримати» її «живою».
Мета роботи полягає у встановленні характерних ознак способів відтворення сленгової лексики.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання низки конкретних завдань:
? з’ясувати місце сленгу в середовищі лексики обмеженого вжитку сучасної англійської мови;
? розглянути походження терміну «сленг» та визначення сленгу;
? навести класифікацію сленгу;
? проаналізувати засоби перекладу англомовного сленгу;
? дослідити проблему адекватного перекладу американського сленгу на прикладі роману Трумана Капоте «Сніданок у Тіффані».
Об’єктом дослідження є переклад англійського сленгуукраїнською мовою.
Предметдослідження – особливості адекватного перекладу англійського сленгу вромані Трумана Капоте «Сніданок у Тіффані»
Методи. У нашому дослідженні використовувались порівняльний та описовий методи.
Матеріалом дослідження є роман Трумана Капоте «Сніданок у Тіффані».
Теоретична значущість роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути внеском у теорію перекладу.
Практична значущість полягає в можливості використання роботи при викладанні практики перекладу та у практичній діяльності перекладача.
Структура роботи.Курсова робота складається зі вступу, двох розділів і висновків до них, загальних висновків, списку використанихджерел із 20 найменувань та додатків.